Рішення № 21638420, 21.02.2012, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 лютого 2012 р. Справа 13/1/2012/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Він" (код ЄДРПОУ 36547630, 21001, м. Вінниця, вул. Островського, 59)

до: закритого акціонерного товариства "Вінницький проектний інститут" ( код ЄДРПОУ 07525964, 21009, м. Вінниця, вул. Київська, 14)

про стягнення заборгованості в сумі 145 145,01 грн. за поставлений товар у вигляді теплової енергії

за участю представників сторін :

від позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю

відповідач : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тепло-Він" 03.01.2012 р. звернулось в господарський суд Вінницької області з позовом до закритого акціонерного товариства "Вінницький проектний інститут" про стягнення заборгованості в сумі 145145,01 грн. за поставлений товар у вигляді теплової енергії, з яких 141657,93 грн. - основного боргу, 2487,08 грн. - пені та 1000,00 грн. - штрафу.

Позов обґрунтовано наступним. 07.02.2010 р. між ТОВ "Тепло-Він" та ЗАТ "Вінницький проектний інститут" укладено договір № 0702/4ТЕ на постачання (продаж) теплової енергії, згідно з яким позивач продав відповідачу у відповідності до актів відпуску теплову енергію на загальну суму 151877,23 грн.. Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар виконав частково, сплативши кошти у сумі 10219,30 грн., внаслідок чого виникла заборгованість та нарахування штрафних санкцій. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 04.01.2012 р. порушено провадження у справі № 13/1/2012/5003 за вказаним позовом з призначенням до слухання на 17.01.2012 р., проте в зв'язку з неявкою представника відповідача, та зважаючи на заяву останнього від 16.01.2012 р. про відклання розгляду справи, ухвалою суду від 17.01.2012 р. судове засідання було відкладено на 31.01.2012 року.

Враховуючи клопотання представника відповідача щодо надання терміну для укладення мирової угоди, ухвалою суду від 31.01.2012 року, в судовому засіданні було оголошено перерву на 21.02.2012 року.

На визначену дату в судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач вимог ухвали суду щодо забезпечення явки в судове засідання не виконав, письмових пояснень з обгрунтованням поважності причин невиконання вимог суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою сторін від 31.01.2012 року та штампом на ухвалі суду вих. № 927-928 від 01.02.2012 року.

Відсутність відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, яка підтримала позовні вимоги в повному обсязі, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

07.02.2010 р. між "Тепло-Він" (постачальник) і ЗАТ "Вінницький проектний інститут (споживач) було укладено договір на купівлю-продаж теплової енергії в гарячій воді № 0702/4ТЕ. Договором передбачено наступне: за цим договором постачальник бере на себе зобов'язання продавати та постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді у договірних обсягах, а споживач зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п.1.1); постачальник постачає теплову енергію шляхом подачі в теплові мережі транспортувальної організації, яка здійснює транспортування теплової енергії до споживача (п.2.1); ціна одиниці спожитої теплової енергії зазначається сторонами в додатковій угоді до договору. В разі зміни ціни сторони підписують нову додаткову угоду з зазначенням нової ціни. Розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності, відповідно до додатку цього договору. Проводяться виключно в грошовій формі згідно з чинною додатковою угодою, затвердженою сторонами в установленому порядку. Постачальник, письмово повідомляє споживача про зміну тарифу не пізніше ніж за один календарний місяць до такої зміни. (п.6.1.); споживач щомісячно, протягом опалювального сезону, вносить плату за спожиту теплову енергію відповідно до показів приладів обліку на підставі відповідного акту прийому-передачі теплової енергії. У разі зміни ціни та порядку розрахунків нові ціни і порядок розрахунків є обов'язковим для сторін з моменту введення їх в дію (п.6.2); розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3.); транспортування теплової енергії мережами від постачальника до споживача здійснюється Комунальним підприємством - Вінницької міської ради "Вінницяміськтепло-енерго" (надалі- транспортувальна організація) (п.6.4); Розрахунки по договору виконуються в наступному порядку: Сторони та транспортувальна організація (Комунальне підприємство - Вінницької міської ради "Віннницяміськтеплоенерго") не пізніше 10 числа, місяця наступного за розрахунковим, відповідно до показників приладу обліку, підписують трьохсторонній акт прийому-передачі теплової енергії; Такий підписаний трьохсторонній акт прийому-передачі свідчить про те, що постачальник належним чином поставив теплову енергію, транспортувальна організація здійснила її доставку, а споживач отримав теплову енергію, претензії щодо кількості та якості поставленої теплової енергії відсутні. Остаточні розрахунки за спожиту теплову енергію споживач проводить до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Споживач не сплачує вартість транспортування теплової енергії (п.6.5); У разі не підписання акту приймання-передачі Споживачем, без надання Постачальнику викладених в письмовій формі обґрунтованих заперечень по акту або неповернення Споживачем підписаного акту здачі-прийняття виконаних робіт у 5-ти денний термін, акт вважається визнаним споживачем та є доказом кількості спожитої споживачем у розрахунковому місяці теплової енергії належної якості (п. 6.6); За наявності боргу у споживача за теплову енергію постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від споживача у черговості визначеній ст. 534 ЦК України (п.6.7); Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачене законодавством. У випадку прострочення платежу більш ніж на 1 календарний місяць Постачальник має право стягнути з споживача штраф в розмірі 1000 грн. (п.п. 7.3, 7.3.1); цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 06.02.2011 року. В частині розрахунків договір діє до повного їх проведення (п.10.1).

На виконання умов договору, в період з жовтня 2011 року по грудень 2011 року, позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 151877,23 грн., що стверджується актами відпуску теплової енергії № 113 від 31.10.2011 р. на суму 44219,30 грн., № 128 від 30.11.2011 р. на суму 93679,01 грн. та № 141 від 08.12.2011 р. на суму 13978,92 грн. (а.с. 7-9). Вказані акти обопільно підписано та скріплено печатками позивача та відповідача.

Також з матеріалів справи вбачається, що 07.10.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору № 0710/1КП-ТЕ. У вказаній угоді сторони зазначали наступне. На виконання умов п.6.1 договору та у відповідності до рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради сторони встановили наступну ціну (тариф) на одиницю спожитої теплової енергії : 582,96 грн. з урахуванням ПДВ за 1 Гкал. в період з 08.10.2010 року по 1.11.2010 року; 675,31 грн. з урахуванням ПДВ за 1 Гкал. в період з 1.11.2010 року по 1.06.2011 року.

Оскільки у предметом спору у справі № 13/1/2012/5003 є стягнення коштів за договором № 0702/4ТЕ від 07.02.2010 року, суд зобов'язав позивача ухвалою суду від 17.01.2012 року надати додаткову угоду до вказаного договору, якою встановлено ціну за одиницю спожитої теплової енергії.

Разом з тим, позивачем до матеріалів справи супровідним листом № 08 від 30.01.2012 р. надано суду оригінали документів та письмове пояснення № 07 від 30.01.2012 року наступного змісту. При розгляді справи № 13/1/2012/5003 судом встановлено, що додаткова угода від 07.10.2010 року про зміну ціни (тарифу) на теплову енергію містить посилання на договір № 0710/1КП-ТЕ. Додаткова угода від 07.10.2010 року укладалась безпосередньо, як додаткова угода до договору № 0702/4ТЕ та договір № 0710/1КП-ТЕ не укладався, а посилання на нього в додатковій угоді від 07.10.2010 року є помилковим. Окрім того, у вказаному поясненні повідомляється, що відповідач не заперечував проти встановлення нових цін (тарифів) у відповідності до додаткової угоди від 07.10.2010 року, що підтверджується підписаними сторонами первинними документами (актами відпуску теплової енергії № 113 від 31.10.2011 р., № 128 від 30.11.2011 р., № 141 від 08.12.2011 р.) та актом звіряння розрахунків № 21 від 31.01.2012 року.

Також позивачем було направлено відповідачу вимогу про оплату боргу № 01478 від 22.12.2011 року з проханням в семиденний строк перерахувати на поточний рахунок ТОВ "Тепло-Він" суму боргу - 141657,93 грн.. Факт направлення та одержання вказаної вимоги підтверджується авіанакладною від 21.12.2011 року. На зазначену вимогу відповідачем відповіді не надано.

В свою чергу, відповідач за отриману теплову енергію, розрахувався частково в сумі 10219,30 грн., що підтверджується банківською випискою від 01.12.2011 р., та платіжним дорученням № 785 від 01.12.2011 року. Призначенням платежу за вказаним платіжним дорученням є оплата коштів за теплову енергію згідно рахунку № 127 від 01.11.2011 року.

16.01.2012 року, позивач та відповідач погодили обопільно підписаним актом звіряння розрахунків № 20 суму наявної заборгованості у розмірі 141657,93 грн..

Станом на 16.01.2012 р. (день звернення позивача до суду) основний борг відповідача перед позивачем склав 141657,93 грн..

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо продажу, постачання та оплати теплової енергії.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пункт 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, визначає, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідач доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 141657,93 грн., підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме, договором купівлі-продажу теплової енергії № 0702/4ТЕ від 07.02.2010 р., актами відпуску теплової енергії № 113 від 31.10.2011 р., № 128 від 30.11.2011 р., № 141 від 08.12.2011 р., письмовими розрахунками. Також наявна заборгованість підтверджується актом звіряння розрахунків № 20 від 16.01.2012 року.

Окрім того, згідно позовних вимог та письмових розрахунків, позивач просить стягнути з відповідача 2487,08 грн. пені за період з листопада 2011 року по грудень 2011 р. та 1000,00 грн. - штрафу.

Пунктами 7.3, 7.3.1 договору № 0702/4ТЕ від 07.02.2010 року, сторони погодили, що споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення, якщо інше не передбачене законодавством. У випадку прострочення платежу більш ніж на 1 календарний місяць постачальник має право стягнути з споживача штраф в розмірі 1000 грн..

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч.1 ст. 549 ЦК України, визначається, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

В разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не провів розрахунок за договором у встановлений п. 6.5 договору (до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим) термін, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення вимоги про стягнення з нього на користь позивача пені та штрафу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 2487,08 грн. пені за період з листопада 2011 року по грудень 2011 р. та 1000,00 грн. - штрафу, згідно розрахунку наданого суду підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. ст.4-3, 4-5, 32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства "Вінницький проектний інститут" (код ЄДРПОУ 07525964, 21009, м. Вінниця, вул. Київська, 14, р/р 26001073910001 у філії АКБ "Імексбанк", м. Вінниця, МФО 302690) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тепло-Він" (код ЄДРПОУ 36547660, 21001, м. Вінниця, вул. Островського, 59, р/р 26007000014161 в ПАТ "Креді Агріколь Банк" у м. Києві, МФО 300614) 141657,93 грн. суми основного боргу, 2487,08 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу та 2903,00 грн. відшкодування витрат повязаних із сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 22 лютого 2012 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21009, м. Вінниця, вул. Київська, 14)