Рішення № 21639108, 21.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2012 р.Справа № 5013/2468/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/2468/11

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий", м. Дніпропетровськ

до відповідача: Приватного підприємства "Гарант 98", м. Кіровоград

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - гр. ОСОБА_1, м. Кіровоград,

про стягнення 206276,82 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брали ;

від відповідача - участі не брали ;

від третьої особи - участі не брали ;

Сторони належним чином повідомленні про час, дату та місце проведення судового засіданні, що підтверджено рекомендованим повідомлення про вручення поштового відкладення від 16.12.2012 року та від 30.01.2012 року.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Новий" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Гарант 98" заборгованості за кредитним договором № 110507/01 від 29.11.2007 року в сумі 206276,82 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документи не подав, позовні вимоги ні по суті, ні по розрахункам не заперечив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надіслала до суду заяву про розгляд справи без участі ОСОБА_1.

Представник позивача у минулому судовому засіданні (10.02.2012 року) підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши усі обставини справи, оцінивши подані докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між акціонерним комерційним банком "Новий" (далі - кредитор) та приватним підприємством "Гарант 98" (далі - позичальник) укладено кредитний договір № 110507/01 від 29.11.2007 року (далі - Кредитний договір), з урахуванням Додаткової угоди від 24.11.2008 року до кредитного договору № 110507/01 від 29.11.2007 року, Додаткової угоди від 28.11.2008 року до кредитного договору, Додаткової угоди від 24.12.2009 року до кредитного договору, які є невід'ємними частинами кредитного договору.

За умовами Кредитного договору сторони погодили, що кредитор зобов'язався надати позичальнику відзивну поновлювальну кредитну лінію в розмірі 120000,00 грн з 29.11.2007 року по 28.11.2008 року шляхом перерахування грошових коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок для поповнення обігових коштів зі сплатою 21% річних (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

В подальшому сторони уклали Додаткові угоди від 24.11.2008 року, від 28.11.2008 року, від 24.12.2009 року до кредитного договору, які є невід'ємними його частинами, згідно яких кредитор зобов'язався надати позичальнику відзивну поновлювальну кредитну лінію в розмірі 119400,00 грн з 29.11.2007 року по 25.11.2009 року шляхом перерахування грошових коштів із позичкового рахунку на поточний рахунок для поповнення обігових коштів зі сплатою 23% річних.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору нарахування відсотків за користування кредитом проводиться щомісячно за фактичне використання грошових коштів на кожен останній робочий день місяця за поточний звітний місяць, окрім нарахування відсотків за грудень місяць. Нарахування відсотків за грудень місяць проводиться по 31 число включно. Для нарахування відсотків застосовується метод "факт-факт", тобто фактична кількість днів в місяці і фактична кількість днів в році. При розрахунку відсотків враховується перший день видачі кредитних ресурсів і не враховується день повного погашення заборгованості по кредиту. Оплата нарахованих відсотків за користування кредитом проводиться в наступні терміни: щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця. Остаточний розрахунок по відсоткам проводиться при повному погашенні кредитних зобов'язань.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 5 Кредитного договору.

Зокрема, відповідно до п 5.4 Договору у випадку прострочення позичальником строків сплати кредиту, позичальник сплачує кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від неповерненої в строк суми кредиту.

Згідно п. 5.5 Договору у випадку порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує кредиторові пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від неповерненої в строк суми кредиту.

Кредитний договір та Додаткові угоди підписані сторонами та скріплені печатками.

Вказане свідчить, що сторони узгодили усі істотні умови для договорів про надання кредиту, передбачених главою 71 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів (стаття 1056-1 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 78 Цивільного кодексу України, який регулює правовідносини позики, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отримання відповідачем кредитних коштів за вказаним Кредитним договором підтверджується копіями меморіальних ордерів ( арк. справи 21-28)..

Як передбачено ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого за останнім рахується заборгованість за Кредитним договором станом на 11.11.2011 року по кредиту на суму 119400,00 грн , по відсоткам - 79 955,85 грн за період з 28.11.2008 року по 03.11.2011 року.

З матеріалів справи (банківські виписки за період дії Кредитного договору (а.с 43-55), вбачається, що відповідач не виконував належним чином умови Кредитного договору, у зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачеві пеню в сумі 2120,97 грн за період з 11.11.2010 року по 10.11.2011 року; штраф у сумі 2400,00 грн, відповідно до п. 4.4 кредитного договору; штраф у сумі 2400,00 грн, відповідно до п. 4.5 кредитного договору.

Відповідач не подав господарському суду доказів виконання своїх зобов'язань за вищевказаним кредитним договором в частині своєчасного повернення позивачу кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом та доказів виконання вимог позивача.

Крім того, відповідачем не виконано вимоги суду в частині надання відзиву на позовну заяву та доказів погашення заборгованості.

Господарський суд враховує те, що відповідно до п.п. 5.4, 5.5 Договору у випадку прострочення позичальником строків сплати кредиту та порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує кредиторові у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період, за який сплачується пеня, від неповерненої в строк суми кредиту.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зокрема, юридичні особи.

Згідно частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частина 6 статті 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Таким чином, приписи Господарського кодексу України не містять обмежень щодо визначення пені або штрафу у господарських відносинах та передбачають можливість встановлення їх розміру сторонами у договорі, крім випадків, коли такий розмір встановлено законом.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За вказаною нормою Цивільного кодексу України пеня як різновид неустойки характеризується такою ознакою як застосування у грошових зобов'язаннях. Кваліфікуючими ознаками штрафу є, зокрема, можливість встановлення за будь-яке порушення зобов'язання: невиконання або неналежне виконання.

З наведених вище норм Господарського та Цивільного кодексу України вбачається, що законодавець не забороняє сторонам передбачити в договорі положення щодо сплати пені і штрафу за порушення зобов'язання, як і не прив'язує штраф до конкретного виду правовідносин.

Згідно положень частини 2 статті 67, частини 4 статті 179 Господарського кодексу України, частини 3 статті 6, статті 627 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору та визначені його умов, крім випадків, коли не допускається відступлення в силу закону.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, не суперечить вимогам законодавства та відповідає умовам договору і підтверджується матеріалами справи правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені в сумі 2120,97 грн за період з 11.11.2010 року по 10.11.2011 року; штрафу у сумі 2400,00 грн, відповідно до п. 4.4 кредитного договору; штрафу у сумі 2400,00 грн, відповідно до п. 4.5 кредитного договору.

З урахуванням викладеного вище, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, зокрема, банківських виписок про винесення кредитної заборгованості на прострочку, позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Гарант 98" заборгованість за кредитним договором № 110507/01 від 29.11.2007 року в сумі 206276,82 грн, з яких:

- 119400,00 грн - сума основного боргу (прострочений кредит);

- 79955,85 грн - сума прострочених відсотків;

- 2120,97 грн - сума пені за несвоєчасну сплату відсотків;

- 2400,00 грн - сума штрафу відповідно до п. 4.4 кредитного договору;

- 2400,00 сума штрафу відповідно до п. 4.5 кредитного договору, підлягають задоволенню.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача у справі покладаються судові витрати на судовий збір.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33,34, 44-49, 82-85, 116, 117-118 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Гарант 98" (м. Кіровоград, вул. Кірова, буд. 36-а, кв. 52, код ЄДРПОУ 24712099) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Новий" (49000, м. Дніпропетровськ, пр.К.Маркса,93, код ЄДРПОУ 19361982) за кредитним договором № 110507/01 від 29.11.2007 року в сумі 206276,82 грн, з яких:

- 119400,00 грн - сума основного боргу (прострочений кредит);

- 79955,85 грн - сума прострочених відсотків;

- 2120,97 грн - сума пені за несвоєчасну сплату відсотків;-

- 2400,00 грн - сума штрафу відповідно до п. 4.4 кредитного договору;

- 2400,00 сума штрафу відповідно до п. 4.5 кредитного договору, а також судовий збір в сумі 4125,54 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області

Примірники рішення надіслати позивачеві на адресу:

- м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 93;

відповідачеві на адресу:

- м. Кіровоград, вул. Кірова, буд. 36а, кв. 52;

третій особі на адресу:

- м. Кіровоград, вул. Кірова, 36а, кв. 52.

Суддя Т.В. Макаренко