Рішення № 21649686, 07.02.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" лютого 2012 р. Справа № 15/5007/153/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Cудді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 17.01.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтех ТМ-Сервіс" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" (смт. Лугини Житомирської області)

про стягнення 3000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Альтех ТМ-Сервіс” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю “Малодивлинський гранкар'єр” 3000,00грн. заборгованості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надав довідку від 07.02.2012р. згідно з якою заборгованість відповідачем, станом на час розгляду справи, не погашена і становить 3000,00грн.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №1000210272732 (а.с. 31).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що неявка представника відповідача та неподання ТОВ “Малодивлинський гранкар'єр” відзиву на позовну заяву не перешкоджають розгляду справи за наявними у ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю “Альтех ТМ-Сервіс” (позивач у справі) 29.06.2009р. виставило Товариству з обмеженою відповідальністю “Малодивлинський гранкар'єр” (відповідач у справі) рахунок-фактуру №209 від 29.06.2009р. на оплату товару (запчастин) на суму 6798,72грн. (а.с. 5). В рахунку зазначено, що він дійсний до сплати 11.07.2009р.

07.07.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Малодивлинський гранкар'єр” на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтех ТМ-Сервіс” перераховано грошові кошти в сумі 3798,72грн. із призначенням платежу "Оплата за запчастини згідно р/ф №209 від 29.06.2009р.", що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача (а.с. 24).

08.07.2008р. за видатковою накладною №142 (а.с. 7) та на підставі довіреності №71 від 08.07.2009р. (а.с. 8) Товариство з обмеженою відповідальністю “Альтех ТМ-Сервіс” передало Товариству з обмеженою відповідальністю “Малодивлинський гранкар'єр” товар (запчастини) на загальну суму 6798,72 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Так, між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альтех ТМ-Сервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Малодивлинський гранкар'єр” виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити отриманий товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України та ст. 509 ЦК України.

За своєю природою правовідносини, які склалися між сторонами є правовідносинами купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач у позовній заяві посилається на те, що відповідач розрахунки за товар отриманий по видатковій накладним №142 від 08.07.2009р. у повному обсязі не провів, заборгованість становить 3000,00грн.

Слід зазначити, що відповідач рахунок-фактуру № 209 від 29.06.2009р. у строк до 11.07.2009р. у повному обсязі не оплатив, а у видатковій накладній №142 від 08.07.2009р. сторони строк оплати товару не погодили.

Відповідно до ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 14.11.2011р. та 24.11.2011р. направив на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості в сумі 3000,00грн. за товар поставлений по видатковій накладній №142 від 08.07.2009р. (а.с. 33). Факт направлення позивачем зазначених вимог підтверджується фіскальними чеками (а.с. 33 на звороті, 34). Відповідачем дані вимоги було отримано 19.11.2011р. та 02.12.2011р., про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення (а.с. 10, 33 на звороті).

Проте, відповідач відповіді на вимоги позивача не надіслав, розрахунки за отриманий товар не провів.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альтех ТМ-Сервіс” про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю “Малодивлинський гранкар'єр” 3000,00грн. боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст. 530 ЦК України, ч.1 ст.173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст 33, 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" (11301, Житомирська область, смт. Лугини, вул. Карла Маркса, 18, ідентифікаційний код 32686493)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтех ТМ-Сервіс" (04050, м.Київ, вул. Мельникова, 12, ідентифікаційний код 35085753)

- 3000,00грн. боргу,

- 1506,00грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "08" лютого 2012 року.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2 - позивачу (рек.з пов.),

3 - відповідачу (рек. з пов.)