Постанова № 21637606, 21.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"21" лютого 2012 р. Справа № 5024/1688/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.,

суддіПолянський А.Г.,

Яценко О.В., розглянувши

касаційну скаргу ПАТ "ЕК "Херсонобленерго"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року

у справі№ 5024/1688/2011 Господарського суду Херсонської області

за позовомПАТ "ЕК "Херсонобленерго"

доВАТ "Херсонський завод карданних валів"

прозобов'язання відповідача укласти договір про постачання електричної енергії, викладений в редакції додаткової угоди

за участю представників сторін:

позивача – не з'явились, відповідача –не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

          Рішенням Господарського суду Херсонської області від 27.09.2011 р. (суддя –Гридасов Ю.В.) позов задоволено. Зобов'язано ВАТ "Херсонський завод карданних валів" укласти в редакції публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" Договір про постачання електричної енергії № 687 від 26.06.2003 р., викладений в редакції додаткової угоди від 07.06.2011 р., з додатками, включаючи спірні пункти 2.2.3, 2.3.5, 6.1.3 зазначеного Договору, у наступній редакції зазначеної Додаткової угоди. Стягнуто з ВАТ "Херсонський завод карданних валів" на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" 85грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 р. (судді –Разюк Г.П., Колоколов С.І., Аленін О.Ю.) рішення Господарського суду Херсонської області від 27.09.2011 р. скасовано, у позові відмовлено.

          Не погоджуючиcь з постановою апеляційного господарського суду, ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати а рішення місцевого господарського суду залишити без змін, мотивуючи скаргу доводами про порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Сторони не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2011 р. Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до ВАТ "Херсонський завод карданних валів" про зобов’язання укласти в його редакції договір про постачання електричної енергії № 687 від 26.06.2003 р., викладений в редакції додаткової угоди від 07.06.2011 р. з додатками, включаючи спірні пункти 2.2.3, 2.3.5,6.1.3 договору.

Позовні вимоги мотивовані приписами ст. ст. 179, 181 ГК України та п. 5.2 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910 зі змінами та доповненнями), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18 листопада 2005 р. за № 1399/11679.

У зв’язку з внесенням змін та доповнень до Правил ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" надало ВАТ "Херсонський завод карданних валів" проект додаткової угоди від 07.06.11р до договору про постачання електричної енергії № 687 від 26.06.2003 р., в якому з метою приведення у відповідність до чинних Правил запропонував у якості додатку до додаткової угоди нову редакцію договору про постачання електричної енергії № 687 з усіма додатками до нього.

Разом з цим, відповідач підписав додаткову угоду та всі додатки до договору без застережень, а нову редакцію договору підписав з протоколом розбіжностей та передав означені документи позивачу 03.08.2011р., що підтверджується матеріалами справи.

Також з матеріалів справи вбачається, що п. 2.2.3 договору, який передбачає, що постачальник зобов’язаний повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за 5 днів до введення їх в дію, відповідач пропонував викласти в наступній редакції: повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово за десять днів до введення їх в дію.

Пункт 2.3.5 договору, який встановлює, що споживач зобов’язаний затверджувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред’явленням службового посвідчення до засобів (систем)обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії, відповідач в протоколі розбіжностей виклав наступним чином: затверджувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника за пред’явленням службового посвідчення до засобів (систем)обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії за погодженням із споживачем та з дотриманням внутрішніх правил, затверджених споживачем.

Пункт 6.1.3, згідно до якого електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за 3 дні у разі відсутності у споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок; споживання електричної енергії споживачем після закінчення строку дії цього договору; недопущення споживачем посадових осіб органів, на які покладено відповідні обов’язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії, відповідач пропонував викласти в наступній редакції: електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником з повідомленням споживача не пізніше ніж за 3 дні у разі відсутності у споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок, за приписом уповноважених державних органів; недопущення без поважних причин споживачем посадових осіб органів, на які покладено відповідні обов’язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахункових засобів обліку електроенергії; споживання електричної енергії споживачем після закінчення строку дії цього договору, якщо на новий строк його не укладено без поважних причин з вини споживача.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що додатковою угодою узгоджується фактично новий договір.

Оскільки у п.1 додаткової угоди зазначається, що сторони у зв'язку з внесенням змін та доповнень до Правил, керуючись вимогами Постанови НКРЕ України від 17.10.05 р. № 910 досягли згоди привести договір про постачання електричної енергії № 687 від 26.06.03 р. у відповідність до чинних Правил шляхом викладення його та додатків до нього єдиним змістом з відповідними змінами та доповненнями у редакції додатку № 1 до даної додаткової угоди, яким і є новий текст договору.

Згідно п 5.2 Правил користування електричною енергією встановлено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови ( п. 4 ст. 179 ГПК України).

Пункт 4 ст. 181 ГК України визначає, що за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Отже, відповідач мав право скласти протокол розбіжностей до договору і викласти окремі його умови у власній редакції.

Згідно змісту запропонованих відповідачем змін п. 2.2.3,2.3.5,6.1.3 договору, вони конкретизують відповідні умови типового договору і не стосуються його принципових положень.

За таких обставин, редакція змінених пунктів може бути викладена в договорі.

Згідно п. 7 ст. 181 ГК України, якщо сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

З матеріалів справи вбачається, що протокол розбіжностей було отримано позивачем 03.08.2011 р., а відповідно позивач маючи не врегульовані розбіжності мав звернутися до суду протягом 20 днів з моменту його отримання, тобто до 23.08.2011 р.

Однак, в зазначений термін позивач не використав цього права, а тому в силу вищезазначених норм з 24.08.2011 р., позиція відповідача вважається прийнятою, а договір таким що набрав чинності, і, на час подачі позову, діє в редакції відповідача.

Таким чином колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимога позивача про зобов’язання укласти в його редакції договір про постачання електричної енергії № 687 від 26.06.2003 р., викладена в редакції додаткової угоди від 07.06.2011р. з додатками, включаючи спірні пункти 2.2.3, 2.3.5,6.1.3 договору не підлягає задоволенню.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:          

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна Компанія" "Херсонобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 29.11.2011 року у справі № 5024/1688/2011 Господарського суду Херсонської області залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Полянський А.Г.

                                                                                Яценко О.В.