ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" лютого 2012 р. Справа № 5027/1149/2011. За позовом Прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Чернівецькій області до 1. Чернівецької міської ради
2. товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс»
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідачів:
приватне акціонерне товариство «Сведбанк Інвест»
мале приватне підприємство «Кордо»
про визнання нечинними рішень органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки попередньому власнику
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача ОСОБА_1, доручення №2959/02/7-11 від 11.11.2011 року;
від відповідача №1 не зявився;
від відповідача №2 ОСОБА_2, довіреність №04/01-12 від 04.01.2012 року; ОСОБА_3, довіреність №09/11-01 від 09.11.2011 року; Прозовровський М.О. директор;
від третіх осіб: ОСОБА_4 (МПП «Кордо», довіреність від 23.01.2012 року).
За участю представників засобів масової інформації: Мітрік І.Д. газета «Час».
У судовому засіданні брав участь старший помічник прокурора міста Чернівці Лопачук В.М
СУТЬ СПОРУ: прокурор міста Чернівці в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему України у Чернівецькій області звернувся з позовом до Чернівецької міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс»про скасування рішення сесії Чернівецької міської ради №128 від 28.09.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13-Б в місті Чернівці та її продаж ТОВ «Інвест Альянс», визнання недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 06.11.2006 року, визнання Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №336681 від 28.12.2007 року, виданого ТОВ «Інвест Альянс», зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020780900012 та повернення земельної ділянки площею 7,4570 га, яка розташована по вул. Калинівській, 13-Б у місті Чернівці, попередньому власнику, а саме Чернівецькій міській раді.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 26.10.2011 року (суддя Миронюк С.О.) порушено провадження у справі.
Ухвалами господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.
В процесі розгляду справи судом витребовувались у прокурора та сторін додаткові докази, необхідні для вирішення спору.
Ухвалою суду від 25.11.2011 року забезпечено позов шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс»та іншим особам вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки по вул. Калинівській, 13-В у місті Чернівці, в тому числі відчужувати її в будь-який спосіб та проводити на ній будівництво будь-яких обєктів. (Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.12.2012 року ухвалу від 25.11.2012 року в частині забезпечення позову щодо заборони Товариству та іншим особам вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки, у тому числі проведення на ній будівництва будь-яких обєктів, скасовано).
Крім цього, судом також прийнято ухвалу від 25.11.2011 року, якою задоволено заяву прокурора про зміну предмету позову, а саме визнання нечинним рішення сесії Чернівецької міської ради №99 від 22.08.2006 року, яким ТОВ «Інвест Альянс»надано дозвіл на підготовку документів для викупу земельних ділянок несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13-Б м. Чернівці, загальною площею 9,42 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування комплексу; визнання нечинним рішення сесії Чернівецької міської ради №128 від 28.09.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13-Б м. Чернівці та її продаж ТОВ «Інвест Альянс»; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:43:002:0028 від 06.11.2006 року; визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №336681 від 28.12.2007 виданого ТОВ «Інвест Альянс»і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020780900012 та повернення земельної ділянки площею 7,4570 га, яка розташована по вул. Калинівській, 13-В м. Чернівці була продана і належить в даний час ТОВ «Інвест Альянс», попередньому власнику Чернівецькій міській раді.
Ухвалою суду від 07.12.2011 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ПАТ «Сведбанк Інвест».
Востаннє, ухвалою суду від 28.12.2011 року, розгляд справи відкладено на 05.01.2012 року.
За наслідками повторного автоматичного розподілу справ, проведеного 05.01.2012 року, у звязку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., справу №5027/1149/2011 призначено судді Гончаруку О.В.
Внаслідок зміни складу суду розгляд справи, з урахуванням вчиненим попереднім складом суду процесуальних дій, розпочато заново.
В обґрунтування позову прокурор у своїй позовній заяві посилається на обставини, повязані з відсутністю, на час прийняття Чернівецькою міською радою рішення від 28.09.2006 року, у власності ТОВ «Інвест Альянс» на земельній ділянці площею 3,0 га, приєднаної до земельної ділянки площею 6,42 га, нерухомого майна, оскільки свідоцтво про право власності на майно відповідачем отримано 31.10.2006 року.
Також, прокурор у своїй позовній заяві зазначає, що на проданій земельній ділянці протікає річка Потіт (Шубранець), яка відноситься до категорії малих річок. При прийнятті спірного рішення від 28.09.2006 року, а також рішення про затвердження проекту землеустрою на земельну ділянку по вул. Калинівській, 13-Б у місті Чернівці, міська рада продала земельну ділянку на якій знаходиться водний обєкт, без встановлення і визначення вздовж берегів річки прибережно-захисної смуги шириною 25 м, що на думку прокурора є порушенням вимог статтей 6, 89 Водного кодексу України та статтей 60, 83, 127 Земельного кодексу України.
У звязку з тим, що про незаконність прийнятих рішень і вчинених правочинів прокуратурі міста стало відомо під час проведення наглядової перевірки за заявою депутата Чернівецької міської ради Білика P.P., а саме в липні 2011 року, прокурор просить визнати причини пропуску строку позовної давності поважними та поновити цей строк.
Чернівецька міська рада у своєму відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнає повністю, вважаючи, що в листі ТОВ «Інвест Альянс», адресованого міській раді (вих. №233 від 04.08.2006 року) зазначено відомості, які не відповідали дійсності, а саме: обєкти нерухомості знаходилися на земельній ділянці площею 6,42 га, а на земельній ділянці площею 3,0 га, на момент вирішення питання про обєднання земельних ділянок та надання права на викуп, зареєстрованих за відповідачем на праві власності будівель, не існувало.
При цьому міська рада наполягає на тому, що обєднання земельних ділянок здійснено з метою створення штучних підстав для їх викупу на безконкурсній основі всупереч вимогам статті 127 Земельного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс»у своєму відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, стверджуючи при цьому про непідсудність даної справи господарському суду. Так, відповідач зазначає, що прокурором заявлено позов до міської ради, яка є субєктом владних повноважень, спори між якими регулюються Кодексом адміністративного судочинства України та повинні розглядатися адміністративними судами.
Відповідач у своїй позовній заяві зазначає, що даний позов подано прокурором поза межами встановленого законом строку позовної давності. Так, на порталі міської ради в мережі «Інтернет», забезпечено системне та оперативне оприлюднення інформації, в тому числі й спірних рішень, які відносяться до публічної інформації, що оприлюднюється невідкладно.
На думку відповідача, твердження про відсутність на спірній земельній ділянці на час прийняття спірних рішень, нерухомого майна, також є безпідставними, що відповідач спростовує, доданими до відзиву доказами. Крім того, неможливість задоволення позову обґрунтовується обставинами, повязаними з правомірністю обєднання орендованих земельних ділянку в одну загальною площею 9,42 га, з єдиним кадастровим номером; обставинами, повязаними з переведенням струмка «Потіт»в закритий підземний відвідний канал, зданий в експлуатацію згідно з актом державної приймальної комісії від 26.10.2006 року у звязку з чим неможливо визначити прибережну захисну смугу вздовж урізу води; вимогами статті 143 Земельного кодексу України, якими передбачено підстави припинення прав на земельну ділянку.
Прокурором та відповідачами у позовній заяві, відзивах на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях в більшій мірі конкретизуються та наводяться й інші обставини, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень, яким судом надано відповідну правову оцінку.
У судове засідання 05.01.2012 року представник третьої особи приватного акціонерне товариство «Сведбанк Інвест»не зявився.
Присутнім у судовому засіданні прокурором подано письмові пояснення (вх.№77 від 05.01.2012 року), які були долучені судом до матеріалів справи.
Представниками відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс», подано клопотання про залучення додаткових доказів (вх.№78 від 05.01.2012 року), яке було задоволено судом: надані відповідачем додаткові докази долучено до матеріалів справи.
Ухвалою від 05.01.2012 року судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, мале приватне підприємство «Кордо», а розгляд справи відкладено на 24.01.2012 року.
У судовому засіданні 24.01.2012 року учасниками судового процесу відводу складу суду не заявлено, а судом долучено до матеріалів справи додаткові письмові пояснення та докази, надані прокурором, а також відзив на позовну заяву, який надійшов від третьої особи МПП «Кордо». Так, третя особа проти задоволення позову заперечує з підстав зазначених у відзиві, в тому числі зазначає, що задоволення позову поставить під сумнів правоустанволюючі документи на землю МПП «Кордо»на якій на даний час знаходяться обєкти нерухомості, співвласниками яких є більше однієї тисячі підприємців.
Крім того, в даному судовому засіданні судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Інвест Альянс»про витребування додаткових доказів, зокрема у Чернівецької міської ради матеріалів прокурорської перевірки законності прийнятих рішень відносно передачі у власність оспорюваної земельної ділянки за період з 2006 року по 2008 рік, оскільки в матеріалах справи міститься достатня кількість доказів, необхідних для вирішення спору.
У судовому засіданні 24.01.2012 року, за участю представників всіх учасників судового процесу, розпочато розгляд справи по суті, в тому числі з слуханням пояснень представника ПАТ «Сведбанк Інвест», який письмового відзиву на позовну заяву не надав, проте висловив свою позицію про неможливість задоволення позову з огляду на перебування спірної земельної ділянки в банківській заставі. В цьому ж судовому засіданні оголошено перерву до 30.01.2012 року.
В судовому засіданні 30.01.2012 року судом розглянуто клопотання фотокореспондента-оператора газети «Час» Мітріка І.Д. про надання дозволу на проведення відеозйомки в залі судового засідання під час розгляду господарської справи №5027/1149/2011.
Ухвалою від 30.01.2012 року клопотання фотокореспондента-оператора «Час»Мітріка І.Д. задоволено частково та надано йому дозвіл на проведення відеозйомки під час оголошення судом всіх можливих прийнятих рішень суду у справі №5027/1149/2011, прийнятих після виходу з нарадчої кімнати.
В судовому засіданні 30.01.2012 року судом долучено до матеріалів справи надані прокурором та ТОВ «Інвест Альянс»додаткові письмові пояснення та доповнення до відзиву на позовну заяву з додатками, а також, з аналогічних підстав, відмовлено у задоволенні повторного клопотання відповідача про витребування матеріалів прокурорської перевірки. В цьому ж судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті, а в процесі розгляду справи, за усним клопотанням представника відповідача оголошено перерву до 02.02.2012 року.
На день вирішення спору по суті, 02.02.2012 року, представники Чернівецької міської ради та ПАТ «Сведбанк Інвест», у судове засідання не зявились, що не перешкоджає продовженню розгляду справи. В даному судовому засіданні судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Інвест Альянс»про відкладення розгляду справи у звязку з відсутністю встановлених статтею 77 Господарського процесуального кодексу України підстав для такого відкладення, в тому числі з урахуванням того, що у відповідача з часу порушення провадження у даній справі (26.10.2011 року) було достатньо часу для надання будь-яких доказів у справі.
Кожен з учасників судового процесу в даному судовому засіданні та в минулих судових засіданнях підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві, відзивах на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення прокурора представників сторін та третіх осіб, розглянувши подані прокурором, сторонами та третіми особами документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.
08 серпня 2006 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс»(надалі - Товариство) звернулось до Чернівецької міської ради з листом в якому, повідомляючи про наявність у Товариства на правах оренди двох земельних ділянок площею 6,42 га та 3,0 га, просило, у звязку з наявністю на цих земельних ділянка обєктів нерухомості, надати дозвіл на продаж вказаних земельних ділянок на свою користь (а.с. 142, т. 2).
Рішенням Чернівецької міської ради від 22.08.2006 року за №99, товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс»надано дозвіл на підготовку документів на викуп земельних ділянок несільськогосподарського призначення на вул. Калинівській, 13-Б, загальною площею 9,4200 га для будівництва та виробничих потреб (для комерційного використання будівництва та обслуговування торговельного комплексу).
28 серпня 2006 року Товариство звернулось до Чернівецької регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»з заявою в якій просило виготовити землевпорядну документацію по впорядкуванню існуючих землекористувань загальною площею 9,4200 га по вул. Калинівській, 13-Б.
31 серпня 2006 року Чернівецьким обласним головним управлінням земельних ресурсів надано висновок державної експертизи землевпорядної документації за №1891, згідно з яким замовлений ТОВ «Інвест Альянс»проект землеустрою щодо впорядкування існуючих землекористувань, з метою більш раціонального використання для подальшої передачі у власність шляхом викупу для будівництва та обслуговування торговельного комплексу, оцінений позитивно при умові виправлення зауважень вказаних в пункті 10 цього висновку.
Рішенням Чернівецької міської ради №128 від 28.09.2006 року затверджено проект землеустрою щодо впорядкування існуючих землекористувань ТОВ «Інвест Альянс»на вул. Калинівській, 13-Б площею 6,4200 га та 3,000 га, обєднано їх в одну земельну ділянку на вул. Калинівській, 13-Б загальною площею 9,4200 га для будівництва та обслуговування торговельного комплексу комерційного використання (пункт 1 рішення) та вирішено продати ТОВ «Інвест Альянс»дану земельну ділянку несільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування торгівельного комплексу за 5673666 грн. (пункт 2 рішення, а.с. 23).
06 листопада 2006 року між Чернівецькою міською радою, як продавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно з умовами якого продавець на підставі рішень Чернівецької міської ради 5 сесії V скликання від 22.08.2006 року №99 та рішення 7 сесії V скликання від 28.09.2006 року за №128 передає у власність, а покупець купує та приймає у власність земельну ділянку, розміщену на землях, що знаходяться у віданні та розпорядженні Чернівецької міської ради та віднесені до категорії земель житлової та громадської забудови, за адресою: місто Чернівці, вул. Калинівка, 13-Б, площею 9,4200 га. Кадастровий номер земельної ділянки 7310136900:43:002:0028.
23 листопада 2006 року товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс»видано державний акт на право власності на земельну ділянку (серія ЯГ №444979) площею 9,4200 га, що знаходиться за адресою: місто Чернівці, вул. Калинівська, 13-Б. Зазначений акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020680900005.
В подальшому, за ініціативою власника, відбувся поділ вищезазначеної земельної ділянки площею 9,4200 га на дві окремих земельних ділянки площею 1,9630 га (державний акт серії ЯЕ№334898 від 06 грудня 2007 року) та 7,4570 га, якою Товариство володіє на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №336681 від 29.12.2007 року, виданого ТОВ «Інвест Альянс»і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020780900012.
За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 23.04.2009 року ТОВ «Інвест Альянс»відчужено приватному підприємству «Кордо»окрему земельну ділянку площею 1,9630 га, якою Товариство володіло на підставі державного акту серії ЯЕ№334898 від 06.12.2007 року.
Водночас, як окремі позовні вимоги прокурором заявлено вимогу про визнання недійсним державного акту серії ЯЕ №336681 від 29.12.2007 року та вимогу про повернення земельної ділянки площею 7,4570 га, яка розташована по вул. Калинівській, 13-В м. Чернівці (нова адреса після поділу) у комунальну власність міста Чернівці.
За наслідками розгляду позовної вимоги про визнання нечинним рішення Чернівецької міської ради №99 від 22.08.2006 року судом встановлено, що вказаним рішенням Чернівецька міська рада надала Товариству дозвіл на підготовку документів на викуп земельних ділянок загальною площею 9,4200 га для будівництва та виробничих потреб.
Віршуючи спір по суті в частині визнання нечинними спірних актів органу місцевого самоврядування, виходячи з загальноправового принципу закріпленого статтею 58 Конституції України, відповідно до якого закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, до спірних правовідносин застосовується редакція Закону, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а саме Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 року (із змінами і доповненнями, станом на 09.02.2006 року), Водного кодексу України №213/95-ВР від 06.06.1995 року (із змінами і доповненнями, станом на 09.02.2006 року), Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року №858-IV (в редакції, станом на 22.05.2003 року).
Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 року, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:
а) землі сільськогосподарського призначення;
б) землі житлової та громадської забудови;
в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;
г) землі оздоровчого призначення;
ґ) землі рекреаційного призначення;
д) землі історико-культурного призначення;
е) землі лісогосподарського призначення;
є) землі водного фонду;
ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Досліджуючи питання правового статусу земельних ділянок, які в подальшому обєднано в одну земельну ділянку, судом встановлено, що земельна ділянка площею 6,4200 га, орендувалась Товариством на підставі рішення Чернівецької міської ради №443 від 29.04.2004 року та договору оренди земельної ділянки від 01.06.2004 року (а.с. 38, 117), а земельна ділянка площею 3,000 га перебувала у користуванні відповідача на підставі рішення №967 від 23.03.2006 року та договору оренди земельної ділянки від 27.04.2006 року (а.с. 25, 130). Дію зазначених договорів припинено у відповідності до рішення Чернівецької міської ради №160 від 29.11.2006 року.
Як вбачається з зазначених правовстановлюючих документів на дві окремі земельні ділянки, земельну ділянку площею 6,4200 га віднесено до категорії земель житлової та громадської забудови з цільовим використанням для виробничих потреб (для комерційного використання-будівництва та обслуговування комплексу). Разом з тим, як вбачається з кадастрового плану до договору оренди, земельну ділянку площею 3,000 га віднесено до категорії земель іншого призначення з цільовим використанням для іншої комерційної діяльності (для влаштування автостоянки та будівництва берегоукріплючих споруд з переїздом через струмок «Потіт»), в тому числі, з включенням до площі земельної ділянки прибережної смуги площею 0,8290 га ( а.с. 72, 133).
Аналогічний висновок щодо наявності на земельній ділянці площею 3,000 га, 0,8290 га прибережної захисної смуги попередньо зроблено державним управлінням екології та природних ресурсів при погодженні проекту відведення земельної ділянки по вул. Калинівській, 13-Б у місті Чернівці (висновок №12-«3»/117 від 01.03.2006 року, а.с. 74). Крім цього в згаданому висновку зазначено, що до складу угідь входять землі водного фонду.
Відповідно до частини першої статті 58 Земельного кодексу України, до земель водного фонду належать землі, зайняті:
а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
г) береговими смугами водних шляхів.
Відповідно до частини першої статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Частиною другою-четвертою вказаної статті 128 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради, або державного органу приватизації. У заяві зазначаються бажане місце розташування земельної ділянки, цільове призначення та її розмір.
До заяви додається:
а) державний акт на право постійного користування землею або договір оренди землі;
б) план земельної ділянки та документ про її надання у разі відсутності державного акта;
в) свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада, державний орган приватизації у місячний термін розглядає заяву і приймає рішення про продаж земельної ділянки або про відмову в продажу із зазначенням причин відмови. Особам, які подали заяви (клопотання) про придбання (купівлю) земельної ділянки, що не перебуває у їх користуванні, продаж цієї ділянки здійснюється не пізніше 30 днів після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки.
Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що землеустрій це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональну організацію території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил; проект землеустрою це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5 - 10 і більше років.
Відповідно до статті 20 Закону України «Про землеустрій»землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, в тому числі в разі розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України; надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок; організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою.
Відповідно до статті 21 Закону №858-IV організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, встановлених Конституцією України, Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.
Статтею 25 Закону №858-IV визначено види документації із землеустрою, в тому числі, проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
Разом з тим, Чернівецькою міською радою у відповідності до спірного рішення №99 від 22.08.2006 року надано Товариству, як особі-користувачу двома окремими земельними ділянками, в тому числі земельної ділянки водного фонду, дозвіл на підготовку документів на їх викуп, в той час як Законом чітко визначено такий вид документації як проект землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
В свою чергу, спірним рішенням №128 від 28.09.2006 року Чернівецькою міською радою затверджено проект землеустрою щодо впорядкування існуючих землекористувань ТОВ «Інвест Альянс»на вул. Калинівській, 13-Б площею 6,4200 га та 3,0000 га, обєднано їх в одну земельну ділянку площею 9,4200 га та вирішено продати вказану земельну ділянку відповідачу.
Згідно з статтею 51 Закону №858-IV проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.
Проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування.
Виходячи з вищезазначених вимог статті 51 Закону №858-IV Чернівецька міська рада не була позбавлена права в обраний нею спосіб обєднати дві земельні ділянки в одну.
Разом з тим, при наданні відповідачу дозволу на підготовку документів на викуп земельних ділянок (фактично дозвілу на виготовлення проекту землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань), затвердженні проекту землеустрою та прийнятті рішення про продаж земельної ділянки відповідачу, органом місцевого самоврядування не було взято до уваги наступне.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми. Державним водогосподарським організаціям за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування землі водного фонду для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами тощо. Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Відповідно до частини третьої статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відтак, землі водного фонду можуть передавитись юридичним особам тільки в користування, за винятком безоплатної передачі у власність замкнених природних водоймів.
Разом з тим, слід наголосити на специфічності земель водного фонду, яка обумовлена обовязковим віднесенням до складу таких земель водних об'єктів.
Водні об'єкти можуть бути як загальнодержавного, так і місцевого значення, де відповідно до статті 5 Водного кодексу України до водних об'єктів загальнодержавного значення належать поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.
В процесі розгляду справи, судом встановлено, що на час прийняття спірних рішень міської ради, а також, станом на момент звернення прокурором з позовом до суду, в складі земельної ділянки площею 9,4200 га перебував водний обєкт загальнодержавного значення. Зазначений висновок здійснено Дністровсько-Прутським басейновим управлінням водних ресурсів, за наслідками проведення обстеження земельної ділянки по вул. Калинівькій-13Б у місті Чернівці про що складено акт обстеження від 25.07.2011 року та видано довідку №1686 від 23.12.2011 року.
Крім того, 03.11.2011 року державною екологічною інспекцією в Чернівецькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки та встановлено, що в межах земельної ділянки, яка належить ТОВ «Інвест Альянс»на підставі державного акту на право власності на землю серії ЯЕ №336681 від 29.12.2007 року, протікає річка «Потіт»(притока річки Прут), упорядкована та облаштована залізобетонними конструкціями, яка є водним обєктом загальнодержавного значення.
Як вірно зазначає відповідач та підтверджує належними доказами, на земельній ділянці 9,4200 га знаходяться берегоукріплюючі споруди з переїздом через струмок «Потіт», узаконення яких відбулось у відповідності до затвердженого рішенням виконкому Чернівецької міської ради від 31.10.2006 року за №488/13 акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта.
Відповідно до вимог статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Суб'єктами права власності, згідно статті 318 Цивільного кодексу України є Український народ та інші учасники цивільних відносин.
Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Приписами статті 324 Цивільного кодексу України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу, від імені яких права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Згідно з вимогами статті 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради.
Згідно зі статтею 9 Закону України «Про власність»(який діяв на момент прийняття міською радою спірних рішень) земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є об'єктами права виключної власності народу України.
Відповідно до вимог статті 7 Водного кодексу України відання в галузі регулювання водних відносин, в тому числі розпорядження водним фондом України, відноситься до компетенції Верховної Ради України.
До відання сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території, згідно зі статтею 10 Водного кодексу України, належить:
1) здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;
2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;
3) встановлення правил загального користування водними об'єктами в порядку, визначеному статтею 47 цього Кодексу;
4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;
5) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, залучення у встановленому порядку до цієї роботи підприємств, установ і організацій;
6) організація інформування населення про стан водних об'єктів, а також про надзвичайні екологічні ситуації, які можуть негативно вплинути на здоров'я людей, та про заходи, що вживаються для поліпшення стану вод;
7) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції.
Отже, в компетенцію органів місцевого самоврядування не входить вирішення питань розпорядження об'єктами водного фонду України, що мало місце при прийнятті спірних рішень.
Крім того, приймаючи зазначені рішення, міська рада, всупереч вимог Земельного кодексу України, затвердила проект землеустрою та прийняла рішення про продаж земельної ділянки водного фонду, а саме прибережної захисної смуги уздовж річки.
При цьому слід зазначити, що облаштування Товариством після прийняття спірних рішень на земельній ділянці берегоукріплюючих споруд з переїздом через водний обєкт чи влаштування підземного відвідного каналу, статусу земель водного фонду з наявністю притаманного їм водного обєкту, не змінюють та факт порушення при прийнятті спірних рішень статті 83 Земельного кодексу, статтей 6, 7, 10 Водного кодексу та інших вищезазначених норм, не спростовує.
Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України №02-5/35 від 26.01.2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Таким чином, враховуючи, що спірні рішення прийнято з порушенням вимог чинного на момент їх прийняття, законодавства України та з перевищенням компетенції міської ради, вони підлягають визнанню нечинними (недійсними).
При цьому, суд звертає увагу на те, що визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування як спосіб захисту порушених прав відповідає приписам чинного законодавства, оскільки слова «недійсний»і «нечинний»є синонімами і означають, що оспорюваний акт не має юридичної сили. Таку позицію викладено, зокрема, в пункті 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)»від 21.01.2009 року N 01-08/33 з посиланням на постанову Верховного Суду України від 23.12.2008 N 2-8/16222-2007.
Відповідно до статті 648 Цивільного кодексу України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»вирішення відповідно до Закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
Чернівецька міська рада є рада є колегіальним органом, приймає нормативні та інші акти у формі рішень на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради в порядку, визначеному статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Тобто, вирішення питання про передачу землі у власність є виключним правом ради і це питання вирішується виключно на пленарному засіданні відповідної ради.
Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, подарувати, передати за заповітом майно).
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно статтею 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Оскільки, рішення Чернівецької міської ради №128 від 28.09.2006 року на підставі якого Чернівецька міська рада передала у власність ТОВ «Інвест Альянс»земельну ділянку площею 9,4200 га визнано недійсним, правочин, який був укладений на підставі цього рішення, є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства і в силу вимог статтей 203, 215 ЦК України є недійсним.
За таких обставин, позовна вимога про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06.11.2006 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Враховуючи, що договір купівлі-продажу від 06.11.2006 року визнається судом недійсним з моменту його укладання, Товариство не може вважатися таким, що набуло права власності на земельну ділянку площею 7,4570 га, а відтак державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №336681 від 28.12.2007 року, визнається судом недійсним, що також узгоджується з позицією викладеною в п.п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»№6 від 17.05.2011 року.
Щодо позовної вимоги про повернення земельної ділянки до комунальної власності слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно відповідача, зареєстроване за ним на підставі свідоцтва про право власності від 31.10.2006 року. Крім зазначених в даному свідоцтві обєктів нерухомості, станом на 25.11.2011 року, на спірній земельній ділянці знаходились інші обєкти нерухомості, що підтверджується наданим відповідачем витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна. Доказів наявності інших співвласників вказаного майна, сторонами не додано.
Досліджуючи, питання, повязані з загальною площею майна Товариства та реальною площею земельної ділянки необхідної відповідачу для обслуговування належних йому обєктів нерухомості, суд констатує факт неможливості встановлення такої площі в межах розгляду даного спору, оскільки з наявних в матеріалах справи правовстановлюючих документів на майно, загальну площу встановити неможливо у звязку з відсутністю в цих документах площ автостоянок, підпірних стінок, тощо, а питання визначення площі земельної ділянки, необхідної відповідачу для обслуговування належних йому обєктів нерухомості, не належить до компетенції господарського суду.
Наявність у власності відповідача обєктів нерухомого майна, що розташовані на спірній земельній ділянці, у звязку з неправомірним володінням відповідачем цією земельною ділянкою, не є перешкодою для повернення земельної ділянки попередньому власнику, а відтак дана позовна вимога підлягає задоволенню.
При цьому, відповідач як власник нерухомого майна, згідно статті 120 Земельного кодексу України та статей 377, 413 Цивільного кодексу України вправі вимагати від власника земельної ділянки (в тому числі й шляхом подання відповідного позову) оформлення прав на земельну ділянку, на якій розташоване відповідне нерухоме майно, та ділянку, необхідну для його обслуговування.
Щодо питання застосування судом двосторонньої реституції, судом встановлено відсутність з боку сторін відповідних заяв, а як вбачається зі змісту статті 216 Цивільного кодексу України позов про застосування реституції може заявлятись окремо від позову про визнання правочину недійсним та взагалі є окремою позовною вимогою, що направлена на захист прав власності і застосування реституції як такої, після визнання правочину недійсним є необовязковим.
Твердженнями Товариства та третіх осіб щодо неможливості задоволення позову, зазначені у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях спростовуються встановленими обставинами справи та вимогами чинного на момент виникнення спірних правовідносин, а також діючого вищезазначеного законодавства України.
Інших порушень на які посилається прокурор в позовній заяві, крім вищезазначених, судом в процесі розгляду справи, не встановлено.
Суд не може погодитися з твердженнями відповідача про необхідність припинення провадження у справі через непідвідомчість спору господарським судам України.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що спори з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій належать до компетенції адміністративних судів.
Натомість при вирішенні заявлених вимог у даній справі, в тому числі щодо недійсності рішень Чернівецької міської ради, остання виступає рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею, і не є суб'єктом владних повноважень по відношенню до іншого учасника спірних відносин ТОВ «Інвест Альянс», оскільки відсутня підпорядкованість, яка має місце під час здійснення органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.
В даному випадку, предметом позовних вимог, в тому числі при врахуванні підстав з яких заявляється про недійсність оспорюваних рішень міськради, є перевірка правильності формування волі однієї із сторін стосовно розпорядження землею та передачі відповідних прав на неї, і такий спір не може бути розглянутий за правилами встановленими КАС України, що підтверджується, зокрема, і позицією Верховного суду України викладеною у постанові від 27.04.2010 року.
Щодо клопотання ТОВ «Інвест Альянс»про застосування строків позовної давності слід зазначити наступне.
У відповідності до вимог статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність, відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
В той же час, згідно з частиною 5 статті 261 цього Кодексу, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Прокурор у своїй позовній заяві, з посиланням на відповідні обставини, просить поновити строк позовної давності, що свідчить про визнання ним факту пропущення загального строку позовної давності.
У звязку з відсутністю спору щодо факту порушення строку позовної давності, обставини, повязані з необхідністю застосування строку позовної давності на які посилається відповідач, не підлягають дослідженню, а господарський суд при цьому досліджує поважність причин пропуску позовної давності.
З матеріалів справи вбачається, що прямих та однозначних доказів, які б підтверджували факт проведення прокуратурою міста безпосередньо перевірки законності спірних рішень, сторонами не предявлено. Водночас, присутність на засіданнях міської ради при прийнятті спірних рішень представників прокуратури чи надсилання на адресу відповідача листів про відсутність порушень законодавства при виділенні спірної земельної ділянки відповідачу (а значить й наявність можливості довідатись про рішення органу місцевого самоврядування), може кваліфікуватися як неналежне виконання, на час виникнення спірних відносин та в подальшому, конкретними посадовими особами своїх службових обовязків встановлення правомірності чи неправомірності чого не відноситься до компетенції господарського суду.
Водночас, даний позов прокурором подано у відповідності до вимог статті 121 Конституції України та статті 311 Закону України «Про прокуратуру»в інтересах держави. Відтак, допускаючи можливість існування виключно субєктивних причин пропуску позовної давності, які не можуть залежати від правового волевиявлення державного органу (прокуратури) в цілому, з метою захисту інтересів держави та прав територіальної громади міста Чернівці, суд дійшов висновку про поважність причин пропуску та поновлює перебіг строку позовної давності шляхом винесення даного рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати нечинним рішення сесії Чернівецької міської ради №99 від 22.08.2006 року «Про надання товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Альянс»дозволу на підготовку документів на викуп земельної ділянки несільськогосподарського призначення на вул. Калинівській, 13-Б».
3. Визнати нечинним рішення сесії Чернівецької міської ради №128 від 28.09.2006 року «Про затвердження проекту землеустрою земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Калинівській, 13-Б м. Чернівці та її продаж ТОВ «Інвест Альянс».
4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки за кадастровим номером 7310136900:43:002:0028 від 06.11.2006 року.
5. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ №336681 від 28.12.2007 року, виданий ТОВ «Інвест Альянс»і зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №020780900012.
6. Повернути земельну ділянки площею 7,4570 га, яка розташована по вул. Калинівській, 13-В у м. Чернівці, що була продана і належить ТОВ «Інвест Альянс», попередньому власнику Чернівецькій міській раді.
СуддяО.В. Гончарук
Повне рішення підписано 07.02.2012 року.
Судове рішення № 21643888, Господарський суд Чернівецької області було прийнято 02.02.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5027/1149/2011. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: