Рішення № 21660465, 08.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/43508.02.12 За позовом Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у

м. Києві ради

до Приватного підприємства «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ»

про стягнення 23891,67 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засідання брали участь представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - дов. № б/н від 08.11.11 р. та 05.01.12 р.

від відповідача: ОСОБА_2. дов. № 30/01-12 від 30.01.12 р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради до Приватного підприємства «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ»про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 13341,47 грн. та пені у розмірі 10550,20 грн. у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договороми про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та при будинкової території № 24 від 01.04.08 р.

Ухвалою від 08.12.11 р. за даною позовною заявою було порушено провадження у справі № 37/435 та призначено її до розгляду на 21.12.11 р.; витребувано у сторін певні документи.

У судовому засіданні 21.12.11 р. представник позивача підтримав позов, просив його задовольнити, надав пояснення по суті спору та витребувані судом документи.

Представник відповідача у судове засідання 21.12.11 р. не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов суду не надав.

В позовній заяві КП «ІНДУСТРАІЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради просило суд в процесі підготовки справи до розгляду невідкладно вжити заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що належить ПП «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ», та грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках ПП «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ».

У відповідності до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір»від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 року № 2857-VI станом на 01.01.2012 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1073,00 грн.

За розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову встановлена ставка судового збору в розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 1609,50 грн.

Оскільки позивач не сплатив судовий збір за розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів у даній справі, то Господарський суд м. Києва залишив дану заяву без розгляду.

Приймаючи до уваги неявку представника відповідача та неподання ним відзиву на позов, ухвалою суду від 21.12.11 р. було відкладено розгляд даної справи на 30.01.2012 р.; повторно зобовязано відповідача надати суду на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування подати суду оригінал і належну копію статуту (положення), свідоцтва про державну реєстрацію, довідку з органів статистики про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, довідку з обслуговуючого банку про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; письмовий відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 ГПК України, з поясненнями по суті заявлених вимог та докази якими вони обґрунтовуються, докази його надіслання позивачу; зобовязано позивача до 10.01.2012 р. надати суду банківські виписки про надходження грошових коштів від відповідача за договорами, що є предметом дослідження у даній справі, а також довідку про стан заборгованості відповідача станом на день розгляду справи в суді.

23.12.11 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшли виписки з банківських рахунків, які було долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 30.01.12 р. представник позивача заявив письмове клопотання про приєднання до матеріалів справи довідки про стан заборгованості на день слухання справи, яке було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник сторін у судовому засіданні 30.01.12 р. заявили письмове клопотання про продовження строку розгляду спору, яке було судом задоволено.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.01.12 р. надав суду письмові пояснення по суті спору.

Суд, дослідивши матеріали справи, оголосив перерву в судовому засіданні до 08.02.12 о 11:40 год. з метою витребування у позивача банківських виписок, у відповідача письмового відзиву на позовну заяву, а також зобовязав сторін провести звірку взаєморозрахунків, акт якої надати суду.

07.02.12 р. через службу діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який було залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 08.02.12 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.02.12 р. надав усні пояснення по суті спору, проти позову заперечив.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради (виконавець) та Приватним підприємством «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ»(орендар) був укладений договір про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території № 24 від 01.04.08 р.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, предметом договору є надання виконавцем за плату орендарю (власнику) комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення (будівля), загальною площею 92,20 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, провул. Польовий, 8 і участь орендаря (власник) у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території. Приміщення використовується для адміністративних та складських потреб.

Згідно з п. 2.1. договором № 24 від 01.04.08 р., орендар (власник) щомісячно сплачує підприємству вартість фактичного отримання комунальних послуг згідно виставлених постачальником табуляграм.

Відповідно до п. 2.3. вищевказаного договору, орендар (власник) зобовязаний встановити прилади обліку, укласти прямі договори з постачальниками і самостійно сплачувати їм за спожиті комунальні послуги.

Згідно з п. 2.4. договору № 24 від 01.04.08 р., у випадку відсутності лічильника, розрахунок за використану воду і приймання стічних вод справляється за встановленими нормами.

Пунктами 2.5., 2.6. та 2.7. вищевказаного договору визначено, що кількість стічних вод, відведених від орендаря (власника) приймається рівним кількості використаної води (холодної і гарячої разом); крім плати за комунальні послуги орендар (власник) сплачує підприємству послуги з утримання будинку та прибудинкової території, розмір яких на день укладення договору становить 92,20х0,76=70,07 грн. на місяць; розмір цих витрат може коригуватися без додаткового погодження сторін в залежності від фактичних витрат; орендар (власник) також оплачує за встановленими тарифами розмір відшкодування витрат за технічне та аварійне обслуговування внутрішньо будинкових мереж гарячого водопостачання та опалення (відшкодування внутрішньо будинкових мереж) в розмірі 92,20х0,051=4,70 грн. на місяць.

Відповідно до п. 2.8. договору № 24 від 01.04.08 р., орендар (власник) повинен сплачувати всі платежі, які передбачені цим договором незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1 числа місяця, наступного за звітним.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії рахунків-фактур за спірний період; облікових карток відповідача за спірний період; довідки про нарахування за теплову енергію; розшифровок по дебету у розрізі споживачів за розрахунковий період та банківські виписки з рахунку.

Позивач пояснив суду, що заборгованість відповідача за опалення за період з 01.02.11 р. до 01.10.11 р. складає 7739,29 грн. (без ПДВ); за холодне водопостачання за період з 01.02.11 р. до 01.10.11 р. 568,04 грн. (без ПДВ), за експлуатаційні витрати за період з 01.07.10 р. до 01.10.11 р. 2810,56 грн. Всього заборгованість відповідача по сплаті за комунальні послуги за період з 01.02.11 р. до 01.10.11 р. складає 13341,47 грн. (з ПДВ).

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ»про стягнення заборгованості за комунальні послуги у розмірі 13341,47 грн. та пені у розмірі 10550,20 грн. у звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь у витратах по утриманню будинку та при будинкової території № 24 від 01.04.08 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо якості та своєчасності надання комунальних послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач за комунальні послуги у визначений договором № 24 від 01.04.08 р. строк розрахунок не провів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити КП «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради у задоволенні позову, посилаючись на невірне застосування тарифів для розрахунку вартості експлуатаційних витрат, неправильне визначення обсягу спожитих послуг з холодного водопостачання та водовідведення, невірне визначення опалювальної площі, у звязку з чим невірно розраховано оплату за опалення та невірно нараховану пеню, у звязку з тим, що не застосовано було строк позовної давності.

Однак судом не приймаються зазначені доводи відповідача, оскільки позивач вірно застосовував тарифи та величину опалювальної площі при розрахунку заборгованості, як це визначено п. 2.2. та п. 1.1 договору № 24 від 01.04.08 р. та чинним законодавством України.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради про стягнення з Приватного підприємства «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ»13341,47 грн. заборгованості за комунальні послуги за договором № 24 від 01.04.08 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 10550,20 грн. пені за порушення відповідачем виконання грошового зобовязання за договором № 24 від 01.04.08 р. за період з січня 2010 р. до вересня 2011 р.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 2.9. договору № 24 від 01.04.08 р., за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у звязку з пропуском строку позовної давності щодо стягнення пені у розмірі 10 50,20 грн. за період з 01.12.09 р. до 01.09.11 р.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 260, 261 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Враховуючи вимоги вищенаведених норм чинного законодавства України та умов договору № 24 від 01.04.08 р., вимога сплатити пеню позивачем могла бути предявлена за період з грудня 2010 р. до грудня 2011 р., оскільки позов у даній справі подано 05.12.11 р.

При цьому поважних причин пропущення зазначених строків позовної давності позивачем не наведено.

Пунктом 4 статті 267 Цивільного кодексу України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене, Господарський суд м. Києва виконав власний розрахунок пені, згідно з яким підлягає стягненню з Приватного підприємства «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ»за несвоєчасне виконання грошового зобовязання за договором № 24 від 01.04.08 р. пеня у розмірі 5314,12 грн. за період з грудня 2010 р. до вересня 2011 р.

Таким чином, позов Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради до ПП «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 253 255, 256, 258, 260, 261, 267, 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 32, 33, 44, 47, 49, 55, 67, 69, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Благодійний фонд «МЕЦЕНАТ»(01034, м. Київ, вулиця Рейтарська, 35-А, код ЄДРПОУ 32426085) на користь Комунального підприємства «ІНДУСТРІАЛЬНЕ»Соломянської районної у м. Києві ради (03056, м. Київ, вул. Виборзька, 42, код ЄДРПОУ 35756924) 13 341 (тринадцять тисяч триста сорок одну) грн. 47 коп. заборгованості за комунальні послуги, 5 314 (пять тисяч триста чотирнадцять) грн. 12 коп. пені та 1 102 (одна тисяча сто дві) грн. 16 коп. витрат на оплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.

Повне рішення

складено 13.02.12 р.