Рішення № 21650033, 06.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.12 Справа№ 5015/7216/11

За позовом: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів

до відповідача: Пустомитівсько-Городоцького об’єднаного районного військового комісаріату Львівської області, м. Пустомити

про стягнення 2708грн. 94коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання: Гривняк Г.Т.

Представники:

від прокуратури: Клак Ю.Г.

від позивача: Білий Н.Ю.

від відповідача: Чохрій Л.М.

Представникам сторін роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено прокурором Шевченківського району м.Львова в інтересах Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” до Пустомитівсько-Городоцького об’єднаного районного військового комісаріату Львівської області про стягнення 205грн. 3 % річних, 521грн. 32коп. інфляційних втрат, 531грн. 42коп. пені та 1450грн. 50коп. штрафу.

Ухвалою суду від 02.12.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 21.12.2011р. З метою витребування додаткових доказів у справі, ухвалою суду від 21.12.2011р. розгляд справи відкладено на 23.01.2012р. З метою надання сторонам додаткової можливості виконати вимоги ухвали суду від 21.12.2011р., ухвалою суду від 23.01.2012р. відкладено розгляд справи на 06.02.2012р.

В судовому засіданні 06.02.2012р. представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні 06.02.2012р. проти позовних вимог заперечив, покликається на те, що між позивачем (кредитор), відповідачем (боржником) та КЕВ м.Львова (поручителем) укладено договір поруки від 01.02.2006р. за яким поручитель (КЕВ м.Львова) зобов”язується перед кредитором боржника відповідати за виконання останнім свого зобов”язання по договору № 1465 від 01.12.2005р. Також відповідачем направлено суду лист від 28.11.2011р. № 1148, яким повідомлено суд про те, що станом на 01.10.2011р. у нього відсутня заборгованість за споживання природного газу та долучено акт звірки взаємних розрахунків

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

05.01.2011р. між Публічним товариством по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” та Пустомитівсько-Городоцьким об’єднаним районним військовим комісаріатом (споживач) укладено договір № 1465 від 05.01.2011р. з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов”язувався надати відповідачу послуги з постачання та транспортування природного газу, а відповідач здійснити оплату відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 7.1 договору, оплата за постачання та транспортування газу здійснюється відповідачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок позивача в наступному порядку: 50% від запланованих для поставки обсягів газу у поточному звітному місяці до 10 числа місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 25 числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору, позивачем відповідно до актів приймання –передачі природного газу з січня по квітень 2011р. передано природний газ, за який відповідач в повному обсязі не розрахувався, станом на 21.07.2011р. заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становила 20721грн. 46коп.

Станом на 01.11.2011р. відповідачем сплачено заборгованість за спожитий природний газ.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України – зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до п.8.2 договору, за порушення строків виконання зобов”язань, зазначених у розділі 7 договору №1465, споживач (відповідач) сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 % від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, прокурор та позивач просять суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 531коп. 42коп., інфляційні втрати в розмірі 521грн. 32коп. за період з 26.02.2011р. по 25.07.2011р., 3 % річних в розмірі 205грн. 70коп. за період з 26.02.2011р. по 25.07.2011р. та 7 % штрафу в розмірі 1450грн. 50коп.

п.10.3 договору №1465 з постачання та транспортування природного газу для потреб бюджетних установ та організацій, встановлено, що сторони домовились, що строк позовної давності за цим договором щодо усіх без винятку нарахувань та платежів становить п”ять років.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Покликання відповідача на те, що відповідно до укладеного договору поруки № 0102/08 за виконання зобов”язань відповідача несе відповідальність поручитель - КЕВ м.Львова, не береться судом до уваги, оскільки відповідно до п.1.3 вказаного договору поруки, у разі порушення боржником зобов”язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до частини 1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.3,11,22, 509, 530, 543, 625, 627,712 ЦК України, ст.ст.193, 224, 225, 229-231, 343 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Пустомитівсько-Городоцького об’єднаного районного військового комісаріату Львівської області, м.Пустомити, вул.. Грушевського, 36 ( ідентифікаційний код 09878313) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м.Львів, вул.Золота, 42 (ідентифікаційний код 03349039) 205грн. 3 % річних, 521грн. 32коп. інфляційних втрат, 531грн. 42коп. пені та 1450грн. 50коп. штрафу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Пустомитівсько-Городоцького об’єднаного районного військового комісаріату Львівської області, м.Пустомити, вул.. Грушевського, 36 (ідентифікаційний код 09878313) в доход державного бюджету 1411грн. 50коп. судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.