Рішення № 21661625, 16.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/716.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КВП «Агроком»;

доДержавного агентства резерву України;

простягнення 181584,84 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1, представник, довіреність № б/н від 19.12.2011 р.;

ОСОБА_2, представник, довіреність № б/н від 19.01.2012 р.;

Від відповідача:ОСОБА_3, представник, довіреність №2321/0/4-11 від 02.06.2011

р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2011 р. порушено провадження у справі №18/7; розгляд справи призначено на 19.01.2012 р.

У судовому засіданні 19.01.2012 р. було оголошено перерву до 26.01.2012 р.

У судовому засіданні 26.01.2012 р. було оголошено перерву до 09.02.2012 р.

У судовому засіданні 09.02.2012 р. було оголошено перерву до 16.02.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача кошти в сумі 181584,84 грн., а також 3631,70 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

08.02.2012 р. від позивача надійшли уточнення до позовної заяви в частині обґрунтування позовних вимог, де зазначалося, що предметом спору є грошові кошти в сумі 181584,84 грн., що підлягають поверненню на користь позивача відповідно до ст. 26 Закону України «Про здійснення державних закупівель». Представник позивача стверджує, що позивачем було виконано зобовязання належним чином, а саме: після отримання письмових повідомлень відповідача про конкретизацію обсягів та строків поставки, що направляються виключно за наявності реального фінансування видатків на закупівлю, та в межах строку встановленого для поставки до 01.08.2011 р. Натомість, факт припинення частини зобовязання 01.08.2011 р. через неможливість його виконання у звязку з обставинами, за які жодна із сторін не відповідає не можу бути доказом неналежного виконання з боку позивача умов договору та підставою для неповернення забезпечення виконання договору. В уточнення позовної заяви також зазначалося, що з моменту укладення договору і до 01.08.2011 р. позивач може здійснювати поставку лише після отримання письмового повідомлення про конкретизацію обсягів та термінів поставки, що може бути направлене відповідачем за умови наявності реального фінансування видатків на закупівлю. Письмове повідомлення відповідача від 28.07.2011 року із зазначенням обсягів реального фінансування видатків на закупівлю, отримано позивачем в останній день встановлений п. 5.3. договору для поставки продукції 01.08.2011 р. Позивач поставив ще частину вказаного в повідомленні обсягу поставки. Тож, після 01.08.2011 р. позивач не мав права поставляти, а відповідач не мав права приймати поставку відповідно до положень п. 5.3. та 10.1 договору. Рішенням Господарського суду міста Севастополя №5020-1406/2011 від 03.11.2011 р. встановлена відсутність вини позивача в порушенні умов спірного договору та звільнено від відповідальності за порушення договірних зобовязань в частині обсягів поставки. Представник позивача зазначив, що акт звірки розрахунків за договором підтверджує той факт, що сплачені в рахунок забезпечення виконання договору кошти позивачу не повернуті, а перераховані до державного бюджету. Позивач переконаний, що право на повернення коштів, внесених в рахунок забезпечення виконання договору, зобовязання за яким виконані належним чином в частині, та припинений в іншій частині через обставини за які кожна із сторін договору не відповідає, не обмежене жодною нормою закону.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач Державне агентство резерву України, у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач, всупереч вимогам п. 1.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти, свої зобовязання не виконав. Матеріальні цінності, а саме «Консерви мясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2055»розфасовані в металеві банки №12, масою нетто 1/525 до державного резерву поставив частково, тобто 400000 фізичних банок, а не 978894, як це передбачено в п. 1.2. договору, що є на 578894 фіз. Банок менше, ніж встановлено договором. Відповідно до абз. 5 п. 11.5. договору у разі невиконання або неналежного виконання постачальником умов договору (в тому числі часткового невиконання або неналежного виконання), кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору, не повертаються постачальнику та підлягають перерахуванню до державного бюджету України. Актом позапланової ревізії державних закупівель Державного агентства резерву України від 28.11.2011 року №06/21/15, який складений Державною фінансовою інспекцією України встановлено, що станом на 01.11.2011 року грошові кошти, що надійшли від ТОВ «КВП «Агроком»як забезпечення виконання договору від 15.06.2011 р. №юр-2/1369п-2011 у сумі 181584,84 грн., Агентством в порушення Закону України «Про здійснення державних закупівель»до Державного бюджету України не перераховано. Та внаслідок допущеного порушення, Державним бюджетом України недоотримано грошових коштів у сумі 181584,84 грн. Таким чином, з метою усунення вищезазначеного порушення, Держрезервом України 07.11.2011 р. перераховано до Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 181584,84 грн., які надійшли від ТОВ «КВП «Агроком»як забезпечення виконання договору від 15.06.2011 р. №юр-2/1369п-2011, оскільки останнім договір виконано не в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях просив відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.06.2011 року між Державним агентством резерву України (замовник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «КВП «Агроком»(постачальник) укладено договір №юр-2/1369п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву, відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставити у 2011 році замовникові для закладення до державного резерву мясопродукти «Консерви мясні. М'ясо тушковане. Свинина. ДСТУ 4450:2005», розфасовані в металеві банки №12, масою нетто 1/525, код предмета закупівлі 15.13.1, а замовник зобовязався прийняти і оплатити цю продукцію.

Відповідно до п. 1.2. договору, постачальник зобовязався поставити замовникові 978894 банки продукції на загальну вартість 15132069,75 грн.

Згідно з п. 1.3. договору, обсяги закупівлі консервів мясних можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що ціна (вартість) цього договору становить 18158483,70 грн., у тому числі податок на додану вартість 3026413,95 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору, замовник проводить оплату продукції на розрахунковий рахунок постачальника, після проведення перевірки якісних показників продукції на державних організаціях, які належать до сфери управління Держрезерву України, та отримання оформленого приймального акту форми №Р-11, рахунку-фактури та податкової накладної.

Постачальник письмово звертається до Держрезерву України з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції.

Держрезерв України в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції (п. 4.2. договору).

Державні організації супровідним листом не пізніше наступного робочого дня після оформлення приймального акту форми №Р-11 надають його до Держрезерву України. Постачальник матеріальних цінностей надає до Держрезерву України рахунок-фактуру та податкову накладну (п. 4.3. договору).

Строк оплати кожної партії продукції: не пізніше 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання Держрезервом України документів, передбачених у п. 4.1. договору (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 4.6. договору, Держрезерв України має право зменшувати обсяги закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Згідно з п. 5.1. договору, постачальник письмово звертається до замовника з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки продукції.

Замовник в залежності від обсягів реального фінансування надсилає постачальнику та державним організаціям повідомлення, в якому конкретизує обсяг поставки продукції.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що постачальник поставляє до державного резерву консерви мясні в термін до 01.08.2011 року.

Відповідно до п. 6.2.3. договору, замовник має право в односторонньому порядку до кінцевого терміну поставки зменшувати обсяги закупівлі, або ж розірвати договір про закупівлю залежно від реального фінансування видатків, про що повідомляється постачальнику протягом 10-ти робочих днів з дня прийняття такого рішення.

Згідно з п. 6.3.3. договору, постачальник зобовязаний поставити продукцію у визначені терміни, встановлені цим договором.

Пунктом 7.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за даним договором постачальник несе відповідальність, передбачену Законом України «Про державний матеріальний резерв»(п. 7.2. договору).

Замовник звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобовязань, якщо це зумовлено:

-недостатністю фінансування видатків замовника з державного бюджету;

-поставка здійснювалася в обсягах та умовах, які не відповідають договору (п. 7.3. договору).

Відповідно до п. 10.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання і діє до 08.08.2011 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Пункт 11.5. договору містить умову, відповідно до якої не пізніше дати укладення договору про закупівлю постачальник вносить забезпечення виконання договору про закупівлю.

Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю: 1% вартості договору. Вид забезпечення виконання договору про закупівлю: перерахування коштів на реєстраційний рахунок замовника.

Постачальник повинен надати замовнику платіжне доручення з відміткою банку (оригінал), що підтверджує сплату забезпечення виконання договору про закупівлю не пізніше дати укладення договору.

Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсним, у випадках, передбачених частинами першою та другою статті 30, частиною третьою статті 31 закону, а також згідно з умовами, зазначеними у договорі, але не пізніше ніж протягом трьох банківських днів з дня настання зазначених обставин.

У разі невиконання або неналежного виконання постачальником умов договору (в тому числі часткового невиконання або неналежного виконання), кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору, не повертаються постачальнику та підлягають перерахуванню до державного бюджету.

01.06.2011 року ТОВ «КВП «Агроком»здійснило перерахування коштів у розмірі 185989,86 грн. на рахунок Державного агентства резерву України в якості сплати забезпечення виконання договору№юр-2/1369п-2011 про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву від 15.06.2011 р., про що свідчить платіжне доручення №233 від 01.06.2011 р.

16.06.2011 року Товариству з обмеженою відповідальністю «КВП «Агроком»було повернуто 4405,02 грн. надмірно сплачених коштів.

08.09.2011 року Державне агентство резерву України звернулося до Господарського суду міста Севастополя із позовною заявою, в якій просило зобовязати ТОВ «КВП «Агроком» виконати умови договору №юр-2/1369п-2011 від 15.06.2011 року та стягнути з відповідача 5369240,69 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 03.11.2011 р. у справі №5020-1406/2011 встановлено наступні обставини справи:

- відповідач зобовязався поставити до державного резерву консерви мясні в термін до 01.08.2011 р., а строк дії договору встановлений сторонами до 08.08.2011 р.;

- відповідач визнав той факт, що до 01.08.2011 року він поставив 400000 фізичних банок продукції із запланованих договором 978894 банок, але при цьому зауважив, що недопоставка продукції за договором у кількості 578894 одиниць відбулася не з його вини, оскільки ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобовязання, що звільняє його від відповідальності за порушення зобовязань за цим договором щодо строків та обсягів поставки;

- судом було зазначено, що, відповідно до договору, відповідач не мав права самостійно визначати обсяги та строки поставки продукції та зобовязаний був звернутися до позивача з пропозицією щодо конкретизації обсягів та термінів поставки. При цьому, право конкретизації обсягів та термінів поставки продукції протягом строку дії договору належить виключно Державному агентству резерву України і залежить виключно від обсягів реального фінансування;

- на виконання умов договору позивач надіслав відповідачеві листа №2564/0/4-11 від 16.06.2011 р. з повідомленням про те, що приймаючи до уваги реальне фінансування у нього є можливість закладення до державного резерву 200000 фізичних банок продукції та просив забезпечити постачання та закладення вказаної продукції відповідно до умов договору;

- після узгодження усіх необхідних умов, відповідачем було поставлено позивачеві продукцію в обсязі 185376 одиниць, що підтверджується відповідним приймальним актом форми Р-11 від 18.07.2011 р.;

- друге письмове повідомлення №3284/0/4-11 від 28.07.2011 р., в якому позивач відповідно до реального фінансування закупівлі конкретизує обсяг продукції, дозволяє поставку решти продукції в обсязі 778894 фізичних банок, було отримано відповідачем 01.08.2011 р., тобто в останній день, встановлений для поставки продукції;

- факт отримання відповідачем зазначеного вище другого письмового повідомлення 01.08.2011 року підтверджується поштовим конвертом про направлення позивачем рекомендованого поштового відправлення на адресу відповідача та довідкою відділення поштового звязку про вручення поштового відправлення саме 01.08.2011 року;

- при цьому, у зазначеному листі-повідомленні позивач просить забезпечити постачання та закладення продукції відповідно до умов договору, тобто до 01.08.2011 року;

- відповідач поставив за спірним договором ще 214624 одиниць продукції, про що складено відповідний приймальний акт форми №р-11;

- 08.08.2011 року відповідач звернувся до Державного агентства резерву України з листом №119, в якому висловив готовність поставити весь обсяг продукції згідно з договором. Але незважаючи на закінчення строку поставки, просив його продовжити. У відповідь листом №3535/0/4-11 від 15.08.2011 р. позивач повідомив відповідача про відсутність підстав для продовження терміну закладки продукції до державного резерву, наголосивши на тому, що строк дії договору №юр-2/1369п-2011 від 15.06.2011 р. сплинув 08.08.2011 р.;

- позивач жодним чином не наполягав на виконанні відповідачем умов договору в частині до поставки решти продукції, тобто, по суті, в односторонньому порядку зменшив обсяг закупівлі до 400000 фізичних банок;

- суд дійшов висновку, що зобовязання сторін щодо виконання умов спірного договору є припиненими у повному обсязі з 08.08.2011 р. на підставах, встановлених договором та Законом України «Про здійснення державних закупівель», котрі чітко визначають строк поставки, строк дії договору та містять положення про недопустимість внесення змін до договору після його укладення в частині строків поставки та строку дії договору. Таке твердження також підтверджується тим фактом, що на час слухання справи частина зобовязань, що не виконана відповідачем за спірним договором, вже стала предметом іншого договору про закупівлю.

Рішенням Господарського суду міста Севастополя від 03.11.2011 р. у справі №5020-1406/2011 відмовлено у задоволенні позовних вимог Державного агентства резерву України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року у справі №5020-1406/2011 відмовлено Державному агентству резерву України у відновленні строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Севастополя від 03.11.2011 року у справі №5020-1406/2011 та залишено без розгляду апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду міста Севастополя від 03.11.2011 року у справі №5020-1406/2011.

31.12.2011 року сторонами підписано акт звіряння розрахунків за договором про закупівлю товарів за державні кошти для закладення до державного резерву від 15.06.2011р. №юр-2/1369п-2011, відповідно до якого, за результатами звіряння встановлено, що дебіторська заборгованість Державного агентства України складає 181584,84 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 ЦК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про здійснення державних закупівель», замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачене документацією конкурсних торгів. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, у випадках, передбачених частинами першою та другою статті 30, частиною третьою статті 31 цього закону, а також згідно з умовами, зазначеним у договорі, але не пізніше, ніж протягом трьох банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Як зазначалося вище, відповідно до абз. 5 п. 11.5. договору, у разі невиконання або неналежного виконання постачальником умов договору (в тому числі часткового невиконання або неналежного виконання), кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору, не повертаються постачальнику та підлягають перерахуванню до державного бюджету.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву стверджує, що позивач, всупереч вимогам п. 1.1. договору про закупівлю товарів за державні кошти, свої зобовязання за договором не виконав.

Однак дана обставина спростовується рішенням Господарського суду міста Севастополя від 03.11.2011 р. у справі №5020-1406/2011, де зазначено, що зобовязання сторін щодо виконання умов договору № юр-2/1369п-2011 від 15.06.2011 р. є припиненими у повному обсязі з 08.08.2011 р. на підставах, встановлених договором та Законом України «Про здійснення державних закупівель», котрі чітко визначають строк поставки, строк дії договору та містять положення про недопустимість внесення змін до договору після його укладення в частині строків поставки та строку дії договору.

Тобто, позивачем належно виконано умови договору № юр-2/1369п-2011 від 15.06.2011 р. про закупівлю товарів за державні кошти та закладення до державного резерву, а це, як наслідок, тягне за собою повернення грошових коштів, сплачених в рахунок забезпечення виконання договору, про що зазначено в абз. 4 п. 11.5. договору (замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання постачальником договору).

У своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що 07.11.2011 року відповідачем перераховано до державного бюджету грошові кошти у розмірі 181584,84 грн., які були сплачені в рахунок забезпечення договору №юр-2/1369р-2011 від 15.06.2011 р. На підтвердження цього в судовому засіданні було надано платіжне доручення №19 від 07.11.2011 р. про перерахування коштів до бюджету, які надійшли, як тендерне забезпечення та не повертаються учаснику у розмірі 1188111,40 грн.

Однак, у графі «призначення платежу»даного платіжного доручення не зазначено, що до державного бюджету перераховано саме кошти, які були сплачені в рахунок забезпечення договору №юр-2/1369р-2011 від 15.06.2011 р.

Сторонами, як зазначалося вище, підписано акт звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2011 р. В даному акті міститься примітка: 181584,84 грн. перераховані до держбюджету відповідно до Закону України №2289-VI від 01.06.2010 року «Про здійснення державних закупівель». Зі змісту акту звіряння розрахунків та самої примітки неможливо зробити висновок, ким і коли здійснено цей напис. Тобто, сторонами не надано доказів перерахування 181584,84 грн. до Державного бюджету України.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1 ч. 1, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Державного агентства резерву України (інд. 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 37472392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВП «Агроком»(юридична адреса: інд. 99028, м. Севастополь, проспект Гагаріна, 17, кв. 28; адреса для листування: інд. 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, 51, оф. 22, код ЄДРПОУ 37018427) 181584 (сто вісімдесят одна тисяча пятсот вісімдесят чотири) грн. 84 коп. сплачених як забезпечення виконання договору, 3631 (три тисячі шістсот тридцять одна) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 23.02.2012 р.