Рішення № 21651408, 21.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5016/16/2012(4/4)

позивач Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго»

юридична адреса: вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017

поштова адреса: вул. Чигрина, 94, м. Миколаїв, 54055

відповідачі 1. Військова частина А-0831

вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, 54015

2. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Миколаєва

пр. Миру, 62-а, м. Миколаїв, 54056

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1., довіреність № 01/33-36 від 30.12.2011 р.

Від відповідача 1 - ОСОБА_2., довіреність № 16 від 03.01.2012 р.

Від відповідача 2 - ОСОБА_3., довіреність № 3210 від 30.12.2011 р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення 2920,13 грн., з яких пеня 1254,50 грн., інфляційні витрати 1177,65 грн., 3% річних 487,98 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути солідарно з відповідачів 2920,13 грн., з яких пеня за період з 30.05.2011р. по 23.11.2011р. 1254,50 грн., інфляції за період з 13.04.2011р. по 30.06.2011р. 1177,65 грн., 3% річних за період з 13.04.2011р. по 23.11.2011р. 487,98 грн.

Відповідач-1 позов не визнав, посилаючись на те, що військова частина є лише споживачем і не має самостійного фінансування для погашення заборгованостей по комунальним послугам. Відповідно до договору поруки № 44/1464/П від 01.01.09р. оплата рахунків споживача здійснюється поручителем, а тому відповідальність за несвоєчасну сплату рахунків повинна бути покладена на відповідача-2.

Відповідач-2 позов не визнав, посилаючись на те, що видатки з державного бюджету України не передбачають сплати пені, інфляції та 3% річних. Затримка платежів відбулась через постійне недофінансування коштів. Крім того, просить застосувати ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України, зменшити розмір пені, враховуючи ступень виконання зобов`язання та недофінансування необхідних обсягів потреби по оплаті електроенергії. Заперечив нарахування позивачем інфляції, оскільки прострочка платежів складала менше місяця.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

21.10.2008 р. позивач та відповідач-1 уклали договір № 44/1464 про постачання електричної енергії, згідно якого позивач повинен був відпускати електроенергію, а відповідач-1 виконувати оплату спожитої електроенергії щомісячно.

01.01.09р. сторони склали тристоронній договір поруки № 44/1464/П , згідно з п. 1.1 якого відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 обов`язку щодо оплати заборгованості за електроенергію (активну та реактивну), за договором № 44/1464 від 21.10.2008 р., починаючи з 01.01.09р., фінансування якої здійснюється з бюджету (а.с. 107).

Пунктом 2.1- 2.3 договору поруки передбачено, що відповідач-2 відповідає перед позивачем у тому же обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного боргу та неустойки.

На виконання своїх зобовязань за договором позивач відпустив відповідачу за період з лютого по жовтень 2011 року активну електроенергію в кількості 370517 кВт на суму 357811,25 грн. в т.ч. ПДВ, та надав послуги з перетікання реактивної електроенергії в кількості 279951 кВт на суму 21610,10 грн. в т.ч. ПДВ що підтверджується актами про спожиту електроенергію відповідача-1 та рахунками позивача за вищевказаний період, які отримані представником відповідача-1 під підпис (а.с. 19-46).

Згідно з п.п. 2, 7 додатку №10 до договору № 44/1464, рахунки на оплату за фактично використану за розрахунковий період активну електричну енергію та на оплату за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені споживачем протягом 5 операційних днів з дня отримання.

Вказані зобовязання відповідачами не виконувались належним чином, оплата за спожиту електроенергію та перетікання реактивної електроенергії проводилася несвоєчасно, що підтверджено рахунками позивача за кожний місяць, платіжними дорученнями (а.с.64-88) та розрахунком позивача і не заперечене відповідачами.

Відповідно до п.2.1 договору поруки, у разі порушення споживачем (відповідач-1) зобовязання, забезпеченого порукою за цим договором, споживач і поручитель (відповідач-2) відповідають перед позивачем солідарно.

Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобовязання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2.3 договору поруки за порушення терміну оплати встановлена пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми цього договору за кожен день прострочення, з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов'язань по оплаті спожитої електроенергії та за перетікання реактивної електроенергії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 30.05.2011р. по 23.11.2011р. в сумі 1254,50 грн., 3% річних за період з 13.04.2011р. по 23.11.2011р. в сумі 487,98 грн. та 1177,65 грн. інфляцію за період з 13.04.2011р. по 30.06.2011р.

Між тим, враховуючи ступінь виконання грошових зобовязань відповідачем-2, його повне погашення, незначний строк прострочки, недофінансування потреб в коштах на оплату електроенергії, суд вважає можливим зменшити розмір пені на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, та стягнути з відповідача суму пені 125,45 грн.

Щодо нарахованої позивачем інфляції в сумі 1177,65 грн. з 13.04.2011р. по 30.06.2011р., то позов в цій частині задоволенню не підлягає з огляду на те, що індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін"), тобто індекс інфляції розраховується в середньому за місяць, а не на кожну дату.

Враховуючи, що прострочка оплати рахунків , виставлених в квітні-червні 2011р. , на які застосовано інфляцію складає менше місяця, нарахований позивачем індекс інфляції за ці рахунки задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Отже, заперечення відповідачів про те, що видатки з державного бюджету України не передбачають сплати пені, інфляції та 3% річних, не заслуговують на увагу, оскільки протирічать ст.ст.625, 554 ЦК України та п. 2.1 договору поруки, та не звільняють відповідачів від відповідальності перед позивачем.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку з Військової частини А-0831 (вул. Велика Морська, 14, м. Миколаїв, код 08217638) та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (пр. Миру, 62-а, м. Миколаїв, код 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго»(вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, код 23399393) пеню в сумі 125.45 грн. (сто двадцять пять грн. 45 коп.), 3% річних в сумі 487,98 грн. (чотириста вісімдесят сім грн. 98 коп.), судовий збір в сумі 296,42 грн. (двісті девяносто шість грн. 42 коп.)

Наказ видати позивачу.

В частині стягнення інфляції в сумі 1177,65 грн. та 1129.05 грн. пені в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 24.02.2012р.