Рішення № 21658665, 06.02.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/44306.02.12 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градієнт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК"

про стягнення 241568,42 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 предст. за довір.;

Від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 06.02.2012, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Градієнт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК" про стягнення 241568,42 грн., з яких: 173654,74 грн. основний борг, 34619,99 грн. пеня, 22335,48 грн. штраф, 10958,20 грн. інфляційні, та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2011 порушено провадження у справі №35/443, розгляд справи призначено на 21.12.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2011, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 23.01.2012.

У судовому засіданні 23.01.2012 представник позивача подав суду клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст.69 ГПК України. Дане клопотання судом задоволене, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 06.02.2012.

Відповідач у судові засідання 21.12.2011, 23.01.2012, 06.02.2012 свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі № 35/439 від 25.11.2011 не виконав, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.06.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Градієнт" (далі позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМК" (далі відповідач, покупець) було укладено Договір №31/2009 (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити поставку енергетичного вугілля, вказаного у специфікації до цього договору (п. 1.1. договору).

Згідно із п. 5.1. договору оплата повної вартості поставленого товару здійснюються протягом 5 банківських днів з моменту прибуття його на станцію призначення, проти рахунку-фактури, виставленого продавцем, але не пізніше 20-ти календарних днів з моменту поставки.

Як свідчать матеріали справи сторонами були підписані додатки №№1-6 до договору, якими були визначені специфікації товару та умови поставки.

На виконання умов договору позивач у період з 30.06.2009 по 15.11.2010 поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар, передбачений договором, на загальну суму 730 903,85 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, актами приймання-передачі вугілля, квитанціями про приймання вантажу.

Матеріали справи свідчать, що відповідач частково оплатив поставлений товар на суму 557 249,10 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 173 654,75 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 22.08.2011, підписаним обома сторонами, випискою з банківського рахунку позивача від 26.08.2011, розрахунком суми боргу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

З матеріалів справи вбачається, що станом на дату розгляду спору у судовому засіданні відповідач не виконав свої зобовязання, передбачені Договором №31/2009 від 16.06.2009, суму заборгованості у розмірі 173 654,75 грн. не сплатив.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Пунктом 7.3. договору передбачено, у випадку затримки платежу понад строки, вказані у договорі, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також штраф у розмірі 10% від цієї суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладені норми закону, позивач просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати товару пеню у розмірі 34 619,99 грн., інфляційні втрати у розмірі 10958,20 грн. та штраф у розмірі 22335,48 грн.

Наданий позивачем розрахунок пені здійснений без врахування вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, якою передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору не встановлено іншого строку нарахування пені. Такими чином, перебіг строку нарахування пені починається з 06.12.2010 і закінчується 06.06.2011.

Враховуючи наведене та згідно із нижченаведеним розрахунком суду, розмір пені за порушення строків оплати товару становить 16 793,69 грн.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення

222854.7506.12.2010 - 06.12.201017.7500 %94.64

219854.7507.12.2010 - 11.02.2011677.7500 %6255.32

213854.7512.02.2011 - 06.06.20111157.7500 %10443.73

16 793,69

Такими чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 16 793,69 грн.

Позовні вимоги про стягнення інфляційних витрат та штрафу підлягають задоволенню у розмірі 10 958,20 грн. та 22335,48 грн. відповідно згідно із розрахунком суду, правильність якого перевірена судом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не навів підстав для звільнення від обовязку її сплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 223 742,12 грн.

З огляду на часткове задоволення позову су4дові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 9, кв. 45, ідентифікаційний код 21492190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градієнт" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 27-А, оф.3, ідентифікаційний код 32490223) 173 654,75 грн. (сто сімдесят три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 75 коп.) боргу, 10 958,20 грн. (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 20 коп.) інфляційних втрат, 16 793,69 грн. (шістнадцять тисяч сімсот дев'яносто три гривні 69 коп.) пені, 22 335,48 грн. (двадцять дві тисячі триста тридцять п'ять гривень 48 коп.) - штрафу, 4474,84 грн. (чотири тисячі чотириста сімдесят чотири гривні 84 коп.) судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 13.02.2011