Рішення № 21650990, 14.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р. Справа № 5016/4079/2011(1/251)

м. Миколаїв

За позовом: Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

/54000, м. Кіровоград, вул.. Донецька, 92/

до відповідача: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації “Миколаївгаз”

/54003, м. Миколаїв, вул. Чигрина, 159/

про: стягнення 123000 грн.,

Суддя Васильєва Л.І.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - адвокат, договір від 19.07.2011р.

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. від 20.09.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами (зменшення від 14.02.2012р.) про стягнення з відповідача 123000,00 грн. штрафу за прийняття в експлуатацію, підключення і врізку 42 споживачів без письмового дозволу позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем здійснено підключення 41 споживача мешканця смт. Арбузинка до газопроводу, належного позивачу, без дозволу останнього, що є порушенням умов укладеного сторонами договору, яким передбачено штраф у розмірі 3000 грн. за кожне таке підключення, та тим, що за умовами договору відповідач не має право без письмового дозволу замовника підключати та врізати до належного позивачу газопроводу інших споживачів.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що підключення 41 споживача до газових мереж відповідач здійснив виконуючи доручення Миколаївської обласної державної адміністрації, Арбузинської державної адміністрації та рішення Арбузинської селищної ради, а отже відповідач не може бути притягнутий до відповідальності у звязку з відсутністю вини (умислу, або необережності) з його боку.

Розглянувши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд,-

в с т а н о в и в:

02.08.2006 року рішенням Арбузинської сільської ради Миколаївської області від 02.08.2006 року № 77 ФОП ОСОБА_1 як підряднику було делеговано функції замовника на будівництво газопостачання в смт. Арбузинка Миколаївської області.

Згідно із рішенням виконавчого комітету Арбузинської селищної ради Миколаївської області від 02.08.2006 року № 77, селищною радою в особі голови укладено з Приватним підприємцем ОСОБА_1 договір від 02.08.2006 року, за яким сторони взяли на себе обовязки у спільній пайовій участі здійснити будівництво газопроводів високого, середнього, низького тиску відстанню 64578 м, монтаж ШРП-7шт., ГШРП-2шт., ПГРК-1шт. для забезпечення газопостачання смт. Арбузинка.

Пунктом 3.1.7 договору сторони передбачили, що по закінченні будівництва та введення обєкта в експлуатацію надати виконавцю право власності на збудовані газопроводи до повних розрахунків з ним.

На виконання вказаного договору ПП ОСОБА_1 здійснив будівництво мережі газопроводів.

25.03.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1/2008-07 про виконання технічного обслуговування зовнішніх систем газопостачання (підземних, надземних газопроводів середнього, низького тиску, ГШРП та ШРП).

За умовами п. 1.1 договору, відповідач доручив, а позивач прийняв на себе виконання експлуатаційних робіт на системах газопостачання відповідача на обєктах:

-газопровід середнього та низького тиску в смт. Арбузинка Миколаївської області Д-160мм протяжністю 240м. Д-110мм. Протяжністю 2731м., Д-90мм протяжністю 3558м., Д-63мм. Протяжністю 15155м., Д-40мм. Протяжністю 38288м., шафові установки ШП-2 з РД 50-6 шт., засувки 12 шт., оголожі 6шт. (технічні характеристики газопроводу визначені в терміни, визначені графіком і необхідністю, в обсязі згідно переліків робіт на технічне обслуговування (експлуатаційних робіт).

Згідно п.п 3.1.2 договору відповідач зобовязався виконання робіт на газопроводі проводити в присутності уповноваженого представника позивача.

Позивач контролює своєчасність та якість виконання відповідачем робіт по цьому договору з підписанням відповідних актів виконаних робіт (п. 3.27 договору).

Нормою пункту 4.3 договору встановлено, що відповідач не має права без письмового дозволу позивача (зразок дозволу наведено в додатку № 1) приймати в експлуатацію, проводити підключення і врізки до газопроводів зазначених в п. 1.1 договору.

Згідно п. 4.4 договору, позивач має право за результатами контролю, своєчасності та якості робіт з експлуатації вживати відповідних заходів згідно з чиним законодавством та договором.

Відповідно до п. 5.3 договору після закінчення виконання робіт відповідач зобовязався передавати позивачу підписані акти виконаних робіт в двох примірниках.

Згідно п. 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобовязань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чиним законодавством України.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що при порушенні п. 4.3 договору відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 3000,00 грн. за кожне порушення.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.02.2009 року по справі № 6/86/09, яке залішено без змін Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2011 року, за позивачем було визнано право власності на збудовані мережі газопроводу високого, середнього, низького тиску загальною протяжністю 51852 м, змонтовані ШП-2 одиниці, ШРП-1 одиниця, ГШРП-2 одиниці в смт. Арбузинка Миколаївської області.

Як вбачається з матеріалів справи, до належного ФОП ОСОБА_1 газопроводу в смт. Арбузинка Миколаївської області ВАТ „Миколаївгаз” без дозволу від позивача було проведено приймання в експлуатацію, підключення і врізку 41 споживача наступних громадян ОСОБА_4 (АДРЕСА_1), ОСОБА_5 (АДРЕСА_2), ОСОБА_6 (АДРЕСА_3), ОСОБА_7 (АДРЕСА_4), ОСОБА_8 (АДРЕСА_5), ОСОБА_9 (АДРЕСА_6), ОСОБА_10 (АДРЕСА_7), ОСОБА_11 (АДРЕСА_8), ОСОБА_12 (АДРЕСА_9), ОСОБА_13 (АДРЕСА_10), ОСОБА_14 (АДРЕСА_11), ОСОБА_15 (АДРЕСА_12), ОСОБА_16 (АДРЕСА_13) ОСОБА_17 (АДРЕСА_14), ОСОБА_18 (АДРЕСА_15), ОСОБА_19 (АДРЕСА_16), ОСОБА_20 (АДРЕСА_17), ОСОБА_21 (АДРЕСА_18), ОСОБА_22 (АДРЕСА_19), ОСОБА_23 (АДРЕСА_20), ОСОБА_24 (АДРЕСА_21), ОСОБА_25 (АДРЕСА_22), ОСОБА_26 (АДРЕСА_23), ОСОБА_27 (АДРЕСА_24), ОСОБА_28 (АДРЕСА_25), ОСОБА_29 (АДРЕСА_26), ОСОБА_30 (АДРЕСА_27), ОСОБА_31 (АДРЕСА_28), ОСОБА_32 (АДРЕСА_29), ОСОБА_33 (АДРЕСА_30), ОСОБА_34 (АДРЕСА_31), ОСОБА_35 (АДРЕСА_32), ОСОБА_36 (АДРЕСА_33), ОСОБА_37 (АДРЕСА_34), ОСОБА_38 (АДРЕСА_35), ОСОБА_39 (АДРЕСА_36), ОСОБА_40 (АДРЕСА_37), ОСОБА_41 (АДРЕСА_38), ОСОБА_42 (АДРЕСА_39), ОСОБА_43 (АДРЕСА_40), ОСОБА_44 (АДРЕСА_41).

Зазначені підключення підтверджуються складеними ФОП ОСОБА_1 та відповідною комісією актами (а.с.41-82).

07.04.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою відключити зазначених вище споживачів від належного ФОП ОСОБА_1 газопроводу до сплати ними коштів за підключення і отримання у ФОП ОСОБА_1 письмового дозволу.

10.05.2011 року ПАТ „Миколаївгаз” надіслало ФОП ОСОБА_1 лист, відповідно до якого відповідач визнав, що вказані особи були підключені до належного ФОП ОСОБА_1 газопроводу без його письмового дозволу на виконання протокольного рішення наради в Арбузинській райдержадміністрації у зв'язку з тим, що станом на 20.10.2010 року не було визначено власника газових мереж (а.с. 27).

Позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частинами 1 та 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (пункт 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пункту 6.2 договору від 25.03.2008 року сторони встановили, що при порушенні п.4.3 договору відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 3000 грн. за кожне порушення.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 123000,00 грн. (41 підключених споживачів х 3000 грн. штрафу, згідно п.6.2 Договору від 25.03.2008 року, за кожне порушення) є обгрунтовані, матеріалами справи підтверджені, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача про те, що підключення, зокрема 41 споживача було здійснено на виконання обовязкових рішень органів місцевого самоврядування і держаної виконавчої влади судом відхиляються, оскільки укладений сторонами договір є чинним, і підключення споживачів до газової мережі з порушення умов цього договору, а саме, без відповідного дозволу позивача здійснено з вини відповідача.

Суд відхиляє доводи відповідача, щодо припинення дії договіру від 25.03.2008р. № 1/2008-07 на підставі листа від 01.11.2010р. № 04/1825, оскільки позивач листом від 08.11.2010р. № 19 відмовився від пропозиції позивача щодо розірвання договору. Доказів звернення до суду із позовом щодо розірвання вказаного договору відповідачем не надано.

Посилання відповідача на п. 8.1 договору, яким встановлений термін дії договору до 01.04.2011р. є також безпідставними, оскільки п. 8.2 договору встановлено, що якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила іншу сторону про його розірвання, термін дії данного договору продовжується на такий самий термін на таких самих умовах. Як вбачається з матеріалів справи, жодна сторона не повідомила іншу щодо розірвання договору. А отже договір є дійсним.

Керуючись ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації “Миколаївгаз” /54003, вул. Чигрина, 159, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 05410263/ на користь фізичної особипідприємця ОСОБА_1 /АДРЕСА_42, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ штраф в сумі 123000,00 грн., судовий збір в сумі 2460,00 грн.

Видати наказ.

Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Л.I. Васильєва

повний текст складено та підписано 20.02.2012р.