Рішення № 21661187, 20.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-24/520-201220.02.12 За позовом Публічного акціонерного товариства “Київенерго”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-107”

про стягнення 699428, 17 грн.

Суддя Д.В. Мандичев

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. пред. за довір. №Д07/2011/04/22-38 від 22.04.11р.

від відповідача: не зявився.

Обставини справи:

Публічного акціонерного товариства “Київенерго” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-107” про стягнення 699428, 17 грн., з яких 660946, 08 грн. сума боргу за спожиту теплову енергію, збитки від встановленого індексу інфляції в розмірі 25372, 69 грн., та три проценти річних в сумі 13109, 40 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2012р. порушено провадження у справі №5011-24/520-2012 та призначено її до розгляду на 02.02.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2012р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві №048-71-98 від 05.01.2012р.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про зупинення провадження у справі. Зважаючи на необґрунтованість доводів відповідача, суд відмовив у задоволенні клопотання.

Крім того, представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого визнав борг перед позивачем частково та заперечував щодо задоволення позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій.

У судовому засіданні 02.02.2012р. було оголошено перерву до 20.02.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.02.2012р. надав суду додаткові пояснення по справі.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджено відміткою на розписці про оголошення перерви в судовому засіданні, яка міститься в матеріалах справи.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.02.2012 року на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2005р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", що в подальшому перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖЕК-107" (далі відповідач, споживач) було укладено договір №540308 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобовязується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобовязується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що при виконанні умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1. договору постачальник зобовязується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення в період опалювального сезону; для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1. вищезазначеного договору, споживач зобовязується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 540308 від 01.02.2005 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 540308 від 01.02.2005 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

Відповідно до п. п. 4 і 5 додатку № 2 до договору № 540308 від 01.02.2005 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-5 не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 540308 від 01.02.2005р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 540308 від 01.02.2005р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

-на опалення як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

-на гаряче водопостачання як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 540308 від 01.02.2005р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-5 за адресою: м. Київ, вул. Товарна, 1 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 540308 від 01.02.2005р., споживач щомісячно:

-забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

-до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач свої зобовязання за договором не виконує, внаслідок чого за період з 01.10.2010р. по 01.12.2011р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2011р. становить 660946, 08 грн., що підтверджується табуляграмами та довідкою про надходження коштів за спожиту відповідачем теплову енергію.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені зобовязання в частині повної та своєчасної оплати використаної теплової енергії, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 660946, 08 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав борг перед позивачем частково пояснюючи це тим, що в розгорнутому розрахунку позивач не зазначив суму різниці в тарифах, яка виникає під час нарахування мешканцям за надані послуги з гарячого водопостачання. Також у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення інфляційної складової боргу та трьох процентів річних, оскільки згідно діючого житлового законодавства України мешканцям не нараховується штрафні санкції.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 660946, 08 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, отже, вимога позивача в частині стягнення основного боргу за договором № 540308 від 01.02.2005р. на постачання теплової енергії у гарячій воді у розмірі 660946, 08 грн. визнається судом такою, що підлягає задоволенню.

Позивач за невиконання договірних зобовязань просить суд стягнути з відповідача 13109, 40 грн. три проценти річних від суми заборгованості та 25372, 69 грн. збитків від встановленого індексу інфляції.

Дії відповідача (сплата коштів з простроченням встановленого терміну) є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), отже, є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно зі статтею 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних ґрунтуються на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобовязання, позовна вимога позивача в частині стягнення трьох процентів річних у сумі 13109, 40 грн. від суми заборгованості, підлягає задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимога позивача про стягнення збитків від встановленого індексу інфляції в частині прострочення сплати за використану теплову енергію в сумі 25372, 69 грн. ґрунтується на законі (ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобовязання, позовна вимога позивача в частині стягнення збитків від встановленого індексу інфляції в сумі 25372, 69 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, позов публічного акціонерного товариства “Київенерго” підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у розмірі 13988, 56 грн. підлягає стягненню з відповідача, як із сторони з вини якої спір був доведений до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЖЕК-107” (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 8, код ЄДРПОУ 21687515) на користь публічного акціонерного товариства “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 660946, 08 грн. (шістсот шістдесят тисяч девятсот сорок шість) грн. 08 коп. основного боргу, 25372, 69 грн. (двадцять пять тисяч триста сімдесят дві) грн. 69 коп. збитків від інфляції, 13109, 40 грн. (тринадцять тисяч сто девять) грн. 40 коп. три проценти річних, 13988, 56 грн. (тринадцять тисяч девятсот вісімдесят вісім) грн. 56 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повний текс рішення виготовлено 21.02.2012р.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Д.В. Мандичев