Рішення № 21650135, 15.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.12 Справа№ 5015/76/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства “Компанія “Львівське море”, м.Винники Львівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДДД ЛТД”, м.Яворів Львівської області

про стягнення 27123,81 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник (довіреність б/н від 12.01.2012р.);

від відповідача не зявився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.

Суть спору: Позов заявлено Приватним підприємством “Компанія “Львівське море” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДДД ЛТД” про стягнення 27123,81 грн., з яких 25832,20 грн. основний борг та 1291,61 грн. штраф.

Ухвалою суду від 06.01.2012р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 25.01.2012р. Ухвалою суду від 25.01.2012р. розгляд справи було відкладено на 01.06.2011р.

Представник позивача подав письмове пояснення до позовної заяви (від 01.06.2011р. вх.№3174/12), позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання вдруге не забезпечив, вимог ухвал суду від 06.01.2012р. та 25.01.2012р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №81000 0125484 0 від 27.01.2012р. вручено 31.01.2012р.

Станом на 15.02.2012р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

01.01.2011р. між Приватним підприємством “Компанія “Львівське море” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДДД ЛТД” (покупець) було укладено договір поставки №4 (далі по тексту договір поставки), відповідно до якого постачальник зобовязувався поставити і передати на умовах цього договору нафтопродукти (надалі товар) у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах і в порядку, визначених цим договором.

Відповідно до п.1.2. договору асортимент, кількість та ціни на товар вказуються в накладних (специфікаціях, рахунках-фактурах), які є невідємними частинами цього договору.

Згідно з п.1.4. право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно з п.4.5. договору покупець здійснює попередню оплату за поставлений товар.

Відповідно п.4.6. договору постачальник має право вимагати, а покупець повинен повернути неоплачений товар протягом одного дня з моменту отримання письмової вимоги постачальника.

Позивач на виконання умов договору з 01.11.2011р. поставив відповідачу товар (нафтопродукти) на загальну суму 117102,00 грн.

Заборгованість відповідача становить 25832,20 грн., оскільки ним не проведена оплата за накладними №РН-044 від 31.01.2011р. на суму 75280,00 грн. та №РН-068 від 17.02.2011р. на суму 20222,00 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату згідно вищезазначених накладних, що підтверджується виписками банку: від 21.01.2011р. сума оплати 8000,00 грн.; від 24.01.2011р. сума оплати 15000,00 грн.; від 27.01.2011р. сума оплати 3000,00 грн.; від 04.02.2011р. сума оплати 8000,00 грн.; від 09.02.2011р. сума оплати 11 680,00 грн.; від 18.02.2011р. сума оплати 16 500,00 грн.; від 28.02.2011р. сума оплати 3 795,00 грн.

Позивач надсилав відповідачу претензію від 01.10.2011р. про сплату 25832,20 грн. основного боргу та штрафу в сумі 1291,61 грн. нарахованого на підставі п.5.2. договору. Однак, відповідач не відреагував на вказану претензію та залишив її без задоволення.

Отже, загальна сума заборгованості становить 27123,81 грн., з яких 25832,20 грн. основний борг та 1 291,61 грн. штраф.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

За поставлений позивачем товар згідно накладних №РН-044 від 31.01.2011р. на суму 75280,00 грн. та №РН-068 від 17.02.2011р. на суму 20222,00 грн. оплату повністю не проведено.

В укладеному між сторонами договорі немає умови щодо обов»язкового посилання сторін в накладних на договір, які на підставу поставки. Товар отриманий за видатковими накладними співпадає з найменуванням товару визначеному у предметі договору поставки.

Між сторонами тривалий час існували відносини. Станом на 05.01.2011р. заборгованість відповідача складала 26997,2 грн., а на час звернення до суду становить 25832,20 грн.

Факт часткової оплати підтверджується виписками банку: від 21.01.2011р. на суму 8000,00 грн.; від 24.01.2011р. на суму 15000,00 грн.; від 27.01.2011р. на суму 3000,00 грн.; від 04.02.2011р. на суму 8000,00 грн.; від 09.02.2011р. на суму 11 680,00 грн.; від 18.02.2011р. на суму 16 500,00 грн.; від 28.02.2011р. на суму 3 795,00 грн.

Сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 25832,20 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки в договорі сторони не передбачили строк для оплати, відтак для обчислення такого строку потрібно керуватись ч.2 ст.530 ЦК України, згідно якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 25832,20 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п.5.2. договору якщо покупець прострочив більше ніж на 15 днів оплату наданого йому товару з відстрочкою платежу, постачальник має право вимагати повернення неоплаченого товару в натурі у трьохденний термін з дня виставлення ним покупцю претензії та сплати штрафу в розмірі 5% від вартості неоплаченої частки товару.

Відтак з відповідача правомірно підлягає стягненню нарахований позивачем на підставі п.5.2. договору штраф в сумі 1291,61 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №359 від 13.12.2011р. на суму 1411,50 грн., яки відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 627, 629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДДД ЛТД” (81000, Львівська область, Яворівський район, м.Яворів, пл.Ринок, 6; р/р 26000000002511 в ПАТ «Фольксбанк» м.Львів, МФО 325213; р/р 2600824391 в ПАТ «Укргазпромбанк»м.Львів; МФО 320843; ЄДРПОУ 2081194) на користь Приватного підприємства “Компанія “Львівське море” (79035, Львівська область, м.Винники, вул.Галицька. 113; р/р 26009500042802 в ПАТ «ІндексБанк»м.Київ; МФО 300614; ЗКПО 37162732) основний борг в сумі 25832,20 грн., штраф в сумі 1291,61 грн. та 1411,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 20.02.2012р.