Рішення № 21659289, 20.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/53720.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма " Авіатехсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт"

про стягнення 88 411,79 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю від 16.01.2012

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт" заборгованості за Договором про надання послуг будівельною технікою № 27-О від 05.09.2011 в розмірі 88 411,79 грн., в тому числі 85200,00 грн. основного боргу, 2601,96 грн. пені, 106,07грн. збитків від інфляції, 503,76 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства України та умов Договору не виконав у повному обсязі свої зобовязання перед позивачем по оплаті наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 порушено провадження по справі № 53/537, розгляд справи призначено на 23.01.2012.

Представник позивача в судове засідання 23.01.2012 зявився та через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою представника відповідача та не виконанням ним вимог ухвали суду про порушення провадження, ухвалою від 23.01.2012 розгляд справи відкладено на 13.02.2012.

Представник позивача 13.02.2012 подав суду заяву з копією банківської виписки від 30.01.2012, якою підтвердив сплату відповідачем основного боргу за договором № 27-О від 05.09.2011 в розмірі 85200,00 грн. після звернення з указаним позовом.

Ухвалою Господарського суду від 13.02.2012 відкладено розгляд справи на 20.02.2012.

Представник позивача в засіданні суду 20.02.2012 підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, збитків від інфляції та 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судових розглядів був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в т.ч. вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі відповідачу направлена за юридичною адресою відповідача та отримана останнім 04.01.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання. Ухвали суду від 23.01.2012 та від 13.02.2012 також були надіслані відповідачу, про що свідчать відмітки загального відділу суду на звороті вказаних ухвал. Крім того, ухвала суду від 23.01.2012 була також отримана відповідачем 30.01.2012, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою відповідача про отримання.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 20.02.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

05.09.2011 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс»(виконавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбудконтракт»(замовник) укладено Договір № 27-О про надання послуг будівельною технікою (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобовязувався надати послуги Замовнику по наданню будівельної техніки, а саме баштового крану FO23B, який наявний у розпорядженні Виконавця, а також послуги машиніста баштового крану.

Місцем виконання послуг є: м. Київ, б-р Івана Лепсе, 6 (п. 1.6. Договору).

Обєкт будівництва: будівництво офісного комплексу (п. 1.7. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору за надання виконавцем послуг, передбачених даним Договором, Замовник оплачує Виконавцю щомісячну плату в розмірі 34200,00 грн., в т.ч. ПДВ 5700,00 грн., дана плата встановлюється як мінімальний щомісячний платіж з розрахунку 26 робочих днів в один календарний місяць, без урахування заробітної плати машиніста.

Вартість роботи машиніста баштового крану по даному Договору за одну годину складає 36,00 грн., в т.ч. ПДВ 6,00 грн. (п. 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.5. Договору оплата за надані послуги здійснюється Замовником щомісячно, до 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим. Підставою для проведення розрахунків Замовника з Виконавцем за надані послуги є Акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами.

У випадку порушення строків оплати за надані послуги (додаткові послуги), обумовлені даним Договором, Замовник сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочення, виходячи із суми заборгованості за кожний день прострочення (п. 5.2. Договору).

Згідно з п. 1.4. Договору, строк дії даного договору встановлюється з моменту його підписання сторонами і закінчується по виконанню сторонами всіх взятих на себе зобовязань.

Як встановлено судом, на виконання умов Договору, Позивач надавав Відповідачу послуги на загальну суму 85200,00 грн., що підтверджується Актами надання послуг № 177 від 09.09.2011, № 216 від 08.11.2011, які підписані уповноваженими представниками сторін (замовника та виконавця), посвідчені печатками останніх (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні).

Матеріали справи свідчать, що позивач звертався до відповідача з претензією № 48 про сплату заборгованості від 08.12.2011, проте відповіді та оплати не отримав.

У звязку із неналежним виконанням грошових зобовязань відповідачем позивач звернувся до суду з вказаним позовом про стягнення заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. При цьому частиною 1 ст. 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1. Договору Виконавець зобовязувався надати послуги Замовнику по наданню будівельної техніки, а саме баштового крану FO23B, який наявний у розпорядженні Виконавця, а також послуги машиніста баштового крану.

Згідно з п.4.5. Договору оплата наданих послуг та/або виконаних робіт здійснюється Замовником щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за звітним на підставі актів наданих послуг/виконаних робіт.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що після звернення позивача з указаним позовом до суду відповідач 30.01.2012 погасив основну заборгованість перед позивачем у розмірі 85200,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки з особового рахунку позивача.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані позивачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 85200,00 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 2 601,96 грн., збитки від інфляції в розмірі 106,07грн. та 3% річних в розмірі 503,76 грн.

Відповідно п.4.5. Договору оплата наданих послуг та/або виконаних робіт здійснюється Замовником щомісячно, не пізніше 10 числа наступного за звітним на підставі актів наданих послуг/виконаних робіт.

Судом встановлено, що надані позивачем послуги в порушення умов договору були оплачені відповідачем лише 30.01.2012.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість сторін про застосування пені у разі прострочення оплати сформульована безпосередньо у п. 5.2. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

З огляду на встановлений судом факт порушення грошових зобовязань відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог дійшов висновку про задоволення вимог в частині пені у розмірі 1509,14 грн. за період з 11.10.2011 до 16.12.2011 за розрахунком суду.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобовязання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобовязання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та 3% річних, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3 % річних в розмірі 292,09 грн. за увесь час прострочення платежу (з 11.10.2011 до 16.12.2011), а також 221,40 грн. інфляційних витрат, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком суду.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Стаття 44 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Згідно з п. 4.12. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/1175/2011 від 25.08.2011 року статтею 7 Закону врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору, в тому числі визначено підстави такого повернення, яке здійснюється за ухвалою суду. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку, зазначеному у частині першій статті 80 ГПК України (припинення провадження у справі).

Проаналізувавши викладене, суд дійшов висновку про повернення судового збору позивачу в частині основного боргу.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбудконтракт" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13; ідентифікаційний код 30859744) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма " Авіатехсервіс" (03124, м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 8; ідентифікаційний код 33234653) 1509,14 грн. (одна тисяча пятсот девять гривень 14 коп.) пені, 221,40 грн. (двісті двадцять одна гривня 40 коп.) збитків від інфляції, 292,09 грн. (двісті девяносто дві гривні 09 коп.) 3% річних, 42,97 грн. (сорок дві гривні 97 коп.) судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. В частині стягнення 85200,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити у звязку з відсутністю предмету спору.

6. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" (03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8, код ЄДРПОУ 33234653) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 1704,00 грн. (одна тисяча сімсот чотири гривні 00 коп.) сплачений згідно з платіжним дорученням № 1376 від 16.12.2011. Платіжне доручення № 1376 від 16.12.2011 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 53/537.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Грєхова О.А.

Повне рішення складено 21.02.2012