Рішення № 21656451, 23.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

23.02.2012Справа №5002-23/94-2012 За позовом Публічного акціонерного товариства «Крименерго» (вул. Київська, буд. 74/6, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95034; ідентифікаційний код 00131400)

в особі структурного підрозділу Сімферопольської міської електричної мережі ПАТ «Крименерго» (вул. Гаспрінського, буд. 9, м. Сімферополь, АР Крим, 95017)

До відповідача Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя» (вул. Лермонтова, буд. 17, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95034; ідентифікаційний код 05480523)

про стягнення 3369,23 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_1, юрисконсульт структурного підрозділу Сімферопольської міської електричної мережі ПАТ «Крименерго», довіреність № 043-Д від 03.01.2012 р.

Від відповідача ОСОБА_2, юрисконсульт, довіреність №01 від 03.01.2012р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольської міської електричної мережі ПАТ «Крименерго» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя» грошових коштів у розмірі 3369,23 грн. Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача витрати, повязані зі сплатою судового збору у розмірі 1411,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням КП ЖЄО Київського району м. Сімферополя взятих на себе зобовязань за договором постачання електричної енергії № 815 від 11.01.2006 р. шляхом порушення Правил користування електричною енергією, що ПАТ «Крименерго» підтверджує актами № 108046 від 07.05.2010 р., № 108052 від 08.05.2010 р., № 108033 від 17.05.2010 р., № 108030 від 03.06.2010 р., які були розглянуті на засіданні комісії з винесенням рішень, оформлених відповідними протоколами.

Ухвалою суду від 06.01.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.

17.01.2012 р. до канцелярії суду представником Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя» надані письмові заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач з доводами ПАТ «Крименерго» не погоджується та просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Доводи КП ЖЄО Київського району м. Сімферополя зводяться до того, що надані суду акти складені з порушенням вимог ПКЕЕ та не можуть бути прийняті судом як письмові докази, які підтверджують позицію постачальника електроенергії.

В судовому засіданні 31.01.2012 р. представником ПАТ «Крименерго» для приєднання до матеріалів справи надані додаткові документи та письмові пояснення по суті спору.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав .

Представник відповідача в судове засідання зявився, з вимогами позивача не погоджувався за мотивами, викладеними в письмових запереченнях на позов та доповненні до заперечень, наданому у судовому засіданні 23.02.2012р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 11 січня 2006 р. між Публічним акціонерним товариствмо «Крименерго» та Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя» був укладений договір № 815 про постачання електричної енергії.

Відповідно до умов даного договору сторони узяли на себе зобовязання керуватися як пунктами вищезгаданого договору, так і чинним законодавством України, а саме: Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергії і іншими.

Працівниками СП ПАТ «Крименерго» СМЕМ 07 травня 2010 р., 08 травня 2010 р., 17 травня 2010 р. та 03 червня 2010 р. проводилися перевірки обєктів Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційне обєднання Київського району м. Сімферополя», що розташовані у м.Сімферополі за адресами: вул. Полева, 24/23, вул. Радіщева, 70, вул. Ростовська, 19 та вул.Л.Чайкіної, 42.

В ході перевірок були виявлені порушення п.6.40 Правил користування електричної енергією, а саме: відсутність пристрою обліку, електроенергія споживається, але не обліковується та не оплачується у повному обсязі, зриви пломб повірника та енергопостачальної організації, що підтверджено актами №№108046, 108052, 108033, 108030.

Комісіями по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією були прийняті рішення про перерахування обєму недооблікованої електричної енергії, про що складені протоколи від 18.06.2010р. №5227 на суму 2380,95грн., №5525 на суму 95,47грн., №5224 на суму 821,86грн. та №5226 на суму 70,95грн. відповідно, усього на суму 3369,23грн.

Також позивач зазначає, що ним був виставлений відповідачу рахунок, який оплачений тільки частково.

Суд, оцінивши в сукупності всі представлені сторонами докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у звязку з наступним.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, державним наглядом за безпечним виконанням робіт на об'єктах електроенергетики незалежно від форм власності, безпечною експлуатацією енергетичного обладнання і державним наглядом за режимами споживання електричної і теплової енергії регулюються Законом України “Про електроенергетику” від 16.10.1997 р. № 575/97-ВР.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 02.08.1996р. за №417/1442.

Відповідно до пункту 6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28 у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Як вбачається з актів перевірки №№108052, 108033 та 108030 підставами для застосування до відповідача відповідальності у вигляді нарахування вартості недоврахованої електроенергії стало виявлене позивачем порушення п.6.40 Правил користування електричною енергією, а саме відсутність або зрив пломби електропостачальної організації.

Пунктом 3.32 Правил користування електричною енергією передбачено, що при пломбуванні оформляється акт про пломбування.

У акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб на них.

Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні обліку.

Відповідно до п. 3.2 Правил відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Причому обовязковою умовою доказів є їх допустимість, під якою, згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України, розуміється, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

В порушення вищенаведених норм ГПК, позивачем не надано доказів наявності актів пломбування за вищевказаними обєктами, тим самим позивач не довів встановлення таких пломб та факт прийняття відповідачем їх на відповідальне зберігання.

Також у акті №108030 зазначено, що споживач своєчасно письмово повідомив про відсутність пломби листом вх. №4349 від 27.05.2010р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, помилковим є посилання позивача у актах перевірки №108052 на договір №820, у актах №108033 та №108030 на договір №821 та у акті №108046 на договір №815, які втратили силу, що було встановлено рішеннями Господарського суду АРК від 13.04.2006р. у справі №2-3/6009-2006, від 15-29.05.2006р. у справі №2-16/6466-2006, від 29.05.2006р. у справі №2-30/5972-2006, які залишені без змін постановами Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.08.2006р. та від 03.08.2006р.

Судом встановлено, що на час проведення перевірки вказаними у актах адресами діяв договір, укладений між сторонами 11.01.2006р. №4156 та додаткові угоди до нього від 25.12.2007р., 29.12.2007р. та від 24.03.2008р. Вказаними додатковими угодами передбачено, що Електропостачальна організація зобовязана безперебійно відпускати Споживачу електроенергію згідно із встановленими йому планами електроспоживання в межах дозволеної потужності.

З вищенаведеного суд робить висновок, що розрахунок плати за спожиту електроенергію здійснювався за встановленою потужністю, а не за лічильниками, у звязку із чим є необґрунтованим посилання позивача у акті №108046 на безоблікове споживання відповідачем електроенергії.

Також позивач, посилаючись на те, що ним був виставлений відповідачу рахунок, який оплачений тільки частково, не надав суду копію вказаного рахунку, не вказав яка сума була зазначена у ньому та яка сума була сплачена, у звязку із чим, суд вважає, що позивачем не доведено обґрунтованість розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Згідно до ст. 27 Закону України “Про електроенергетику”, правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, крадіжка електричної і теплової енергії, у тому числі споживання електроенергії понад договірні величини, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

З норми ст. 27 Закону України „Про електроенергетику” вбачається, що обовязковою умовою застосування до субєктів господарської діяльності відповідальності за порушення Правил користування електричною енергією є наявність правопорушення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано належних доказів порушення відповідачем діючого законодавства.

Отже, суд зазначає, що оскільки висновки, викладені у акті перевірки не відповідають положенням Правил користування електричною енергією та встановленим обставинам справи, правових підстав для здійснення на підставі них розрахунку вартості електричної енергії у позивача не було.

На підставі викладеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Крименерго” задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 23.02.2012р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 28.02.2012р.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДоброрез І.О.