Рішення № 2162347, 24.06.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, місто Київ, вул. Комінтерну, 16                                                            230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" червня 2008 р.Справа №9/263-08 Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи», м. Київ,

до

третя особа:Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест», м. Ірпінь,

Комунальне підприємство Київської обласної ради Ірпінське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, м. Ірпінь,

про визнання права власності, за участю представників:

позивача:Яковенко Т.Ю. –представник за довіреністю б/н від 26.05.2008р.,

відповідача:не з’явились,

третьої особи:не з’явились, обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи»(далі –ТОВ «Інвестиційні системи», позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест»(далі –ЗАТ «Укрбудінвест», відповідач), третя особа Комунальне підприємство Київської обласної ради Ірпінське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна (далі - КП КОР Ірпінське БТІ) про визнання права власності на частину об’єкту незавершеного будівництва –житловий будинок за будівельною адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Миру, 3-Б в частині а) двокімнатної квартири №73, що розташована на 07 поверсі секції №3; б) двокімнатної квартири №78, що розташована на 07 поверсі секції №3.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем 05.12.2003р. укладено договір про пайову участь у будівництві житла, на виконання якого позивачем було сплачено 1120345,24 грн. Проте, як зазначає, відповідач до цього часу не виконав умови договору в повному обсязі, а збудований об’єкт залишається об’єктом незавершеного будівництва.

Ухвалою від 12.05.2008 року порушено провадження по справі №9/263-08, розгляд справи призначено на 27.05.2008 року.

В судове засідання 27.05.2008р. представники відповідача та третьої особи не з’явились, вимоги ухвали від 12.05.2008 року не виконали, відзив на позов не подали, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено.

У судове засідання 24.06.2008 року представники відповідача та третьої особи повторно не з’явилися, вимоги ухвали від 27.05.2008 року не виконали, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи»(далі –«Пайовик») та Закритим акціонерним товариством «Укрбудінвест»(далі –«Замовник –Генеральний підрядник») 05.12.2003р. укладений Договір №3 про пайову участь у будівництві житла (далі –Договір).

Предметом цього Договору є пайова участь у будівництві житла в обсязі 622,76 кв. м. загальної площі квартир в житловому будинку за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Миру, 3-Б, згідно якої Пайовик передає Замовнику-Генпідряднику матеріальні цінності, кошти та інші активи, а Генпідрядник направляє їх виключно на будівництво вищезазначеного житла.

Як підтверджується матеріалами справи 12.12.2003 року позивач (пайовик) відповідно до платіжного доручення №22 перерахував на поточний рахунок відповідача (генпідрядника) 1120345, 24 грн. (один мільйон сто двадцять тисяч триста сорок п’ять грн. 24 коп.), що повністю відповідає сумі інвестицій, яку Сторони узгодили освоїти згідно з п. 1.3. договору.

Таким чином, пайовик свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, в результаті чого за Актом прийому-передачі №1-15/03 від 15.12.2003 року йому були передані майнові права на вісім квартир загальною площею 622,76 кв. м.

Згідно п. 3 Додаткової угоди №1 від 11.12.2003р. до договору №3 від 05.12.2003 року про пайову участь у будівництві житла, Замовник –Генеральний підрядник зобов’язується побудувати та передати Пайовику в термін до 2 кварталу 2005 року житло, визначене п. 1. цієї додаткової угоди.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.4 Прикінцевих положень ГК України Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Отже, до правовідносин між відповідачем та позивачем, що продовжують існувати після 01.01.2004р. суд застосовує відповідні положення ГК України.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України (положення якого застосовуються до правовідносин після 01.01.2004р), одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

За таких обставин, судом встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Укрбудінвест»станом на момент звернення позивача до суду, не виконало свого зобов’язання щодо передачі ТОВ «Інвестиційні системи»622,76 кв. м. загальної площі квартир в житловому будинку за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Миру, 3-Б. Крім того, відповідачем порушено умови п. 3 Додаткової угоди №1 від 11.12.2003 року до договору №3 про пайову участь у будівництві житла щодо дати введення в експлуатацію будинку, квартири якого є об’єктами інвестицій.

Відповідно до ст. 177, 190 ЦК України майнові права є об’єктами цивільних прав і як особливий об’єкт вважаються майном. Майновими правами визнаються суб’єктивні права учасників правовідносин, які пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу і обміну майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. За загальним правилом (ст. 331 ЦК України), особа, яка створила річ на підставі договору, набуває право власності на неї. Дана норма є диспозитивною, вона дозволяє набути право власності на річ, яка виготовлена за договором, іншій особі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту прав та інтересів є визнання права. Статтею 147 Господарського кодексу України також передбачено, що майнові права захищаються у спосіб, зазначений у ст. 20 цього кодексу, а саме, шляхом визнання наявності або відсутності прав.

Таким чином сторони, уклавши договір про пайову участь у будівництві, вчинили дії, направлені на перехід права власності, передавши право вимоги у майбутньому.

Згідно статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи те, що зазначений договір з відповідною додатковою угодою та актом прийому - передачі майнових прав, має на меті реальне настання правових наслідків і в судовому порядку не був розірваний, визнаний недійсним та неукладеним, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, законними, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»до створення єдиної системи органів державної реєстрації прав реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (пункт 5 Прикінцевих положень цього Закону).

Згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є зокрема, рішення суду про право власності на об’єкт незавершеного будівництва.

Бюро технічної інвентаризації проводять державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно згідно із вимогами Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18 лютого 2002 року за N 157/6445), на підставі документів, що визначені цим Тимчасовим положенням. При цьому БТІ також здійснюють реєстрацію права власності на об’єкт незавершеного будівництва, з врахуванням вимог, що визначені в Листі Міністерства юстиції України «Щодо порядку державної реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва»19-32/1 від 10.05.2006р.

Витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст. ст. 1, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31, р/р 26005000480401 в АКБ «Київ», МФО 322498, код ЄДРПОУ 32162646)

право власності на об’єкт незавершеного будівництва –житловий будинок за будівельною адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Миру, 3-Б в частині

а) двокімнатної квартири №73, що розташована на 07 поверсі секції №3,

б) двокімнатної квартири №78, що розташована на 07 поверсі секції №3,

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрбудінвест»(08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Миру, буд. 16, код ЄДРПОУ 31119158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційні системи»(01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 31, р/р 26005000480401 в АКБ «Київ», МФО 322498, код ЄДРПОУ 32162646) 2202,34 грн. (дві тисячі двісті дві грн. тридцять чотири коп.) витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн.) витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя