Рішення № 21645445, 28.10.2011, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-5675/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2011 рокуСоломянський районний суд м. Києва

у складі головуючого суддіОксюти Т.Г.

при секретаріПрохоровій К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського консорціуму «Екосорб»про зобовязання виконати умови договору, визнання майнових прав на житлове приміщення та стягнення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до Українського консорціуму «Екосорб»та просила зобовязати Український консорціум «Екосорб»виконати умови договору №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року, укладеного з ОСОБА_1

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на інвестовану квартиру АДРЕСА_2, за договором №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року.

Заборонити Українському консорціуму «Екосорб»відчужувати квартиру АДРЕСА_2, третім особам та не вчиняти будь-яких дій, наслідком яких може бути обтяження майнових прав ОСОБА_1 на квартиру будь-якими зобовязаннями будь-якого характеру (заставою, іпотекою та інше) без письмової згоди ОСОБА_1

Стягнути з Українського консорціуму «Екосорб»на користь ОСОБА_1 75348,00 грн. - інфляційних втрат та 22194,74 грн. - процентів за користування грошовими коштами ОСОБА_1 за №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року.

Стягнути з Українського консорціуму «Екосорб»на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 19.10.2006 року між позивачем та Українським консорціумом «Екосорб»був укладений договір 1-135-КЛ про бронювання квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до умов вищезазначеного договору Український консорціум «Екосорб»зобовязався: побудувати житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_3; здати обєкт будівництва в експлуатацію протягом I кварталу 2008 року; передати позивачу у власність житлове приміщення в обєкті будівництва, визначене договором, а саме квартиру №АДРЕСА_2; надати позивачу документи, необхідні для оформлення права власності на житлове приміщення в обєкті будівництва в органах державної влади.

В свою чергу, згідно з умовами договору позивач зобовязалась забезпечити фінансування обєкту будівництва шляхом придбання іменних цільових безпроцентних облігацій серії «А», випущених відповідачем в бездокументарній формі цінні папери.

Позивач в строк до 03.11.2006 року сплатила відповідачу вартість цінних паперів у повному обсязі.

Проте відповідач, станом на березень 2009 року, своїх зобовязань за договором не виконав.

Внаслідок цього, з ініціативи відповідача 31.03.2009 року між сторонами було укладено договір міни №1-КЛ-52-ДМ/БВ-498 від 31.03.2009 року, предметом якого є обмін непогашених цінних паперів позивача на майнові права на відповідне житлове приміщення в обєкті будівництва.

У відповідності до умов договору міни строк введення обєкту в експлуатацію був змінений з ініціативи відповідача та становив 4 квартал 2009 року.

Станом на 05.08.2011 року відповідач свої зобовязань не виконав.

Враховуючи темпи проведення будівельних робіт, а саме: майже повне припинення будівництва, та тривале порушення відповідачем строків здачі обєкта будівництва в експлуатацію, позивач неодноразово звертався до відповідача із вимогами належним чином виконати зобовязання за договором.

У звязку зі зверненнями ОСОБА_1 до відповідача щодо виконання зобовязань за договором, 14.09.2010 року відбулася зустріч позивача з уповноваженою особою відповідача (генеральним директором), на якій останній запевнив позивача, що будівельні роботи найближчим часом поновляться і, відповідно, обєкт будівництва буде введений в експлуатацію. При цьому відповідач зазначав способи залучення грошових коштів для добудови обєкта будівництва. Зокрема, основним способом фінансування генеральний директор відповідача зазначав продаж облігацій будівництва житлового комплексу у селі Чайка Києво-Святошинського району Київської області.

Проте, згідно із витягом №29111614 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 04.11.2010 року переважна більшість цих облігацій, а саме 37649 штук станом на 14.09.2010 року вже перебувала під обтяженням банківської установи.

Як стало відомо позивачу, у 2010 році відповідачем були надані до Київської міської державної адміністрації відомості, згідно з якими ступінь будівельної готовності обєкту будівництва дорівнювала 40%, що не відповідало дійсності. Адже, за офіційними письмовими повідомленнями відповідача, наданими інвесторам, станом на 22.10.2008 року ступінь будівельної готовності обєкту будівництва становила 65 %, а станом на 22.12.2009 року 67%. Ступінь будівельної готовності 65% станом на 08.11.2010 року своєю довідкою №7/26-6569/5/1-Сп від 25.11.2010 року підтвердила і Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Згідно з договором за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Отже, враховуючи, що строк здачі обєкта будівництва в експлуатацію за договором становив 4 квартал 2009 року, а визначений строк прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва за договором перенісся більше ніж на 18 місяців, позивач вважає, що має право нарахувати та стягнути з відповідача штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобовязань за договором щодо здачі обєкта будівництва в експлуатацію.

У звязку з тим, що відповідач, не виконав належним чином свої зобовязання за договором, зокрема порушив строки здачі обєкта будівництва позивач просила позов задовольнити

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково та не заперечував проти задоволення вимог в частині визнання майнових прав на інвестовану квартиру.

Проти вимоги щодо зобовязання Українського консорціуму «Екосорб»виконати умови №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року зазначив наступне.

Будівництво являє собою процес, діяльність зі спорудження будівель та споруд, що включає комплекс: проектно-пошукових, дослідницьких і підготовчих робіт, власне будівельних робіт, робіт з монтажу і обладнання, накази допоміжних робіт.

Тому, досягнення конкретної мети будівництва введення обєкта в експлуатацію залежить від діяльності не лише будівельний, а й інших господарських систем.

Зазначив, що відповідачем постійно проводяться будівельні роботи на території житлового комплексу та ним вживаються усі заходи для виконання своїх зобовязань перед позивачем.

Безпідставними вважає вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій, у звязку з тим, що у відповідача відсутнє грошове зобовязання перед позивачем в рамках укладеного договору.

Також пояснив, що необґрунтованими є вимоги позивача щодо заборони відповідачу вчиняти певні дії, у звязку з тим, що розгляд такої вимоги передбачений ст. 151 ЦПК України та позивачем не вказано жодної причини у звязку з якими потрібно забезпечити позов.

Вислухавши думку позивача та її представника, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, 19.10.2006 року між позивачем та Українським консорціумом «Екосорб»був укладений договір 1-135-КЛ про бронювання квартири АДРЕСА_2.

Відповідно до умов вищезазначеного договору Український консорціум «Екосорб»зобовязався: побудувати житловий будинок за будівельною адресою: АДРЕСА_3; здати обєкт будівництва в експлуатацію протягом I кварталу 2008 року; передати позивачу у власність житлове приміщення в обєкті будівництва, визначене договором, а саме квартиру №АДРЕСА_2; надати позивачу документи, необхідні для оформлення права власності на житлове приміщення в обєкті будівництва в органах державної влади.

В свою чергу, згідно з умовами договору позивач зобовязався забезпечити фінансування обєкту будівництва шляхом придбання іменних цільових безпроцентних облігацій серії «А», випущених відповідачем в бездокументарній формі цінні папери.

Позивач в строк до 03.11.2006 року сплатила відповідачу вартість цінних паперів у повному обсязі.

Проте відповідач, станом на березень 2009 року, своїх зобовязань за договором не виконав.

Внаслідок цього, з ініціативи відповідача 31.03.2009 року між сторонами було укладено договір міни №1-КЛ-52-ДМ/БВ-498 від 31.03.2009 року, предметом якого є обмін непогашених цінних паперів позивача на майнові права на відповідне житлове приміщення в обєкті будівництва.

У відповідності до умов договору міни строк введення обєкту в експлуатацію був змінений з ініціативи відповідача та становив 4 квартал 2009 року.

Станом на 05.08.2011 року відповідач свої зобовязань не виконав.

Позивач просила зобовязати Український консорціум «Екосорб»виконати умови договору №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року, укладеного з ОСОБА_1, на що слід зазначити наступне.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, у звязку з темпами проведення будівельних робіт, а саме: майже повного припинення будівництва, та тривалого порушення відповідачем строків здачі обєкта будівництва в експлуатацію, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача із вимогами належним чином виконати зобовязання за договором.

У звязку зі зверненнями позивача до відповідача щодо виконання зобовязань за договором, 14.09.2010 року відбулася зустріч ОСОБА_1 з уповноваженою особою відповідача (генеральним директором), на якій відповідач запевнив позивача, що будівельні роботи найближчим часом поновляться і, відповідно, обєкт будівництва буде введений в експлуатацію.

При цьому відповідач зазначав способи залучення грошових коштів для добудови обєкта будівництва. Зокрема, основним способом фінансування генеральний директор Українського косорціума «Екосорб»зазначав продаж облігацій будівництва житлового комплексу у селі Чайка Києво-Святошинського району Київської області.

Проте, судом встановлено, що згідно з витягом №29111614 з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 04.11.2010 року переважна більшість цих облігацій, а саме 37649 штук станом на 14.09.2010 року вже перебувала під обтяженням банківської установи.

Також необхідно зазначити, що на виконання рішень Кабінету Міністрів України Міністерством регіонального розвитку будівництва України у 2010 році здійснювався аналіз фізичного стану будівництва обєктів незавершеного житлового будівництва, які мають ступінь будівельної готовності більше 50%, з метою взяття будівництва таких обєктів під державний контроль.

У 2010 році Українським консорціумом «Екосорб»були надані до Київської міської державної адміністрації відомості, згідно з якими ступінь будівельної готовності обєкту будівництва дорівнювала 40%, що не відповідало дійсності. Адже, за офіційними письмовими повідомленнями відповідача, наданими інвесторам, станом на 22.10.2008 року ступінь будівельної готовності обєкту будівництва становила 65%, а станом на 22.10.2009 року 67%. Ступінь будівельної готовності 65% станом на 08.11.2010 року своєю довідкою №7/26-6569/5/1-Сп від 25.11.2010 року підтвердила і Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Подання недостовірних даних про стан будівельної готовності незавершеного будівництва обєкту будівництва зробило неможливим включення його до державної інвентаризації та здійснення державою контролю за його добудовою. Це свідчить про недобросовісне ставлення відповідача до своїх зобовязань щодо будівництва обєкту будівництва.

Встановлено, що станом на 01.08.2011 року будівельні роботи на обєкті будівництва не поновлені, обєкт будівництва не добудований та в експлуатацію не введений, невиконання відповідачем своїх зобовязань за договором №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року носить тривалий характер.

Згідно договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобовязань за договорами сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, забезпечення прав є головним обов'язком держави.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ч. 1 ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність»суб'єктами (інвесторами і учасниками) інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

У відповідності до ч. 2. ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність»інвестори - суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування.

Ч. 5 ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність»передбачено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій, включаючи реінвестиції та торговельні операції на території України, відповідно до законодавчих актів України.

Ч. 1 ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність»держава гарантує стабільність умов здійснення інвестиційної діяльності, додержання прав і законних інтересів її суб'єктів.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність»захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об'єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій.

Держава гарантує захист інвестицій незалежно від форм власності, а також іноземних інвестицій. Захист інвестицій забезпечується законодавством України, а також міжнародними договорами України.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність»при недодержанні договірних зобов'язань суб'єкти інвестиційної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України і укладеними договорами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, не виконавши належним чином свої зобовязання за договором, зокрема порушив строки здачі обєкта будівництва в експлуатацію, порушує права позивача, що передбачені договором та чинним законодавством України, а тому вимога щодо зобовязання Українського консорціуму «Екосорб»виконати умови договору №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року, укладеного з ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобовязань, будівництво будинку відстає від затвердженого нещодавно графіка на декілька місяців.

Також встановлено, що відповідач знаходиться у процесі банкрутства і фактично не передав майнові права на проінвестовану квартиру позивачу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»майновими правами визнаються будь - які права, повязані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо ) та права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦК України обєктами цивільних прав є речі, в тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Згідно з положеннями ст. 190 ЦК України майном як особливим обєктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обовязки. Майнові права є неспоживчою річчю, майнові права визнаються речовими правами. Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

На підставі вказаних норм закону, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а тому за нею слід визнати майнові права на інвестовану квартиру АДРЕСА_2, за договором №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року.

Що стосується позовної вимоги щодо стягнення з Українського консорціуму «Екосорб»на користь ОСОБА_1 75348,00 грн. - інфляційних втрат та 22194,74 грн. - процентів за користування грошовими коштами ОСОБА_1 за №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Поняття «грошове зобовязання»передбачено у Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», грошове зобовязання зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Згідно до ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначенні законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що 19.10.2006 року між ОСОБА_1 та Українським консорціумом «Екосорб»був укладений договір №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2, суд приходить до висновку, що вони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобовязання щодо виконання даного договору.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд приходить до висновку про відмову в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та процентів за користування грошовими коштами, оскільки дана умова не була передбачена договором №1-135-КЛ про бронювання квартири.

Крім того, суд вважає за необхідне відмовити і у задоволенні позовної вимоги щодо заборони відчужувати квартиру АДРЕСА_2, третім особам та не вчиняти будь-яких дій, наслідком яких може бути обтяження майнових прав ОСОБА_1 на квартиру будь-якими зобовязаннями будь-якого характеру (заставою, іпотекою та інше) без письмової згоди ОСОБА_1, з огляду на наступне.

Заборона вчиняти певні дії є одним з видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Відповідно до п. 2 ст. 152 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтування його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що відповідачем можуть бути вчинені дії по відчуженню квартири АДРЕСА_2, на користь третіх осіб.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з Українського консорціуму «Екосорб»на користь ОСОБА_1 сплачених нею витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та 1700,00 грн. судового збору.

Керуючись ст. 3 Конституції України, ст.ст. 5, 7, 18, 19, 20 Закону України «Про інвестиційну діяльність», ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 27-30, 57 -58, 60, 88, 208 -209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Українського консорціуму «Екосорб»про зобовязання виконати умови договору, визнання майнових прав на житлове приміщення та стягнення штрафних санкцій задовольнити частково.

Зобовязати Український консорціум «Екосорб»виконати умови договору №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року, укладеного між ОСОБА_1 та Українським консорціумом «Екосорб».

Визнати за ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, майнові права на інвестовану квартиру АДРЕСА_2, за договором №1-135-КЛ про бронювання квартири №АДРЕСА_2 від 19.10.2006 року.

Стягнути з Українського консорціуму «Екосорб», код ЄДРПОУ 02023732, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Ромена Ролана, 7 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та 1700,00 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя