Рішення № 21650140, 15.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.12 Справа№ 5015/7503/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Борислав Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест”, м.Трускавець Львівської області

про стягнення 32927,78 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_3 представник (довіреність б/н від 14.04.2011р.);

від відповідача ОСОБА_4 представник (довіреність б/н від 19.01.2012р.).

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов подано Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” про стягнення стягнення 32927,78 грн., з яких 28735,20 грн. основного боргу, 2208,67 грн. пені, 1206,88 грн. інфляційних нарахувань та 777,03 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 26.12.2011р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.01.2012р. Ухвалою суду від 18.01.2012р. розгляд справи відкладено на 01.02.2012р. В судовому засіданні 01.02.2012р. оголошено перерву до 15.02.2012р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві та в додатково поданому поясненні.

Представник відповідача проти позову заперечив просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав викладених у відзиві. Зокрема зазначив, що позивач не виконав умови договору та не передав виконані роботи належним чином, не надав акту прийому-передачі робіт в порядку та строки, визначені договором, не виконав вимог договору щодо передачі разом із виробами сертифікатів якості, гігієнічних висновків. Зазначив, що всупереч ст.902 ЦК України послуги передбачені договором № 1к-79с/1110 від 30.11.2010р. були виконані третіми особами. Вказав також на те, що відповідач не отримував від позивача листа від 13.12.2010р. Посилання позивача на накладну, підписану позивачем та третьою особою, як на доказ своєчасності надання послуг, відповідач вважає безпідставним та необґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд,-

встановив:

30.11.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” (замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавець) було укладено договір №1к-79С/1110 (далі по тексту договір), відповідно до якого виконавець зобовязувався за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: пошиття підодіяльників для номерів; пошиття простирадл; пошиття наволочок, а замовник зобовязувався оплачувати надані послуги.

Згідно п.3.1., п.3.2. договору, загальна вартість договору становить 233528,78 грн. Договірна ціна є твердою і включає: виготовлення та поставку виробів. До початку робіт замовник оплачує виконавцю аванс в розмірі 163500,00 грн.

В п.2.1 договору передбачено, що виконавець зобовязаний за завданням замовника надавати останньому визначені цим договором послуги в строки, що вказані в окремих додатках до нього.

Відповідно до додатку №1 до договору вартість послуг за даним додатком становить 248302, 80 грн., а термін виготовлення та поставки виробів до 20.12.2012р.

Згідно з п.2.3 договору замовник зобовязаний приймати від виконавця результати надання послуг згідно акту виконаних робіт, якщо надані послуги відповідають умовам договору, і оплачувати їх в розмірах і в строк, передбачені цим договором.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг.

01.12.2010р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір №26 на виконання робіт, згідно умов якого ФОП ОСОБА_5 зобовязалась в строк до 13.12.2010р. виконати весь обсяг робіт, передбачених договором від 30.11.2010р. №1к-79С/1110 та додатком №1 до нього.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 13.12.2010р. ФОП ОСОБА_5 виготовила та передала ФОП ОСОБА_2 570 шт. підодіяльників, 570 шт. простирадл та 960 шт. наволочок.

13.12.2010р. ФОП ОСОБА_2 надіслала ТзОВ “Трускавецьінвест” лист, в якому повідомила про виконання робіт зазначених у договорі та просила негайно направити представника ТзОВ “Трускавецьінвест” для оформлення та підписання актів здачі-приймання робіт, а також для проведення повної оплати за виконані роботи.

Як стверджує позивач, відповідач безпідставно та не мотивовано відмовив в оформленні зазначених актів та оплати робіт.

01.02.2011р., незважаючи на ухилення замовника від складення актів здачі-приймання наданих послуг, ФОП ОСОБА_2 передала ТзОВ “Трускавецьінвест” виготовлені текстильні вироби відповідно до накладної №256 на суму 232235,20 грн.

26.10.2011р. ФОП ОСОБА_2 звернулась до ТзОВ “Трускавецьінвест” з вимогою про прийняття наданих послуг та проведення повної оплати за виконані роботи в сумі 28735,20 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Впродовж грудня 2010р. ТзОВ “Трускавецьінвест” перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_2 авансових платежів на загальну суму 203500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками. Відтак, основний борг відповідача перед позивачем за надані послуги складає 28735,20 грн.

Позивач керуючись умовами п.4.4. договору, у звязку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню в сумі 2208,67 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 1206,88 грн. інфляційних нарахувань та 777,03 грн. 3% річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 32927,78 грн., з яких 28735,20 грн. основного боргу, 2208,67 грн. пені, 1206,88 грн. інфляційних нарахувань та 777,03 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.628 ЦК України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Договір від 30.11.2010р. за №1К-79С/1110 укладений між ТзОВ “Трускавецьінвест” та ФОП ОСОБА_2 по своїй правовій природі є змішаним, а саме містить елементи договору підряду та договору поставки.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт поставки позивачем підодіяльників, наволочок та простирадл підтверджується підписаною між сторонами видатковою накладною №256 від 01.02.2011р. на суму 232235,20 грн. та не заперечується відповідачем.

Порядок прийняття послуг врегульований сторонами у п.3.3 договору, в якому вказано, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, як вбачається з умов договору в ньому не передбачено строку для оплати, відтак застосуванню підлягає ч.2 ст.530 ЦК України, якою встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач двічі звертався до відповідача із листами про оплату повної вартості робіт згідно договору, однак, враховуючи те, що лист від 13.12.2010р. був скерований ще до моменту передачі текстильної продукції, як належний доказ звернення до відповідача із вимогою про сплату заборгованості суд приймає лист від 26.10.2011р., який отриманий 27.10.2011р. відповідачем нарочно, про що вказує відмітка із зазначенням вх.№4188.

Відтак, 04.11.2011р. є першим днем прострочення відповідачем виконання свого зобов»язання по оплаті отриманих текстильних виробів.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи сплату відповідачем 203 500,00 грн. авансу, борг становить 28735,20 грн.

Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 28735,20 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних слід зазначити наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Як вбачається із долученого позивачем до позовної заяви розрахунку позовних вимог пеню в сумі 2208,67 грн. позивачем нараховано за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2011 р., тобто до моменту виникнення у відповідача обовязку оплатити роботи (із врахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України). Відтак, в частині стягнення пені слід відмовити повністю.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, інфляційні втрати в сумі 1206,88 грн. нараховано за період з 01.01.2011 р. по 30.10.2011 р., тобто до моменту виникнення у відповідача обовязку оплатити роботи (із врахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України), отже ця сума задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що 3 % річних в сумі 777,03 грн. нараховані позивачем за 329 днів у році, тобто по 25.11.2011р., відтак до стягнення підлягає 3% річних за період з 04.11.2011р. по 25.11.2011р., які відповідно до проведеного судом розрахунку складають 51,95 грн.

З огляду на вищевикладене до задоволення підлягає 28787,15грн. з яких 28735,20 грн. основний борг та 51,95 грн. 3% річних.

У задоволенні позову щодо нарахованих позивачем пені в сумі 2208,67 грн., інфляційних нарахувань в сумі 1206,88 грн. та 3% річних в сумі 725,08 грн. слід відмовити.

Безпідставними є заперечення відповідача проти позову, зокрема щодо обов»язку виконання позивачем зобов»язання особисто, ненадання ним сертифікатів якості, гігієнічних висновків, закінченням терміну дії договору, оскільки умовами договору не передбачено права відповідача відмовитись від виконання свого зобов»язання по оплаті у зв»язку з вищенаведеними порушеннями, а закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від обов»язку оплати отриманого ним товару.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір слід стягнути з відповідача, згідно вимог ст.49 ГПК України, на користь позивача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 627-629, 712, 837, 838 ЦК України, ст.ст.174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Трускавецьінвест” (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Суховоля, 61; р/р 260083013030 в АТ «Єврогазбанк»м.Київ; МФО 380430; код ЄДРПОУ 30439207) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в ПІБ м.Борислав; МФО 325406; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) основний борг в сумі 28735,20 грн., 3% річних в сумі 51,95 грн. та 1234,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 2208,67 грн., інфляційних нарахувань в сумі 1206,88 грн. та 3% річних в сумі 725,08 грн. відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 20.02.2012р.