Рішення № 21661476, 16.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/22716.02.12 Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О. Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Якість»м. Київ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ», м. Київ

про стягнення 72636,00 грн.

за участю:

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 юрисконсульт

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, значного обсягу доказів, витребування від учасників судового процесу додаткових матеріалів, які підлягають належної правової оцінки, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (пятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні з 24.01.12р. по 02.02.12р. та з 15.02.12р. по 16.02.12р. згідно вимог ст. 77 ГПК України були оголошені перерви, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

Товариствj з обмеженою відповідальністю «Якість»звернулось до господарського суду з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»про стягнення з останнього боргу в сумі 72636,00 грн., який утворився на підставі взаєморозрахунків за Договором оренди №315/09 від 31.12.2009року та проведеного між сторонами взаємозаліку згідно акту від 30.01.2010року.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом

Тому неприбуття у судове засідання позивача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Відповідач позові вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивачем в розумінні вимог ст.ст. 173, 174 ГК України та приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України не надано жодного доказу утворення заборгованості в сумі 72636,00 грн.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 38 ГПК України надав суду клопотання про витребування від відповідача оригіналів: локального кошторису за № 2-1-1 від 15.09.2009року та акту приймання-передачі виконаних робіт від 15.09.2009року. Ухвалою про порушення провадження у справі від 07.12.11р.суд витребував від відповідача вказані докази. Безпосередньо у судовому засіданні зясувалося за ствердженням відповідача, що вказані документи у нього відсутні. Тому з урахуванням вимог ст. ст. 33, 34, 38 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача викладені у позові, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що у 2009році позивачем на адресу АК «ДАРтеплоцентраль», у майбутньому у звязку з зміною найменування - Публічне акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»було реалізовано продукцію на загальну суму 76080,00 грн. Документи які свідчать про виконання позивачем своїх зобовязань по ремонту обєкту оренди, а саме локальний кошторис за № 2-1-1 від 15.09.2009року та акт приймання-передачі виконаних робіт від 15.09.2009року були передані відповідачу. У звязку з неповерненням відповідачем вказаних документів за відповідачем утворився основний борг в сумі 76080,00 грн.

31 грудня 2009 року між сторонами було укладено Договір оренди №315/09, предметом якого є передача Орендодавцем відповідачем, Орендарю позивачу в тимчасове платне користування приміщення, загальною площею 49,2 кв. м., яке розташоване за адресою: м. Київ, пров. Червоногвардійський, 2. За домовленістю сторін, заборгованість Орендаря по орендній платі була повинна погашатися за рахунок заборгованості Орендодавця по зобовязанням щодо отримання продукції. Підтвердження існування у відповідача заборгованості є акт взаємозаліку від 30.01.2009року ( насправді - 30.01.2010року), який підтверджує факт проведення між сторонами зустрічних однорідних вимог в сумі 3444,00 грн. за січень 2009року.

Ік стверджує позивач, рішенням господарського суду міста Києва у справі №36/309 від 09.12.2011року встановлено, що 30.01.2010року між сторонами був підписаний акт взаємозаліку, відповідно до якого сторони дійшли згоди про зарахування зустрічних однорідних за січень 2010року на загальну суму 3444,00 грн., і що вимоги відповідача про стягнення заборгованості з орендних платежів відповідно до Договору оренди № 315/09 від 01.01.2010 року в розмірі 38078,94 грн. за період з січня 20010року до грудня 2010 року підлягають задоволенню частково в сумі 34634,94 грн. Вказані обставини є загальновідомими та не потребують доказуванню в розумінні вимог статті 35 ГПК України. Тому сума заборгованості відповідача підлягає зменшенню на 3444,00 грн., і дорівнює 72636,00 грн., яку позивач і намагається стягнути з відповідача.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін Так, за своєю правовою природою між сторонами було укладено договір оренди. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного типу: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638, ст. 759 ЦК України. До уваги приймається те, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є - субєктами господарювання.

Статтею 601 ЦК України передбачено припинення зобовязання зарахуванням, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, термін виконання яких настав або не визначений чи визначений моментом запитання.

При цьому зарахування може бути здійснене за наявності таких умов:

Швимоги сторін мають бути зустрічним, тобто, такими, що випливають з двох різних зобовязань між двома особами, де кредитор одних зобовязань є боржником іншого;

Швимоги повинні бути однорідними, тобто в обох зобовязаннях мають бути речі одного роду;

Шнеобхідно, щоб за обома вимогами уже настав термін виконання, оскільки не можна предявити до зарахування вимогу за зобовязаннями, яке не підлягає виконанню. До зарахування може бути також предявлено вимогу, термін якої не вказаний або яка підлягає виконанню на першу вимогу кредитора;

Шзарахування є одностороннім правочином, для якого досить заяви однієї сторони. Однак це не є обовязком умовою, часто зарахування здійснюється за згодою обох сторін.

За загальним правилом, кожна особа, що бере участь у справі, повинна довести обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень(стаття 33 ГПК України). Водночас коментована стаття визначає підстави, з яких ці особи звільняються від обовязку доказування. Підстави звільнення від доказування можна поділити на три групи:

·а) обставини, визнані господарським судом загальновідомими (частина першої статті 35 ГПК України;

·б) преюдиціальні факти (частини 2-4 статті 35 ГПК України);

·в) законні презумпції ( частина пята статті 35 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 43 ГПК України визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обовязковими. Отже, таке визнання не є підставою звільнення від доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини, які наводяться іншою стороною, остання повинна надати відповідні доказування, тобто незалежно від того, що одна сторона визнає певні обставини/

Як свідчать фактичні обставини справи №39/309 від 09.12.2011року та докази на їх підтвердження судом підтверджено факт того, що не було припинено зобовязання сторін за Договором оренди №315/09 від 31.12.2009року зарахуванням зустрічних вимог відповідно до листа позивача від 28.10.2011року. Таким чином, посилання позивача на проведений між сторонами взаємозалік за Договором оренди та утворення у відповідача заборгованості в сумі 72636,00 грн. не приймається судом в розумінні вимог статті 35 ГПК України,

Надані докази надають можливість стверджувати, що доводи позивача є хибним, оскільки спростовуються наступним, зокрема:

·позивачем в розумінні вимог ст.ст. 173, 174 ГК України не наведено жодного доказу за яким у відповідача виникло зобовязання по оплаті суми заборгованості в розмірі 76080,00 грн., тобто правовідносин між сторонами щодо утворення вказаної суми не виникало;

·під час розгляду спору у справі №36/309 від 02.11.2011 року було розглянуто заяву позивача про припинення зобовязання по сплаті орендної плати за Договором оренди від 31.12.2009року від 31.12.2009року, але вона була відхилена судом, оскільки позивач не надав суду підстави виникнення відповідного зобовязання;

·щодо проведення зарахуванням зустрічних однорідних вимог, то таке ствердження позивача не приймається судом до уваги, оскілки за змістом рішення суду у справі №36/309 від 02.11.2011року зазначено, що позивачем не доведено факт проведення між сторонами взаємозаліку згідно вимог статті 601 ЦК України, та виникнення суми заборгованості в розмірі 76080, 00 грн.

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем не доведений факт виникнення заборгованості у відповідача в сумі 72636,00 грн. В свою чергу, відповідач довів суду те, що у нього не виникло будь-яких зобовязань перед позивачем.

На підставі викладеного у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Якість»до Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ» щодо стягнення з останнього боргу в сумі 72636,00 грн., який утворився на підставі взаєморозрахунків між сторонами згідно Договору оренди №315/09 від 31.12.2009року та проведеного між ним взаємозаліку згідно акту від 30.01.2010року, слід відмовити, як необгрунтовано заявлених.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1452,72 грн. та послуг адвокату в сумі 4000,00 грн. відносяться на позивача у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Якість»згідно вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Позивач зайво перерахував на користь державного бюджету згідно квитанції №5000 від 16.11.2011року, оригінал якої знаходяться у матеріалах справи, судовий збір в сумі 53,28 грн., тому на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір», він підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.02.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.7 Закону України «Про судовий збір»,ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33,35, 36, ч.3 ст. 43, 44, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. ч 2 ,3ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Якість»до Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»щодо стягнення з останнього боргу в сумі 72636,00 грн., який утворився на підставі взаєморозрахунків за Договором оренди №315/09 від 31.12.2009року та проведеного між сторонами взаємозаліку згідно акту від 30.01.2010року відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в сумі 1452,72 грн. та послуг адвокату в сумі 4000,00 грн. відносяться на позивача у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Якість».

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Якість»на його розрахунковий рахунок 26007133272600 відкритий в АКІБ «УкрСибБанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 33632564, зайве сплачений згідно квитанції №5000 від 16.11.2011року, оригінал якої знаходяться у матеріалах справи, судовий збір в сумі 53,28 грн. Підставою повернення судового збору є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою Господарського суду міста Києва.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.О.Підченко

Повне рішення складено - 21.02.12р.