Постанова № 21653214, 16.02.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 лютого 2012 року Справа № 5020-5/423-7/051 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіМаслової З.Д.,

суддівТкаченка М.І.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

прокурора: старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя 26.01.2012 р., 16.02.2012 р. ОСОБА_2, посвідчення № 574 від 18.11.2008 р.

позивача: Севастопольська міська рада - 16.02.2012 р. не з'явився, 26.01.2012 р. ОСОБА_3, дов. № 03-15/36 від 06.01.2012 р.

відповідача: приватне підприємство "Арієс" - 26.01.2012 р., 16.02.2012 р. не з'явився,

третьої особи: Головне управління Державного комітету України із земельних ресурсів в місті Севастополі - 26.01.2012 р., 16.02.2012 р. ОСОБА_4, дов. № 8-1-6/10152 від 18.10.2011 р.

третьої особи: закрите акціонерне товариство "Югрибстрой" - 26.01.2012 р., 16.02.2012 р. не з'явився,

третьої особи: комунальне підприємство "Благоустрій" Севастопольської міської ради - 26.01.2012 р., 16.02.2012 р. не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Альошина С.М.) від 05 грудня 2011 року у справі №5020-5/423-7/051

за позовом Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. Вороніна, 11, Севастополь, 99011)

в інтересах держави в особі Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)

до приватного підприємства "Арієс" (вул. Закамчатська, 5, Севастополь, 99001, код ЄДРПОУ 22314839)

3-ті особи Головне управління Державного комітету України із земельних ресурсів в місті Севастополі (вул. Демідова, 13,Севастополь,99011)

закрите акціонерне товариство "Югрибстрой" (вул. Камишове шосе, 14, Севастополь, 99014)

комунальне підприємство "Благоустрій" Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 48, Севастополь,99011)

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2008 року Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради на підставі ст.ст. 125, 212 Земельного кодексу України звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства "Арієс" про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, розташованої на території західного берега бухти Кругла пляж Омега в місті Севастополі площею 250 кв.м., яка використовується під розміщення кафе-бару "Робінзон", просив привести вказану земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом зносу за власний рахунок будинків, будівель та споруд, які використовуються під розміщення кафе-бару "Робінзон".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у порушення вимог статті 125 Земельного кодексу України, відповідач приступив до використання земельної ділянки під розміщення кафе-бару "Робінзон" до встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), отримання документа, що посвідчує право здійснювати будівельні роботи на ній, та державної реєстрації (т.1 а.с. 3-6).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.05.2009 р. у справі № 5020-5/423, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2009 р., у задоволені позовних вимог було відмовлено (т.2 а.с. 12-16, 35-46).

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2009 р. касаційне подання заступника прокурора міста Севастополя було задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.06.2009 та рішення господарського суду міста Севастополя від 14.05.2009 р. у справі № 5020-5/423 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя (т.2 а.с. 65-68).

Вищий господарський суд вказав, що судами обох інстанцій залишились без належної правової оцінки доводи прокурора, що відповідач фактично використовує земельну ділянку за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади (органу місцевого самоврядування) про її передачу у власність або надання в оренду, та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, а також законність підстав набуття відповідачем та територіальною громадою міста Севастополя дольового права власності на нерухоме майно, а тому, не вбачається що дії ПП „Арієс” відповідно до закону є правомірними.

При повторному розгляді справи у суді 1-ої інстанції ухвалою від 16.02.2010 р. провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судового рішення у справі № 5020-9/215-1/015 (т.2 а.с. 94-96).

Ухвалою суду від 22.10.2010 р. у звязку з набранням чинності 29.06.2010 р. судового рішення у справі № 5020-9/215-1/015 провадження у справі було поновлено (т.2 а.с. 114-116).

У звязку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи провадження у справі було зупинено ухвалою від 08.11.2010 р. (т.2 а.с. 164-166).

Після отримання висновку судової будівельно-технічної експертизи провадження у справі було поновлено ухвалою суду від 21.04.2011 р. (т.3 а.с. 13-14).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05 грудня 2011 року у справі №5020-5/423-7/051 у задоволені позовних вимог повторно відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що дії ПП „Арієс” не можуть розглядатись як самовільне зайняття земельної ділянки, так як підприємством було правомірно набуте право власності на обєкт нерухомості кафе-бар „Робінзон”, розташований на спірній земельній ділянці, ініційовані та виконані дії щодо оформлення права користування зазначеною земельною ділянкою (т.4 а.с. 57-64).

Прокурор міста Севастополя в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач використовує земельну ділянку без документа, який засвідчує право на неї, так як земельна ділянка йому у встановленому законом порядку не надавалася, її межі у натурі не встановлювались, що на думку прокурора, є ознаками самовільного зайняття земельної ділянки (т.4 а.с. 83-86).

У судове засідання 16 лютого 2012 року представник прокуратури та Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в місті Севастополі підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній. Представники ПП "Арієс", ЗАТ "Югрибстрой" повторно не зявилися, про час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином ухвалою суду від 26.01.2012 р., клопотань про розгляд справи у відсутність їх представників суду не надали.

Від КП "Благоустрій" СМР надійшло заперечення, згідно якого 3-я особа підтримує апеляційну скаргу прокурора з викладених в ній підстав.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України це право, а не обовязок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку представників обовязковою визнано не було, судова колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності повторно не зявившихся представників сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у звязку з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Встановлено, що 12.03.1998 р. строком до 12.03.2007 р. між ПП "Арієс" та державним комунальним підприємством "Севастопольський комбінат благоустрою" був укладений договір про спільну діяльність № 4, відповідно до п.1.1 ціллю договору є організація відпочинку громадян, їх торгове обслуговування і одержання прибутку. Згідно договору ДКП "Севастопольський комбінат благоустрою" надає право користування земельною ділянкою площею 250 кв.м. для розташування об'єкту торгівлі на пляжі Омега. Тобто, земельна ділянка надана не для спільного будівництва обєкту нерухомості (т. 1 а.с. 93).

Приватне підприємство "Арієс" збудувало об'єкт нерухомості - бар "Робінзон" на пляжі "Омега" у місті Севастополі, який 30.06.1998 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Севастопольської міської державної адміністрації № 189 прийнятий в експлуатацію (т. 1 а.с. 99-102).

Актом технічного висновку інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Севастопольської міської державної адміністрації від 26.04.2002 р. зафіксовано, що об'єкт реконструйований.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.06.2005 р. у справі №20-4/023-7/090 визнано право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна - будову бару "Робінзон", загальною площею 391, 93 кв.м. в бухті Кругла, пляж Омега (Гагарінський район): за приватним підприємством "Арієс" в розмірі 89,51% (350, 82 кв.м.), за державним комунальним підприємством "Севастопольський комбінат благоустрою" у розмірі 10,49 % (41, 1 кв.м., т. 1 а.с. 95-98).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 11.05.2010 у справі № 5020-9/215-1/015-10/097 у задоволенні позову прокурора про визнання недійсним договору про спільну діяльність № 4 від 12.03.1998 р. відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 р. у даній справі № 5020-9/215-1/015-10/097 апеляційне подання Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора та апеляційна скарга Севастопольської міської Ради задоволені, рішення господарського суду міста Севастополя від 11.05.2010скасовано та прийнято нове рішення: визнано недійсним договір про спільну діяльність від 12.03.1998 р., укладений між ДКП «Севастопольський комбінат благоустрою»та Приватним підприємством «Арієс».

Зобовязано ПП «Арієс»повернути Севастопольській міській Раді земельну ділянку площею 250 кв. м, яка розташована в бухті "Омега", під кафе-баром ”Робінзон” і отримана за договором про спільну діяльність № 4 від 12.03.1998 р.

У постанові апеляційний господарський суд послався на те, що аналіз тексту та умов договору про співпрацю від 12.03.1998 р. свідчить, що основними умовами договору є його строковість, отримання відповідачем земельної ділянки у користування за плату, тоді як до обовязків Державного комунального підприємства „Севастопольський комбінат благоустрою" входить лише надання з належних йому земель в оренду земельної ділянки для розміщення торгового обєкту. Оскаржуваний договір фактично прикриває угоду з оренди земельної ділянки, власником якої є міська рада, яка не надавала ПП „Арієс” земельну ділянку ні в оренду, ні у власність (т.2 а.с. 108-113).

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2010 р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 5020-9/215-1/015-10/097 залишена без змін (т.2 а.с. 132-135).

На виконання вказаного вище рішення ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя було відкрито виконавче провадження. У ході виконання судового рішення складений акт прийому-передачі земельної ділянки площею 250 кв. м, який був направлений виконавчою службою позивачу - Севастопольській міській Раді. Листом від 08.02.2011 р. за вих. № 03-15/391 Севастопольська міська Рада відмовилась від підписання акту приймання передачі земельної ділянки площею 250 кв. м, у звязку з чим постановою заступника начальника ВДВС Гагарінського РУЮ м. Севастополя від 21.02.2011 виконавче провадження було закінчено у звязку з його виконанням (т.4 а.с. 36-38)

Рішенням господарського суду міста Києва від 30.06.2011 р. у справі № 52/170, залишеним без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 р., визнано недійсним з моменту укладення договір купівліпродажу комунального майна 1049/10000 частин будівлі кафе-бару „Робінзон” № 13-09/КП від 18.05.2009 р., укладений між Фондом комунального майна СМР та ПП „Арієс” (т.4 а.с 3-13).

Відповідно до листа КП “БТІ та ДРОНМ в місті Севастополі” право власності на кафе-бар "Робінзон" у місті Севастополь на пляжі Омега в бухті Кругла, 13 зареєстровано: 8951/1000 - за ПП "Арієс" на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 10.06.2005 р., 1049/10000 - за територіальною громадою міста Севастополя на підставі свідоцтва про право власності від 09.10.2008 р. (т. 1, а.с. 125).

У ході розгляду справи № 5020-9/215-1/015-10/097 судами також встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 10.06.2005 р. у справі № 20-4/023-7/090 за ПП «Арієс»визнано право спільної часткової власності на обєкт нерухомого майна будівлю бару «Робінзон» в розмірі 89,51% та за Державним комунальним підприємством "Севастопольський комбінат благоустрою" - у розмірі 10,49 %. Це рішення набрало законної сили.

На підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 10.06.2005 р. у справі № 20-4/023-7/090 було видано 09.10.2008 р. Свідоцтво про право власності на 1049/10000 часток кафе-бару «Робінзон»і зареєстровано в КП «БТІ та ДРОНМ»14.10.2008 р. за територіальною громадою в особі Севастопольської міської Ради на праві комунальної власності.

За заявою Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора від 15.07.2011 р. справу № 20-4/023-7/090 було переглянуто за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду справи стало визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного 12.03.1998 р. між ПП «Арієс»і ДКП «Севастопольський комбінат благоустрою».

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. апеляційну скаргу ПП «Арієс»задоволено, рішення господарського суду міста Севастополя від 29.08.2011 у справі № 5020-4/023-7/090 скасовано і прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 10.06.2005 р. у справі № 5020-4/023-7/090, яке залишено без змін.

У даній постанові Севастопольський апеляційний господарський суд зазначив, що визнання недійсним договору про спільну діяльність, укладеного 12.03.1998 р. між ПП «Арієс»та ДКП «Севастопольський комбінат благоустрою», не є нововиявленою обставиною у справі і не є підставою для відмови у задоволенні позовів сторін про визнання права власності, оскільки право власності на це майно визнано за ними як таке, що виникло в них на підставі статті 331 Цивільного кодексу України, тобто як право власності на новостворене майно.

Постановою Вищого господарського суду від 25.01.2012 р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.11.2011 р. скасована, рішення господарського суду м. Севастополя від 29.08.2011 р. залишено без змін.

Тобто, рішення суду 1-ої інстанції від 10.06.2005 р. про спільну дольову власність на кафе-бар „Робінзон” скасовано, у задоволені позовів відмовлено.

Відповідно до приписів ст. ст. 125, 126 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент подачі позову), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»№ 963-IV від 19.06.2003 р. самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок власнику здійснюється за рішенням суду.

У звязку з тим, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 р. у справі № 5020-9/215-1/015-10/097, яке вступило в законну силу, визнано недійсним договір про спільну діяльність від 12.03.1998 р. № 4, постановою ВГСУ від 25.01.2012 р. у справі № 5020-4/023-7/090 залишено без змін рішення ГС міста Севастополя від 29.08.2011 р. у справі № 5020-4/023-7/090 , яким за нововиявленими обставинами скасовано рішення суду 1-ої інстанції від 10.06.2005 р. про спільну часткову власність на кафе-бар „Робінзон” і встановлено, що у ПП „Арієс” відсутнє право власності на нього, має місце неправомірне зайняття ПП „Арієс” земельної ділянки 250 кв.м. у бухті Кругла пляж Омега, яка підлягає поверненню землевласнику.

Стосовного судового збору.

У даній справі було розглянуто за предметом спору вимоги немайнового характеру.

З первісним позовом Севастопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду 26.08.2008 р., з апеляційною скаргою 26.05.2009 р., з касаційною скаргою 20.10.2009 р., тобто, до набрання чинності Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який діє з 01.11.2011 р., щодо сплати судового збору повинні застосовуватися положення Декрету КМУ від 21.01.1993 р. № 7-93 "Про державне мито".

Відповідно п. „б” та „г” ст. 2 зазначеного вище декрету сума судового збору з позовів немайнового характеру складає 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за подачу апеляційних та касаційних скарг 50 відсотків від суми позову.

Відповідно норм Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV, який діяв на той час, та норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI, який діє зараз, неоподаткований мінімум доходів громадян складає 17 грн.

Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду 1-ої інстанції 28.12.2011 р., тобто, після набрання чинності Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який діє з 01.11.2011 р., щодо сплати судового збору повинні застосовуватися положення цього закону.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 р. № 01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" встановлено, що згідно з підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону: за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми; ставки судового збору з касаційної скарги на рішення суду становлять відповідно 70 і 50 відсотків.

Зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру до господарського суду встановлюється у розмірі 1-ої мінімальної заробітної плати, а ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви.

Частиною 1 ст. 22 Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено на 2011 рік мінімальну заробітну плату у розмірі: з 1 січня - 941 гривня.

Згідно розділу ІІ Постанови КМУ від 21.12.2005 р. № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", яка була чинна до набрання чинності Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який діє з 01.11.2011 р., розмір витрат на інформаційно-технічного забезпечення судових процесів у господарських судах складає 236 грн.

Таким чином ставка судового збору за подання Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора позову до суду 26.08.2008 р. (85 грн.), витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (236 грн.) з апеляційної скарги 26.05.2009 р. (42,50 грн.), з касаційної скарги 20.10.2009 р. (42,50 грн.) та апеляційної скарги 28.12.2012 р.(470,50 грн.) складає 876,50 грн.

Закон України "Про судовий збір" № 3674-VI введено в дію з 01 листопада 2011 року.

Відповідно п.11 ст. 5 цього закону від сплати судового збору звільняються органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49 ГПК України судова колегія покладає сплату судового збору у розмірі 876 грн. 50 коп., з яких 834 грн. на користь державного бюджету міста Севастополя та 42 грн. 50 коп. на користь державного бюджету Печерського району м. Києва, на ПП "Арієс" відповідача у справі.

Оскільки оскаржене рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, воно підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Севастополя задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 05 грудня 2011 року у справі №5020-5/423-7/051 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення позовні вимоги Севастопольського міжрайонного природоохоронного прокурора задовольнити.

4. Зобовязати приватне підприємство "Арієс" (вул. Закамчатська, 5, Севастополь, 99001, код ЄДРПОУ 22314839) повернути самовільно зайняту земельну ділянку на західному березі бухти Кругла пляж Омега в місті Севастополі площею 250 кв.м., яка використовується під кафе-бар "Робінзон", привести за власний рахунок земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом зносу будинків, будівель та споруд, які використовуються під розміщення кафе-бару "Робінзон".

5. Стягнути з приватного підприємства "Арієс" (вул. Закамчатська, 5, Севастополь, 99001, код ЄДРПОУ 22314839) судовий збір у розмірі 876 грн. 50 коп. (шістсот сорок гривень), з яких 834 грн. на користь державного бюджету м. Севастополя (ОКПО 38022717, МФО 824509, р/р 31216206782001, код бюджетної класифікації доходів бюджету 22030001, Головне управління Державної казначейської служби України у м. Севастополі), 42 грн. 50 коп. за подання касаційної скарги до УДКСУ у Печерському районі м. Києва (ОКПО 38004897, р/р: 31211254700007, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, символ звітності 254).

6. Доручити господарському суду міста Севастополя видати відповідні накази.

Головуючий суддяЗ.Д. Маслова

СуддіМ.І. Ткаченко

О.Г. Градова

Розсилка:

1. Севастопольському міжрайонному природоохоронному прокурору (вул. Вороніна, 11,Севастополь,99011)

2. Севастопольській міській раді (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)

3. приватному підприємству "Ариєс" (вул. Закамчатська, 5, Севастополь, 99001)

4. Головному управлінню Державного комітету України із земельних ресурсів в місті Севастополі (вул. Демідова, 13, Севастополь,99011)

5. закритому акціонерному товариству "Югрибстрой" (вул. Камишове шосе, 14, Севастополь,99014)

6. комунальному підприємству "Благоустрій" Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 48,Севастополь,99011)

7. Прокурору міста Севастополя (вул. Павліченко, 1,Севастополь,99011)