Рішення № 21659476, 16.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/31-201216.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віра - Вікторія"

до Приватного акціонерного товариства "Лігобуд"

про стягнення боргу за договором оренди.

Суддя Якименко М.М.

Представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 24.01.2011;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віра - Вікторія" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Лігобуд" про стягнення боргу за Договором оренди МКТ №84-04/АО від 18.04.2007р. в розмірі 7 582,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, між сторонами 18.04.2007 було укладено Договір оренди МКТ №84-04/АО мобільних туалетних кабінок. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати орендних платежів згідно Договору.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 7 582,68 грн. боргу за договору, 1 411,50 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.01.2012 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.02.2012.

02.02.2012 представник позивача надав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження, представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, у звязку з чим розгляд справи було відкладено до 16.02.2012.

16.02.2012 представник відповідача повторно в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 04.01.2012, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги повність та просив їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.02.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.04.2012 між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди МКТ № 85-04/АО, згідно якого орендодавець надав в платне тимчасове користування мобільні туалетні кабінки (далі - МТК) в кількості 2 штуки, терміном на 3 місяці, загальна вартість яких становить 11 050,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. передача майна в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який підписується обома сторонами.

Сторони дійшли згоди, що плата за користування однією МТК оренди становить 680,00 грн. та 20% ПДВ 113,33 грн. (п. 3.1. Договору).

23.06.2010 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору оренди МКТ № 85-04/АО від 18.04.2007 р., згідно якої сторони продовжили строк дії договору оренди 2-х МТК з 21.07.2007 р. по 21.01.2008 р., плата за користування однією МТК оренди становить 680,00 грн., 20% ПДВ 113,33 грн., та 145,00 грн. обслуговування однієї МТК.

21.05.2008 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 6 до Договору оренди МКТ № 85-04/АО від 18.04.2007, згідно якої сторони продовжили строк дії договору оренди 2-х МТК з 22.05.2007 по 22.12.2008, плата за користування однією МТК оренди залишається незмінною.

21.12.2008 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 7 до Договору оренди МКТ № 85-04/АО від 18.04.2007, згідно якої сторони продовжили строк дії договору оренди 2-х МТК з 22.12.2007 р. по 22.12.2009, плата за користування однією МТК оренди залишається незмінною.

31.01.2010 сторони підписали акт виконаних робіт по обслуговуванню МТК відповідно Договору № 85-04/АО від 18.04.2007, згідно якого послуги були виконанні в повному обсязі, загальна вартість яких становить 1 250,00 грн. та 20% ПДВ 208,33.

Однак, з матеріалів справи слідує, що внаслідок порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за користування МТК у відповідача станом на 03.01.2012 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 7 582,68 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Судом встановлено, що Договір, укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, надав відповідачеві у користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору та додаткових угод.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Лігобуд" (02139, м. Київ, бул. Перова, буд. 13/2, кв. 87, код ЄДРПОУ 25273532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віра - Вікторія" (61145, м. Харків, вул. Новгородська, буд. 22, кв. 68, код ЄДРПОУ 33481927) 7 582 (сім тисяч пятсот вісімдесят дві) грн. 68 коп. боргу, 1 411 (одну тисячу чотириста одинадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М.Якименко

Дата підписання рішення: 21.02.2012р.