Рішення № 21638989, 13.02.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2012 р.Справа № 5013/2470/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний гриб"

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 46 354 грн. 81 коп.,

представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 директор підприємства;

від відповідача - відсутній.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Культурний гриб" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 46354,81 грн. заборгованості за договором від 05.09.2011 року на переробку давальницької сировини, з яких: 44500 грн. основний борг, 1554 грн. 03 коп. пеня, 300 грн. 78 коп. 3 % річних.

Ухвалою суду від 16.12.2011 року порушено провадження по справі, від сторін витребувані необхідні документи.

19.01.2012 року до господарського суду надійшов лист позивача № 500 від 19.01.2012 року, в якому повідомлено про часткову сплату відповідачем основного боргу в сумі 6000 грн., до якого додано світлокопії платіжних доручень № 20 від 11.01.2012 р. на суму 1000 грн., № 2012 від 19.12.2011 р. на суму 2000 грн., № 2005 від 13.12.2011 р. на суму 3000 грн. Сума основного боргу становить 38500 грн.

13.02.2012 року позивач повідомив про часткову оплату відповідачем основного боргу в сумі 2000 грн. і як доказ надав світлокопію платіжного доручення № 66 від 19.01.2012 року на суму 2000 грн. Станом на 13.02.2012 року сума основного боргу становить 36500 грн.

Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи, що засвідчено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.01.12, але від відповідача до суду не надходив відзив на позовну заяву та докази сплати спірної суми.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Культурний гриб" - виконавець та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 - замовник укладено договір від 05.09.2011 року. За умовами договору замовник доручив, а виконавець зобов'язався виконати роботу з переробки давальницької сировини: яблука свіжі у готову продукцію: сік яблучний з м'якоттю, а замовник зобов'язався прийняти готову продукцію і оплатити проведену роботу.

Виготовлення готової продукції проводиться з давальницької сировини замовника.

Відповідно до розділу 4 договору вартість переробки 1 кілограма сировини становить 2,77 грн. з урахуванням ПДВ. Загальна вартість робіт за договором складає 138500 грн. з урахуванням ПДВ. Розрахунок за роботу переробці сировини здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця.

Терміни оплати: аванс в розмірі 20000 грн., протягом трьох банківських днів з моменту підписання договору; 20000 грн. після початку переробки; остаточний розрахунок - в останній день переробки сировини і не пізніше моменту підписання акта здачі-приймання готової продукції.

Передача-приймання готової продукції здійснюється сторонами за актом, що підписується представниками сторін. Пункт передачі-приймання: виробничі потужності ТОВ "Культурний гриб" у м. Новомиргород, Кіровоградська область, вул. 40-річчя Перемоги, 3. Доставка готової продукції здійснюється власним транспортом та за власний рахунок замовника.

Договір набрав чинності з моменту підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання.

Позивачем були проведені передбачені договором роботи, що підтверджується: актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.10.2011 року на суму 138500 грн. з ПДВ, підписаний повноважними представниками сторін без зауважень, підписи яких скріплені печатками сторін.

Із викладеного слідує, що позивач належним чином виконав своє зобов’язання за договором.

Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав частково, сплативши 94 000 грн. Станом на день звернення з позовною заявою до суду сума основного боргу складала 44 500,00 грн.

При вирішенні спору господарський суд виходить з наступних положень чинного законодавства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися (від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 837 Цивільного кодексу України:

1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

У відповідності до правил частини 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Позивачем 16.11.2011 року на адресу відповідача направлено претензію з вимогою в триденний термін з моменту отримання претензії перерахувати заборгованість за виконані роботи та штрафні санкції.

Відповідач підтвердив заборгованість в сумі 44500 грн. та просив відстрочити остаточне погашення простроченої суми до 10.12.2011 року.

19.01.2012 року на адресу господарського суду надійшов лист позивача № 500 від 19.01.2012 року, в якому повідомив про часткову сплату відповідачем основного боргу в сумі 6000 грн. та надав світлокопії платіжних доручень № 20 від 11.01.2012 р. на суму 1000 грн., № 2012 від 19.12.2011 р. на суму 2000 грн., № 2005 від 13.12.2011 р. на суму 3000 грн. Сума основного боргу становить 38500 грн.

13.02.2012 року позивач повідомив про часткову оплату відповідачем основного боргу в сумі 2000 грн. і як доказ надав світлокопію платіжного доручення № 66 від 19.01.2012 року на суму 2000 грн. Станом на 13.02.2012 року сума основного боргу становить 36500 грн.

Отже, внаслідок сплати частини боргу між сторонами відсутній предмет спору в частині стягнення боргу в розмірі 8000 грн., тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню за пунктом 1-1 частини 1 ст. 80 ГПК України.

Доказів проведення розрахунку за виконану роботу в сумі 36500 грн. відповідач господарському суду не подав.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до умов договору на переробку давальницької сировини сторонами не передбачено інших санкцій, в тому числі пені за порушення строків сплати на надані послуги.

У відповідності до частини 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Також в силу статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Позивач не подав до справи доказів погодження розміру пені за прострочення сплати на надані послуги.

Укладеним між сторонами договором на переробку давальницької сировини сторонами від 05.09.2011 року розмір пені за прострочення внесення сплати на надані послуги не встановлений.

З огляду на те, що за згодою сторін у договорі чи іншій угоді не встановлений розмір пені за прострочення внесення сплати на надані послуги, тобто, відповідальність замовника у вигляді пені за прострочення платежу угодою між сторонами не встановлена, то відповідач не може нести відповідальність за прострочення сплати на надані послуги у вигляді пені.

Таким чином, позов у частині стягнення пені в розмірі 1554,03 грн. задоволенню не підлягає.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою три проценти річних є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

За період прострочення платежів з 05.10.2011 по 12.12.2011 відповідач повинен сплатити на користь позивача три проценти річних, що складають суму в розмірі 300,78 грн.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази сплати в матеріалах справи основної заборгованості у розмірі 36 500 грн., трьох відсотків річних у розмірі 300 грн. 78 коп. відсутні.

З огляду на встановлені обставини справи позов про стягнення основної заборгованості у розмірі 36 500 грн., трьох відсотків річних у розмірі 300 грн. 78 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" розмір мінімальної заробітної плати становив 941 грн.

Відповідно приписів частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що становить суму 1411,50 грн.

Позивач з позовної заяви майнового характеру про стягнення 46354,81 грн. сплатив судовий збір у відповідності до вимог законодавства в розмірі не меншому 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1411,50 грн., тобто в мінімальному розмірі встановленому законодавством.

Згідно ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір у справі покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, який допустив прострочення виконання свого грошового зобов'язання за виконану роботу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

У частині позову про стягнення 8000 грн. основної заборгованості провадження в справі припинити.

Позов про стягнення основної заборгованості у розмірі 36 500 грн., трьох відсотків річних у розмірі 300 грн. 78 коп. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Культурний гриб" (49055, м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 94, ідентифікаційний код 33564196): основну заборгованість у розмірі 36 500 грн., три відсотки річних у розмірі 300 грн. 78 коп., судовий збір у розмірі 1411 грн. 50 коп.

У іншій частині позову про стягнення пені в розмірі 1554 грн. 03 коп. відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.А. Змеул

Повне рішення складено 17.02.12