Постанова № 21644478, 13.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2011 № 41/223

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрист

від відповідача: ОСОБА_2 - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Холдінг»

на рішення

Господарського суду м.Києва

від 20.05.2011р.

у справі № 41/223

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Холдінг»

про стягнення 181560, 27 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Господарського м. Києва від 20.05.2011року у справі № 41/223 позовні вимоги задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в сумі 76612, 72 грн., 7661, 27 грн. штрафу, 29890, 77 грн. інфляційних втрат, 7050, 15 грн. 3% річних, 1212, 15 грн. витрат по сплаті державного мита та 157, 56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 6008, 66 грн. витрат на експертизу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального права, неповне зясування всіх обставин справи.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим судом при винесенні рішення враховано висновок № 10148/10-19 судово-економічної експертизи від 24.02.2011р., відповідно до якого експертам не враховано умови договору, а саме те, що фактична кількість днів оренди обладнання вважається як кількість календарних днів, що приходяться на період між датами видачі та повернення обладнання включно, у зв»язку з чим експерт встановив орендні відносини лише до 31.05.2008р. Однак, експертом не було прийнято до уваги ту обставину, що після 31.05.2008р. відповідач продовжував користуватися другою одиницею обладнання, яке було ним отримане відповідно до акту прийому-передачі № 00000397 від 25.09.2007р., відповідачу направлялись рахунки-фактури на оплату, відповідач користувався обладнанням до 24.03.2009р. незважаючи на те, що акти здачі-прийняття робіт направлялись на його адресу для підписання, однак ним не підписувались. Згідно даних бухгалтерського обліку позивача заборгованість відповідача перед позивачем відповідно до акту прийому передачі будівельного обладнання № 000003972 від 25.09.2007р. становить 104213, 97 грн. в тому числі ПДВ,

Апелянт вважає, що орендна плата відповідачем повинна бути оплачена у повному обсязі за весь строк фактичного користування орендованим обладнанням, починаючи з моменту передачі обладнання в оренду і до моменту повернення такого обладнання з тимчасового користування орендодавцю.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить рішення місцевого суду скасувати та повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновок судово-економічної експертизи № 10148/10-19 не відповідає матеріалам справи, оскільки на думку відповідача експертом вибірково досліджувались документи. Апелянт зазначає, що до суми боргу було помилково включено акти, що не стосуються спірного договору оренди будівельного обладнання № 02/24 від 24.02.2006 р.; Акт повернення обладнання № 010001180 від 23.04.08 р. посилається на Акт прийому-передачі № 000000291 від 01.03.08 р. (акт відсутній); Акт повернення обладнання № 0237 від 24.03.09 р. посилається на Акт прийому-передачі №000000290 від 01.03.08 р. (акт відсутній) Відсутні Акти не мають жодного відношення до спірного Договору оренди будівельного обладнання №02/24 від 24.02.2006 р., оскільки підписані після закінчення терміну його дії, тобто після 31.12.2007р. і стосунки на підставі цих актів слід вважати позадоговірними і такими, що не мають розглядатись в даній справі, оскільки справа ґрунтується виключно на договорі оренді будівельного обладнання № 02/24 від 24.02.206р.

Відповідач звертає увагу суду на те, що є невідомим виникнення суми боргу у розмірі 76 612,72 грн., оскільки заборгованість за спірним Договором сторонами була закрита (відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.08 по 31.12.09 заборгованість за спірним Договором була погашена 11.01.08р., а щодо позадоговірних відносин - експертом не були враховані всі оплати, а також не було досліджено природу виникнення Актів наданих послуг в період, коли обладнання не було в оренді, або за наявності листів відповідача не нараховувати оплату, оскільки обладнання не використовується

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

24.02.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна”, іменоване надалі “Орендодавець”(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Інтеко Холдінг”, іменоване надалі “Орендар”(відповідач), був укладений договір оренди будівельного обладнання № 02/24.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування за плату, будівельне обладнання, що є власністю орендодавця для здійснення статутної діяльності.

Згідно пункту 1.2 договору найменування обладнання, яке передається орендарю за цим Договором, його комплектність технічні характеристики зазначаються в акті прийому передачі, що укладається сторонами в момент здійснення дії приймання передачі обладнання.

Обладнання передається з метою будівельно - ремонтних робіт (п.2.1. договору).

Відповідно до п. 3.1 укладеного договору сторони узгодили, що орендоване обладнання повинно бути передано орендодавцем і прийняте орендарем протягом максимум 30 (тридцять днів) з моменту підписання сторонами даного Договору, конкретну дату сторони узгоджують додатково.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що передача обладнання, здійснюється повноважними представниками сторін зі складанням відповідного акту приймання - передачі. Орендар зобовязаний надати довіреність на отримання обладнання в оренду, оформлену належним чином, підписану повноважною особою та скріплену печаткою підприємства, а також документ, що посвідчує особу.

Відповідно до п. 4.1 договору орендоване обладнання вважається переданим орендарю з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі орендованого обладнання та є повернутим після повернення обладнання на склад орендодавця та підписанням відповідного акту приймання передачі.

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що строк оренди обладнання відображається в акті приймання - передачі обладнання. Остаточний розрахунок строку перебування в оренді переданого орендарю обладнання, визначається на підставі актів приймання - передачі, що укладаються сторонами при поверненні обладнання орендодавцю.

Положеннями пункту 5.1 укладеного договору встановлено, що орендна плата нараховується на основі діючого тарифу орендодавця за добу, або місяць оренди обладнання та зазначається в додатку № 1 до даного Договору, який затверджується сторонами та є невідємною частиною даного Договору. Сума орендного платежу, що належить до сплати орендарем, зазначається в рахунку фактурі орендодавця та є невідємною частиною даного Договору. Фактична кількість днів оренди обладнання вважається як кількість календарних днів, що приходяться за період між датами видачі та повернення обладнання включно, а при неповерненні обладнання та останню дату поточного календарного місяця орендна плата нараховується виходячи з фактичної кількості днів оренди обладнання в даному календарному місяці. Почата доба, сплачується орендарем з розрахунку вартості 1 (однієї) доби.

Згідно з пунктом 5.3 Договору орендна плата сплачується безготівковим платежем на розрахунковий рахунок орендодавця, в національній валюті України, протягом 10 (десяти) банківських днів від дати, встановленої в рахунку-фактурі, якщо інше не встановлено в рахунку фактурі.

Підпунктом «ж» пункту 7.2 сторони договору встановили, що орендар зобовязаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації ; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивач передав, а відповідач прийняв у платне строкове користування обладнання, а саме: робочу платформу Scanclimber SC 4000 (інвент.номер 07678) згідно акту прийому-передачі № 000003999 від 02.10.2007р.; робочу платформу Scanclimber SC 1300 ( інв. номер 07744) та Scanclimber SC 1300 ( інв. номер 07677) згідно акту прийому-передачі № 000003972 від 25.09.2007 року,

Однак, відповідач в порушення умов договору своєчасно та в повному обсязі орендну плату за користування будівельним обладнанням не сплатив, у звязку з чим у відповідача утворилась заборгованість, яка за розрахунком позивача складає 135549,27 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

З метою зясування дійсної заборгованості по орендних платежах відповідача перед позивачем Господарським судом м.Києва ухвалою від 24.09.2010 року було призначено судову експертизу.

Висновком № 10148/10-19 судово-економічної експертизи від 24.02.2011 року встановлено, що позивачем надано відповідачу послуги по оренді будівельного обладнання на підставі Договору оренди будівельного обладнання № 02/24 від 24.02.2006 року, укладеного між сторонами на суму 314005,41 грн., а відповідачем сплачено 237392,69 грн.

Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов»язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього кодексу.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачаєтсья з експертного висновку, судовим експертом не враховано умови договору, а саме те, що фактична кількість днів оренди обладнання вважається як кількість календарних днів, що приходяться на період між датами видачі та повернення обладнання включно, у зв»язку з чим судовий експерт встановив строк орендних відносин між сторонами до 31.05.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що робочу платформу Scanclimber SC 4000 відповідач повернув позивачу 13.03.2008р., що підтверджується актом повернення № 010000965; робочу платформу Scanclimber SC 1300 ( інв. номер 07744) відповідач повернув позивачу 23.04.2008р., що підтверджується актом повернення № 010001180.

Однак, робочу платформу Scanclimber SC 1300 ( інв. номер 07677) відповідач повернув позивачу 24.03.2009р., що підтверджується актом повернення №0237, тобто після 31.05.2008р. відповідач продовжував користуватись орендованим будівельним обладнанням, яке було передано йому за актом прийому-передачі № 000003972 від 25.09.2007р.

Таким чином, робоча платформа Scanclimber SC 1300 ( інв. номер 07677) знаходилась у користуванні відповідача з 25.09.2007р. до 24.03.2009р.

Відповідачем не надано суду доказів про повернення орендованого будівельного обладнання робочої платформи Scanclimber SC 1300 ( інв. номер 07677) до 24.03.2009р.

Посилання відповідач на відсутність предмет спору у зв»язку з тим , що строк договору оренди закінчився 31.12.2007р., колегія до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідач виявив бажання продовжити договір оренди шляхом продовження користування майном, яке станом на 31.12.2007 р. знаходилось у його користуванні, а позивач проти такого користування не заперечував, вимоги про повернення орендованого майна протягом одного місяця після закінчення строку договору найму на адресу відповідача не надсилав, що свідчить про те, що сторони своїми конклюдентними діями поновили на той самий строк дію Договору № 02/24 від 24.02.2006 р.

Таким чином, права та обов'язки сторін за Договором оренди будівельного обладнання № 02/24 від 24.02.206р. не припинилися 31.12.2007 р., а продовжували діяти до 31.12.2009 року.

Крім того, факт продовження строку дії Договору також підтверджується листами відповідача, які направлялись на адресу позивача, в яких відповідач повідомляв про зміни в графіку роботи переданої в оренду техніки та просив призупинити нарахування, зазначаючи період.

Так листом вих. № 356 від 29.12.2008р. відповідач просив позивача зупинити оренду підйомника SC 1300 з 30.12.2008р. до 15.01.2009р. включно. На підставі зазначеного листа позивачем була нарахована відповідачу орендна плата за січень 2009 р. у меншому розмірі 6503, 23 грн.

Листом вих. № 73 від 10.03.2009р. відповідач просив позивача зупинити оренду підйомника SC 1300 з 11.03.2009р. у зв»язку з закінченням робіт. На підставі зазначеного листа позивачем була нарахована відповідачу орендна плата за березень 2009 р. у меншому розмірі - 4470, 97 грн., а 24.03.2009р. орендоване обладнання було повернуто позивачу.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем, заборгованість відповідача з договором оренди будівельного обладнання, переданого відповідно до Акту прийому-передачі № 000003972 від 25.09.2007р., становить 104213, 97 грн., в тому числі ПДВ, а саме:

-7560, 00 грн. за Актом приймання-передачі № 02/24/4 від 30.04.2008р.;

-12600, 00 грн. за Актом приймання-передачі № 02/24/6 від 30.06.2008р.;

-12600, 00 грн. за Актом приймання передачі № ОУ-0921 від 31.07.2008р.;

-12600, 00 грн. за Актом приймання передачі № 2/02/24/8/1 від 31.08.2008р.;

-12600, 00 грн. за Актом приймання передачі № 2/02/24/9/1 від 30.09.2008р.;

-10499,76 грн. за Актом приймання передачі № 2/02/24/11/ДЮ від 30.11.2008р.;

-12180,00 грн. за Актом приймання передачі № 2/02/24/12/Д від 31.12.2008р.;

-6503, 23 грн. за Актом приймання передачі № 2/02/24/1/СА від 31.01.2009р.;

-12600,00 грн. за Актом приймання передачі № 2/02/24/ДЮ від 28.02.2009р.;

-4470, 97грн. за Актом приймання передачі № 5/20/04/07/ПО-3/2Д від 24.03.2009р.;

Таким чином, повні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди будівельного обладнання підлягають частковому задоволенню в розмірі 104 213, 97 грн.

Позивач просить також стягнути з відповідача 3% річних в сумі 5928,56 грн. та 26527,52 грн. інфляційних втрат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов'язань щодо оплати за отримані послуги, здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням умов Договору, прострочення по сплаті грошового зобовязання та суми заборгованості встановленої апеляційним судом (104213, 97грн.), колегія приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 7917, 12 грн. та інфляційні втрати в розмірі 21550, 47 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції у розмірі 13554, 92 грн.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Підпунктом а пункту 9.1 Договору сторони узгодили, що орендар у випадку порушення строків сплати орендної плати, сплачує штраф у розмірі 10% від суми орендної плати, що несплачена в строк, визначений згідно п. 5.3 цього Договору.

Здійснивши перерахунок штрафу з урахуванням умов договору, прострочення грошового зобов»язання та суми заборгованості, встановленої апеляційним судом (104213, 97 грн.), колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій підлягають частковому задоволенню у розмірі 10421, 40 грн.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ст. 32 ГПК України).

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко-Холднінг», оскільки вони спростовуються матеріалами справи та не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого суду зміні.

В звязку із зміною рішення господарського суду першої інстанції на підставі ст.49 ГПК України слід здійснити перерозподіл судових витрат між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеко Холдінг» залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» задовольнити.

Рішення Господарського суду м.Києва №41/223 від 20.05.2011р. змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеко-Холдінг” (місцезнаходження: 01034, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Рейтарська, буд. 35 А, код ЄДРПОУ 32493727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна”(місцезнаходження: 04074, м. Київ, Оболонський р н, вул. Бережанська, буд. 9; фактична адреса: 08130, Києво Святошинський р н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-А, код ЄДРПОУ 32664239) 104213 грн. 97 коп. основного боргу, 10421 грн. 40 коп. штрафу, 21550 грн. 47 коп. інфляційних втрат, 7 917 грн. 12 коп. 3% річних, 1441, грн.03 коп. витрат по сплаті державного мита, 720грн. 51 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, 187 грн.29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7142грн. 40 коп. витрат на експертизу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.»

Повернути з Державного бюджету України (р/р 31110095700011 банк ГУ ДКУ у м.Києві УДК у Шевченківському районі м.Києва код банку 820019, код ЄДРПОУ 26077968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рамірент Україна”(місцезнаходження: 04074, м. Київ, Оболонський р н, вул. Бережанська, буд. 9; фактична адреса: 08130, Києво Святошинський р н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 14-А, код ЄДРПОУ 32664239) 187 грн. 30 коп. надмірно сплачених платіжним дорученням № 11664 від 03.06.2011р. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги

Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду м.Києва.

Матеріали справи № 41/223 повернути Господарському суду м.Києва.

Головуючий суддяТищенко А.І.

СуддіМихальська Ю.Б.

Отрюх Б.В.