Рішення № 21656220, 20.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

20.02.2012Справа №5002-28/93-2012 За позовом Міністерства регіонального розвитку і житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь.

До відповідача Закритого акціонерного товариства «Кримська ПМК-238», м. Сімферополь.

Про стягнення 955410,58 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1 - представник, довіреність № 01-01/1533 від 25.06.2011 р.

Від відповідача Чупак В.М. - голова правління.

Суть спору: Міністерство регіонального розвитку і житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Кримська ПМК-238» про стягнення пені у розмірі 78327,53 грн. за невиконання зобовязань за 2010 рік за договором № 113/10 від 18 листопада 2010 року, а також стягнення перерахованої для придбання турбіни гідравлічної, генераторів та щитів силових грошову суму в розмірі 877083,05 грн. у звязку з невиконанням зобовязань за 2010 р. за договором № 113/10 від 18 листопада 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав своєчасно та належним чином договірні зобовязання за договором № 113/10 від 18.11.2010 року.

19 січня 2012р. у судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти стягнення пені за договором, у звязку з тим, що вона нарахована незаконно, оскільки ЗАТ «Кримська ПМК-238» виконало договірні зобовязання відповідно до графіку договору.

Також, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що п. 2 прохальної частини позовної заяви виконаний відповідачем, а тому дані вимоги знімаються.

31 січня 2012р. у судовому засіданні представник позивача надав письмові пояснення, в яких зазначено, що Міністерство регіонального розвитку і житлово-комунального господарства АР Крим заявляє про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем закуплено гідротурбіну вартістю 798755,52 грн. Таким чином, у звязку з зазначеним позивач підтримав клопотання про зняття позовних вимог, заявлених в п. 2 прохальної частини позовної заяви.

20 лютого 2012р. представник позивача надав клопотання про зменшення позовних вимог, в якому просить стягнути 77897,15 грн. пені за період з 01.01.2011р. по 01.07.2011р.

У справі оголошувались перерви, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2010р. між Міністерством житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, правонаступником якого виступає Міністерство регіонального розвитку і житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим, (замовник) та Закритим акціонерним товариством «Кримська ПМК-238» (підрядник) укладено договір № 113/10 (а. с. 12-16).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобовязання на свій ризик виконати комплекс робіт по обєкту «Міні-ГЕС на Партизанському водосховищі в районі с. Приємне побачення Бахчисарайського району».

Вартість робіт за зведеним кошторисним розрахунком складає 3170126,00 грн. Загальна вартість робіт за цим договором, яка підлягає сплаті визначається динамічною договірною ціною та складає 3066000,00 грн. з урахуванням ПДВ та є невідємною частиною договору, з них кошти Державного бюджету 1845502,00 грн., кошти бюджету Автономної Республіки Крим 1220498,00 грн. Вартість робіт в 2010 році 2030052,00 грн. (п. 3.1 договору).

Розділом 5 договору передбачені права та обовязки сторін. Замовник зобовязаний, зокрема, протягом 5-ти робочих днів погодити акти приймання виконаних робіт, надані підрядником, та сплатити вартість виконаних робіт (п. 5.2.1 договору). Підрядник зобовязаний, зокрема, виконати всі роботи у відповідності з затвердженою проектною документацією, у повному обсязі та строки, передбачені цим договором та додатками до нього; оформити акти приймання виконаних робіт по ф. № КБ-2 та довідок про їх вартість ф. № КБ-3 у відповідності з ДБН А.2.2.-3-2004; використати отриманий аванс до 31.12.2010р. (п. 5.4.1-5.4.3 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору, сторони погодились, що строком завершення виконання робіт в 2010 році є 31 грудня 2010 року, в 2011 році 31 грудня 2011 року відповідно до календарного графіку (додаток № 1).

Як вбачається з додатку № 1 до договору № 113/10 (а. с. 17), відповідач повинен з листопада 2010 року (початок виконання робіт) по 31 грудня 2010 року (закінчення виконання робіт) придбати: турбіни гідравлічні, генератори, щити силові.

Відповідно до п. 7.3 договору, при порушенні підрядником строків здачі робіт, встановлених календарним планом, підрядник виплачує замовникові пеню в розмірі облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожний день прострочення платежу, включаючи день оплати.

17 грудня 2010 року Міністерство житлово-комунального господарства АР Крим перерахувало на рахунок ЗАТ «Кримська ПМК-238» 1 845502,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 752 (а. с. 21).

24 грудня 2010 року позивач також перерахував 184550,00 грн. (платіжне доручення № 919 (а. с. 22).

28 грудня 2010р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 113/10 (а. с. 81), відповідно до якої пункт 6.1 договору викладено у наступній редакції: «Сторони погодились, що строком завершення виконання робіт в 2011 році є 31 грудня 2011 року відповідно до календарного графіку (додаток № 1).». Також, на підставі п. 6.1 внесено зміни до календарного графіку виконання робіт (додаток № 1).

Судом встановлено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Автономній Республіці Крим проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Міністерства регіонального розвитку і житлово-комунального господарства АР Крим за період з 01.04.2010р. по 31.08.2011р., про що свідчить наданий витяг з акту ревізії від 22.12.2011р. (а. с. 71-80).

Ревізією встановлено, що станом на 01.01.2011р. на 31.08.2011р. кошти, які не використані в 2010 році на виконання інвестиційного проекту у сумі 798 755,52 грн. необґрунтовано не повернені до Стабілізаційного фонду бюджету України. Внаслідок чого державним бюджетом недоотримані фінансові ресурси у сумі 798 755,52 грн.

Станом на 15.12.2011р. в Міністерстві рахується дебіторська заборгованість ЗАТ «Кримська ПМК-238» у сумі 798755,52 грн., яка підлягає поверненню до Стабілізаційного фонду бюджету. Крім того, ревізією встановлено, що Міністерством не здійснено нарахування пені за договором № 113/10 від 18.11.2010р. у звязку з чим державним бюджетом недоотримані фінансові ресурси на суму 78327,53 грн. за період з 01.01.2011р. по 02.07.2011р.

Враховуючи результати проведеної ревізії, позивач звернувся до ЗАТ «Кримська ПМК-238» з цим позовом про стягнення пені у розмірі 78327,53 грн. та перерахованих коштів у розмірі 877083,05 грн., однак під час розгляду справи позивач надав заяви про зменшення позовних вимог, у звязку з чим, останній просить стягнути лише пеню у розмірі 77897,15 грн. за період з 01.01.2011р. по 01.07.2011р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір № 113/10 від 18.11.2010р., який за своєю природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Крім того, 28.12.2010р. між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої визначено, що сторони погодились, що строком завершення виконання робіт в 2011 році є 31 грудня 2011 року відповідно до календарного графіку.

Як свідчать матеріали справи, 27.12.2010р. та 30.12.2010р. відповідач придбав затвори, фланци, гідротурбіну, кран ручний мостовий на загальну суму 2007900,48 грн. (платіжні доручення № 1004, 983, 982, 1005 (а. с. 37-39, 43).

Відповідно до видаткових накладних № РН-1 від 06.12.2011р. (а. с. 47), № РН-2 від 06.12.2011р. (а. с. 49), № РН-3 від 30.12.2011р. (а. с. 51) відповідач передав, а позивач прийняв придбане за договором від 18.11.2010р. обладнання.

30 грудня 2011р. між сторонами укладено договір відповідального зберігання № 39 (а. с. 62), відповідно до якого позивач передав відповідачу за актом приймання-передачі на відповідальне зберігання обладнання по обєкту «Міні-ГЕС на Партизанському водосховищі в районі с. Приємне побачення Бахчисарайського району» без відшкодування будь-яких витрат.

З наведеного вбачається, що відповідач належним чином та у встановлені строки протягом 2011 року, виконав договірні зобовязання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами зобовязання за договором № 113/10 щодо виконання робіт та оплати цих робіт, виконані належним чином, тобто, відсутні підстави для нарахування пені.

Суд не приймає посилання позивача на встановлені перевіркою Контрольно-ревізійного управління факти, у звязку з наступним.

Висновки Контрольно-ревізійного управління зроблені при проведенні перевірки, на яку вказує позивач у позовній заяві, а в силу статей 10, 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу України» є обовязковими лише для осіб, що ревізуються, а не в якому разі для суду, а відтак висновки та факти встановлені у відповідному акті контрольно-ревізійного органу мають досліджуватись судом порівняно із іншими доказами наданими до матеріалів справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання відповідачем робіт, суд відхиляє доводи позивача про встановлення Контрольно-ревізійним управлінням факту необхідності нарахування пені за неналежне виконання ЗАТ «Кримська ПМК-238» договірних зобовязань.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 77897,15 грн. задоволенню не підлягають.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обовязок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Позивачем не доведено факту неналежного виконання відповідачем умов договору від 18.11.20110р., при цьому, вартість виконаних робіт сплачена позивачем, які у свою чергу були виконані відповідачем, що не заперечується самим позивачем.

При зверненні до суду, позивач сплатив судовий збір у розмірі 17541,66 грн., а під час розгляду справи надав заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про необхідність повернути позивачу суму у розмірі 15 932,16 грн.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 20.02.2012р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 27.02.2012р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Прийняти заяви позивача про зменшення позовних вимог від 31.01.2012р. та від 20.02.2012р.

2.В задоволенні позову - відмовити.

3.Повернути Міністерству регіонального розвитку і житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим (код за ЄДРПО України 37427905) з державного бюджету України 15 932,16 грн. судового збору.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.