Рішення № 21638924, 21.02.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 р. Справа № 5010/2469/2011-18/105

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , при секретарі судового засідання Дейчаківська О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр", вул. Торгова,3, м. Івано-Франківськ, 76018,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" вул. Мазепи,168, м. Івано-Франківськ,76000,

до відповідача-2: Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000

про: визнання укладеним договору купівлі-продажу автомобіля МАЗ - 533603 реєстраційний номер АТ 5412 АО, від 28.10.2011 року в редакції, яка була запропонована в листі від 06.10.2011 року, визнання права власності на автомобіль МАЗ - 533603 реєстраційний номер АТ 5412 АО та зняття арешту з вказаного автомобіля та вчинення дій з вилучення записів з реєстру обтяжень рухомого майна про заборону відчуження вказаного автомобіля

за участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 ( довіреність б/н від 04.01.2012 р.) - представник;

ОСОБА_2 ( довіреність від 04.01.2012р.) - представник;

Від відповідача-1: не з'явилися ;

Від відповідача-2: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ: Товариством з обмеженою відповідальністю "Регістр" заявлено позов до ТзОВ "Капітал-Лізинг" та Відділу виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про:

- визнання укладеним договору купівлі-продажу автомобіля МАЗ - 533603 реєстраційний номер АТ 5412 АО, від 28.10.2011 року в редакції, яка була запропонована в листі від 06.10.2011 року;

- визнання за ТзОВ "Регістр" права власності на автомобіль МАЗ - 533603 реєстраційний номер АТ 5412 АО;

- зняття арешту з вказаного автомобіля та вчинення дій з вилучення записів з реєстру обтяжень рухомого майна про заборону відчуження вказаного автомобіля

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 10.04.2008 року між ТзОВ "Регістр" лізингоодержувач) та ТзОВ "Капітал Лізинг" (лізингодавець) укладено договір оперативного лізингу (оренди) № 104008/ОЛ-0033 та Додаткову угоду від 30.06.2008 року, згідно умов якого лізингодавець надає в оренду лізингодержувачу автомобіль МАЗ-533603-221, реєстраційний номер АТ 6412АО.

На виконання умов договору оперативного лізингу ТзОВ " Капітал Лізинг" передав ТзОВ " Регістр" за актом приймання-передачі ( внутрішнього переміщення ) основних засобів від 12.05.2008 р. МАЗ-533603-221, реєстраційний номер АТ 6412АО.

10 квітня 2008 року між сторонами також укладено Форвардний контракт на продаж транспортного засобу № 100408/35 та Додаткова угода № 1 від 29.04.2011 року, за умовами якого після закінчення дії договору оперативного лізингу № 104008/ОЛ-0033 від 10.04.2008 р., але не пізніше 05.10.2011 р. ТзОВ " Капітал Лізинг" ( продавець) зобов'язався продати позивачу транспортний засіб, що був переданий ним в оренду, відповідно до специфікації

( Додаток №1 до Договору №100408/0Л-0033 оперативного лізингу від 10.04.2008 р.), яка є невід'ємною частиною Договору оренди та характеристики транспортного засобу

( Додаток №1 до Договору форвардного контракту на продаж транспортного засобу від 10.04.2008 р. ), яка є невід'ємною частиною контракту, а ТзОВ " Регістр ( покупець) має право його купити.

За автомобіль МАЗ-533603-221 ( реєстраційний номер АТ 6412 АО) ТзОВ " Регістр" повинне сплатити за договором лізингу 297 245,80 грн. та за форвардним контрактом - 1000,00 грн..

ТзОВ "Регістр" 10.04.2011 р. у повному обсязі сплатив всі лізингові платежі, згідно графіка, що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків між сторонами від 30.09.2011 р..

На виконання п. 13.1 Договору оперативного лізингу ( оренди) ТзОВ " Регістр" 10.05.2011р. повернуло орендований автомобіль згідно Акту приймання - передачі основних засобів.

Згідно п. 18.2 Договору оперативного лізингу ( оренди) з врахуванням змін внесених Додатковою угодою до нього , термін дії вказаного договору закінчився 10.05.2011 р. , а отже згідно п. 1.1 Форвардного контракту від 10.04.2008 р., який передбачає, що після закінчення дії договору оперативного лізингу, але не пізніше 05.10.2011 р. ТзОВ " Капітал Лізинг" зобов'язаний продати вищезазначений транспортний засіб ТзОВ " Регістр" , що переданий ним в оренду, за ціною 1000,00 грн., передбаченою у форвардному контракті.

03 жовтня 2011 р. ТзОВ "Регістр" сплачено 1000,00 грн.. згідно квитанції до прибуткового касового ордеру №34, за зазначений автомобіль.

Керуючись ст. 181 Господарського кодексу України, позивач листом № 166/1 від 06.10.2011р. року звернувся до відповідача-1 із пропозицією про укладення договору купівлі-продажу автомобіля, надіславши проект договору, та зазначивши час та місце укладення даного договору.

Проте, ТзОВ " Капітал Лізинг" у запропонований день, час та місце, без надання жодних зауважень та заперечень, своїх договірних зобов'язань не виконав, про що свідчить посвідчувальний напис приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про те, що 28.10.2011р. проект договору переданий директором ТзОВ " Регістр" Гояном І.М. для посвідчення, але представників ТзОВ " Капітал Лізинг" у вказаний час не з'явилися, що унеможливило укласти вищезазначений договір купівлі-продажу.

Посилаючись на ст. 11, 13, ч. 2 ст. 218, ч. 2 ст. 220, ст. 328 Цивільного кодексу України та умови договорів позивач стверджує, що відповідач не виконав умови форвардного контракту, як наслідок, позбавив позивача можливості реалізувати його право власності. Отже, його право підлягає захисту.

Відповідач-1 ТзОВ "Капітал-Лізинг" явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Причини неявки повноважного представника відповідача ТзОВ "Капітал-Лізинг" суду не відомі.

21 лютого 2012 року відповідачем-1 ТзОВ "Капітал-Лізинг" надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти укладення між сторонами у справі договору оперативного лізингу (оренди) та форвардного контракту, а також сплати позивачем коштів в повному обсязі.

Відповідач-1 зазначив, що не міг виконати пропозицію позивача щодо укладення договору купівлі-продажу, оскільки все рухоме майно ТзОВ "Капітал Лізинг" заборонено відчужувати згідно постанов відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ № 22517357 від 11.11.10 року, № 29623461 від 14.11.11 року, та № 29903415 від 23.11.11 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, в тому числі автомобіль МАЗ -533603-221 реєстраційний номер АТ 6412 АО . Дана обставина не дає права ТзОВ

" Капітал Лізинг" укласти договір купівлі продажу даного автомобіля, та оформити належним чином право власності на нього.

Не зважаючи на це, ТзОВ "Капітал Лізинг" фактично передав названий автомобіль ТзОВ "Регістр" згідно Акту приймання-передачі основних засобів від 10.05.2011 року.

з огляду на викладене, ТзОВ "Капітал Лізинг" не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на вищевказаний автомобіль.

Відповідача-2 Відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового слухання справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд приходить до висновку про задоволення позову частково в частині визнання за ТзОВ

" Регістр" права власності на автомобіль в решті позовних вимог слід відмовити.

При цьому суд виходить з наступного:

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір .

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього кодексу , зокрема , із договорів .

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи п.18.2 договору оперативного лізингу №104008/ОЛ-0033 від 10.04.2008р. з подальшими змінами термін дії вказаного договору закінчився 10.05.11 року. Отже, згідно п. 1.1 форвардного контракту від 10.04.08 року, який передбачає, що після закінчення дії договору оперативного лізингу, але не пізніше 05.10.11 року, ТзОВ "Капітал Лізинг" зобов'язаний продати вищевказаний транспортний засіб ТзОВ "Регістр", що переданий ним в оренду.

На виконання п. 3.3, п. 3.4 договору оперативного лізингу позивачем було сплачено в повному обсязі лізингові платежі в сумі 297 245,80 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, складеним станом на 30.09.11 року між сторонами договору), та на виконання п. 2.1, п. 5.1-5.3 форвардного контракту сплачено 1 000 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 34 від 03.10.11 року .

На виконання форвардного контракту за Актом приймання-передачі основних засобів від 10.05.11 року ТзОВ "Капітал Лізинг" передав ТзОВ "Регістр" автомобіль МАЗ -533603-221 бортовий -С, р.н. АТ 64112 АО..

06жовтня 2011 року позивач листом № 166/1 звернувся до відповідача із пропозицією про укладення договору купівлі-продажу автомобіля, надіславши проект договору. Однак, відповідачем не вчинено дій, що підтверджують прийняття пропозиції позивача щодо укладення договору.

Відповідно до п. 6.1 форвардного контракту у разі відмови продавця від продажу транспортного засобу, відповідно до умов даного контракту, в т. ч. від передачі документів без поважної на те причини, покупець має право на судовий позов щодо спонукання продавця вчинити зазначені дії.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Законодавчими актами України може бути встановлено спеціальний порядок набуття права власності на окремі види майна.

Так, відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою КМУ від 07.09.98 року № 1388 державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:

- довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;

- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;

- довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;

- акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;

- вантажна митна декларація або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;

- договір фінансового лізингу.

Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Перед відчуженням, передачею зазначені транспортні засоби повинні бути зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції.

З огляду на викладене , суд вважає, що ТзОВ "Регістр" та ТзОВ "Капітал Лізинг", уклавши між собою договір оперативного лізингу та форвардний контракт, взяли на себе зобов'язання, після припинення договору оперативного лізингу, укласти договір купівлі-продажу автомобіля, що є об'єктом лізингу. На виконання умов договорів позивач в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання як щодо сплати лізингових платежів, так і щодо сплати вартості автомобіля на виконання форвардного контракту.

Відповідач- 1 ТзОВ "Капітал Лізинг" в порушення приписів ст. 525, 526 Цивільного кодексу України взяті на себе зобов'язання виконав частково - передав об'єкт за актом приймання-передачі, проте, не виконав обов'язку щодо укладення договору купівлі-продажу та передачі необхідної документації на вказаний автомобіль, оскільки відповідно до п. 1.5 договору оперативного лізингу предмет лізингу є власністю лізингодавця протягом усього строку дії цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ТзОВ "Регістр" 06.10.11 року звертався до відповідача-1 ТзОВ "Капітал Лізинг" із пропозицією про укладення договору купівлі-продажу, надіславши відповідачу проекти.

Відповідач-1 ТзОВ "Капітал Лізинг" не виконав взяті за форвардним контрактом зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується посвідчувальним написом приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про те, що 28.10.11 року проект договору переданий директором позивача для посвідчення, однак, представники відповідача не з'явились для вчинення правочину. Вказані факти не заперечуються відповідачем ТзОВ "Капітал Лізинг".

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та підставність вимоги позивача, оскільки часткове виконання відповідачем ТзОВ "Капітал Лізинг" зобов'язань за форвардним контрактом (передача предмета лізингу) та не оформлення документів, які свідчать про правомірність придбання транспортного засобу позивачем, порушують права позивача ТзОВ "Регістр" володіти, користуватися та розпоряджатися майном у зв'язку з неможливістю оформити право власності та здійснити державну реєстрацію транспортного засобу в порядку, встановленому законодавством. Отже, позовна вимога в частині визнання права власності на автомобіль є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відділ державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції зняти арешт з автомобіля МАЗ - 533603 реєстраційний номер АТ 5412 АО та вчинити дії з вилучення записів з реєстру обтяжень рухомого майна про заборону відчуження вказаного автомобіля, то слід зазначити наступне.

Позивачем виконанні умови договору оперативного лізингу щодо повної оплати предмету лізингу та форвардного контракту, в зв'язку з чим , позивач набув право власності на автомобіль.

Відповідно до ч. 1 п. 41 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою КМУ від 07.09.98 року № 1388 забороняється зняття з обліку транспортних засобів, стосовно яких є ухвала суду про накладення арешту або заборону зняття з обліку чи постанова слідчого або державного виконавця про накладення арешту, а також транспортних засобів, що є речовими доказами у кримінальній справі і приєднані до неї постановою особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора або ухвалою суду.

Постановами відділу ДВС Івано-Франківського МУЮ № 22517357 від 11.11.10 року, № 29623461 від 14.11.11 року, та № 29903415 від 23.11.11 року накладено арешт на все рухоме майно ТзОВ "Капітал Лізинг", в тому числі автомобіль МАЗ - 533603 реєстраційний номер АТ 5412 АО, та заборонено його відчужувати, про що свідчить Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна .

У відповідності з положеннями ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 391 Цивільного кодексу України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З огляду на викладене , суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в частині зняття арешту з автомобіля.

Щодо вимоги про визнання укладеним договору купівлі-продажу автомобіля МАЗ - 533603 реєстраційний номер АТ 6412 АО від 28.10.2011 року між ТзОВ "Регістр" та ТзОВ "Капітал Лізинг" в редакції, яка була запропонована позивачем в листі від 06.10.2011р.,слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України та ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 06.10.2011 р. № 166/1 звертався до ТзОВ " Капітал Лізинг" з пропозицією щодо укладення спірного договору разом із проектом договору, проте останнім не вчинені дії відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, які б засвідчили його бажання укласти договір, а отже пропозиція не прийнята і сторони не досягли згоди з усіх істотних умов спірного договору.

Зі змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України випливають цивільні права й обов'язки, які виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, проте він не є вичерпним.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси субєктів господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав передбачених законодавством; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів субєктів господарювання: припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій: застосування оперативно-господарських санкцій: застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Кодексом, іншими законами.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту про визнання договору укладеним, оскільки між сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, у зв"язу з чим суд не вправі вказувати сторонам в який саме спосіб їм необхідно розпоряджатися їх цивільними правами та обовязками.

Крім того, чинним законодавством в окремих випадках передбачений такий спосіб захисту, як зобовязання укласти договір, зокрема, якщо обовязковість укладення договору чітко передбачена законом або зобовязання укласти певний договір випливає з укладеного між ними попереднього договору. Отже, в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На виконання ст. 33Господарського процесуального кодексу України позивачем доведено у спосіб встановлений ст. 33, 34 цього ж Кодексу законні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на автомобіль та знаття арешту з майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду: 1) позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; 2) позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати

Якщо в одній позовній заяві об'єднано вимоги немайнового та майнового характеру, судовий збір підлягає оплаті за ставками, встановленими для позовів як майнового, так і немайнового характеру (п. 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.11 року № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір").

На даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 N 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.11 року № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір").

У постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 № 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15 ( Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року").

Позивачем заявлено вимогу про визнання укладеним договору кіпівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль та зняття арешту з майна, тобто позивачем заявлено дві немайнові вимоги про визнання укладеним договору та зняття арешту з майна, а також майнова вимога про визнання права власності.

В матеріалах справи наявний оригінал платіжного доручення про сплату судового збору № 30353 від 06.12.11 року в сумі 1 004 грн., тобто судовий збір сплачено як за одну немайнову вимогу.

Таким чином, позивачем не в повному розмірі сплачено судовий збір.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з позивача недоплаченого судового збору за майнову вимогу про визнання права власності в сумі 1 609, 50 грн. та за другу немайнову вимогу в сумі 1 073 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід відшкодувати позивачу ТзОВ "Регістр" з відповідача ТзОВ "Капітал-Лізинг" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 328, 391, 392, 509, 525, 526, 626, 627, 638 Цивільного кодексу України, ст. 20, 180 Господарського кодексу України, Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про судовий збір", Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених постановою КМУ від 07.09.98 року № 1388, ст. 33, 34, 49, 82 -85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр" до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг" до відповідача-2 Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції про:

визнання укладеним договору купівлі-продажу автомобіля МАЗ-533603, реєстраційний номер АТ 6412 АО, від 28.10.2011 року в редакції, яка запропонована Товариством з обмеженою відповідальністю "Регістр" в листі від 06.10.2011 року;

визнання права власності на автомобіль МАЗ - 533603, реєстраційний номер АТ 6412 АО ;

зняття арешту з автомобіль МАЗ - 533603, реєстраційний номер АТ 6412 АО, та вчинення дій з вилучення записів з реєстру обтяжень рухомого майна про заборону відчуження вказаного автомобіля - задовольнити частково.

Визнати за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "Регістр", вул. Торгова, 3, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 20530929) право власності на автомобіль марки МАЗ, модель 533603, тип бортовий -С, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) YЗМ53360380006217, об'єм двигуна 11150, реєстраційний номер АТ6412АО.

Відповідачу-2 відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000 зняти арешт з автомобіля марки МАЗ, модель 533603, тип бортовий -С, рік випуску 2008, номер шасі (кузова, рами) YЗМ53360380006217, об'єм двигуна 11150, реєстраційний номер АТ6412АО та вчинити дії з вилучення записів з реєстру обтяжень рухомого майна про заборону відчуження вказаного автомобіля.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр", вул. Торгова, 3, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 20530929; рах № 2600701543207 в ФВАМ "Укрексімбанк", МФО 336688) в доход Державного бюджету України: 2 682, 50 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят дві грн. 50 коп.) - недоплаченого судового збору.

Наказ видати ДПІ у м. Івано-Франківську, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76000 після набрання рішенням законної сили.

Судовий збір зарахувати в доход Державного бюджету України (одержувач: управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ одержувача 37952250; МФО одержувача 836014; номер рахунку 31219206783002; назва рахунку - Державний М. ІВАНО-ФРАНКІВСЬК 22030001; код класифікації доходів бюджету 22030001; назва кода класифікації доходів - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Стягнути з відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Лізинг", вул. Мазепи, 168, м. Івано-Франківськ, 76000 (код ЄДРПОУ 22166729; рах. № 260023150401 в банку ЛФ АБ "Банк регіонального розвитку", МФО 325224) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Регістр", вул. Торгова, 3, м. Івано-Франківськ, 76018 (код ЄДРПОУ 20530929; рах № 2600701543207 в ФВАМ "Укрексімбанк", МФО 336688): 2 682, 50 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят дві грн. 50 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гриняк Б. П.

Повне рішення складено 23.02.12 Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Дейчаківська О. С. 23.02.12