Рішення № 21644058, 21.02.2012, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5027/1410/2011. За позовом дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Чернівецької філії, м. Чернівці до товариства з обмеженою відповідальністю “ДЦ - 2006”, с. Давидівці Кіцманського району Чернівецької області

про стягнення боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договору у сумі 656483,40 грн.

Суддя Дутка В.В.

Представники

від позивача ОСОБА_1., довіреність від 26.12.2011р.

від відповідача Крушницький М.І., директор товариства

СУТЬ СПОРУ: дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Чернівецької філії звернулася з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “ДЦ - 2006”, с. Давидівці Кіцманського району Чернівецької області про стягнення боргу та штрафних санкцій за невиконання умов договору у сумі 656483,40 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 29.12.2011р. порушено провадження у справі із призначенням її до розгляду на 19.01.2012р.

Ухвалами від 19.01.2012р., 31.01.2012р. розгляд справи відкладався у звязку з неявкою в засідання представника відповідача, неподанням відзиву на позов.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача позов визнає та просить розстрочити виконання судового рішення на два роки рівними частинами щомісяця з урахуванням скрутного фінансового становища товариства, про що подав письмове клопотання. Представник позивача не заперечував проти розстрочення виконання рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив таке.

20 грудня 2010р. дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (Постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю “ДЦ - 2006” (Покупець) уклали договір поставки природного газу №7430613.

За п.1.1. вказаного Договору Постачальник зобовязувався передати у власність Покупця природний газ, а Покупець зобовязувався прийняти та оплатити газ на умовах цього Договору.

Згідно п.2.1. Договору Постачальник передає у власність Покупцеві газ з ресурсів лютого-квітня 2010р. в обсязі 341.606 тис. куб.м.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Покупцеві, оформляється актом приймання-передачі газу, які підписуються уповноваженими представниками Постачальника і Покупця (п.3.1. Договору).

Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання спірного договору поставки позивач поставив відповідачеві в грудні 2010р. природний газ в кількості 341.606 тис.куб.м. на суму 855910,91 грн., що підтверджено актами прийому-передачі від 31.12.2010р.

Проте, відповідач своїх зобовязань по оплаті вартості отриманого природного газу не виконав, у звязку з чим борг відповідача, з урахуванням авансового платежу 246793,71 грн., склав 609117,20 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За прострочення строків сплати основного боргу, передбачених п.5.1.Договору, позивачем нарахована пеня у відповідності до п.6.1. Договору за період з 27.02.2011р. по 31.07.2011р. у сумі 36376,22 грн., яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача інфляційні витрати з травня 2011р. по серпень 2011р. становлять 3946,60 грн., а три проценти річних з 27.02.2011р. по 31.07.2011р. складають 7043,38 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає 656483,40 грн.

При цьому, суд задовольняє клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення з огляду на таке.

Відповідно до положень ст.ст.83,121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власної ініціативи у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні та виключні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, відповідач вказує, що протягом 2009-2010 років здійснював складний процес запуску виробництва на цегельному заводі (нормами передбачено строк в 24 місяці). Згідно технічного регламенту на запуск тунельної печі виділяється 28-30 діб, і в цей період споживання палива (газу) складає від 20% до 100% добової норми без отримання продукції аж до повного набору температури і прогріву печі довжиною 130 м. У період з січня по квітень 2010р. відповідач проводив оплату за газ, однак протягом декількох місяців не було можливості укласти договір і знайти власника використання газу в звязку з непорозуміннями, які виникли між газопостачальниками в області, тобто ні умов, ні цін, ні правил не існувало, що позбавило можливості стабільної роботи та розрахунку рентабельності виробництва. В силу наведених обставин, підприємство з 01.07.2010р. повністю зупинило виробництво, припинило використання газу зазнавши значних збитків. На даний момент відповідач планує запуск виробництв на травень-червень 2012р., що дасть можливість погашення боргу.

Клопотання про розстрочку судового рішення та погодження з нею позивача свідчить про врахування матеріальних інтересів та фінансового стану обох сторін, і викладене в клопотанні прохання про розстрочку якнайкраще, на думку сторін, забезпечить врахування спільних інтересів при виконанні рішення у даній справі.

Прийнявши до уваги можливі негативні наслідки, які можуть настати для відповідача та відсутність заперечень позивача щодо задоволення клопотання, суд розстрочує присуджену до стягнення суму рівними частинами на два роки з дня набрання рішення господарського суду законної сили.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

При цьому, згідно з п. п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Розмір судового збору з урахуванням визначеної судом ціни даного позову 656483,40 грн. становить 13129,67 грн. (656483,40 х 2%). Позивач сплатив платіжним дорученням №2247 від 05.12.2011р. судовий збір у сумі 15553,79 грн. Таким чином, розмір зайво сплаченого судового збору складає (15553,79 -13129,67) 2424,12 грн.

Отже, згідно згідно п.1 част. ст.7 Закону України “Про судовий збір” підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету 2424,12 грн. судового збору.

У звязку з задоволенням позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ДЦ - 2006”, с.Давидівці Кіцманського району Чернівецької області, код 34141539, на користь Чернівецької філії дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, м.Чернівці, проспект Незалежності, 96, код 37356735, на поточний рахунок №26008017115015 у ВАТ “Укрексімбанк” філія у м.Чернівці, МФО 356271, 609117,20 грн. основного боргу, 7043,38 грн. три проценти річних, 3946,60 грн. інфляційних витрат, 36376,22 грн. пені, 13129,67 грн. судового збору, з наданням розстрочки сплати щомісячно рівними частинами на два роки з дня набрання рішення господарського суду законної сили.

3. Повернути Чернівецькій філії дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (м.Чернівці, проспект Незалежності, 96, код 37356735) з державного бюджету 2424,12 грн. судового збору.

Суддя В.В.Дутка

Повне рішення складено 22.02.2012р.