Рішення № 21628983, 23.12.2011, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2-3249/11

пр. № 2/2608/21570/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2011 року

справа №2-3249/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2011року Святошинський районний суд м.Києва

в складі: головуючого судді Мазур І.В.

при секретарі Григоренко О.М.

з участю представника позивача Калабухова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом Закритого Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Плюс», 3-тя особа ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, при цьому в обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 22.04.2010р. відбулося ДТП за участю застрахованого автомобіля Cheri Т11Tigо держномер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ДЕУ Ланос держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 В результаті ДТП було завдано шкоди автомобілю Cheri Т11Tijjо держномер НОМЕР_1. Винним в скоєнні ДТП визнаний відповідач ОСОБА_2 2.06.2008р. між власником автомобіля ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір страхування.

Підставою для виплати страхового відшкодування згідно даного договору є звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту. Страхувальнику було виплачено страхове відшкодування на суму в розмірі 3648грн.32коп. з урахуванням визначеної Договором страхування франшизи. Факт виплати підтверджується платіжним дорученням №5659 від 13.05.2010року. В судовому засіданні уточнив позовні вимоги і з урахуванням того, що автомобіль ОСОБА_2 застрахований ТОВ «СК «Плюс»просив стягнути з відповідача страхової компанії 3187грн.32коп., з відповідача ОСОБА_2 розмір франшизи 461грн.

Також просив стягнути судові витрати по справі.

Відповідачі належним чином повідомлялися про день слухання справи. Суд, керуючись вимогами ст.ст.74,77,ч.4 ст.169, 224-228 ЦПК України, вважає можливим постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Представник позивача проти такого вирішення справи не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.

22.04.2010р. відбулося ДТП за участю застрахованого автомобіля Cheri Т11Tijjо держномер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ДЕУ Ланос держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 В результаті ДТП було завдано шкоди автомобілю Cheri Т11 Tijjо держномер НОМЕР_1.

2.06.2008р. між власником автомобіля ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір страхування./а.с.3/

Винним в ДТП згідно постанови Святошинського районного суду м.Києва від 26.05.2010р. визнаний відповідач ОСОБА_2./а.с.10/

Згідно звіту №0257 від 27.04.2010р. розмір заподіяної шкоди становить вартість матеріального збитку становить 4109грн.32коп./а.с.6-8/

Страхувальнику було виплачено страхове відшкодування на суму в розмірі на суму в розмірі 3648грн.32коп. з урахуванням визначеної Договором страхування франшизи. Факт виплати підтверджується платіжним дорученням №5659 від 13.05.2010року../а.с.12/

Крім того, судом встановлено, що згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів укладеного 18.04.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Плюс»та відповідачем ОСОБА_2 автомобіль останнього застрахований./а.с.44/

Згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ч.5 даної статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Враховуючи докази, оцінку яким суд дав вище, суд приходить до висновку про обгрунтуваність позовних вимог позивача та стягує на його користь з ОСОБА_2 461грн. (чотириста шістдесят одна грн..)-розмір франшизи, з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Плюс»завдану шкоду в порядку регресу в розмірі 3187грн.32коп.( три тисяч сто вісімдесят сім грн.32коп.).

Керуючись вимогами ст.88 ЦПК України на користь позивача з відповідачів пропорційно до задоволених позовних вимог суд стягує судові витрати по справі:

З ОСОБА_2 4грн.61коп. судовий збір та 60грн. за інформаційно-технічне забезпечення, а всього 64грн.61коп.

З Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Плюс»46грн.39коп. судовий збір та 60грн. за інформаційно-технічне забезпечення, а всього 166грн.39коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.27 Закону України «Про страхування», ст.993 , ч.2 ст.1187 ЦК України, ст.ст.3, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224-228, 292, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 народження на користь Закритого Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(код ЕДРПОУ33248430 МФО 305299 р/р 26507050000686 у ПАТ КБ «Приватбанк»м.Дніпропетровська) розмірі франшизи 461грн., судові витрати 64грн.61коп., а всього 525грн.61коп. (пятсот двадцять п»ять грн..61коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Страхова компанія «Плюс»(код ЕДРПОУ 31158052) на користь Закритого Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(код ЕДРПОУ33248430 МФО 305299 р/р 26507050000686 у ПАТ КБ «Приватбанк»м.Дніпропетровська) суму страхового відшкодування в розмірі 3187грн.32коп.( три тисяч сто вісімдесят сім грн..32коп.), судові витрати по справі 166грн.39коп., а всього 3353грн.71коп.(три тисячі триста пятдесят три грн..71коп.).

За письмовою заявою відповідачів, поданою до суду протягом 10 днів, заочне рішення може бути переглянуте.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

< Текст >