Рішення № 21659098, 14.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/314.02.12 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гофропак Україна"

простягнення 336638,45 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 14.02.2012 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофропак Україна" 336638,45 грн. заборгованості, з яких 315055,30 грн. основний борг, 17896,27 грн. пеня, 3369,73 грн. 3 % річних, 317,15 грн. інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу № 102 від 01.03.2011р. в частині оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2011р. порушено провадження у справі № 57/3 та призначено справу до розгляду на 27.01.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р. розгляд справи № 57/3 на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 14.02.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 14.02.2012р. позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 14.02.2012р. не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №18205762 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2012р.

Ухвали суду від 14.12.2011р. та 27.01.2012р., позовна заява, надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 20.01.2012р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що незявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №102 відповідно до п. 1.1. якого, позивач зобовязується виготовити і поставити згідно замовлення картонно-паперову продукцію, (далі товар), а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Згідно з п. 1.2 Договору, конкретний асортимент, кількість і вартість товару визначаються накладними, які додаються до даного Договору і є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до п.3.2 Договору відповідач отримує товар від позивача шляхом самовивезення.

Пунктом 3.7 Договору визначено, що датою отримання товару вважається дата доставки товару за адресою вказаною відповідачем. При поставці товару на умовах самовивезення - дата отримання товару представником відповідача на складі позивача.

Позивач належним чином виконував свої зобовязання за Договором щодо поставки товару відповідачу.

Так, 15.06.2011р. відповідно до рахунку на оплату №498 від 15.06.2011р. та видаткової накладної №626 відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 104121,60 грн.

06.07.2011р. відповідно до рахунку на оплату №590 від 06.07.2011р. та видаткової накладної №720 відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 103101,60 грн.

14.07.2011р. відповідно до рахунку на оплату №750 від 14.07.2011р. та видаткової накладної №760 відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 105060,00 грн.

25.07.2011р. відповідно до рахунку на оплату №793 від 25.07.2011р. та видаткової накладної №805 відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 99893,70 грн.

Відповідач, в порушення своїх зобовязань за Договором купівлі-продажу №102 від 01.03.2011р., отриманий товар сплатив частково на загальну суму 97121,60 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар, складає 315055,30 грн. (412176,90 97121,60).

Відповідно до п. п. 2.2., 2.3. Договору оплата товару відповідачем проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, або іншими формами розрахунків, за згодою сторін. Оплати товару визначаються в Доповненнях до даного Договору.

Відповідно до п.7 Доповнення №1 до Договору оплата товару відповідачем здійснюється у формі з відстрочкою платежу на протязі 12 (дванадцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 315055,30 грн. відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судові засідання не зявився, письмових пояснень чи доказів оплати заборгованості за отриманий товар на підставі Договору купівлі-продажу №102 від 01.03.2011р. у розмірі 315055,30 грн. не надав.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 315055,30 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 315055,30 грн. заборгованості за отриманий товар, на підставі Договору купівлі-продажу №102 від 01.03.2011р., підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на п. 4.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17896,27 грн., а саме: за період з 28.06.2011р. по 07.12.2011р. 484,11 грн., за період з 19.07.2011р. по 07.12.2011р. 6212,76 грн., за період з 27.07.2011р. по 07.12.2011р. 5977,74 грн., за період з 07.08.2011р. по 07.12.2011р. 5217,86 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до п.4.2 Договору у випадку порушення терміну оплати за поставлений товар у випадках, передбачених п.2.3 даного Договору, відповідачзобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня за кожен день прострочення оплати. Сума пені підсумовується.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 17896,27 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.

Крім того, позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, інфляційні втрати у розмірі 317,15 грн. та 3% річних у розмірі 3369,73 грн.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як відємного, так і позитивного значення.

Як вбачається з позовної заяви та доданого до неї розрахунку позивач здійснив нарахування інфляційних втрат за період з 28.06.2011р. по 07.12.2011р., за період з 19.07.2011р. по 07.12.2011р., за період з 27.07.2011р. по 07.12.2011р., за період з 07.08. 2011р. по 07.12.2011р., помилково не врахувавши зменшення інфляційних збитків, що повязані із встановленням рівня інфляції у липні-серпні 2011 року, в жовтні-грудні 2011 року.

Відповідно до вірного арифметичного розрахунку, проведеного судом з урахуванням рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”, розмір інфляційних втрат складає відємний показник, а тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Суд, здійснивши перерахунок 3% річних, встановив, що розрахунок позивача є вірним та відповідає вимогам законодавства, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 3369,73 грн.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гофропак Україна" (юридична адреса: 03058, м. Київ вул. Борщагівська, 182в.; поштова адреса: 03148, м. Київ, вул. Бориспільська, 9с, оф.405.; код ЄДРПОУ 33591853; з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Папір-Мал" (юридична адреса: 11602, Житомирської обл., м. Малин, вул. Неманихіна, 2%; код ЄДРПОУ 30477405, р/р 26000303011169 в ПАТ «Державний ощадний банк України»м. Київ, МФО 300465) 315055 (девять триста п'ятнадцять тисяч пятдесят пять) грн. 30 коп. основного боргу, 17896 (сімнадцять тисяч вісімсот девяносто шість) грн. 27 коп. пені, 3369 (три тисячі триста шістдесят девять) грн. 73 коп., а також 6726 (шість тисяч сімсот двадцять шість) грн. 42 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. Гулевець

Дата підписання рішення 20.02.2012р.