Рішення № 21657708, 07.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" лютого 2012 р.Справа № 17/5007/4/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. дов. від 01.12.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Конструкція" (м.Радомишль, Житомирська область)

про стягнення 4032,46грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 4032,46грн., з яких: 3001,77грн. заборгованості, 599,60грн. пені, 315,13грн. інфляційних нарахувань, 115,96грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором №60-06/02 на поставку залізобетонних конструкцій від 20.04.2010р., в частині сплати позивачу фактично отриманого відповідачем товару у встановлений договором строк.

В судовому засіданні 07.02.2012р. відповідно до ст.ст. 17, 21-1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців" судом зроблено електронний запит від 07.02.2012р. за №12975963 та роздрукований спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців щодо відповідача який долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.02.1012р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07.02.1012р. не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 36). Вимоги ухвали суду від 24.01.2012р. не виконав.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" - постачальник (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТС - Конструкція" - покупець (відповідач у справі) договору №60-06/02 на поставку залізобетонних конструкцій від 20.04.2010р. (а.с. 5-11), позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 4557,00грн., що підтверджується видатковою накладною №1095 від 09.09.2010р., довіреністю №361 від 08.09.2010р., товарно-транспортною накладною від 09.09.2010р. (а.с. 12,13,44), оригінали були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

В пункті 4.1 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався здійснити оплату товару на умовах, визначених специфікаціями (додаток).

Згідно п. 1.1.1 специфікації №1 додатку №1 до договору №60-06/02 на поставку залізобетонних конструкцій від 20.04.2010р., оплата за товар здійснюється в національній валюті України (гривні) після підписання сторонами цього додатку, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. Передплата складає 100% від загальної суми договору, тобто 32000,00грн. з ПДВ (а.с. 10,11).

Отже, строк (термін) виконання відповідачем обов'язку щодо оплати отриманого товару у договорі не встановлений.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане зі спливом семиденного строку після надіслання кредитором вимоги щодо виконання зобов'язання боржником. З цього ж моменту буде вважатись порушення права кредитора і виникнуть підстави для звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач пред'явив відповідачу вимогу (претензію) від 15.11.2011р. за №146 (а.с. 14-16) про сплату боргу, яка була направлена на адресу відповідача, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 17,18).

Таким чином, строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 29.11.2011р., оскільки вимога про оплату заборгованості була отримана відповідачем 22.11.2011р.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість в сумі 3001,77грн.

Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно п. 7.2 вищезазначеного договору, у випадку прострочення оплати відповідачем вартості товару, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня за 470 днів в сумі 599,60грн.

Отже, як вбачається з розрахунку, позивач нарахував суму пені за 470 днів за період з 10.09.2010р. по 23.12.2011р.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок пені не врахувавши, що строк зобов'язання у відповідача сплив 29.11.2011р., про що зазначалось вище.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, нарахування пені повинно було здійснюватись за період з 30.11.2011р. по 23.12.2011р. (включно) за 24 дні.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені:

- (3001,77 (сума боргу) х 15,5% (подвійна облікова ставка НБУ) : 365 (кількість днів у році) х 24 (кількість прострочених днів) = 30,59грн.

Таким чином, сума пені складає 30,59грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3% річних за період з 10.09.2010р. по 23.12.2011р. за 470 днів становить 115,96грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми 3% річних, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 29.11.2011р., про що зазначалось вище.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 30.11.2011р. по 23.12.2011р.:

- (3001,77 (сума боргу) х 3% х 24 (кількість прострочених днів) : 365 (кількість днів у році) = 5,92грн.

За таких умов, сума 3% річних за період з 30.11.2011р. по 23.12.2011р. складатиме 5,92грн.

Згідно розрахунку позивача за період з вересня 2010р. по листопад 2011р. сума інфляційних нарахувань становить 315,13грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних нарахувань, не врахувавши при цьому, що строк для виконання зобов'язання у відповідача сплив 29.11.2011р., про що зазначалось вище.

Слід зазначити, що нарахування інфляційних є виключним правом кредитора і здійснюється за весь час прострочення, за умови встановленого факту наявності прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому, слід мати на увазі, що індекс інфляції має нараховуватися в наступному місяці за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж.

Такої ж правової позиції притримується Вищий господарський суд у постанові від 24.11.2010р. по справі №21/108-10.

Крім того, відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

Отже, інфляційні нарахування повинні нараховуватись з грудня місяця 2011р.

Таким чином, позивач необґрунтовано нарахував відповідачу інфляційні нарахування за період з вересня 2010р. по листопад 2011р. в сумі 315,13грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати суми заборгованості суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 3038,28грн., з яких: 3001,77грн. заборгованості, 30,59грн. пені, 5,92грн. 3% річних. В частині стягнення 315,13грн. інфляційних нарахувань, 569,01грн. пені, 110,04грн. 3% річних в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 530, 546, 625 ч.2 ЦК України, ст.193 ГК України, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТС - Конструкція", 12201, Житомирська область, м.Радомишль, вул. Котовського, 35, ідентифікаційний код 34534654 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна", 10001, м.Житомир, вул. Баранова, 89, ідентифікаційний код 36072242 - 3001,77грн. заборгованості, 30,59грн. пені, 5,92грн. 3% річних, 1063,50грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 315,13грн. інфляційних нарахувань, 569,01грн. пені, 110,04грн. 3% річних в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання: 14 лютого 2012р.

1 - в справу; 2-позивачу; 3-відповідачу (рек. з повід.).