Рішення № 21650984, 14.02.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р. Справа № 5016/4060/2011(3/239)

за позовом: Новобузького районного спортивно-технічного клубу Товариства

сприяння обороні України

55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24

До відповідача: Приватного підприємства “Олімп”

55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, пров. Софіївський, 5, кв.1

про встановлення нікчемності правочину, звільнення приміщення та стягнення збитків.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю; Горб В.Г. керівник;

Від відповідача: не зявився .

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до суду з позовом встановити нікчемність договору оренди від 21.05.10 р. нежитлового приміщення, розташованого за адресою: 55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24, укладеного між Новобузьким районним спортивно-технічним клубом Товариства сприяння обороні України та Приватним підприємством “Олімп”; зобовязати Приватне підприємство “Олімп” звільнити займане ним нежитлове приміщення площею 47,2 кв.м., яке розташоване за адресою: 55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24 та повернути його Новобузькому РСТК ТСОУ; стягнути з відповідача збитки в сумі 2255,94 грн. в рахунок неодержаної орендної плати.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі договору від 21.05.10р., угоди від 01.10.10р. про дострокове розірвання договору від 21.05.10р.; претензії від 26.07.11р. про звільнення приміщення, норм ст.ст. 209, 210, 215, 216, 640, 220, 793, 794, 1212, 1214 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що по-перше, оскільки договір оренди нерухомого майна був укладений на 10 років, але не був посвідчений нотаріально та не здійснена державна реєстрація, то він є нікчемним; по-друге, в звязку з розірванням цього договору, відповідач протиправно займає приміщення з 01.10.10р.; по-третє, сума збитків за весь період протиправного зайняття приміщення у вигляді неодержаного доходу (орендної плати) складає: за період з 01.10.10р. по 22.11.11р. = 2135,38 (164,26 х 13 місяців) + 120,56 (листопад 2011 року (22 дні): 5,84 х 22 дні) = 2255,94 грн.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, відзив по суті спору не надав, повноважного представника в судовому засіданні жодного разу не направив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать як судові ухвали, так і поштові повідомлення з відмітками про вручення 03.01.12р. та 02.02.12р.

Отже, справа розглядається судом на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

14.02.12р. суд, за наслідками розгляду справи на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

21 травня 2010 року між сторонами був укладений договір «оренди нежитлового приміщення»за умовами якого позивач, як орендодавець, здає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, частину учбового корпусу, площею 143,8м., розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24.

Строк дії цього договору сторони обумовили з 01.06.2010 року по 01.06.2020 рік.

01 жовтня 2010 року сторони уклали угоду, якою дійшли взаємної згоди достроково розірвати договір оренди від 21.05.10 року з причин невідповідності його вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та обумовили, що договір оренди вважається розірваним і припиняє свою дію з 01.10.2010 року, на день припинення договору орендар зобовязаний звільнити обєкт від свого майна і підготувати обєкт для передачі орендодавцю.

26.07.11 року позивач звернувся до відповідача з претензією №50, в якій вимагав останнього негайно звільнити займані приміщення.

За даними позивача, ця претензія залишена підприємством без належного реагування.

На правовідносини щодо найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) поширюється чинність загальних положень законодавства про найм (оренда), та оскільки майно, яке виступає предметом в договорі від 21.05.11р. є колективною власністю (про що свідчать: свідоцтво про право власності №103 від 30.03.1999 року, рішення виконавчого комітету Новобузької міської ради Миколаївської області №103 від 30.03.99р.), а не державною чи комунальною, то на спірні правовідносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу та Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази надані позивачем, відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України проаналізувавши обставини та норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов наступних висновків:

Позивач вважає договір оренди нежитлового приміщення від 21.05.11р. нікчемним з причин відсутності нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Відповідно до статті 209 Цивільного кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Предметом спірного правочину виступає нерухомість - нежитлове приміщення, частина учбового корпусу, площею 143,8 кв.м.

Згідно приписам ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Судом встановлено, що сторони свого обовязку щодо нотаріального посвідчення договору від 21.05.10р. не виконали, оскільки строк дії спірного договору був узгоджений на 10 років.

Відповідно до статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В силу приписів ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Водночас, згідно норм ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Також, відповідно до ч.1 ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

У даному випадку судом встановлено, що договір, на підставі якого предявлено позов нотаріально не посвідчений, а відповідно не зареєстрований, оскільки нотаріальне посвідчення передує державній реєстрації, не містить оформленого між сторонами акту передачі наймачеві приміщення в користування, в звязку з чим він є неукладеним.

На підставі договору, який є неукладеним не можуть виникати будь які права та обовязки.

Таким чином, за наведеними нормами та обставинами, суд встановив, що договір «оренди нежитлового приміщення»від 21.05.10р. фактично є неукладеним та таким, що не породжує для сторін прав та обовязків. Наслідки ж недійсного правочину до неукладеного правочину не застосовуються.

З матеріалів справи вбачається, що з моменту підписання договору оренди (21.05.10р.) до теперішнього часу спірне нежитлове приміщення (площею 47,2 кв.м.) перебуває у користуванні відповідача. Про даний факт свідчать: акт обстеження будівлі від 05.01.2012 року; угода від 01.10.10р. про розірвання договору оренди спірного майна; претензія №50 від 26.07.11р., копії банківських виписок про здійснення відповідачем орендної плати позивачу.

Відповідно до статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За змістом ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Свідоцтво про право власності, копія якого міститься в матеріалах справи, на нежитлову будівлю в місті Новий Буг по вул. Гагаріна №24, оформлене Новобузкою міською радою народних депутатів за №103 від 30.03.1999р., свідчить про те, що вказане майно належить позивачу Новобузькому районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України на праві колективної власності.

Відповідач же, всупереч правилам ст.ст. 32,33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував доводів позивача та не довів суду правомірність користування нерухомим майном за адресою: м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24.

Отже, приймаючи до уваги те, що правова підстава користування відповідачем спірним приміщенням площею 47,2 кв.м. у останнього відсутня, суд дійшов висновку про необхідність повернення орендованого приміщення його власнику - позивачу.

Також, суд надає оцінку доводам позивача щодо стягнення по даній справі з відповідача збитків у вигляді неодержаного доходу (орендної плати) в сумі 2255,94 грн.:

В силу ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний звязок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Враховуючи відсутність обґрунтувань позивача на норми та обставини, які є підставою для нарахування та стягнення збитків, суд не вбачає підстав для здійснення відповідного стягнення по даній справі.

Отже, відсутність зазначення позивачем правових підстав для покладення на відповідача вказаної матеріальної відповідальності (щодо відшкодування позадоговірної шкоди) є також причиною відмови задоволення позову в цієї частині.

Таким чином, на підставі вищенаведених норм та обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобовязати Приватне підприємство “Олімп” (55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, пров. Софіївський, 5, кв.1, код ЄДРПОУ 32817313) звільнити займане ним нежитлове приміщення площею 47,2 кв.м., яке розташоване за адресою: 55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24 та повернути його Новобузькому районному спортивно-технічному клубу Товариства сприяння обороні України (55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна, 24, код ЄДРПОУ 02721927).

3.В задоволені інших частин позову відмовити позивачу.

4.Стягнути Приватного підприємства “Олімп” (55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, пров. Софіївський, 5, кв.1, код ЄДРПОУ 32817313) на користь Новобузького районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння обороні України (55600, Миколаївська область, м. Новий Буг, вул. Гагаріна,24, код ЄДРПОУ 02721927) 941,00 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.Г. Смородінова

Рішення підписано 20.02.2012 року.