Рішення № 21661032, 16.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/56916.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРД-ЛАЙН»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз МВ»

про стягнення коштів

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 09.12.2012р.);

від відповідача: не зявились.

В судовому засіданні 16 лютого 2012 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОРД-ЛАЙН»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз МВ»(відповідач) заборгованості в розмірі 25626,73 грн.

Окрім цього, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3000,00 грн., як судових витрат за правову допомогу адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 10/01/2011 від 04 січня 2011 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого йому позивачем товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечував. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 23.01.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 року розгляд справи, у звязку з неявкою представників відповідача було відкладено до 07.02.2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2012 року розгляд справи, у звязку з повторною неявкою представників відповідача було відкладено до 14.02.2012 року.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2011 року між позивачем (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 10/01/2011 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність Покупця за його замовленням товар у відповідній кількості, асортименті, якості та за погодженою сторонами вартістю, а Покупець зобов'язується прийняти ти оплатити зазначений товар на умовах, передбачених Договором.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору Продавець передав, а Покупець прийняв товар на загальну суму 34660,44 грн., при цьому, позивач вказує, що Покупець лише частково розрахувався за товар та частково повернув товар на суму 9033,71 грн., а відтак, за твердженнями позивача, відповідач має заборгованість за Договором в розмірі 25626,73 грн., тобто 34660,44 грн. 9033,71 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже було встановлено судом, 04 січня 2011 року між сторонами укладено договір поставки № 10/01/2011 згідно п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується в порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність Покупця за його замовленням товар у відповідній кількості, асортименті, якості та за погодженою сторонами вартістю, а Покупець зобов'язується прийняти ти оплатити зазначений товар на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна за товар, що поставляється за Договором, є договірною та вказується у специфікаціях (накладних) на кожну партію товару. Загальною ціною Договору є вартість всіх партій товару, що були поставлені впродовж строку дії Договору.

З матеріалів справи вбачається, що в період з червня по липень 2011 року позивач передав товар на загальну суму 34660,44 грн., що підтверджується видатковими накладними від: 07 червня 2011р. за № РН-0000172, 19 липня 2011р. за № РН-000240 та 26 липня 2011р. за № РН-000249 (належним чином засвідчені копії накладних містяться в матеріалах справи), а відповідач отримав товар, що підтверджується підписом Отримувача на відповідних видаткових накладних.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що оплата за товар здійснюється Покупцем на умовах:

- по факту поставки товару, але не пізніше 3 банківських днів з дня отримання товару Покупцем;

- відстрочки платежу протягом 5 (пять) банківських днів з моменту поставки товару.

З матеріалів слідує, що відповідач частково розрахувався з позивачем за товар на суму 9033,71 грн., що підтверджується банківськими виписами, оборотно-сальдовою відомістю за період з 01.01.11р. по 30.12.11р. та оборотно-сальдовою відомістю за період з 01.01.12р. по 20.01.12р. (копії виписок та оригінали відомостей містяться в матеріалах справи).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 19.12.2011р., 23.01.2012р. та 07.02.2012р. відповідача було зобовязано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал суду від 19.12.2011р., 23.01.2012р. та 07.02.2012р. контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати грошових коштів за товар у більшому розмірі, аніж вказано позивачем в позовній заяві, станом на лютий 2012 року, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором поставки в розмірі 25626,73 грн. з розрахунку 34660,44 грн. (вартість поставленого товару) 9033,71 грн. (частково оплачений товар).

Щодо розподілу господарських витрат по справі.

Судом встановлено, що 15 грудня 2011 року між позивачем (Клієнт або Замовник) та ОСОБА_2 (Адвокат або Виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги (копія договору міститься в справі), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого Адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором, застосовує всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката, на винну сторону, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами. Адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:

а) веде позовну роботу за матеріалами, які підготовлює Замовник; представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в судах України в тому числі в Господарському суді м. Києва та в інших органах з питання стягнення заборгованості в розмірі 25 626,73 (двадцять пять тисяч шістсот двадцять шість тисяч сімдесят три коп.) з ТОВ «СЮЗ МВ».

Згідно п. 3.1. договору про надання правової допомоги за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2., п. 1., абзац а) Замовник сплачує Адвокату винагороду (гонорар) в розмірі 3 000,00 (три тисячі грн.) 00 коп.

Пунктом 3.2. договору про надання правової допомоги передбачено, що виплати винагороди здійснюється в два етапи: перший етап - виплата 50% у розмірі 1 500 грн. 00 коп. (одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп.), другий етап - 50% - 1 500,00 (одна тисяча п'ятсот грн.) сплачується після першого судового засідання.

Так, на виконання зобовязань по оплаті послуг Виконавця Клієнт перерахував на користь Адвоката грошові кошти в розмірі 1 500,00 грн. (50% - перший етап), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 3 (оригінал квитанції міститься в матеріалах справи).

У відповідності з пунктом 12 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»(з наступними доповненнями і змінами) зазначено: «Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи». У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи здатність кожної особи бути позивачем та відповідачем у суді, самостійним вибором позивача конкретного адвоката, який надаватиме юридичні послуги та представлятиме його інтереси в суді, зважаючи на те, що на призначені судом судові засідання Адвокат до суду не зявлявся, хоча, відповідно до умов договору зобовязаний був представляти інтереси позивача в Господарському суді м. Києва та в інших органах з питання стягнення заборгованості в розмірі 25 626,73 грн., а також те, що сплати на користь Адвоката другого етапу винагороди в розмірі 1500,00 грн. до суду не представлено, враховуючи тривалість розгляду і складність справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 000,00 грн., як судових витрат за юридичні послуги адвоката є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Окрім цього, суд звертає увагу на той факт, що згідно п. 1.2. договору про надання правової допомоги Адвокат веде позовну роботу за матеріалами, які підготовлює Замовник; представляє у встановленому порядку інтереси Замовника в судах України в тому числі в Господарському суді м. Києва та в інших органах з питання стягнення заборгованості в розмірі 25 626,73 (двадцять пять тисяч шістсот двадцять шість тисяч сімдесят три коп.) з ТОВ «СЮЗ МВ», а не з ТОВ «Союз МВ»(відповідача у справі).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню про стягнення 25626,73 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1411,50 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз МВ»(ідентифікаційний код: 30634511, адреса: 03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 120, корпус 1, р/р 26008205301 в А «ПФБ», МФО 320906), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОРД-ЛАЙН»(ідентифікаційний код: 32107119, адреса: 02002, м. Київ, вул. Степана Сагайдака, буд. 114 «А», р/р 26002288634400 в ПАТ «УКРСИББАНК», МФО 351005), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 25 626,73 грн. (двадцять пять тисяч шістсот двадцять шість гривень 73 копійки) та судові витрати - 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 21.02.2012р.