Рішення № 21637853, 17.02.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2012Справа №5002-2/3773-2011 за позовом Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», м. Ялта

до відповідачів: 1) Коктебельської селищної ради, м. Феодосія, смт Коктебель

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрит», м. Феодосія, смт Коктебель

про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Суддя Толпиго В.І.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність №475 від 13.02.2012 року, юрисконсульт 1 категорії юридичного відділу.

Від відповідачів - не зявились

Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Протизсувне управління» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Коктебельської селищної ради і Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрит» та просить суд визнати незаконним та скасувати рішення 3-ї сесії 24-го скликання Коктебельської селищної ради від 23.05.2002 р. № 195 «Про передачу в оренду земельної ділянки Колективному підприємству «Александрит», визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 30.07.2002 р., який укладений між Коктебельською селищною радою та Колективним підприємством «Александрит».

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення 3-ї сесії 24-го скликання Коктебельської селищної ради від 23.05.2002 р. № 195 «Про передачу в оренду земельної ділянки Колективному підприємству «Александрит» між Коктебельською селищною радою та Колективним підприємством «Александрит» був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,2364 га, розташованої в м. Феодосія, смт. Коктебель, пляж у районі набережної. Позивач вважає, що рішення 3-ї сесії 24-го скликання Коктебельської селищної ради від 23.05.2002 р. № 195 та договір оренди є такими, що порушують права та інтереси Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління». Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до господарського суду.

21.10.2011 року до господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрит" надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач зазначає, що позов КРП «Протизсувне управління» ґрунтується на припущеннях та документах, які не мають ніякого відношення до орендованої земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Александрит". З акту прийому в експлуатацію державною комісією закінченого будівництвом споруди від 18 травня 1984 року та договору оренди земельної ділянки від 13.07.2002 року не вбачається розташування земельної ділянки ТОВ «Александрит» на берегоукріплювальних спорудах Коктебельської бухти 1-го комплексу. Крім того, позивачем вказано, що він є балансоутримувачем берегоукріплювальних споруд, але на підтвердження цього, він не надав жодного доказу. Не є також належним доказом креслення берегоукріплювальних споруд, виконані відділом внутрішнього спостереження КРП «Протизсувне управління», оскільки цей документ зроблений ні з проекту забудови цих споруд, ні з документації землеустрою, ні з генерального плану міста, а самостійно зацікавленою особою, з помилковим визначенням користувача берегоукріплювальних споруд - ПП ОСОБА_2, який не є ТОВ «Александрит». Відповідач також зазначив, що для доказу того, що ТОВ «Александрит», уклавши договір оренди земельної ділянки з Коктебельською селищною радою, ніколи не займав берегоукріплювальні споруди, необхідно призначити судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою господарського суду від 07.11.2011 року по справі була призначена будівельно-технічна експертиза та зупинено провадження по справі.

06.02.2012 р. до господарського суду Автономної Республіки Крим від ТОВ «Кримське експертне бюро» надійшов висновок судової будівельно - технічної експертизи № 145/11 від 22.12.2011 р. по господарській справі № 5002-2/3773-2011.

16.02.2012 року від позивача надійшло пояснення, яким позивач повністю погоджується з висновком судової будівельно технічної експертизи. Позивач наполягає на позовних вимогах та зазначає, що Коктебельська селищна рада при прийнятті спірного рішення вийшла за межі повноважень та фактично розпорядилась не належним їй майном пляжем, який є берегоукріплювальною спорудою.

17.02.2012 року від представника ТОВ «Александрит» надійшла телефонограма, в якій відповідач просить суд відкласти розгляд справи у звязку із неможливістю прибути до судового засідання по причині погодних умов (ожеледиця).

Суд відмовляє в задоволенні клопотання ТОВ «Александрит» про відкладення розгляду справи на підставі наступного:

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Разом з тим, участь в судовому засіданні є правом, яке учасник судового процесу реалізовує самостійно, виходячи з власного законного інтересу та враховуючи необхідність такої участі, зумовлену обставинами, що впливають на вирішення спору.

Стаття 77 ГПК України встановлює, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Зокрема такою обставиною є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. З даної статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Стаття 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Задоволення клопотання відповідача призвело б до порушення строків розгляду даної справи.

В результаті розгляду справи суд дійшов до висновку про те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та наявних у справі документів достатньо для розгляду спору по суті, неявка представників відповідачів цьому не перешкоджає.

Представник Коктебельської селищної ради в судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений рекомендованою кореспонденцією.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Рішенням 3-ої сесії 24-го скликання Коктебельської селищної ради від 23.05.2002 року №195 затверджений проект відводу земельної ділянки Колективного підприємства «Александрит» для обслуговування пляжного комплексу для комерційної діяльності. Передано Колективному підприємству «Александрит» земельну ділянку в оренду строком на 10 років площею 0,2364 га, в тому числі по угіддям: відкритті землі без рослинного покрову з незначним рослинним покровом - 0,2364 га., в тому числі піски 0,2364 га, за рахунок земель загального користування, що входить до категорії земель жилої та громадської забудови у межах селища Коктебель. Земельна ділянка розташована: селище Коктебель, пляж в районі набережної (кадастровий номер: 01116457 00 00:000:0124).

Між Коктебельською селищною радою (орендодавець) та Колективним підприємством «Александрит» (орендар) був укладений договір оренди землі від 30 липня 2002 року.

Відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає у термінове, платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку, кадастровий номер 01116457 00:000:0124, розташовану в Україні, Автономній Республіці Крим, місті Феодосії, селищі міського типу Коктебель, пляж у районі набережної.

Згідно з пункту 1.2 договору розмір земельної ділянки 0,2364 га, у тому числі за угіддями: відкритті землі без рослинного покрову або з незначним рослинним покровом - 0,2364 га., в тому числі піски 0,2364 га, за рахунок земель загального користування що входить до категорії земель жилої та громадської забудови у межах смт. Коктебель.

На земельну ділянку передбачене обмеження згідно з ст. 113 Земельного кодексу України та КОПСЗ і ПЗУ п. 1.3. додержання режиму використання земель для охоронних та санітарно-захисних зон, ДБН 360-92, п. 10, площею 0,2362 га. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування пляжного комплексу (п.1.3 договору).

Згідно з п. 2.1 строк дії договору визначений 10 років, з моменту його державної реєстрації.

Дослідивши правовідносини, які склались між сторонами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до Статуту Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» зазначене підприємство входить до складу майна, що належить Автономній Республіці Крим, знаходиться в сфері управління Міністерства будівельної політики архітектури Автономної Республіки Крим, що є органом управління майном.

18 травня 2004 року був підписаний «Акт прийомки в експлуатацію Державною прийомною комісіє закінченого будівництвом (реконструкцією) будівлі (споруди) житлово-цивільного призначення». Зазначеним актом прийняті в експлуатацію берегоукріплювальні споруди Коктебельської бухти - 1-ий комплекс протяжністю 119 метрів берегової полоси.

Відповідно пункту 6 постанови Ради Міністрів УРСР від 26.06.1986р. №238 «Про підвищення ефективності робіт по захисту берегів Чорного і Азовського морів від руйнування» берегоукріплювальні споруди Коктебельської бухти смт. Коктебель, включаючи штучно створені хвильогасящі пляжі, взяті на баланс і враховані в складі основних фондів Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» з визначенням амортизаційних відрахувань по нормам, встановленим для основних гідротехнічних споруд.

Додатком №1 до постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 29.06.1992р. №110-1 «Про розмежування майна державної (Республіки Крим) власності та власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної)», прийнятої у відповідності до постанови Верховної Ради Української РСР «Про введення в дію Закону Української РСР «Про власність», майновий комплекс Кримського протизсувного управління віднесено до загальнореспубліканської власності Криму.

Згідно пункту 21 додатку 3 до постанови Верховної Ради АР Крим «Про склад майна, яке належить Автономній Республіці Крим» від 15.03.2000р. №982-2/2000 берегоукріплювальні споруди Коктебельської бухти смт. Коктебель у складі 3-х комплексів, у тому числі трьох ділянок у складі 1-го комплексу, загальною довжиною 3,0 км віднесено до майнової належності Автономної Республіки Крим, та які знаходяться на балансі КРП «Протизсувне управління».

Передана Товариству з обмеженою відповідальністю «Александрит» рішенням 3-ої сесії 24-го скликання Коктебельської селищної ради від 23.05.2002 року №195 в оренду відповідно до договору від 30 липня 2002 року земельна ділянка площею 0,2364 га, яка знаходиться в м. Феодосії, смт. Коктебель, пляж у районі набережної, для обслуговування пляжного комплексу, є земельна ділянка, яка зайнята берегоукріплювальними спорудами Коктебельської бухти смт. Коктебель.

Згадані споруди знаходяться у складі 1-го комплексу берегоукріплювальних споруд Коктебельської бухти смт. Коктебель, є майновою належністю Автономної Республіки Крим, відносяться до державної власності та знаходяться на балансі Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» на праві господарського відання.

У висновку судової будівельно-технічної експертизи від 22 грудня 2011 року №145/11, проведеною ТОВ «Кримське експертне бюро», зазначено, що територія пляжу, яка перебуває в оренді у ТОВ «Александрит» по договору оренди землі від 30.07.2002 року, є берегоукріплювальною спорудою. Територія пляжу, яка передана в оренду Коктебельською селищною радою Товариству з обмеженою відповідальністю «Александрит» по договору оренди землі від 30.07.2002 року знаходиться на берегоукріплювальних спорудах Коктебельської бухти 1-ий комплекс, прийнятих в експлуатацію державною комісією закінченим будівництвом по акту від 18.05.1984 року.

Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.

Пунктом 5.2 Статуту Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” визначено, що майно підприємства входить до складу майна, яке належить Автономній Республіці Крим і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Таким чином, Коктебельська селищна рада, приймаючі рішення «Про передачу в оренду земельної ділянки Колективному підприємству «Александрит»» та укладаючи 30 липня 2002 року договір оренди земельної ділянки площею 0,2364 га, розташованої за адресою: м. Феодосія, смт. Коктебель, пляж у районі набережної, з КП «Александрит» для обслуговування пляжного комплексу, розпорядилася берегоукріплювальними гідротехнічними спорудами, які закріплені за Кримським республіканським підприємством “Протизсувне управління” на праві господарського відання, за відсутності наданих їй на це повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено обовязок органів місцевого самоврядування діяти тільки на підставах, у межах повноважень і способів, які передбачені Конституцією і законами України.

Згідно частини 3 статті 24 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого врядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Згідно частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Тобто обовязковою умовою визнання недійсним акту є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушенням у звязку з цим прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин серед яких, зокрема, розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як встановлено в ході судового розгляду Коктебельська селищна рада прийняла рішення «Про передачу в оренду земельної ділянки КП «Александрит»» від 23.05.2002р. №195 та уклала договір оренди (реєстраційний №4649) про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Александрит» берегоукріплювальних гідротехнічних споруд.

З приписів земельного законодавства та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» слідує, що Коктебельська селищна рада при прийнятті спірного рішення та укладанні договору перевищило свої повноваження щодо передачу в оренду берегоукріплювальних гідротехнічних споруд.

Рішення «Про передачу в оренду земельної ділянки КП «Александрит»» від 23.05.2002р. №195прийнято Коктебельською селищною радою з перевищенням визначених Конституцією і законами України повноважень, з порушенням закону, тобто порушує охоронювані законом права і інтереси позивача, що є підставою для визнання такого рішення незаконним в судовому порядку.

Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання сторонами (стороною) на момент вчинення правочину вимог, встановлених статтею 203 Цивільного кодексу України.

Оскільки судом встановлено, що Коктебельська селищна рада не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності при прийнятті рішення «Про передачу в оренду земельної ділянки КП «Александрит»» від 23.05.2002р. №195, рішення прийнято з порушенням закону, договір оренди земельної ділянки також не відповідає закону і підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України сплачене позивачем державне мито у сумі 170,00грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться відповідачів.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 17 лютого 2012 року.

Повний текст рішення складено 22 лютого 2012 року.

Керуючись ст.ст.49, 82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасувати рішення 3-ої сесії 24-го скликання Коктебельської селищної ради «Про передачу в оренду земельної ділянки КП «Александрит» від 23.05.2002 року №195.

3.Визнати укладений між Коктебельською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Александрит» договір оренди землі від 30 липня 2002 року, зареєстрований в реєстрі №4649, недійсним.

4.Стягнути з Коктебельської селищної ради (98186, м. Феодосія, смт. Коктебель, пров. Висотний, 1) на користь Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” (98604, м. Ялта, вул.. Горького, 30, ОКПО 03348324, МФО 324010, р/р26003515513221 в КРФ АКБ Укрсоцбанк м. Сімферополь) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Александрит» (98100, м. Феодосія, вул.. Морська, 6, ідентифікаційний код 24865785) на користь Кримського республіканського підприємства “Протизсувне управління” (98604, м. Ялта, вул.. Горького, 30, ОКПО 03348324, МФО 324010, р/р26003515513221 в КРФ АКБ Укрсоцбанк м. Сімферополь) суму 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.