Рішення № 21651779, 21.02.2012, Господарський суд Чернігівської області

21.02.12

Україна

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

21 лютого 2012 рокусправа № 5028/13/2/2012

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КреМікс",

вул. Польовий стан, 1,с. Піщане, Кременчуцький р-н, Полтавська область, 30701

Відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Україна", вул. Горького 8, м. Варва, Чернігівська область,17600

Предмет спору: про стягнення заборгованості 160396,21 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 д. б/н від 12.09.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 д. 12/01-012 від 12.01.2012 р.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 148272,40 грн. боргу по договору поставки № 13 від 24.01.2011 р., 5540,92 грн. пені, 148,27 грн. індексу інфляції, 6434,62 грн. 18 % річних.

Відповідач у відзиві на позов просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на отримання товару по накладній РН-0002166 від 04.08.2011 року на суму 184550,45 грн., а не на суму 198272,40 грн. як зазначає позивач, оскільки відповідно до довіреності відповідач не отримував премікс БВД КМ СП 40% на суму 3488,75 грн. .(без ПДВ) взагалі , премікс КМ ССВ 5% отримав лише 1 кг на суму 7,95 грн.(без ПДВ) замість зазначеної позивачем 1 тони на суму 7954,17 грн.(без ПДВ), всього 13721,96 грн з ПДВ.. Окрім того, відповідач зазначає про неможливість визначення розміру пені за умовами договору, оскільки неможливо визначити сам розмір відсотків за п.8.4. договору, в звязку з чим нарахування пені позивачем з відсоткової ставки НБУ узятої на свій вибір є таким, що не відповідає умовам договору. Відповідач зазначає, що підставою для оплати є рахунок фактура, який не надавався позивачем, чим останній прострочив виконання свого обовязку, а тому боржник не має сплачувати проценти за час прострочення кредитора. Окрім того, відповідач звертає увагу, що у вимозі позивача від 07.10.2011 року вказано лише суму боргу за поставлений товар й лише отримавши рахунок фактуру з вимогою перерахував частково суму боргу.

Позивачем надано докази оплати відповідачем 90000 грн. боргу (копії банківських виписок від 10.02.2012 р. на суму 60000 грн. та від 01.02.2012 р. на суму 30000 грн.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача та відповідача, зясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

24.01.2011 р. між сторонами укладено договір поставки № 13.

Відповідно до умов договору постачальник (позивач) зобовязується виготовити та поставити покупцю товар, а покупець зобовязується в порядку та на умовах договору прийняти та оплатити товар.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар по видатковій накладній № РН-0002166 від 04.08.2011 р. на суму 198272,40 грн., а відповідач отримав, що підтверджується довіреністю № 53 від 04.08.2011 р.

Позиція відповідача щодо факту отримання товару на суму меншу ніж зазначено у позові спростовується наданими позивачем доказами, а саме видатковою накладною № РН-0002166 від 04.08.2011 р. на суму 198272,40 грн. яка містить підпис особи відповідача та посилання на довіреність, товарно-транспортною накладною №002166 від 04.08.2011 року, відповідно до якої сума отриманого товару становить 198272,40 грн. й на цій ТТН міститься підпис та печатка особи відповідача.

Окрім того, судом було запропоновано відповідачу надати в підтвердження своїх доводів про неотримання товару на суму 13721,96 грн з ПДВ докази предявлення до Варвинської МДПІ до відшкодування суми податку на додану вартість відмінного від ПДВ в сумі 33045,39 грн, зазначеного в податковій накладній №50 від 04.08.2011 року. Наведена податкова накладна №50 від 04.08.2011 року виписана позивачем збігається з сумою поставленого товару 198272,40 грн. та вартістю за переліком товару по видатковій накладній РН-0002166 від 04.08.2011 р. Відповідачем доказів на підтвердження своєї позиції про неотримання товару на суму 13721,96 грн. з ПДВ суду не надано.

Відповідачем частково було оплачено поставлений товар в сумі 50000 грн., що підтверджується копією банківської виписки від 18.10.2011 р., в якій зроблено посилання на рахунок-фактуру № СФ-0001911.

Твердження позивача, про отримання рахунку-фактури лише з вимогою позивача, не знайшло свого підтвердження матеріалами справи, оскільки з тексту вимоги позивача від 07.10.2011 року вбачається направлення відповідачу акту звірки взаєморозрахунків. При цьому, наявність рахунку у відповідача підтверджується вчиненими відповідачем діями по його оплаті, про що вказано в призначення платежів по платіжним дорученням №729 від 18.10.2011 року, № 954 від 01.02.2012 року та № 955 від 10.02.2012 року.

Окрім того, за приписами п.7.1. договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дня поставки товару, що свідчить про домовленість сторін про виникнення у відповідача зобовязання по оплаті товару саме після виконання зобовязання позивачем з поставки товару, а не з моменту отримання рахунку-фактури відповідачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку про своєчасність виставлення позивачем відповідачу рахунку-фактуру № СФ-0001911 від 20.07.2011 р. на суму 198272,40 грн. для здійснення оплати, а позиція відповідача про прострочку позивача у наданні рахунку на оплату не є обґрунтованою та такою, що заслуговує на увагу й судом до уваги не приймається.

В період позовного провадження відповідачем було сплачено 01.02.2012 р. 30000 грн. та 10.02.2012 р. 60000 грн., всього 90000 грн.

Приписами ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором , законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, зобовязання сторін у договорі купів-продажу є взаємними та зустрічними, з чого виплаває, прийняття відповідачем товару по виконаному зобовязанню позивача по поставці свідчить про його обовязок оплатити товар.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобовязань по оплаті товару, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача становить 58272,40 грн., яка підтверджується матеріалами справи. В частині стягнення 90000 грн. боргу провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 8.4 договору за кожний день прострочення платежу понад строк передбачений п. 7.1 договору покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день такого прострочення за весь період прострочення.

Позивачем відповідно до п. 8.4 договору нарахована пеня в сумі 5540,92 грн. за період з 19.08.2011 р. по 14.11.2011 р..

Позивач при розрахунку пені застосовує облікову ставку НБУ в розмірі 7,75%, яка є офіційною оприлюдненою , відповідно до постанови Правління НБУ №377 від 09.08.2010 року «Про регулювання грошово-кредитного ринку», яка діяла саме в період проведеного позивачем нарахування пені.

За умовами договору сторонами не передбачено відмінного від облікової станки НБУ іншого відсоткового значення розміру пені.

А тому, такий порядок розрахунку пені та розмір застосованої облікової ставки НБУ позивачем є правомірним. За таких обставин, позиція відповідача не є обґрунтованою й судом відхиляється, а заявлені вимоги в частині стягнення 5540,92 грн. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.5 договору якщо покупець прострочив виконання грошового зобовязання, то він зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 18 % річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Позивач просить стягнути 148,27 грн. індексу інфляції за період з 19.08.2011 р. по 14.11.2011 р. та 18 % річних в сумі 6434,62 грн. за період з 19.08.2011 р. по 14.11.2011 р., які є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів повної оплати товару суду не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, зобовязання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобовязання по оплаті товару не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума заборгованості, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю борг в сумі 58272,40 грн., пеня в сумі 5540,92 грн., індекс інфляції в сумі 148,27 грн., 18 % річних в сумі 6434,62 грн., в частині стягнення 90000 грн. боргу провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету спору.

З урахуванням того, що позивачем при поданні позову судовий збір сплачено (3300 грн.) в розмірі більшому на 92,08 грн. ніж мало бути сплачено (3207,92 грн.), різниця в переплаті судового збору на суму 92,08 грн. підлягає поверненню.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 525,526,625,712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22,33,49,п. 1-1 ст.80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна»(17600 смт. Варва, вул. Горького, 8 р/р 26003300100424 в ПАТ Банк «Демарк»м. Чернігів МФО 353575 код 03796301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс»(39701 Полтавська обл.. Кременчуцький р-н с. Піщане, вул. Польовий стан, 1 код 30748505 р/р 26000050001024 в Кременчуцькому філіалі АКБ «Індустріалбанк»МФО 331304) борг в сумі 58272,40 грн., пеню в сумі 5540,92 грн., індекс інфляції в сумі 148,27 грн., 18 % річних в сумі 6434,62 грн., 3207,92 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. В частині стягнення 90000 грн. боргу провадження по справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України в звязку з відсутністю предмету спору.

3. Повернути з державного бюджету в доход державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет код ЄДРПОУ 38054398 банк ГУДКСУ в Чернігівській області МФО 853592) судовий збір код 03500068 пункт 2….код бюджетної класифікації 22030001) Товариства з обмеженою відповідальністю «КреМікс»(39701 Полтавська обл.. Кременчуцький р-н с. Піщане, вул. Польовий стан, 1 код 30748505 р/р 26000050001024 в Кременчуцькому філіалі АКБ «Індустріалбанк»МФО 331304) 92,08 грн. зайво сплаченого судового збору, який перерахований платіжним дорученням № 4138 від 07.12.2011 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 5028/13/2/2012 господарського суду Чернігівської області.

Суддя І.А.Фетисова

Повне рішення складено 23.02.2012 року Суддя І.А.Фетисова