Рішення № 21651176, 21.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5016/51/2012(12/3)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Хорс Групп”

(65012, м. Одеса, вул. Семінарська, 18/20, к.17).

до відповідача: Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства “Мостобуд”Мостобудівельний загін № 73 (54031, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 5)

про стягнення 118380 грн. 18 коп.

Суддя А.К.Семенов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 01.10.2011 року.

Від відповідача: не присутні.

СУТЬ СПОРУ:

Позов поданий Товариством з обмеженою відповідальністю “Хорс Групп” до Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства “Мостобуд” Мостобу-дівельний загін № 73 про стягнення 118380 грн. 18 коп. з яких:

- 103478 грн. 11 коп. - сума боргу;

- 10023 грн. 37 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів

за період з березня 2010 року по жовтень 2011 року.

- 4878 грн. 07 коп. - 3% річних за період 02.03.2010 року по 17.10.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобовязань по договорам комісії в частині оплати за надані послуги.

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не надав.

Позивач в позовній заяві клопоче про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові суми, що належать відповідачу та знаходяться на рахунках відповідача в межах суми позову.

Розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені клопотання про забезпечення позову з наступного.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

На підставі ст. 66 ГПК України, сторона має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Позивач повинен обґрунтувати причини звернення із клопотанням щодо забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 12.12.2006 року № 01-8/2776).

Позивачем не надано доказів наявності даних обставин, тому в задоволенні клопотання щодо забезпечення позову слід відмовити.

20.02.2012 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання № 176 від 20.02.2012 року про відкладення розгляду справи у звязку з знаходженням відповідача 21.02.2012 р. в Миколаївському окружному адміністративному суді.

Клопотання відповідача від 20.02.2012 р. про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає з наступного.

Представник позивача проти клопотання відповідача заперечує.

Відповідно до статті 28 ГПК України відповідач мав можливість направити в судове засідання іншого представника, надавши йому відповідні повноваження.

Статтею 77 ГПК України така підстав для відкладення розгляду справи, як участь представника сторони в іншому судовому засіданні не передбачена.

Справу розглянуто, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 21.02.2012 року оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Хорс Групп” (за договорами комісії - комісіонер) та Дочірнім підприємством Публічного акціонерного товариства “Мостобуд” Мостобудівельний загін № 73 (за договорами комісії - комітент) протягом 2010 року були укладені договори комісії № 1061, № 1062, № 1063, № 1064, № 1110 (а.с.8-9, 17-18, 26-27, 35-36, 45-46).

В подальшому, сторонами були укладені додаткові угоди до договорів комісії (а.с.10-12, 19-21, 28-30, 37-38,40,47-48).

Відповідно до п.1.1 договорів комісії комісіонер зобовязався за комісійну винагороду від свого імені по дорученню в інтересах і за рахунок комітента укласти зовнішньоекономічні договори на продаж сільськогосподарської продукції, а комітент зобовязався прийняти від комісіонера все отримане по угоді, відшкодувати витрати і виплатити комісійну винагороду за виконання комісійного доручення в порядку і в розмірі, вказаних у договорі комісії.

Згідно п. 4.4 договорів комісії відшкодування витрат комісіонера, повязаних з виконанням доручення, здійснюється комітентом протягом 7 календарних днів з моменту надання комісіонером звіту про виконання комісійного доручення і підписання сторонами акту виконаних робіт, шляхом прямого банківського переказу на розрахунковий рахунок комісіонера по реквізитам, вказаним в договорі.

Пунктом 4.3 договорів комісії передбачено, що виплата комісійної винагороди здійснюється шляхом перерахування суми комісійної винагороди на розрахунковий рахунок комісіонера протягом 3-х банківських днів з моменту підписання Акту виконаних робіт уповноваженими представниками сторін.

На виконання умов договорів позивач надав відповідачу послуги в повному обсязі. Це підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт та звітами комісіонера (а.с.13-16, 22-25, 31-34, 39, 41-44, 49-51).

Відповідач за надані послуги не розрахувався.

29.03.2011 року за № 167 та від 21.07.2011 року за № 185 позивач направив листи відповідачу, якими запропонував сплатити заборгованість за договорами комісії (а.с.54-57).

Відповідач вказані листи залишив без відповіді, а прохання щодо сплати заборгованості за надані послуги без задоволення.

На день подання позовної заяви відповідач не сплатив заборгованість в розмірі 103478 грн. 11 коп. Це підтверджується копією акту звірки взаємних розрахунків від 19.03.2011 року (а.с.53).

Позивач просить стягнути з відповідача 118380 грн. 18 коп. з яких: 103478 грн. 11 коп. - сума боргу, 10023 грн. 37 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з березня 2010 року по жовтень 2011 року, 4878 грн. 07 коп. - 3% річних за період 02.03.2010 року по 17.10.2011 року.

Відповідач, як вже вище вказано, відзив не надав, позов не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Отже, позовна вимога щодо стягнення 103478 грн. 11 коп. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не розрахувався за надані послуги, він зобовязаний сплатити позивачу 10023 грн. 37 коп. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з березня 2010 року по жовтень 2011 року і 4878 грн. 07 коп. - 3% річних за період 02.03.2010 року по 17.10.2011 року.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства “Мостобуд” Мостобудівельний загін № 73 (54031, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 5, код ЄДРПОУ 30126124, рахунок № 2600110309 ВАТ «Райфайзен банк Аваль»м. Миколаїв, МФО 326182; 26005301430718 в ЦО ПІБ м. Миколаїв, МФО 326438) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хорс Групп” (65012, м. Одеса, вул. Семінарська, 18/20, к.17, код ЄДРПОУ 35118825, розрахунковий рахунок № 26008311390501 АБ «Південний»м. Одеса, МФО 328209) 103478 грн. 11 коп. боргу, 10023 грн. 37 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 4878 грн. 07 коп. - 3% річних, всього 118380 грн. 18 коп., а також 2367 грн. 60 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 22.02.2012 р.

Суддя А.К.Семенов