Рішення № 21638497, 23.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р.

Справа № 5004/144/12 за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі Груп Україна"

про стягнення 62 208,00 грн.

Суддя С.В. Костюк

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: ОСОБА_1 юрисконсульт 2-ї категорії юридичного сектору відокремленого підрозділу, дов. №НЮ-62 від 01.01.2012р.

від відповідача: н/з

Права та обовязки учаснику судового процесу розяснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: позивач - державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" звернувся із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі груп Україна" та просить стягнути 62208 грн. 00 коп. заборгованості за утримання земельної ділянки.

В обґрунтування заявленої вимоги вказує, що між ДТГО "Львівська залізниця" (залізниця) та ТзОВ “Біоенерджі Груп Україна” (Користувач) 12.02.2007 року укладено договір за №36 про подачу та забирання вагонів при станції Ягодин Львівської залізниці, згідно з яким відповідачем у межах смуги відведення залізниці підїзною колією і спорудами контрагента зайнято ділянку землі площею 9 000 кв. м. Відповідно до умов договору Користувач здійснює відшкодування витрат на утримання ділянки землі у смузі відведення наданої відповідно до п.3 договору згідно ставки, яка визначається калькуляцією, затвердженою ДТГО "Львівська залізниця", яка є невідємною частиною договору. Плата за утримання земельної ділянки за період листопад, грудень 2009р. та січень жовтень 2010р. не проведена, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 62208, 00 грн. Направлена на адресу відповідача претензія залишена без задоволення.

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.03.2009р. у справі №04/165-38 було стягнуто плату за утримання ділянки землі наданої ТзОВ “Біоенерджі Груп Україна” за період травень - жовтень 2009р. Рішенням господарського суду Волинської області від 19.10.2010р. у справі №4/57-91 договір №36 від 12.02.2007р. розірвано.

Представник позивача підтримав заявлений позов, просить суд задоволити його в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмових пояснень по суті позовних вимог та правом на участь у судовому засіданні, повноважного представника в судове засідання не направив. Вимог ухвали господарського суду від 15.02.2012р. не виконав.

Ухвала суду від 15.02.12 р. направлена відповідачу за адресою, яка зазначена в позовній заяві та у спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (бульвар Лесі Українки, 12, офіс 321, м. Ковель,Волинська область,45000), інші адреси господарському суду не повідомлялися.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (відповідна позиція викладена в п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році").

У разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обовязковою, господарський суд визнав за можливе розглянути справу за наявними в справі матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

З наданих суду матеріалів, пояснень представника позивача, вбачається наступне.

12.02.2007р. між Державним територіально-галузевим об'єднанням "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (залізниця) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі Груп Україна" (користувач) був укладений договір № 36 про подачу та забирання вагонів при станції Ягодин Львівської залізниці.

За умовами договору у межах смуги відведення залізниці підїзною колією і спорудами контрагента зайнято ділянку землі площею 9 000 кв. м. Користувач зобовязувався сплачувати залізниці за складування вантажів або примикання підїзних колій у смузі відведення згідно ставки п. 22 таблиці 4 Розділу 2 Тарифного керівництва №1 з врахуванням корегуючого коефіцієнта в розрахунковий період.

Відповідно до калькуляції, затвердженої ДТГО "Львівська залізниця" 12.05.2009р., витрати на утримання 1 кв.м. земельної ділянки за місяць становить 0,48 грн.

8 липня 2010 року залізниця звернулася до користувача з претензією за № 96 про оплату заборгованості в сумі 41472 грн. (а.с.11).

19.10.2010р. рішенням господарського суду Волинської області у справі №4/57-91 договір №36 від 12.02.2007р. розірвано.

Станом на день розгляду справи у відповідача існує заборгованість в сумі 62 208,00 грн. у звязку з не оплатою за утримання земельної ділянки за період листопад, грудень 2009р. та січень жовтень 2010р., відповідно до калькуляції, затвердженої ДТГО "Львівська залізниця", яка є невідємною частиною договору.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право на звернення до господарського суду юридичних осіб за захистом порушеного права визначено ст. ст. 1,12, 21 ГПК України.

В силу положення ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували відсутність боргу перед позивачем, а тому вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 62 208 грн. за утримання земельної ділянки по договору № 36 від 12.02.2007р. підставна та підлягає задоволенню.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн. підлягають відшкодуванню з відповідача.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 526, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі Груп Україна" (м. Ковель, бульвар Л.Українки, 12 оф. 321, ЗКПО 34511449, р/р 26005011012001 в ВФ АТ Індекс-Банк, МФО 303633) на користь Державного територіально-галузевого обєднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" (м. Рівне, вул. 16 Липня, 17, ЗКПО 25894955, рахунок 26007707198217 в АТ «Райффайзен банк Аваль»м. Рівне, МФО 333227) 62208 грн. заборгованості за утримання земельної ділянки по договору № 36 від 12.02.2007 року, а також 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С. В. Костюк

Повний текст рішення

складено та підписано

23.02.12