Вирок № 2165559, 21.08.2007, Апеляційний суд Херсонської області

Справа № 11a-936 2007 р. Головуючий в 1 інстанції - Романова М. Ю.

Категорія: 185 ч.3 КК України Доповідач: Буженко Н.В.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2007 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Херсоської області в складі:

головуючого - Червоненка В.Я.;

суддів: Буженко Н.В.,

Черствої Є.О.;

з участю прокурора - Литвиненка О.О.;

засуджених- ОСОБА_1:

ОСОБА_2;

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хероні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи на вирок місцевого Дніпровського районного суду міста Херсона від 7 травня 2007 року;

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець м. Херсона, з освітою 2 класи, холостий, не працюючий, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимий, засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі, за ст. 304 КК України - на два роки обмеження волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на два роки та зобов*язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з*являтися для регістрації в органи кримінально-виконавчої системи та не виїжджати за межі України без дозволу цих органів.

Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, уродженець м. Херсона, холостий, , з неповною середньою освітою, не працюючий, проживає АДРЕСА_2, раніше не судимий;

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на два роки та зобов*язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з*являтися для регістрації в органи кримінально-виконавчої системи та не виїжджати за межі України без дозволу цих органів. Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, уродженець м. Херсона, холостий, з неповною середньою освітою, не працюючий, проживає АДРЕСА_3, раніше не судимий;

засуджений за ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на два роки та зобов*язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з*являтися для регістрації в органи кримінально-виконавчої системи та не виїжджати за межі України без дозволу цих органів. Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, уродженець м. Херсона, холостий, з середньою освітою, процює помічником сиророба ДП «Гауда», проживає АДРЕСА_4, раніше не судимий;

засуджений за  ст. 185 ч.3 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на два роки та зобов*язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з*являтися для регістрації в органи кримінально-виконавчої системи та не виїжджати за межі України без дозволу цих органів. Запобіжний захід - підписка про невиїзд.

Згідно з вироком ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що вони 24.01.2007 року близько 13.00 год. за попередньою змовою між собою, проникли, знявши віконне скло, у приміщення ЦРМ радгоспу «Янтарний» в пос. Антонівка, звідки вкрали кабель та інструмент, чим заподіяли матеріальну шкоду на суму 1415 грн.

Крім того, ОСОБА_1, достовірно знаючи про неповнолітній вік ОСОБА_2, умовив останнього вчинити крадіжку майна радгоспу «Янтарний».

В апеляції прокурор, що брав участь у розгляді справи, вказує на те, що судом при постановці вироку стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неправильно застосовано кримінальний закон, тобто, призначивши ОСОБА_1 покарання за кожний злочин окремо, остаточно не визначив йому покарання у відповідності до ст. 70 КК України. Крім того, при призначенні покарання неповнолітньому ОСОБА_2, суд застосував ст. 75 КК Ураїни, а не ст. 104 КК України, як вимагає закон. Просить скасувати вирок суду, постановити новий вирок, яким призначити: ОСОБА_1 покарання за ст. 185 ч.3 КК України - 3 роки позбавлення волі; за ст. 304 КК України - 2 роки обмеження волі та на підставі ст. 70 КК Ураїни, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуваннямна двароки. Відповідно до ст. 76 КК України зобов*язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи; ОСОБА_2 за ст. 185 ч.3 КК України - 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на два роки. Відповідно до ст. 76 КК України зобов*язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Вирішити питання щодо судових витрат. В решті вирок залишити без змін.

Заслухавши доповідача, висновок прокурора, який підтримав апеляцію, вислухавши пояснення та останнє слово засуджених, які погодились з апеляцією прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Висновок суду щодо доведенності винності ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в скоєнні злочину, за який вони засуджені є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується сукупністю зібраних у справі і перевірених у судовому засіданні доказів і ніким не оспорюється, злочинні дії засуджених правильно кваліфіковані судом.

Згідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» та ст. 70 КК України, суд зобов*язаний призначити покарання окремо за кожний злочин, а потім остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів на основі одного із трьох принципів: 1) поглинання менш суворого покарання більш суворим; 2) повного складання призначених покарань; 3) часткового складання призначених покарань.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд призначив покарання за кожний злочин окремо, але остаточно не визначив міру покарання за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, тому вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначення йому покарання підлягає скасуванню.

Згідно до п. 9 вищезазначної постанови Пленуму Верховного Суду України, до неповнолітнього, якого засуджено до позбавленя волі з випробуванням, застосовується ст. 104 КК України. Оскільки ОСОБА_2 на момент скоєння злочину був неповнолітнім, то до нього, при звільненні від відбування призначенного вироком покарання, необхідно було застосувати ст. 104 КК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів, вважає за необхідне скасувати вирок суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в зв*язку з неправильним застосуванням кримінального закону, та призначити їм покарання в межах санкцій інкрімінованих їм статей КК України, без ізоляції від суспільства.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Дніпровського районного суду м. Херсона від 7 травня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині призначення покарання - скасувати.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченного ст. 185 ч. 3 КК України та призначити покарання - три роки позбавлення волі, за ст. 304 КК України - два роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК Ураїни, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на два роки. Відповідно до ст. 76 КК України зобов*язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи - про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи

Запобіжний захід ОСОБА_1 - підписку про невиїзд залишити до набрання вироком чинності.

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченного передбаченного ст. 185 ч.3 КК України та призначити покарання - три роки позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням на два роки. Відповідно до ст. 76 КК України зобов*язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - підписку про невиїзд залишити до набрання вироком чинності.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Херсонської областної психіатричної лікарні (МФО 852010 код 02004151 pax. 35422002001681 банк УДК м. Херсон) витрати, пов*язані з виготовленням експертиз по 448, 33 грн. з кожного.

В решті цей вирок залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути подано касаційне подання прокурором протягом одного місяця з моменту його проголошення в Верховний Суд України, через апеляційний суд Херсонської області.