Рішення № 21649848, 15.02.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.12 Справа № 8/5009/7924/11

Суддя Попова І.А.

За позовом Першого заступника прокурора м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - позивач Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 137)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12)

про стягнення 126797 грн. 50 основного боргу за договором № 100999 від 01.04.2007 р.

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача ОСОБА_1., дов. № 13/27 від 03.01.2012 р.

Відповідача ОСОБА_2, дов. від 16.01.2012 р.

Прокурор Костяновська Ю.О., посв. № 152 від 13.01.2009 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 126797 грн. 50 основного боргу за договором № 100999 від 01.04.2007 р.

Розгляд справи, призначений на 18.01.2012 р., відкладався до 15.02.2012 р.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 15.02.2012 р.

Прокурор підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. В обґрунтування вимог вказує, що 01.04.2007 р. Концерн «Міські теплові мережі»та ТОВ «Грааль»уклали договір № 100999 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Позивачем виконані всі умови договору, теплова енергія постачалася відповідачу кожного місяця, починаючи з вересня 2010 р. і включно по вересень 2011 р. За період з вересня 2010 р. по вересень 2011 р. у відповідача виникла заборгованість в розмірі 126797,50 грн., що підтверджується актами виконаних робіт. На адресу філії Концерну «Міські теплові мережі»не надходило обґрунтованих заперечень про підписання актів в установлені терміни, акти за листопад 2010 р., лютий вересень 2011 р. вважаються погодженими. Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вимоги законодавства й умови договору № 100999 від 01.04.2007 р. Незаконні дії відповідача призводять до недостатнього фінансування комунального підприємства, що унеможливлює проведення вчасної реконструкції, ремонту та належного утримання обєктів житлового фонду міста, порушуючи тим самим права територіальної громади м. Запоріжжя на забезпечення житлово-комунальними послугами необхідного рівня та якості, у звязку чим створюється загроза техногенної безпеки держави. Прокурор просить стягнути з відповідача 126797 грн. 50 коп. заборгованості за теплову енергію.

Позивач Концерн «Міські теплові мережі»- заявлені позовні вимоги підтримав. В судовому засідання 15.02.2012 р. заявив про часткову сплату відповідачем боргу, зменшивши заявлену до стягнення суму.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов вказує, що при підписанні та поданні прокурором позову порушено ст. 2, 29 ГПК України, ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор неправомірно подав позов в інтересах держави в особі Запорізької міської ради. Також вказує, що позов подано з порушенням ч. 1 ст. 54 ГПК України, тобто, позов підписаний прокурором, особою, яка не мала право її підписувати, внаслідок чого позовна заява підлягає залишенню без розгляду. Крім того, відповідач зазначає, що ним здійснювалися платежі в рахунок погашення заявленої до стягнення суми боргу.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 01.04.2007 р. Концерном «Міські теплові мережі»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грааль»укладено договір № 100999, за умовами якого теплопостачальна організація (позивач по справі) зобов'язалася відпускати теплову енергію в гарячій воді в потрібних обсягах споживачу (відповідач по справі), а споживач зобовязався приймати та оплачувати її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору. Порядок розрахунків узгоджено сторонами пунктами 6.1-6.10 вказаного договору, якими передбачено, що оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію здійснюються споживачем на підставі акту приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач зобов'язаний підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації отриманий акт приймання-передачі теплової енергії протягом пяти днів з дати отримання. У разі неотримання Акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у встановлений термін, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Як свідчать вивчені матеріали, Концерном “Міські теплові мережі” поставлено на адресу відповідача теплову енергію в період з вересня 2010 р. по вересень 2011 р. на загальну суму 148080 грн. 50 коп. На сплату наданих відповідачу послуг з постачання теплової енергії за період з вересня 2010 р. по вересень 2011 р. позивачем предявлено рахунки та акти приймання-передачі теплової енергії. Акти приймання передачі теплової енергії за вересень - жовтень 2010 р., грудень 2010 р. та січень 2011 р., р. відповідачем підписано без зауважень. Акти за листопад 2010 р., лютий вересень 2011 р. не підписано відповідачем та не повернуто теплопостачальній організації. Зауважень щодо якості отриманих послуг не висловлено.

Як вказує прокурор, відповідач в порушення умов договору в узгоджені строки та в узгоджених розмірах не розрахувався за спожиту теплову енергію, внаслідок чого на час подання позову за ним склалася заборгованість за період вересня 2010 р. вересень 2011 р. в сумі 126797 грн. 50 коп. У відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.

В судовому засіданні судом встановлено, що відповідачем здійснено оплату суми основного боргу в розмірі 21194 грн. 47 коп., про що свідчать надані позивачем платіжні документи. Суд вважає за необхідне в частині стягнення з відповідача 21194 грн. 47 коп. основного боргу провадження у справі припинити внаслідок врегулювання спору в добровільному порядку.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати боргу перед позивачем в повному обсязі, наявність заборгованості не спростував, суд вважає, що вимоги про стягнення 105603 грн. 03 коп. основного боргу за період вересень 2010 р. вересень 2011 р. за договором № 100999 від 01.04.2007 р. обґрунтовані, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню.

Щодо твердження відповідача щодо неправомірності подання прокурором позову в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах, суд зазначає, що за змістом п. 2 ст. 121 Конституції України та ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України під представництвом інтересів держави в господарському суді треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи повноваження щодо захисту інтересів держави, вчиняє процесуальні дії. Ці дії згідно з частинами першою та другою ст. 29 Господарського процесуального кодексу України включають звернення прокурора до господарського суду з позовною заявою, участь у справах за його заявою, у разі коли це передбачено законом або визнано за необхідне господарським судом, або за ініціативою прокурора, якщо цього вимагає захист інтересів держави. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. №3-рп/99 встановлено, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Даючи офіційне тлумачення положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 зазначив, що підставою для порушення справи у суді є заява, у якій прокурор обґрунтовує порушення чи загрозу порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7, 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Відповідно до п. п. 1.4 статуту Концерн «Міські теплові мережі»у своїй виробничій та фінансовій діяльності підпорядкований, підзвітний і підконтрольний Запорізькій міській раді. Основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну.

Несвоєчасна сплата відпущеної теплової енергії призводить до зростання заборгованості Концерну «Міські теплові мережі»перед ДК «Газ України»та сплати штрафних санкцій, що спричиняє істотну шкоду інтересам держави та в свою чергу зобовязує органи прокуратури, відповідно до ст. 121 Конституції України представляти інтереси органів місцевого самоврядування у суді.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеній сумі.

На підставі викладеного, ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, керуючись ст. ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В частині стягнення 21194 грн. 47 коп. основного боргу провадження по справі припинити.

В іншій частині позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, ЄДРПОУ 32119653) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, б. Гвардійський, 137, ЄДРПОУ 32121458, р/р 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 105603 грн. 03 коп. основного боргу. Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Грааль” (69093, м. Запоріжжя, вул. Руставі, 12, ЄДРПОУ 32119653) в доход державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк одержувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31215206783007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145) 2112 грн. 06 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя І.А. Попова

Рішення підписано 20 лютого 2012 року.