Рішення № 21649849, 21.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.12 Справа № 11/5009/7784/11

Суддя Гончаренко С.А.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Прокурор Заводського району м. Запоріжжя (вул. Л.Чайкіної, буд. 56, м. Запоріжжя, 69067) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах Запорізька міська рада (пр. Леніна, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача: Благодійний фонд «Християнський центр реабілітації»(вул.Радгоспна, буд. 22, м. Запоріжжя, 69059)

за участю представників

від прокурора: Кошовий І.О. помічник прокурора, посв. № 212 від 30.12.2011р.;

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 01-17/2440 від 09.06.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2. дов. б/н від 24.01.2012р.;

про: зміну п. 9 договору оренди земельної ділянки від 19.04.2007р., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява прокурора Заводського району м. Запоріжжя в інтересах Запорізької міської ради до відповідача Благодійний фонд «Християнський центр реабілітації»про зміну п. 9 договору оренди земельної ділянки від 19.04.2007р. в частині визначення розміру орендної плати.

07.12.2011р. порушено провадження по справі, призначені час і дата судового засідання, сторони зобовязані вчинити дії та надати документі, необхідні для всебічного та обєктивного розгляду справи.

У звязку з неявкою повноважних представників прокуратури та сторін, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

За клопотанням відповідача ухвалою від 25.01.2012р. продовжувався строк вирішення спору.

Прокурор та позивач наполягають на позовних вимогах, викладених в позовній заяві, зокрема повідомили, що сторони не досягли згоди на внесення відповідних змін до договору у звязку з набранням чинності Податковим кодексом України, яким встановлені граничні розміри орендної плати за землю. Стверджує, що 25.03.2011р. Запорізькою міською радою відповідачу внесено пропозицію про приведення договору у відповідність до діючого законодавства, але листом від 08.04.2011р. відповідач відмовився від внесення змін до договору. Договір досі не приведено у відповідність до діючого законодавства, що спричиняє державі збитків у вигляді неповного надходження коштів за оренду земельної ділянки.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив та витребувані документи не надав. Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що фактично договір оренди земельної ділянки від 19.04.2007р. розірвано, але доказів на підтвердження даного факту не надав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та ретельно вивчивши додатково надані докази, встановив наступні обставини.

У відповідності зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 12, 122 Земельного кодексу України до повноважень міської ради в галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальної громади, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності. Міська рада, як субєкт права комунальної власності на землю, має право володіння, користування і розпорядження землями комунальної власності та здійснює розпорядження землею на свій розсуд в інтересах територіальної громади.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Частина 7 ст. 93 Земельного кодексу України встановлює, що відносини, повязані з орендою землі, регулюються законом.

На підставі рішення шостої сесії пятого скликання Запорізької міської ради № 72/64 від 06.12.2006р. між Запорізькою міською радою та Благодійним фондом «Християнський центр реабілітації»був укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування центру реабілітації хворих на наркоманію, токсикоманію та хронічний алкоголізм, загальною площею 0,4260 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.Союзна, 67а.

Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що 04.06.2007р. у державному реєстрі земель вчинено запис № 040726100373.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, в строки визначені у договорі.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України на орендаря покладено обовязок своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.

На час виникнення договірних відносин між позивачем та відповідачем питання стосовно оренди земельної ділянки та розміру орендної плати за землю регулювались Законом України «Про оренду землі»та Законом України «Про плату за землю».

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 4855,97 грн., що складає 1% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»істотною умовою договору оренди землі є орендна плата, із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю»).

Пунктом 2 ч. 4 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»закріплено мінімальний розмір річної орендної плати, зокрема вказано, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю».

Згідно з вимогами пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку для земель сільськогосподарського призначення та трикратного розміру земельного податку для інших категорій земель.

Оскільки, п. 9 договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем не відповідає вимогам Податкового кодексу України в частині встановленої орендної плати, прокурор просить його викласти у наступній редакції:

«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 33638,24 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2011 року та вноситься орендарем щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Заводського району 33218812700004 в відділенні Держказначейства у Заводському районі, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677136, код 13050200».

Згідно ст. 30 Закону України «Про оренду землі»та п. 32 Договору зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Відповідно до приписів ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 654 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Тобто, правочин, спрямований на зміну або розірвання договору, здійснюється в тій самій формі, що і сам договір. Здійснюється він у вигляді додаткової угоди до договору або угоди про розірвання договору.

Згідно зі ст. 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну або розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже, зверненню до господарського суду повинно передувати звернення сторони, яка бажає внести зміни до договору (позивача), до іншої сторони з проектом додаткової угоди.

Прокурор та позивач не довели належними, в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, засобами доказування факту звернення сторони договору (позивача) до відповідача з проектом додаткової угоди. В матеріалах справи міститься лише лист-пропозиція «Про внесення змін до договору оренди землі»(вих. № 01-32/1795 від 25.03.2011р.). Проект додаткової угоди про зміну п. 9 договору оренди земельної ділянки орендодавцем (стороною договору) відповідачу не направлявся в судове засідання не наданий. Зазначений лист-пропозиція також не містить тексту додаткової угоди.

Позивачем порушений порядок укладання господарського договору (внесення змін) не вчинені всі передбачені законодавством і умовами договору дії стосовно внесення змін до договору, а тому відсутній факт недосягнення сторонами згоди щодо умов договору, що є передумовою звернення до суду.

За таких обставин, суд вважає що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

В позові відмовити.

Суддя Гончаренко С.А.

В судовому засіданні 21.02.2012р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 22.02.2012р.