Постанова № 21623404, 24.02.2012, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

В І Л Ь Н О Г І Р С Ь К И Й М І С Ь К И Й С У Д Д Н І П Р О П Е Т Р О В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

51700, м. Вільногірськ, вул. Жовтнева, 14-а, тел. (05653) 5-07-41

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 року Справа № 407/66/2012

п/с № 2а/407/50/2012

Суддя Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, Шаповал Г.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України (УПФУ) в м. Вільногірську, Дніпропетровській області, про зобовязання здійснити перерахунок призначеної пенсії,

В С Т А Н О В И В:

24.01.2012 року позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому прохає:

- поновити їй строк на подачу цього позову з 05.05.2011 року, до шестимісячного строку, який передував подачі цього позову;

- зобовязати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату пенсії у розмірі, що визначається відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», пункту 11 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за 2009 рік, що складає 1650,43 грн., з 05.05.2011 року по час винесення рішення за цим позовом з врахуванням фактично сплачених на її користь сум;

- зобов'язати відповідача, з 05.05.2011 року, та у подальшому, до наступного перерахунку, щомісячно нараховувати та виплачувати їй пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки України за 2009 рік, тобто 1650,43 грн., відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту 11 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона одержує державну пенсію за віком, призначену Управлінням Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області. Вона перебуває на обліку у відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, як пенсіонер за віком, і відповідно отримує пенсію з березня 2004 року.

В свою чергу після оформлення пенсії за віком, вона продовжувала працювати, і була застрахованою особою в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Маючи 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії і здійснення першого перерахунку, вона звернулася з письмовою заявою до відповідача у травні 2010 року, щодо здійснення їй перерахунку пенсії згідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», однак відповідач не застосував при проведенні перерахунку середню заробітну плату в Україні в 2009 році, а застосував середню заробітну плату в Україні в 2007 році. У березні 2011 року, вона звернулася з відповідним адміністративним позовом до суду. Постановою Вільногірського міського суду від 04.05.2011 року, по справі № 2а-325/11/0407, її позов був задоволений, і відповідач був примушений здійснити перерахунок та виплату призначеної їй пенсії з 01.06.2010 року по 04.05.2011 року, виходячи з розміру середньої заробітної плати в Україні в 2009 році. В цей час на вищезазначену постанову суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, яка до цього часу не розглянута Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом.

Позивач вважає дії відповідача у вигляді відмови у перерахунку призначеної їй пенсії із застосуванням середньої заробітної плати в Україні за 2009 рік, після 04.05.2011 року, і до цього часу неправомірними, виходячи з наступного.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Пенсійний Фонд України, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року №1261 та організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією.

Управління Пенсійного Фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно Головним Управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(зі змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік»), було передбачено, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року було визнано неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 107-УІ від 28 грудня 2007 року щодо внесення змін до ст.ст. 40,42 Закону України Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»у разі визнання положень актів такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, на цей час відновлено дію ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній до внесення змін Законом України" N 107-УІ від 28 грудня 2007 року.

Статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», передбачено, що під час обчислення пенсії застосовується показник середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки за рік, що передує року звернення за призначенням чи перерахунком пенсії.

Як вбачається з частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в редакції від 09.07.2003 року № 1058-ІУ заробітна плата, з якої відповідно до частини 1 ст. 40 зазначеного Закону обчислюється пенсія, визначається за формулою : Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кзі + Кз2 + КзЗ + ... + Кзп); К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Тобто, якщо перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, то ця заробітна плата відповідно до частини 2 ст. 40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, тобто за цим позовом за 2009 рік.

Відповідно до частини 1 підпункту 3 пункту 11 Постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», в разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період, що настає після призначення пенсії, не підлягає виключенню згідно з абзацом 3 частини 1 статті 40 Закону. Вказана норма неконституційною не визнавалась, хоча окремі положення Постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року, були предметом перевірки Конституційним Судом України (справа №1-27/2009 від 08.09.2009).

В Постанові КМУ № 530 від 28.05.2008 чітко зазначено, що показник середньої заробітної плати враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Оскільки пенсію їй було перераховано у 2010 році, то повинен застосовуватись показник середньої заробітної плати за 2009 рік.

Відповідач позов не визнав та надав заперечення, із яких витікає, що позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії із застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії не відповідають нормам Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(надалі Закон). Відповідно до частини другої статті 5 Закону виключно цим Законом визначаються умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнані неконституційними зміни, внесені до статті 42 Закону, у звязку з чим з 22.05.2008 відновилася попередня редакція частини четвертої цієї норми, яка передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону. Частиною 1 ст. 40 Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Положення щодо застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії міститься у частині другій статті 40 Закону, на яку стаття 42 Закону не посилається. Крім того, як зазначено вище, згаданий показник застосовується при призначенні пенсії, а не при її перерахунку. Аналіз норм Закону (статей 42-45) свідчить про те, що поняття «призначення»та «перерахунок»пенсії не є тотожними, оскільки умови і порядок реалізації права на них розмежовуються Законом. За таких умов відсутні правові підстави застосовувати для проведення перерахунку пенсії норму, не призначену для цього. Розмір пенсії позивача станом на 20.02.2012 року складає 1700,98 грн., і, на думку відповідача, пенсія обчислена та виплачується згідно чинного законодавства.

Перевіряючи обґрунтованість доводів позивача щодо незаконності дій відповідача при проведенні перерахунку пенсії, та доводи відповідача, якими обґрунтовуються заперечення проти позову, суд враховує наступне.

Згідно ухвали Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 31.01.2012 року позивачу було поновлено 6-ти місячний строк для звернення з даним позовом до суду.

Позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, та отримує пенсію за віком, при цьому продовжує працювати.

В травні 2010 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок пенсії в звязку з збільшенням страхового стажу на 24 місяці. Відповідач надав заперечення, з якого витікає, що для перерахунку пенсії був використаний показник середньої зарплати по Україні за 2007 рік ( 1197.91 грн.), а не показник за попередній рік перед роком звернення про перерахунок, тобто, за 2009 рік ( 1650.43). В звязку з цим, на думку суду, пенсія нарахована в меншому розмірі, ніж це можливо, відповідно до ст. ст. 40, 42 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно постанови Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.05.2011 року, аналогічні позовні вимоги позивача було задоволено, і зобов'язано відповідача здійснити їй перерахунок пенсії за період з 01.06.2010 по 04.05.2011 року, з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка згідно Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 р., тобто 1650.43 грн., з врахуванням фактично отриманих позивачем сум.

З 05.05.2011 р. відповідач продовжив виплату пенсії позивачу, що була визначена з застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої було сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії, за 2007 рік (1197.91 грн.), замість такого ж показника, але за 2009 рік, що був визначений згідно вищезазначеної постанови суду.

Згідно ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в редакції Закону України від 28 грудня 2007 року N 107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" «У разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням не менше ніж 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії провадиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. При цьому з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для перерахунку пенсії, період після призначення пенсії не підлягає виключенню згідно із абзацом третім частини першої статті 40 цього Закону. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менше ніж 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії провадиться не раніше як через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.».

Зазначені зміни до редакції ч.4 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»було визнано неконституційними згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, в звязку з чим, на думку суду, чинною стала попередня редакція частини четвертої статті 42 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тобто, без врахування змін, що були внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Як вбачається з частини 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV, в останній редакції станом на 09.07.2007 р. перед внесенням до цього закону змін Законом України від 28 грудня 2007 року N 107 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України":

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередній рік для визначення заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:

Кз = Зв : Зс, де:

Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою:

Зв = З + Зд, де:

Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою:

Д ___ Зд=х 100 %, де

Т

Д - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону;

Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

Відповідно до вимог ч. 4 ст.45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»здійснюється із заробітної плати (доходу) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, заробітна плата відповідно до частини 2 ст. 40 цього Закону обчислюється з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, тобто, по цій справі за 2009 р. з 01.06.2010 р., враховуючи, що згідно вищезазначеної постанови суду відповідач був зобовязаний здійснити перерахунок пенсії, виходячи із показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, за 2009 р. - за період з 01.06.2010 по 04.05.2011 р.

З 04.03.2008 діє Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»враховується для обчислення пенсії, затверджений Постановою Пенсійного Фонду України від 01.02.2008 № 4-4, за яким і обчислюється показник середньої заробітної плати за 2009 р., що застосовується при обчисленні пенсій у 2010 році, у відповідності до п.11 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач здійснив перерахунок та виплату пенсії позивачу з 05.05.2011 р. не у відповідності з вимогами ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в галузях національної економіки, за 2009 р. з 05.05.2011 р., також діяв всупереч закону та вищезазначеній постанові суду.

Згідно абз.3 ч.2 ст. 40 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

На думку суду, дії відповідача для визначення розміру пенсії позивача та його заперечення проти позову необґрунтовані і не відповідають вимогам закону. В цілому, заперечення проти позову ґрунтуються на перекрученому тлумаченні вимог закону та підзаконних нормативних актів.

Згідно ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», однозначно встановлено, що при призначенні пенсії вперше та при перерахунку пенсії застосовується одна і та ж формула обчислення пенсії та всі інші норми права, якими визначається порядок та умови призначення та перерахунку пенсії. Визначення, що застосовується в формулі для нарахування заробітної плати, з якої визначається розмір пенсії, а саме: «Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;»по смислу закону застосовується як при визначенні розміру пенсії вперше так і при перерахунку її працюючому пенсіонеру. Якщо це положення не застосовується, то «перерахунок»пенсії працюючому пенсіонеру втрачає, фактично, будь-яку рацію. В той же час інших формул для перерахунку пенсії законом не визначено. Суд сприймає звернення особи про перерахунок пенсії, як звернення за призначенням пенсії, оскільки розмір пенсії підлягає перерахунку за тією ж формулою, що застосовується при визначенні пенсії вперше.

Згідно п. 11 постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. не вбачається обовязок відповідача застосувати показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, саме, за 2007 рік. Відповідно до п. 11 даної постанови, у разі коли застрахована особа після призначення пенсії відповідно до Закону продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії. Тобто зазначена постанова КМУ відповідає вимогам ч. 2 ст. 42 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Тому суд не приймає до уваги спільний лист Міністерства праці та соціальної політики № 20/0118-09/039 від 11.03.2009 року та ПФУ № 4096/02 від 11.03.2009 року, оскільки даний документ не є нормативно-правовим актом. Згідно п.1.4 Наказу Мінюсту України від 12.04.2005 № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів», зазначено, що нормативно-правовий акт - це офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має не персоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Прийняття нормативно-правових актів у вигляді листів і телеграм не допускається.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Оскільки при розгляді справи судом встановлено, що відповідач всупереч вимогам ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»відмовив позивачу у перерахунку пенсії, то слід зобовязати відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за вказані періоди відповідно до вимог ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 р.

Обґрунтовуючи свої висновки, суд керується, в першу чергу, нормами Конституції України, рішеннями Конституційного суду України, міжнародним законодавством, нормами КАС України, постановами Пленуму Верховного суду України та пенсійним законодавством.

Суд вважає, що відповідно до положення ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно яких суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, та положення ч. 2 ст. 46 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», згідно якої нараховані суми пенсії, які не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів, законом не встановлено обмежувального строку для звернення до суду з позовом про витребування не отриманих сум пенсії.

Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано, що Конституція України не надає Закону України «Про Державний бюджет»вищої юридичної сили стосовно інших законів, Конституційний Суд дійшов висновку, що Законом України «Про державний бюджет України»не можуть вноситися зміни до інших законів і не може зупинятися їх дія.

Згідно висновку Європейського Суду з прав людини у рішенні від 08.11.2005 року у справі «Кечко проти України», зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобовязань. Згідно ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», від 23 лютого 2006 року N 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Крім цього в рішеннях Конституційного Суду України, неодноразово вказувалося, що пільги, компенсації та гарантії є видом соціальної допомоги, та складовою частиною конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обєму цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін в діючі закони, згідно ст. 22 Конституції України, не допускається (рішення КСУ від 06.07.1999 р. № 8-рп/99, від 20.03.02 р. № 5-рп/2002, від 17.03.04 р. № 7рп/2004, від 01.12.04 р. № 20-рп/2004, від 09.07.07 р. № 6-рп/2007, від 22.05.08 р. № 10-рп/2008).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За приписами ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вимог ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд дійшов висновку, що відповідач, не діяв у відповідності до Конституції України та законів, які регулюють правовідносини з питань здійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії працюючому пенсіонеру, в звязку з збільшенням страхового стажу, не забезпечив в установленому законами порядку здійснення права позивача на отримання зазначеного підвищення в належному розмірі, відповідач керувався правовими нормами, які суперечили вимогам Конституції України, ЗУ «Про пенсійне забезпечення», ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», та міжнародному законодавству стосовно гарантій прав та свобод людини, всі твердження відповідача проти позову, в цілому, не ґрунтуються на діючому законодавстві.

Враховуючи невідповідність дій відповідача вимогам законів та Конституції України, з метою захисту прав позивача від порушень з боку відповідача, суд дійшов висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу, відповідно до вимог ст. ст. 40, 42 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», в його первісній редакції, виходячи з розміру показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік, тобто 1650.43 грн., з 05.05.2011 р., враховуючи постанову суду від 04.05.2011 р., якою було задоволено аналогічні позовні вимоги за період з 01.06.2010 р. по 04.05.2011 р., з виплатою позивачу недоплаченої частини пенсії за період з 05.05.2011 р. по 31 грудня 2011 року, та з 01.01.2012 р. по 29.08.2012 р., включно, з врахуванням фактично отриманих позивачем сум. Таким чином, відповідач за постановою суду буде зобовязаний здійснити перерахунок і виплату пенсії позивачу з 05.05.2011 р. по 31.01.2012 р., включно, та з 01.01.2012 р. по 29.08.2012 р., включно, при цьому, в подальшому виплата пенсії в перерахованому виді після 29.08.2012 р. будь-яким терміном не обмежується. Виплату різниці між виплаченою та перерахованою сумами пенсії з 05.05.2011 р. суд обмежив строком, враховуючи дату винесення постанови та вимоги ч. 2 ст. 85 ЗУ “Про пенсійне забезпечення ” (з наступними змінами та доповненнями), згідно яких, виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Відповідно до п.8 ч.6 ст. 183-2, та п.1 ч.1 ст.256 КАС України, постанова в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачеві в межах одного місяця підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується ст. 94 КАС України, п/п 1 п.3 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до яких судові витрати в виді судового збору - 32.19 грн. слід стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2-15,86,87,94,158-163,167, 183-2, 185,186,254,255, 256 ч.1 п.1 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, при проведені перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 05.05.2011 року не згідно вимог ст.ст. 40 та 42 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»з врахуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, тобто, за 2009 рік, що складає 1650.43 грн., а за 2007 рік, - незаконними;

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 21928924, юридична адреса: вул. Жовтнева, буд. 14, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці м. Верховцево, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області, і/к № НОМЕР_1, пенсіонерці, яка мешкає АДРЕСА_1, з 05.05.2011 року, відповідно до вимог ст. ст.40, 42 ЗУ “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, в його первісній редакції, виходячи з розміру показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка згідно Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік, що складає 1650.43 грн., з виплатою позивачу недоплаченої частини пенсії за періоди: з 05.05.2011 р. по 31.12.2011 року, включно, та з 01.01.2012 р. по 29.02.2012 р., включно, з врахуванням фактично отриманих позивачем сум.

Стягнути з відповідача, за рахунок Державного бюджету України, на користь позивача 32.19 грн. для відшкодування судових витрат в виді судового збору.

Зобовязати відповідача виконати постанову негайно в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії позивачу в межах одного місяця.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо постанову було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то 10 денний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копію постанови не пізніше наступного дня з дня її постановлення надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Суддя Шаповал Г.І.