Постанова № 21652288, 02.02.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

<Список >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 лютого 2012 року Справа № 5002-34/4064-2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіМаслової З.Д.,

суддівЛатиніна О.А.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

позивача: приватне підприємство фірма "Грант" Кошенко Алла Францівна, дов. б/н від 26.08.2011 р.,

відповідача: Ленінська районна рада Автономної Республіки Крим Латугін Андрій Володимирович, дов. б/н від 03.01.2012 р.,

третьої особи: військовий радгосп "Азовський" Гафнер Олександр Миколайович, дов. № 232 від 21.10.2011 р.,

військовий прокурор Феодосійського гарнізону: військовий прокурор Військово-Морських Сил України Няньчур Сергій Миколайович, посвідчення № 399 від 01.11.2011 р., старший прокурор відділу військової прокуратури Військово-Морських Сил України - Бучко Роман Васильович, посвідчення № 393 від 05.10.2011 р.

розглянувши апеляційну скаргу військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 22 листопада 2011 року у справі №5002-34/4064-2011

за позовом приватного підприємства "Грант" (вул. Кооперативна, 3 а, Чистопілля, Ленінський район, АР Крим, 98225; вул. Тургенєва, 22, кв. 25, м. Сімферополь, 95034; вул. Братів Хомко, 36, кв. 17 с. Чистопілля, Ленінський район, АР Крим, 98225, код ЄДРПОУ 22266655)

до Ленінської районної ради Автономної Республіки Крим (вул. Пушкіна, 22, смт Леніне, Автономна Республіка Крим, 98200)

3-тя особа військовий радгосп "Азовський" Міністерства Оборони України в особі ліквідатора Зімниці О.І. (АДРЕСА_1)

за участю: військової прокуратури Феодосійського гарнізону (вул. Руська, 10, Феодосія, 98100)

військовій прокуратурі Військово-Морських Сил України - для відома (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)

про визнання недійсним рішення, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ:

22.09.2011 р. Приватне підприємство „Грант" звернулось до господарського суду АРК з позовом до Ленінської районної Ради АРК та військового радгоспу „Азовський" про визнання недійсним рішення 15-ої сесії 21-го скликання Ленінської районної Ради АРК від 14.12.1994 р. „Про надання земельних ділянок військовому радгоспу „Азовський", визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 8477,96 га 1-КМ № 004762, виданого 12.02.1997 р. військовому радгоспу „Азовський" на підставі вказаного вище рішення Ради (т.1 а.с. 4-5).

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПП „Грант" є орендарем земельної ділянки кадастровий номер 0122788600050010173 загальною площею 200,3504 га по договору оренди від 09.11.2004 р., укладеному між Ленінською райдержадміністрацією та приватним сільськогосподарським підприємством „Грант" (правопопередник позивача), на підставі розпорядження Ленінської районної Ради АРК № 383 від 05.05.2004 р. та розпорядження № 928 від 27.10.2004 р. про внесення змін до розпорядження № 383. Вказані розпорядження та договір оскаржені Військовим прокурором Феодосійського гарнізону, який звернувся з позовом до господарського суду АРК в інтересах держави в особі військового радгоспу „Азовський", мотивуючи наявністю у військового радгоспу „Азовський” Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою 8477,96 га 1-КМ № 004762, який виданий 12.02.1997 р. Ленінською районною Радою АРК.

Як стверджує ПП „Грант” в супереч вимогам законодавства проект відведення земельної ділянки, на яку виданий оскаржуваний державний акт, не складався та ні ким не узгоджувався, рішення уповноваженим органом, яким є Ленінська районна Рада АРК, про надання земельної ділянки у постійне користування військовому радгоспу „Азовський” не приймалось (а.с. 4-5, 58 т.1).

Відсутність рішення ради про передачу земельної ділянки військовому радгоспу „Азовський” ПП „Грант” обґрунтовує листом Ленінської районної ради від 10.05.2011 р. № 369/02-д, відповідно до якого за інформацією архівного відділу Ленінської райдержадміністрації АРК у протоколі 15-ої сесії 21-го скликання Ленінської районної Ради АРК від 14.12.1994 р., а також у протоколах сесій з 1995 по 1997 роки включно, рішення про надання земельної ділянки військовому радгоспу „Азовський” не приймались, а за архівною довідкою та текстом протоколу сесії Ленінської районної Ради АРК від 14.12.1994 р. таке рішення відсутнє (т.1 а.с. 30).

ПП „Грант” вважає, що воно 09.11.2004 р. отримало в оренду земельну ділянку 200,3504 га, на яку претендує військовий радгосп „Азовський”, то воно є зацікавленою особою, має право звернутись до суду з даним позовом на захист своїх прав.

Заявою № 3365 вих.-11 від 16.11.2011 р. в порядку ст. 29 ГПК України в процес вступив військовий прокурор Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі військового радгоспу „Азовський” (т.1 а.с. 132).

Рішенням господарського суду АРК від 22.11.2011 р. у справ № 5002-34/4064-2011 позовні вимоги ПП „Грант” задоволено частково:

- визнано недійсним акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 8477,96 га серії І-КМ № 004762, виданий Ленінською районною радою народних депутатів 12.02.2007 військовому радгоспу "Азовський" Міністерства оборони України,

- у частині визнання недійсним рішення 15-ої сесій 21-го скликання Ленінської районної ради від 14.12.1994 р. „Про надання земельних ділянок військовому радгоспу „Азовський", провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України з посиланням , що вказане рішення Радою не приймалось.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення від 14.12.1994 р. про надання у постійне користування військовому радгоспу „Азовський" земельної ділянки 8477,96 га, про право постійного користування якою виданий спірний Державний акт, Ленінською районною радою АРК не приймалось. Отже, спірний акт видано безпідставно, за відсутності відповідного рішення ради, прийнятого у встановленому порядку (т.2 а.с. 14-21).

Не погодившись з рішенням суду, 3-я особа - військовий радгосп "Азовський" Міністерства оборони України звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити (т.2 а.с. 33-37).

У судовому засіданні 02 лютого 2012 року прокурор та представник військового радгоспу „Азовський” доводи апеляційної скарги підтримували, просили рішення суду 1-ої інстанції скасувати з підстав, викладених в ній, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог, представники ПП „Грант” та Ленінської районної ради заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважаючи їх безпідставними.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у звязку з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Предметом спору у даній справі є вимога ПП „Грант" про визнання недійсним рішення 15-ої сесії 21-го скликання Ленінської районної Ради від 14.12.1994 р. „Про надання земельних ділянок військовому радгоспу „Азовський", визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 8477,96 га 1-КМ № 004762, який видано 12.02.1997 р. Ленінською районною Радою АРК військовому радгоспу „Азовський".

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач, як особа, якій належить право володіння та користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 200,3504 га, яка розташована за адресою: АРК, Ленінський район, землі запасу Чистопільської сільської ради, має право на захист такого свого суб'єктивного матеріального права шляхом подання позову про визнання недійсним вищевказаного рішення та Державного акту військового радгоспу „Азовський” на право постійного користування земельною ділянкою.

Однак, такі висновки суду є помилковими з огляду на наступне.

Рішення, яке позивач вимагає визнати недійсним, датовано 14.12.1994 р., а Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виданий на підставі цього рішення 12.02.1997 (т.1 а.с. 10-13).

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне сільськогосподарське підприємство „Грант" набуло право тимчасового користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 200,3504 га відповідно до договору оренди від 09.11.2004 р., укладеного між Ленінською райдержадміністрацією та приватним сільськогосподарським підприємством „Грант" (правопопередник позивача) на підставі розпорядження Ленінської районної Ради АРК № 383 від 05.05.2004 та розпорядження № 928 від 27.10.2004 про внесення змін до розпорядження № 383 (т.1 а.с. 15).

Тобто, набуття права, на захист якого заявлений ПП „Грант” позов, відбулось після прийняття та видачі спірних рішення та акта.

Наведеним обставинам справи судом 1-ої інстанції не було дано оцінки з урахуванням положень частини першої ст. 1 та частини першої ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних с визнанням недійсними актів державних чи інших органів" є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

З викладеного випливає, що при прийнятті спірного рішення та видачі Державного акту на право постійного користування землею не могли порушуватись права ПП „Грант” на земельну ділянку, так як таких прав позивач на момент їх прийняття та видачі не мав.

Та обставина, що в подальшому з посиланням на право постійного користування землею, що виникли на підставі спірних актів, до суду з позовом звернулись зацікавлені особи, оскаржуючи набуття ПП „Грант” прав користування 200,3504 га, які є частиною земельної ділянки 8477,96 га, відносно якої виданий акт військовому радгоспу „Азовський”, не може свідчити про те, що при прийнятті цих актів були порушені будь-які права ПП „Грант”.

Спірні рішення та акт існували на момент набуття позивачем прав на землю, оскільки прийняті задовго до набуття позивачем цього права, не призвели до виникнення, зміни або припинення будь-яких прав у позивача.

За змістом частини 2 статті 144 Конституції України та частини 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; також згідно статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право звернутися до суду за його захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено можливість захисту цивільних (майнових та особистих немайнових) прав та інтересів, зокрема, визнанням незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб.

Відповідно до статті 114 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частиною першою статті 393 Цивільного кодексу України унормовано, що правовий акт органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Отже, умовою для подання такого позову є невідповідність актів, прийнятих зазначеними органами, вимогам закону, а також порушення цими актами права власності. Незаконність може полягати як у невідповідності акта компетенції органу, який його прийняв, так і в безпосередньому порушенні права власності виданням такого акта. Виходячи з зазначеної норми, позивачем за таким позовом може бути власник або титульний володілець, право власності (або інше титульне право) якого існувало на момент видання акту та порушене виданням переліченими органами актів.

Таким чином, обов'язковою умовою задоволення позову про визнання недійсним актів є встановлення судом факту порушення прав позивача при виданні цих актів.

Відтак, зважаючи на те, що при розгляді позовних вимог про визнання актів недійсними оспорювані акти повинні оцінюватися на предмет їх відповідності саме законодавству, чинному на момент видання, у звязку з чим судова колегія вважає, що права та охоронювані законом інтереси, що виникли після видання оспорюваних актів об'єктивно не могли порушуватися оспорюваними актами, виданими до виникнення у позивача прав оренди на частину земельної ділянки, що передана у постійне користування військовому радгоспу „Азовський".

Крім того, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що позивач у справі - ПП „Грант" є користувачем земельної ділянки на підставі розпоряджень та договору, які не визнані недійсними у встановленому законом порядку, в той час, як питання правомірності отримання позивачем землі в оренду було предметом спору у господарських судах.

Так, 18 лютого 2011 року прокурор Ленінського району АРК в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим на підставі ст.ст. 17, 93, 124 Земельного кодексу України звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Ленінської районної державної адміністрації в АР Крим, ПСП "Грант" про визнання недійсними розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 05.05.2004 р. № 384 „Про надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПСП "Грант" та розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 27.10.2004 р. № 928 „Про внесення змін до розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим від 05.05.2004 р. № 384", визнання недійсним договору оренди землі від 09.11.2004 року кадастровий № 000401100001, укладеного між Ленінською районною державною адміністрацією в Автономній Республіці Крим та ПСП "Грант", зобов'язання ПСП "Грант" повернути земельну ділянку площею 200,3504 га її постійному користувачу в особі військового радгоспу "Азовський" (а.с. 96-101 т. 1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що неправомірними діями Ленінської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, які виразилися у вилученні земель оборони, порушені інтереси держави в сфері підтримання її обороноздатності, так як оспорюваним розпорядженням, яке скасоване у судовому порядку, відповідач безпідставно припинив право постійного користування військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України земельною ділянкою, яка передавалася йому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 червня 2011 року у справі № 5002-24/630-2011 задоволено позов прокурора Ленінського району АРК в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АРК до Ленінської районної державної адміністрації в АРК та ПСП "Грант" про визнання недійсним розпорядження, договору оренди земельної ділянки та про повернення земельної ділянки (а.с. 12-21 т.2).

Визнано незаконним розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в АР Крим від 05.05.2004 року № 383 „Про надання земельної ділянки в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ПСП „Грант" та розпорядження Ленінської районної державної адміністрації в АР Крим від 27.10.2004 р. № 928 „Про внесення змін до розпорядження № 383 від 05.05.2004 року". Визнано недійсним договір оренди землі від 09.11.2004 року реєстраційний № 000401100001, укладеного відповідно до вказаних вище розпоряджень між Ленінською районною державною адміністрацією в АР Крим та ПСП „Грант". Зобов'язано ПСП „Грант" повернути земельну ділянку площею 200,3504 га війсковому радгоспу „Азовський".

Рішення суду 1-ої інстанції мотивоване тим, що Ленінська районна державна адміністрація в Автономній Республіці Крим не мала права розпоряджуватись землями оборони, оскільки в судовому порядку скасоване її розпорядження, на підставі якого Ленінською районною державною адміністрацією в Автономній Республіці Крим було укладено оскаржений договір оренди, у звязку з чим останній підлягає визнанню недійсним із зобов'язанням ПСП „Грант" повернути земельну ділянку площею 200,3504 га її постійному користувачу в особі військового радгоспу "Азовський". Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 р. задоволено апеляційну скаргу ПСП „Грант", скасовано вищезгадане рішення господарського суду АРК та у позові прокурора Ленінського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим, відмовлено.

Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що сам по собі факт отримання військовим радгоспом "Азовський" Державного акту серії I-КМ №004762 на право постійного користування земельною ділянкою площею 8477,96га не підтверджує його права саме на спірну земельну ділянку, через відсутність доказів про прийняття місцевою державною адміністрацією або органом місцевого самоврядування рішення про передачу такої земельної ділянки в постійне користування та про встановлення її меж у натурі, а тому військовий радгосп "Азовський" не мав права приступати до використання земельної ділянки площею 8477,96 га. Твердження прокурора про користування військовим радгоспом "Азовський" земельною ділянкою площею 8477,96 га з 1970-х років є припущенням, яке ніякими доказами не підтверджено.

Однак, постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012 р. постанову САГС у справі № 5002-24/630-2011 скасовано, судове рішення ГС АРК від 01.06.2011 р. залишено без змін.

Тобто, на момент перегляду даної справи в апеляційному суді розпорядження Ради визнані незаконними, договір, на підставі якого ПП „Грант” користувалось земельною ділянкою 200,3504 га, визнаний недійсним.

З урахуванням викладеного слідує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність у ПП „Грант" права на звернення до суду з даним позовом та про обґрунтованість його позовних вимог, у звязку з чим рішення від 22.11.2011 р. підлягає скасуванню.

Відповідно з вимогами ст. 49 ГПК України, Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI, який набрав чинності з 01.11.2011 р., судовий збір 470,50 грн. підлягає стягненню з ПП „Грант” на користь військового радгоспу „Азовський”.

Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу військового радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 листопада 2011 року у справі №5002-34/4064-2011 скасувати.

3. Прийняти нове рішення - відмовити Приватному підприємству „Грант” у задоволені позовних вимог про визнання недійсним рішення 15-ої сесії 21-го скликання Ленінської районної ради від 14.12.1994 р. „Про надання військовому радгоспу „Азовський” земельних ділянок та визнання недійсним Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 8477,96 га від 12.02.1997 р.”

4. Стягнути з Приватного підприємства „Грант” (вул. Кооперативна, 3а, вул. Братів Хомко, 36, кв. 17, с. Чистопілля, Ленінський район, АР Крим, 98225; вул. Тургенєва, 22, кв. 25, м. Сімферополь, 95034, код ЄДРПОУ 22266655) на користь військового радгоспу „Азовський” (вул. Леніна, 12, с. Багерово, Ленінський район, 98227) судовий збір у розмірі 470 грн. 50 коп. (чотириста сімдесят гривень 50 коп.)

5. Доручити Господарському суду АР Крим видати відповідні накази.

Головуючий суддя< Підпис >З.Д. Маслова

Судді< Підпис >О.А.Латинін

< Підпис >О.Г. Градова

Розсилка:

1. приватному підприємству "Грант" (вул. Кооперативна, 3а, Чистопілля, Ленінський район, АР Крим,98225)

2. приватному підприємству "Грант" (вул. Братів Хомко, 36, кв. 17, с. Чистопілля, Ленінський район, АР Крим, 98225)

3. приватному підприємству "Грант" (вул. Тургенєва, 22, кв. 25, м. Сімферополь, 95034)

4. Ленінській районній раді Автономної Республіки Крим (вул. Пушкіна, 22, смт Леніне, Автономна Республіка Крим, 98200)

5. військовому радгоспу "Азовський" Міністерства Оборони України (АДРЕСА_1)

6. військовій прокуратурі Військово-Морських Сил України (вул. Суворова, 27, м. Севастополь, 99011)

7. військового прокурора Феодосійського гарнізону (вул. Руська, 10, Феодосія,98100)