Ухвала суду № 21623395, 17.02.2012, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 лютого 2012 року Справа № 2-502/11

п/с № 2/407/125/2012

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області,

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Кудіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Вільногірську, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,

У С Т А Н О В И В:

Згідно позову, який надійшов до суду 44.06.2011 року, та змінам до нього від 23.01.2012 року, позивач прохає: розірвати між нею та відповідачем шлюб, що був зареєстрований 05.08.2007 року у відділі РАЦС Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2224, та стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини всіх видів його доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму дітей відповідного віку, починаючи стягнення з дня предявлення позову і до досягнення сином повноліття.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що 05.08.2007 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, який вони зареєстрували у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2224. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3, 2008 року народження. На протязі останніх трьох років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб, сім'ю. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, такими як повага до дружини, піклування про створення в сім'ї доброзичливої сприятливої морально-психологічної атмосфери. З його ініціативи між ними постійно виникають сварки, свідком яких нерідко стає їхня дитина, що тяжким чином впливає на її психічний стан та кожен раз спричиняє позивачу та дитині душевні страждання. Крім того, з метою нав'язати їй своє бачення проблемних питань відповідач іноді припускається до аморальних вчинків, допускає словесні та фізичні образи, що виражається в рукоприкладстві.

Відповідно до ст.51 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Відповідач не розуміє та не хоче розуміти сутності проблем, які виникають в їхній сім'ї, він не здатен підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, як передбачено вимогами ст. 55 Сімейного кодексу України.

Відповідно до п.4 ст.55 Сімейного кодексу України дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.

10.10.2010 року сталась чергова сварка, в ході якої відповідач, словесно ображав її, принижував. В цей же день він на її наполегливе прохання та прохання її матері зібрав свої особисті речі і переїхав проживати до своїх друзів. Де і мешкав по 01.02.2011 року. На той момент вона, глибоко усвідомлюючи цінність сімї, та значення батька у вихованні сина, запропонувала відповідачеві повернутись та проживати знову разом. Проте змін у відношенні відповідача до сімейних цінностей не відбулося. Як і раніше, з його вини між ними постійно виникають сварки. Відповідач нехтує сімейними цінностями. З огляду на вищенаведене, вона повторно неодноразово пропонувала припинити сумісне проживання. На даний момент ведення між ними спільного господарства остаточно припинено. За її глибоким переконанням подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки як у неї, так і у відповідача на ґрунті сімейно-побутових проблем, та діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя, розвинулась глибока неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги. Вона вважає, що за таких умов шлюб необхідно розірвати.

Відповідно до п.3 ст.56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до п.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. Відповідно до п.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Обставин, які б перешкоджали розірванню шлюбу саме в такий спосіб, немає. Вона любить свого сина і спроможна забезпечити його всім необхідним. У неї нормований робочий день. З роботодавцем у неї укладений трудовий договір який передбачає своєчасну виплату заробітної плати та надання соціальних гарантій пов'язаних з материнством. Дитина облікована в медичних установах. Вона постійно слідкує за станом здоров'я дитини, її розвитком, піклується про неї, у неї з сином психологічний контакт, прив'язаність один до одного. Відповідач, має схильність до вживання спиртних напоїв, емоційно нестабільний, що може негативно позначитись на вихованні дитини. Поведінка відповідача до членів своєї сім'ї характеризується грубістю та жорстокістю. Він емоційно неврівноважений та схильний до словесних та фізичних образ. Разом з тим враховуючи ту обставину, що відповідач останній рік надавав зароблені кошти на потреби дитини в обсязі значно нижчому за прожитковий мінімум встановлений законом України "Про державний бюджет на 2011 рік" для дітей у віці до 6 років, у неї є підстави вважати, що відповідач і в подальшому в добровільному порядку буде ухилятись від матеріального утримання дитини, тобто сплати аліментів. Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже відповідач зобов'язаний утримувати дитину. Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України 15.05.2006 N 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч.3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст. 182 СК. Відповідно до п.2 ст.182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач офіційно працевлаштований та, наскільки їй відомо, є суб'єктом підприємницької діяльності. Про щомісячні розміри таких заробітків останнього часу їй не відомо.

В судове засідання позивач не зявилася, але надала заяву про розгляд справи за її відсутності, де зазначила, що позов підтримує в повному обсязі, заперечень проти винесення заочного рішення не має.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та заперечень проти позову не надав, проте сам був повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення виклику 02.02.2012 року. Відповідно до вимог ст.ст.169, 224 ЦПК України, та враховуючи відсутність заперечень з боку позивача проти винесення заочного рішення у справі, суд на місці ухвалив розгляд справи проводити заочно, за відсутності відповідача, який не зявився в судове засідання без поважних причин.

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.12) сторони уклали шлюб 05.08.2007 року, після реєстрації шлюбу сторонам присвоєне спільне прізвище ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 його батьками зазначені сторони (а.с.13).

Згідно довідки від 06.09.2011 року, ОСОБА_1, працює в Приватному акціонерному товаристві «Інформаційні компютерні системи» з 10.03.2011 року на посаді «Фахівець з продажу», в період з березня по серпень 2011 року отримала заробітну плату на загальну суму 4959.45 грн. ( тобто в середньому - 826.57 грн. на місяць).

Згідно квитанції від 14.06.2011 року позивачем сплачено судовийзбір 08.50 грн. та згідно квитанції від 25.05.2011 року позивачем сплачено витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 37 грн. (а.с.1).

Враховуючи обґрунтування позовних вимог, що викладені в позовній заяві, відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, дослідивши письмові докази у справі і оцінивши їх сукупності, керуючись законом, суд доходить висновку, що шлюб між сторонами фактично розпався, подальше його збереження суперечить суттєвим інтересам позивача та дитини сторін, позовна вимога щодо розірвання шлюбу законна, обґрунтована, не суперечить фактичним обставинам справи, тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, суд вважає, що між сторонами мають місце правовідносини, які виникають із факту невиконання встановленого законом обовязку одним із подружжя щодо участі в утриманні спільної дитини.

Сторони мають спільну дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, власних доходів не має. Позивач працевлаштована, має дохід в виді заробітної плати близько - 826.57 грн. на місяць.

Позивач, відповідач та їх дитина мають задовільний стан здоровя, оскільки даних про інше сторони не надали.

Відповідач працевлаштований, має постійне місце роботи та заробітну плату, інших непрацездатних осіб на утриманні не має.

Визначаючи розмір аліментів, суд приймає до уваги, згідно ч.1 ст. 182 СК України, стан здоровя та матеріальне становище дитини, позивача та відповідача.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) одного із батьків, з якого будуть стягуватися аліменти.

Суд доходить висновку, що будь-які причини, що унеможливлюють або звільняють відповідача від обовязку щодо сплати аліментів на утримання дитини на цей час відсутні. Дитина потребує матеріальної допомоги, стан здоровя відповідача та його матеріальне становище дозволяють йому сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, зазначеному в позовній заяві, ніяких заперечень проти позову відповідач не надав, тому позовна вимога про стягнення аліментів на дитину також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись законом, дійшов висновку про покладення всіх судових витрат на відповідача, для чого з нього слід стягнути на користь позивача 8.50 грн. для відшкодування судових витрат в виді судового збору, та в дохід держави України, додатково, судовий збір 98.80 грн., враховуючи, що загальна сума судового збору за позов про розірвання шлюбу складає 107.30 грн.; та стягнути на користь держави України - судовий збір за задоволену позовну вимогу про стягнення аліментів - 214.60 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 37.00 грн. повернути позивачу, оскільки з 01.11.2011 р. такий вид судових витрат законом не передбачено.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про судовий збір»від 08.07.2011 р. № 3674-VI, що набрав чинності з 01.11.2011 р.; ст.ст. 110-115,180 183,191 Сімейного Кодексу України; ст.ст. 88, 212-215, 222-233, 292-294, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4., уродженкою м. Вільногірська, Дніпропетровської області, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженцем м. Вітебська, Білорусь, зареєстрований 05 серпня 2007 року у міському відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 2224, - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Вітебська, Білорусь, працюючого інженером з продажу підрозділу пересувних компресорів і генераторів у ТОВ Copco», який зареєстрований за місцем проживання по АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4., уродженки м. Вільногірська, Дніпропетровської області, яка зареєстрована за місцем проживання по АДРЕСА_2, аліменти у розмірі ? частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму дітей відповідного віку, на утримання дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, щомісячно, починаючи з дати подачі позову, тобто, з 14 червня 2011 року, по день настання повноліття дитини.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 08.50 грн. для відшкодування понесених нею судових витрат в виді судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави України, додатково, судовий збір 98.80 грн., за задоволену позовну вимогу про розірвання шлюбу та судовий збір - 214.60 грн. за задоволену позовну вимогу про стягнення аліментів.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 37.00 грн. повернути позивачу, ОСОБА_1, через Управління Державної казначейської служби України у м. Вільногірську, Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 37996805, надавши їй за її заявою оригінал квитанції від 25.05.2011 року, після набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу його проголошення, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Головуючий суддяШаповал Г.І