Рішення № 21657589, 22.02.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.02.12 р. Справа № 5006/18/1/2012

за позовом: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Красногорівської міської Ради Марїнського району

Донецької ради, м. Красногорівка Марїнського району Донецької області

про стягнення 45485,70 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 дов., ОСОБА_1

від відповідача: не зявився.

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення з Красногорівської міської Ради Марїнського району 41430,00 грн. заборгованості, 3202,02 грн. пені, 1522,13 грн. річних, 2366,86 грн. інфляційної складової, а всього 48521,01 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобовязання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договора відповідач за виконані роботи не розрахувався, тому виник борг, за прострочку оплати якого нараховані інфляційні і річні відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та пеня на підставі договору.

Уточненням до позовної заяви позивач змінив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 41430,00 грн. заборгованості, 3254,80 грн. пені, 718,50 грн. річних, 82,40 грн. інфляційної складової, а всього 45485,70 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Фактично подане позивачем уточнення є заявою про зменшення розміру позовних вимог, тому воно приймається судом і справа розглядається з урахуванням зменшеної суми позову.

Відповідач відзива по справі не надав, його представник у судове засідання не зявився. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення 14.01.2012 р., тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відоповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення позивача та його представника, суд встановив наступне.

12 жовтня 2010 р. між сторонами був укладений договір б/н, відповідно до п. 1.1 якого позивач (Підрядник) прийняв на себе зобовязання на свій ризик виконати певну роботу, а відповідач (Замовник) зобовязався прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 7.1 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його повного виконання.

Вартість робіт за договором узгоджена сторонами у договірній ціні і становить 41430,00 грн.

Вартість робіт за договором визначена на підставі локального кошторису, підписаного сторонами.

За правовою природою укладений договір є договором підряду.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 6.1 договора здача прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами по акту прийому здачі.

Позивач зобовязання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується актом прийомки виконаних робіт за жовтень 2010 р. форми КБ-2в на суму 41430,00 грн.

Акт підписаний Замовником без зауважень, тому вважається, що роботи за цим актом виконані позивачем належним чином і відповідачем прийняті.

Сторонами також підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2010 р. на суму 41430,00 грн.

Строк оплати наданих послуг після підписання акта виконаних робіт (п. 4.2 договора).

В порушення умов договора відповідач за виконані роботи не розрахувався.

Таким чином за відповідачем налічується борг у сумі 41430,00 грн.

Факт наявності боргу підтверджений актом звірки розрахунків від 2 лютого 2012 р.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу відповідачем не подано, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розмір річних не встановлений договором, вони підлягають нарахуванню відповідно до закону.

Згідно з розрахунком позивача інфляційні втрати з серпня 2011 р. по січень 2012 р. становлять 82,40 грн., а річні 718,50 грн. з 27.07.2011 р. по 22.02.2012 р. (221 день).

Заперечень проти порядку нарахування і сум інфляційних і річних відповідач не висунув.

Позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” за прострочку платежу платники грошових коштів сплачують пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але який не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

У звязку з тим, що відповідальність у вигляді пені і її розмір у договорі не встановлена, правових підстав для її стягнення немає.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги, що позовні вимоги частково обґрунтовані, відповідачем не оспорені, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

У звязку з тим, що позивачем був сплачений судовий збір у більшому розмірі ніж передбачено чинним законодавством, зайве сплачена частина підлягає поверненню з бюджету.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 8485 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625, ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 до Красногорівської міської Ради Марїнського району Донецької ради, м. Красногорівка Марїнського району Донецької області про стягнення 45485,70 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Красногорівської міської ради (85630, Донецька область, Марїнський район, місто Красногорівка, вулиця Артема, будинок 3 А; ідентифікаційний код 04053281; р/р 35412008001817 банк ГУДКУ в Донецькій області МФО 83016) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 у філії КБ „ПриватБанк” Донецьке РУ м. Донецьк МФО 335496) 41430,00 грн. заборгованості, 82,40 грн. інфляційних втрат, 718,50 грн. річних, 1494,33 грн. судового збору.

В іншій частині вимог відмовити.

Повернути Фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 з державного бюджету 698,01 грн. зайве сплаченого судового збору.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає чинності через десять днів після підписання повного тексту.

Суддя Овсяннікова О.В.

Повний текст рішення підписаний 27.02.2012 р