Постанова № 2164615, 04.07.2008, Рівненський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-2668/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07. 2008року 14 год.33 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Василевич І.І.. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ЗАТ «Єврошпон- Смига» в особі представника Бороденко О.Ф.(довіреність в матеріалах справи);

відповідач: Дубенська ОДПІ в особі представника Вознюк О.О. (копія довіреності в матеріалах справи);

розглянувши позовну заяву Закритого акціонерного товариства “Єврошпон-Смига” до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222350/3 від 20 травня 2008року, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач- ЗАТ “Єврошпон-Смига” звернувся до суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції та із заявою про уточнення предмету спору, відповідно до яких просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222350/3 від 20 травня 2008року, винесене Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією.

В судовому засіданні представник позивача вищевказану позовну вимогу підтримав в повному обсязі та надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві та заяві про уточнення предмету спору.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення які співпадають з позицію викладеною в запереченні на позовну заяву, а зокрема представник відповідача вказав, що за наслідками розгляду акта перевірки (та з врахуванням адміністративного оскарження) Дубенською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення 0000222350/3 від 20 травня 2008року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 18029,99 грн.. Перевіркою встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 18 029,99грн. на підставі податкових накладних № 01/09 від 04.09.2006року, № 03/09 від 07.09.2006р., виданих підприємцем ОСОБА_1 у зв'язку із здійсненням господарської операції з постачання позивачу лісопродукції (дуб кругляк та дуб пиловик). При дослідженні ланцюга постачання названої продукції, податковим органом було встановлено, що постачальником даної продукції для підприємця ОСОБА_1 було ТОВ «Диференціал», яке 31.01.2006року знято з реєстрації у зв'язку з ліквідацією, а відтак ПДВ по даній операції ТОВ «Диференціал» до бюджету не сплачено.

Відповідно до пп. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 цього ж Закону 7.4.1. податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

А відтак, відповідач вважає, що Дубенською ОДПІ правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, оскільки платник податку має право на бюджетне відшкодування ПДВ лише у випадку надмірної сплати ПДВ до бюджету. ТОВ «Диференціал» податок на додану вартість до бюджету не сплатило, а відтак відсутній факт надмірної сплати податку до бюджету, що унеможливлює бюджетне відшкодування вказаного податку позивачеві.

Відповідач просить суд відмовити позивачеві в задоволенні адміністративного позову.

Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем одночасно із позовною заявою та докази, подані позивачем та відповідачем безпосередньо в ході судового розгляду справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю.

Суд виходив з такого.

 20 травня 2008 року Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі акту документальної перевірки №132/23/30981499 від 20.09.2007року та відповідно до пп. 1.8 ст. 1, п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.5.3.2. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000222350/3.

Відповідно до обумовленого рішення, позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 18029,99 грн.

 З акту документальної перевірки  від 20.09.2007року (а.с. 12,13), накладних №01/09 від 04.09.2006року, № 03/09 від 07.09.2006року (а.с.44,45), податкових накладних № 01/09 від 04.09.2006року, № 03/09 від 07.09.2006р.,  (а.с.44,45) вбачається, що постачальник - підприємець ОСОБА_1 поставив позивачу лісопродукцію на загальну суму 108 179,99грн. в т. ч. ПДВ 18 029,99грн. Позивач, на підставі обумовлених податкових накладних, включив до складу податкового кредиту в вересні 2006року суму податку на додану вартість у розмірі 18 029,99грн. Вказана обставина підтверджена реєстром отриманих податкових накладних за вересень 2006року (а.с. 42) та актом перевірки від 20.09.2007року (а.с. 12).

Платіжними дорученнями №1123 від 06.09.2006року, №1124 від 07.09.2006року, №1125 від 08.09.2006року, № 1160 від 25.09.2006року позивач здійснив переказ коштів на банківський рахунок постачальника- підприємеця ОСОБА_1 в якості оплати за поставку вищеназваної лісопродукції в розмірі 108 179,99грн. в т. ч. ПДВ 18 029,99грн. (а.с. 12, 48-52).

Відповідно до пояснень представника відповідача, що не заперечувалось представником позивача та акту документальної перевірки від 20.09.2007року, вказана господарська операція знайшла своє відображення в декларації з податку на додану вартість за вересень 2006року у складі заявленої позивачем суми податкового кредиту. Разом з декларацією з податку на додану вартість за жовтень 2006року позивач подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Суть спору полягає в тому, що податковий орган вважає, що у позивача були відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 18029,99грн, адже по ланцюгу постачання податок на додану вартість був не сплачений ТОВ «Диференціал», яке 31.01.2006року знято з реєстрації у зв'язку з ліквідацією, а відтак (на думку відповідача) позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту звітного періоду (вересень 2006р.) суми податку на додану вартість по податковим накладним № 01/09 від 04.09.2006року, № 03/09 від 07.09.2006р. отриманим від постачальника - підприємця ОСОБА_1 та на відповідне відшкодування вказаного податку з бюджету.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що підприємець ОСОБА_1 є платником податку на додану вартість, з податкового обліку платників податків вказаний постачальник не знятий, звітність до податкового органу за місцем своєї реєстрації за вересень 2006року подавав, податкові зобов'язання з податку на додану вартість від проведеної господарської операції з постачання позивачу вищеназваної лісопродукції відобразив у складі податкових зобов'язань звітного періоду. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію підприємця ОСОБА_1 платником податку на додану вартість № 61384529 (а.с. 54), свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с. 55), листом ДПІ у Романівському районі Житомирської області № 2494/17 від 06.11.2007року, податковою декларацією з податку на додану вартість за 3 кв. 2006року, реєстром виданих податкових накладних (69-74).

Надані підприємцем ОСОБА_1 позивачу податкові накладні відповідають вимогам, щодо порядку її заповнення та складання, обумовленим п.п. 7.2.1  п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Зазначені вище обставини не заперечувались відповідачем та його представником.

Обумовлене свідчить проте, що підприємець ОСОБА_1 є зареєстрованим платником податку на додану вартість, який у відповідності до пп.7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» має право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних, за 3 квартал 2006року подавав до податкового органу за місцем своєї реєстрації декларацію з податку на додану вартість та відповідно здійснював відповідну сплату податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2, пп.7.3.1. п. 7.3 ст.7 названого вище Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань у продавця. Датою виникнення податкових зобов'язань у продавця з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг);- або дата відвантаження товарів.

Зважаючи на ті обставини, що постачальник - підприємець ОСОБА_1 поставив позивачу лісопродукцію у вересні 2006року, оплата вартості продукції позивачем також здійснена у вересні 2006року, то датою виникнення податкових зобов'язань у вказаного постачальника є дата поставки обумовленого вище товару позивачу (третій квартал 2006року), а таким чином, постачальник - підприємець ОСОБА_1 правомірно видав податкові накладні для позивача.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є підставою для нарахування платником податків (покупцем) податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку (покупця) на податковий кредит (пп.7.5.1. п. 7.5. ст. 7 наведеного Закону) вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оскільки вищеназвані податкові накладні позивач отримав від постачальника - підприємця ОСОБА_1 у вересні 2006року, то на вказану дату у позивача виникло право на формування податкового кредиту за обумовленою податковою накладною.

Під час перевірки позивач надав посадовим особам податкового органу вказані податкові накладні, чим підтвердив своє право на податковий кредит.

А відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми нарахованого та сплаченого податку на додану вартість (в розмірі 18 029,99грн.) постачальнику - підприємцю ОСОБА_1 відповідає нормам вищевказаного закону.

Що ж до порядку відшкодуванню з Державного бюджету України податку на додану вартість, то пп. 7.7.1. п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.(пп. 7.7.2.)

З вказаного слідує, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів ( тобто позивачем) постачальнику таких товарів (тобто підприємцю ОСОБА_1).

Інших вимог, що обмежують право платника податків (позивача) на відшкодування з державного бюджету від'ємного значення податку на додану вартість (ніж фактична його сплата постачальнику товарів) чинний закон не містить.

Оскільки  по обумовленій господарській операції з придбання позивачем товару у постачальника - підприємця ОСОБА_1 позивач фактично сплатив постачальнику (у складі ціни придбання) суму податку на додану вартість, то відповідач правомірно заявив до відшкодування з Державного бюджету України від'ємного значення податку на додану вартість.

Крім того, ст. 61 Конституції України, п. 10.2 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 7.5 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачають, що відповідальність особи має індивідуальний характер, а таким чином платники податку несуть персональну відповідальність за порушення норм діючого законодавства з питань оподаткування. Перекладення відповідальності на позивача за порушення норм чинного податкового законодавства іншою особою суперечить названим нормативним актам.

За таких обставин, суд вважає що адміністративний позов слід задоволити повністю.

Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ЗАТ «Єврошпон- Смига» до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000222350/3 від 20 травня 2008року задоволити повністю.

2. Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222350/3 від 20 травня 2008року, винесене Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією.

3. Присудити ЗАТ «Єврошпон- Смига» з Державного бюджету судовий збір в розмірі 3,40грн..

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.М. Шевчук

Повний текст постанови складено та підписано 08.07.2008року

Постанова законної сили не набрала.

Суддя С.М.Шевчук