Рішення № 21639238, 13.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.12 Справа№ 5015/7460/11

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району, м.Запоріжжя

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Логіка”, м. Львів

про стягнення 6491 грн. 81 коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: явка не обов”язкова

від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позов заявлено Концерном “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Ленінського району до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Логіка” про стягнення 6491 грн. 81 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Ухвалою суду від 23.12.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 23.01.2012р. В судовому засіданні 23.01.2012р. представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, просять позов задоволити з підстав викладених в позовній заяві.

В зв”язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 23.01.2012р. розгляд справи відкладено на 13.02.2012р., явка представника позивача в судове засідання 13.02.2012р. визнана судом не обов”язковою.

Відповідач в судове засідання 13.02.2012р. повторно не з”явився.

На вимогу суду позивачем до матеріалів сплави долучено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.01.2012р. відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: 79000, Львівська обл., м.Львів, Сихівський район, вул.Чукаріна, буд.6. Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Станом на 13.02.2012р докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

01.02.2006р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “МТМ” Ленінського району та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консалтингова компанія “Логіка” укладено договір № 506 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п.1.2 якого позивач зобов”язувався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач (відповідач) зобов’язувався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі відповідача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач зобов”язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати (п.6.6. договору).

На виконання умов вказаного договору позивачем здійснювалось постачання відповідачу теплової енергії. За період з лютого 2010р. по вересень 2011р. заборгованість відповідача за теплову енергію становила 7292грн. 53коп. Як стверджує позивач у позовній заяві, ним направлялись на адресу відповідача акти приймання-передачі теплової енергії та виставлено рахунки.

Однак, відповідачем своїх зобов”язань по її оплаті належним чином в повному обсязі не виконав, станом на 24.10.2011р. заборгованість відповідача за отриману теплову енергію становила 6491грн. 81коп.

При прийнятті рішення у даній справі, суд керувався наступним:

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України – зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до вимог ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625, 627,638 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33, 34,43, 49, 82-84 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Консалтингова компанія „Логіка”, м.Львів, вул. Чукаріна, буд.6 (ідентифікаційний код 33869210) на користь Концерну „Міські теплові мережі” в особі філії Концерну „МТМ” Ленінського району, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський,137 (ідентифікаційний код 32121458) 6491грн. 81коп. заборгованості за спожиту теплову енергію, 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.