Рішення № 21661192, 15.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/117-201215.02.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"

до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія "Оранта"

про стягнення 4 290,98 грн

Суддя Блажівська О.Є.

Від позивача ОСОБА_1 № 25 від 10.01.2012р.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна Страхова компанія «Оранта»про стягнення 4290,98грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.02.2012 року.

14.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача з документами по справі на виконання вимог ухвали.

15.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшло клопотання про доручення доказів до матеріалів справи.

Представник позивача 15.02.2012 року у судове засідання з'явився.

Представник відповідача 15.02.2012 року у судове засідання не з'явився.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи. В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 15.02.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2010 року між ПрАТ «АСК «Інго-Україна»та ТОВ «Перша лізингова компанія»уклали договір страхування засобів наземного транспорту, оформлений полісом № 250506949.10, згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль Volkswagen Golf державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

20 грудня 2010 року в м. Києві на перехресті вулиць Боровського та Златоутська, сталася дорожньо-транспортна пригода за участі транспортних засобів: Volkswagen Golf державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та Peugeot 207 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди застрахований транспортний засіб Volkswagen Golf державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зазнав пошкоджень.

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2011 року у справі № 3-1575/11, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення передбаченого п.16.11 ПДР України та притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Peugeot 207 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано у ВАТ НАСК «Оранта»за Полісом № ВЕ/6998263 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Позивачем, на підставі договору № 250506949.10 здійснено страхову виплату в розмірі 4290,98грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2695 від 04.04.2011 року.

Таким чином, у позивача з моменту здійснення страхової виплати, виникло право вимоги до відповідача по відшкодуванню причиненого збитку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про страхування», страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо), володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положенням ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так, згідно з постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 лютого 2011 року у справі № 3-1575/11, ОСОБА_2 визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 124 КУпАП.

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Peugeot 207 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано в Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс № ВЕ/6998263 від 25.11.2010 року.

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обєктом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6998263, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодувати завдану ОСОБА_2., шкоду заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації нею транспортного засобу Peugeot 207 державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до зазначених норм, а саме ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільно-правової відповідальності за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2. транспортного засобу Peugeot 207 державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно зі звітом № 40 про оцінку автомобіля Volkswagen Golf державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди складає 6028,55грн.

Згідно з рахунком-фактурою № Я-00000291 від 28 лютого 2011 року ФОП «ОСОБА_4»повна вартість відновлювального ремонту автомобіля страхувальника в результаті дорожньо-транспортної пригоди склала 5889,04грн.

04 квітня 2011 року страховик на підставі Договору № 250506949.10 виплатив страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 4290,98грн., із наступного розрахунку:

- відповідно до договору № 250506949.10 відшкодування з страхового випадку визначається у межах страхової суми, за вирахуванням обумовленої в договорі страхування франшизи;

- франшиза за договором № 250506949.10 складає 1598,06грн.;

Отже, (вартість відновлювального ремонту згідно з рахунком-фактурою № Я-00000291) 5889,04грн. за вирахуванням (франшизи за договором № 250506949.10) 1598,06грн. складає суму страхового відшкодування в розмірі 4290,98грн.

Так, на підставі страхового акту № 57028 від 24.03.2011 року, позивачем здійснено виплату страхувальнику страхового відшкодування за договором № 250506949.10 в розмірі 4290,98грн., що також підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 2695 від 04.04.2011 року.

Для врегулювання спору у досудовому порядку відповідачу було направлено письмову заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу (ви.№4/05-07-11 від 05 липня 2011 року).

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

На підставі ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Після виплати страхового відшкодування у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

За договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/6998263 від 25.11.2010 року, франшиза становить 0,00 (нуль) гривень, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одну особу) 50000,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поданою 14.02.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва заявою позовні вимоги на суму 4290,98грн. визнає.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в розмірі 4290, 98 грн. повністю.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, буд.33, код ЄДРПОУ 16285602) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 4290,98грн. (чотири тисячі двісті девяносто гривень 98 копійок) страхового відшкодування в порядку регресу, суму судового збору в розмірі 1411, 50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 копійок).

3. Рішення Господарського суду міста Києва набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.Є.Блажівська

Повний текст рішення складено: 20.02.2012 року.