Рішення № 21661570, 20.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/56520.02.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні

позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

про стягнення 5 270,37 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивачаОСОБА_3 відповідача:ОСОБА_4

третьої особи 1:не з'явилися

третьої особи 2:не з'явилися ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна»(надалі ПАТ «СК «Країна») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(надалі ВАТ «НАСК «Оранта») про стягнення 5 270,37 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ «СК «Країна»на підставі договору автомобільного страхування №33/028393/СТ/2.1.5.1 від 20.05.2009 р. внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди (надалі ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки ВАЗ 210994-20, реєстраційний номер НОМЕР_2, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/5632310) від 15.05.2009 р., а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2011 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивача ОСОБА_1; відповідача ОСОБА_2, призначено розгляд справи на 16.01.2012 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2012 р. розгляд справи відкладено до 06.02.2012 р. у звязку із неявкою відповідача, третіх осіб та необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2012 р. розгляд справи відкладено до 20.02.2012 р. у звязку із неявкою відповідача, третіх осіб та необхідністю витребування додаткових доказів.

В удове засідання 20.02.2012 р. представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 20.02.2012 р. зявився, надав відзив на позовну заяву, в якому частково визнає позов.

Треті особи в судове засідання не зявилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду, вимоги ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Таким чином, суд приходить до висновку, що учасники судового процесу повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання учасники судового процесу були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2009 р. між ПАТ СК «Країна»та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір автомобільного страхування №33/028393/СТ/2.1.5.1 (надалі «Договір»), обєктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, повязані з володінням, користуванням та розпорядженням майном, а саме: автомобілем ВАЗ 210994-20, реєстраційний номер НОМЕР_2, на випадок настання страхових випадків, зокрема, пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин внаслідок ДТП. Вигодонабувачем за Договором є Товариство з обмеженою відповідальністю «Просто Фінанс».

22.12.2009 р. о 10 год. 45 хв. по вул. Заяврській, в м. Біла Церква було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля ВАЗ 210994-20, реєстраційний номер НОМЕР_2, та автомобіля ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1 а саме: ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 2102 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, втратив контроль над рухом автомобіля та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 210994-20, чим спричинив пошкодження автомобілів.

ДТП сталося в результаті порушення водієм ОСОБА_2. вимог п.п. 12.1, 12.3, 2.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Київській області №2974 від 25.12.2009р. та постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.12.2009 р. у адміністративній справі №3-8014/09, відповідно до якої ОСОБА_2 огли визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

24.12.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу автомобіля ВАЗ 210994-20 звернувся до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до звіту №1114 з оцінки транспортного засобу, складеного 20.01.2012 р., складеним субєктом оціночної діяльності ФОП «ОСОБА_5»(сертифікат оціночної діяльності НОМЕР_2 виданий Фондом державного майна України 20.09.2011 р.) вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля ВАЗ 210994-20, реєстраційний номер НОМЕР_2, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 9954,97 грн.

На підставі страхового акту №33/16556/2.1.5.1., затвердженого 18.05.2010 р., позивач виконуючи свої зобов'язання за Договором, сплатив страхувальнику за Договором суму страхового відшкодування у розмірі 5270,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням №160 від 27.05.2010 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ СК «Країна»перейшло в межах суми 5270,37 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Спір у справі виник у звязку із невиконанням, на думку позивача, відповідачем зобовязання по виплаті страхового відшкодування у розмірі 5270,37 грн. за заподіяну шкоду внаслідок експлуатації транспортного засобу ВАЗ 2102.

Вимоги до ВАТ «НАСК «Оранта»обґрунтовані тим, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1 була застрахована відповідачем згідно полісу №ВС/5632310.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що відповідно до довідки управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Київській області №2974 від 25.12.2009р. ДТП сталась внаслідок порушень правил дорожнього руху ОСОБА_2, та ОСОБА_1, а тому сума збитку має бути розподілена порівну, судом відхиляється з огляду на наступне.

Із матеріалів адміністративної справи №3-8014/2009 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2., копії яких надійшли від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, вбачається, що вина ОСОБА_1 полягає у тому, що після ДТП, винним в якому визнано у судовому порядку ОСОБА_2., він відкрив двері автомобіля, в які вїхав автомобіль ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3.

Наведене не знаходиться у причинно-наслідковому звязку з спірним ДТП.

Отже, відповідальним за спірне ДТП є ОСОБА_2 який керував автомобілем ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2., за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована ВАТ «НАСК «Оранта»згідно полісу №ВС/5632310, що підтверджується листом Моторного (транспортного) страхового бюро України №28182/7-3-11 від 20.12.2011 р. та копією поліса.

Як вбачається з листа Моторного (транспортного) страхового бюро України, договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВС/5632310) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 15.05.2009 р. (00:00) по 14.05.2010 р.

Відповідно до полісу №ВС/5632310 страхувальником особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_2 а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації ОСОБА_2. автомобіля ВАЗ 2102, реєстраційний номер НОМЕР_1, була застрахована ВАТ «НАСК «Оранта».

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Дорожньо-транспортна пригода, яка є страховим випадком, за договором страхуванням цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу (поліс №ВС/5632310), мала місце до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування" від 17.02.2011 р. №3045-VI, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню приписи Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", до внесення змін Законом України 17.02.2011 р. №3045-VI.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Полісом №ВС/5632310 передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн. (пункт 2 договору).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи (звіт №1114 з оцінки транспортного засобу від 21.01.2012 р.) підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ 210994-20, реєстраційний номер НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 9954,97 грн., а до позивача перейшло право вимоги в межах суми 5270,37 грн. Суд відзначає, що вартість відновлювальних робіт, які зумовлені пошкодженням лівої двері автомобілем ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_3, не включені до звіту №1114 з оцінки транспортного засобу., а відтак не є предметом вимог до відповідача.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

З огляду на викладене, страхове відшкодування за полісом №ВС/5632310 підлягає зменшенню на 510,00 грн.

Враховуючи визначені полісом № ВС/5632310 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 760,37грн. (відшкодована позивачем вартість матеріального збитку франшиза за полісом) у строк до моменту звернення ПАТ «СК Країна»до суду, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ВАТ «НАСК «Оранта»на користь ПАТ «СК Країна»суми страхового відшкодування у розмірі 4 760,37грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 510,00 грн. необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія Країна»задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул.Електриків, 29; ідентифікаційний код 20842474) суму страхового відшкодування у розмірі 4760(чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 37 коп. та судовий збір у розмірі 1274 (одна тисяча сімдесят чотири) грн. 91 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 24.02.2012 р.