Рішення № 2162011, 07.10.2008, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"07" жовтня 2008 р. Справа № 13/334-07

За позовом Закритого акціонерного товариства "Росава", м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Експорт", м. Фастів

про стягнення 1 706 101,60 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

Від позивача: Репнін А.Б. –довіреність №05-51 від 01.10.2006р.;

Пошиванюк Т.П. –довіреність б/н від 20.08.2008р.;

Від відповідача: не з’явився;

суть спору:

До господарського суду Київської області 09.10.2007р. надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства "Росава" (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капрі-Експорт" (далі-відповідач) про зобов’язання повернення нереалізованої за договором комісії № КЕ22/5-1419 від 22.05.2006 р. основи абразивної пасти у кількості 16 940 кг. загальною вартістю 21 737 408,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору комісії № КЕ22/5-1419 від 22.05.2006 р. в частині продажу партії абразивної пасти у кількості 16 940 кг. за межи України.

27.11.2007 р. представник позивача надав суду заяву на підставі ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог №05-6074 від 26.11.2007 р. згідно якої просить суд стягнути з відповідача вартість вищезазначеного нереалізованого товару (основи абразивних паст) у розмірі 21 737 408,0 грн., і крім того ПДВ - 4 347 481,6 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, до якого висунуто вимогу про повернення товару не може здійснити його повернення через відсутність у нього такого товару. На доказ цього надано листа Західної регіональної митниці № 37/33-6617 від 24.05.2007 року.

Через те, що компенсація вартості товару відбувається із оподаткуванням податком на додану вартість, вартість товару розраховано позивачем з урахуванням п.п. 6.1.1 Закону України «Про податок на додану вартість», тобто із ПДВ. Оскільки товар в натурі повернути неможливо, операція, внаслідок якої відбувається компенсація його вартості, є операцією по поставці товарів у розумінні п.п. 1.4 статті 1, п.п. 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість»і тому підпадає під оподаткування за нормами діючого законодавства.

12.08.2008 р. представник позивача надав суду заяву на підставі ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 9 031 272 грн. Вказана заява за своїх змістом є заявою про зменшення позовних вимог.

Зазначене обґрунтовує тим, що 29.05.2008 р. відповідач надав звіту комісіонера №4 від і відповідно до зазначеного звіту відповідач реалізував товар - основи абразивної пасти у кількості 16 940 кг. на загальну суму 21737408 грн. Таким чином з урахуванням передплати позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 9 031 272 грн.

В судовому засіданні 22.09.2008 р. представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог згідно якої зменшив їх та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за договором комісії № КЕ22/5-1419 від 22.05.2006 р. за проданий товар в сумі 1 706 101,60 грн.

Позовні вимоги згідно зазначеної заяви обґрунтовані тим, що станом на 29.05.2008 р. відповідач реалізував на експорт основи абразивної пасти у кількості 16 940 кг. на загальну суму 21737408 грн., але обов’язок перерахування отриманих за товар коштів не виконав. Також не передав позивачу п’ятий примірник ВМД, як доказ вивезення товару за межі митного кордону. У зв’язку з тим, що відповідач не передав позивачу п’ятий примірник ВМД, позивач вважає, що він винен перерахувати позивачу 21737408 грн. вартості основ абразивної пасти у кількості 16 940 кг. та ПДВ - 4 347 481,6 грн., а в цілому 26 084 889,60 гривень. Далі позивач в розрахунку ціни зазначив, що зазначена сума боргу 26 084 889,60 гривень зменшена ним на суму попередньої оплати по договору комісії на суму 14 059 208,00 грн. і на суму 10 319 580 грн. зустрічної однорідної вимоги відповідача до позивача.

Зазначене позивач пояснив тим, що 31.01.2008 року внаслідок укладення договору про уступку права вимоги між відповідачем і ТОВ «Коростеньпостач»на суму 10 319 580,00 гривень, відповідач отримав право вимоги до позивача на суму 10 319 580,00 гривень. Строк виконання вимоги зі сплати зазначеного боргу наступив в 2006 році відповідно до договору купівлі-продажу між ЗАТ «Росава» і ТОВ «Коростеньпостач». На підставі статті 610 ЦК України 31.01.2008 року відповідачеві був направлений на його адресу лист № 05-919 щодо заліку зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав. Відповідно до листа, ЗАТ «Росава»повідомило ТОВ «Капрі-Експорт»про проведення заліку однорідних зустрічних вимог. За результатами заліку здійснено погашення взаємної заборгованості сторін по справі. Зобов’язання по сплаті заборгованості відповідача позивачу за договором комісії № КЕ22/5-1419 від 22.05.2008 року на суму 26 084 889,60 гривень було зменшено ним на суму отриманої попередньої оплати 14 059 208,00 гривень і на суму боргу позивача перед відповідачем на суму 10 319 580,00 гривень. Сума зобов’язання відповідача, що залишається несплаченою становить: 26 084 889,60 –14 059 208,00 –10 319 580,00 = 1 706 101,60 гривень.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України не передбачено уточнення позивачем позовних вимог і подання в процесі такої заяви. Судом встановлено, що зазначена заява хоч і має назву «про уточнення позовних вимог»виходячи з її змісту і положень ст. 22 Господарського процесуального кодексу України зазначена заява є фактично заявою про зменшення позовних вимог. Подання такої заяви є правом позивача, вона відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а отже розгляд справи здійснюється щодо вимог позивача про стягнення 1 706 101,60 гривень.

Зазначене узгоджується також з позицією Вищого господарського суду України, що викладена в п. 5 інформаційного листа №01-8/675 від 14.08.2007р.

Відповідач надав суду відзиви на позов від 10.12.2008 року і від 24.12.2007 року, в яких стверджує про те, що товар, переданий позивачем на умовах комісії у кількості 16940 кг. був ним проданий за договором № КЕ-1 від 15.09.2006 року компанії of business advisers LTD». Крім того, повідомив про те, що ним було здійснено попередню оплату на користь позивача на суму 14 059 208,00 грн. Отже, вважає обов’язки з продажу товару позивача за договором комісії виконаними, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідач також заперечує проведений залік та пропонує позивачеві повернути товар «основи абразивних паст»у кількості 16940 кг. Як на підставу такого повернення посилається на лист покупця товару –Компанію «Union of Business Advisers». Зазначена компанія пропонує повернути товар в зв’язку із тим, що не змогла його вивести за межі митного кордону України.

Представники позивача позовні вимоги в судовому засіданні підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням сторін у зв’язку із наявною можливістю мирового врегулювання спору.

В судовому засіданні 22.09.2008р. представниками позивача повідомлено, що сторонами не досягнуто згоди шляхом укладання між позивачем та відповідачем мирової угоди. В судове засідання 22.09.2008р. представник товариства з обмеженою відповідальністю „Капрі –Експорт” не з’явився про причини неявки суд не повідомив, в зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 07.10.2008 р.

Представник відповідача в судове засідання 07.10.2008 р. не з’явився. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

В судових засіданнях 20.12.2007 р. оголошувалась перерва до 25.12.2007 р. на 15-20, 25.12.2007 р. оголошувалась перерва до 27.12.2007 р. на 10.30, 27.12.2007 р. оголошувалась перерва до 22.01.2008 р. на 10.30, 05.02.2008 р. оголошувалась перерва до 18.02.2008 р. на 14.15, 14.05.2008 р. оголошувалась перерва до 09.06.2008 р. на 09.30, 09.06.2008 р. оголошувалась перерва до 17.06.2008 р. на 14.50 про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

22.05.2006 р. між ЗАТ «Росава»(далі - Комітент) та ТОВ «Капрі-Експорт»(далі - Комісіонер) було укладено договір комісії на продаж № КЕ22/5-1419 (далі –договір).

Згідно з умовами цього договору Комісіонер брав на себе зобов’язання за дорученням Комітента та за його рахунок, але від свого імені, за обумовлену договором винагороду, здійснити продаж партії продукції за межи України.

Відповідно до п. 1.2. Договору, асортимент, кількість, якість, терміни, визначена Позивачем ціна та інші визначаючі умови поставки та характеристики продукції, наданої на комісію, обумовлюються в Специфікаціях до цього договору, які є невід'ємною частиною.

Позивачем та Відповідачем було затверджено наступні специфікації:

1. Специфікація № 1 до Договору від 22.05.2006 р. на основу абразивних паст у кількості 10 000,00 кг. за ціною 1 286,30 грн. за кг. на загальну суму 12 863 000,00 грн. без ПДВ;

2. Специфікація № 2 до Договору від 23.06.2006 р. на основу абразивних паст у кількості 10 000,00 кг. за ціною 1 283,20 грн. за кг. на загальну суму 12 832 000,00 грн. без ПДВ;

3. Специфікація № 3 до Договору від 27.07.2006 р. на основу абразивних паст у кількості 8 000,00 кг. за ціною 1 283,20 грн. за кг. на загальну суму 10 265 600,00 грн. без ПДВ;

4. Специфікація № 4 до Договору від 16.08.2006 р. на основу абразивних паст у кількості 6 000,00 кг. за ціною 1 283,20 грн. за кг. на загальну суму 7 699 200,00 грн. без ПДВ.

На виконання п. 3.2 Договору, передача майна на комісію здійснюється по акту чи іншому, установленої форми, первинному документу в порядку, визначеному п. 3.2.1 Договору.

На виконання положень договору та відповідно до Актів прийому-передачі Позивач передав, а Відповідач прийняв наступну продукцію:

по акту прийому–передачі № 2 від 23.06.2006 р. Комісіонером було отримано основу абразивних паст у кількості 10 000 кг. за ціною 1283,20 грн. за 1 кг. без урахування ПДВ;

по акту прийому–передачі № 3 від 27.06.2006 р. Комісіонером було отримано основу абразивних паст у кількості 8 000 кг. за ціною 1283,20 грн. за 1 кг. без урахування ПДВ;

по акту прийому –передачі № 4 від 16.08.2006 р. Комісіонером було отримано основу абразивних паст у кількості 6 000 кг. за ціною 1283,20 грн. за 1 кг. без урахування ПДВ;

Всього відповідачем за вказаними актами було отримано основу абразивних паст загальною кількістю 34 000 кг.

Відповідно до п. 2.1.5 договору Комісіонер зобов'язаний продати продукцію не пізніше 30 днів з моменту її передачі.

Судом встановлено, що продукцію було передано Комісіонеру 23.06.2006 р., 27.06.2006 р. та 16.08.2006 р. про що свідчать вищезгадані акти прийому-передачі.

Окрім того, згідно з п. 2.1.7 договору Комісіонер зобов'язується щомісяця (за станом на останнє число звітного місяця) надавати Комітентові звіт про продану продукцію.

Так, відповідач на виконання комісійного доручення уклав договір на продаж партії товару із нерезидентом компанією of business advisers LTD» і здійснив продаж, про що свідчать звіти комісіонера № 2, № 3, договір №КЕ-1 від 01.06.2006 року, договір на транспортно-експедиторське обслуговування №218-з від 01.06.2006 року, укладеного між Компанією n of Business Advisers LTD»і ПП «Експедиція-2», договір-заявка №336 між ПП «Експедиція-2»та ТОВ «Укрсельхозтранс», копія ВМД № 930700.

З матеріалів справи вбачається, що на момент звернення позивача з позовом комісіонер надав позивачу звіти Комісіонера № 2 та № 3 від 17.08.06 р. про реалізацію третім особам основ абразивних паст лише у кількості 17 060 кг.

Проте станом на 29.05.2008 р. відповідач прозвітувався про повне виконання своїх зобов’язань щодо реалізації товару на експорт і реалізував залишок пасти у кількості 16 940 кг. на загальну суму 21737408 грн., що підтверджується звітом комісіонера №4 від 29.05.2008р. по договору комісії № КЕ2/5-1419.

Отже, відповідач виконав власний обов’язок з передачі товару покупцю –компанії on of Business Advisers LTD». Разом із передачею товару до покупця товару перейшло право власності. Таким чином, з дати переходу права власності на товар до компанії nion of Business Advisers LTD»обов’язки Відповідача з продажу товару є виконаними, у нього виникає обов’язок з оплати Позивачеві проданого товару.

Відповідно до статті 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Суд враховує, що відповідач сплатив позивачеві 14 059 208,00 грн., як попередню оплату по договору комісії, щодо останньої партії пасти у кількості 16 940 кг., що підтверджено позивачем. Решту отриманих за продукцію коштів відповідач позивачу не перерахував.

Посилання відповідача у відзиві на те, що ним не отримано грошових коштів від покупця за товар, спростовуються, зокрема, даними Акту перевірки Білоцерківської об’єднаної державної податкової інспекції від 23.07.2007 року № 2067/23-2-032/30253385/198. В даному акті зазначено, що 18.11.2006 року Відповідачем отримано грошові кошти на виконання контракту від 01.06.2006 року № КЕ-2 від компанії n of Business Advisers LTD».

Таким чином заборгованість відповідача по договору комісії № КЕ2/5-1419 становить 7 678 200 грн., які розраховані наступним чином: 21737408 грн. (вартість реалізованого товару згідно звіту №4) - 14 059 208 грн. (сума передплати) = 7 678 200 грн.

Проте, оскільки позивачем згідно останньої заяви про уточнення позовних вимог заявлено до стягнення з відповідача лише 1706101,60 грн., то суд задовольняє позовні вимоги позивача в межах заявлених позовних вимог.

Посилання позивача на те, що при розрахунку суми, що підлягає сплаті відповідачем за продану пасту у кількості 16 940 кг. на загальну суму 21737408 грн., також необхідне нарахування 4 347 481,60 грн. ПДВ є необгрунтованим і неправомріним. Позивач обґрунтовує зазначене тим, що відповідач на підтвердження здійснення експортної операції, як то передбачено п. 2.19 договору, не надав вантажної митної декларації із відміткою про перетинання кордону, у зв’язку з чим тепер обов’язок по сплаті позивачу ПДВ необхідно покласти на відповідача.

Проте з аналізу умов договору комісії не вбачається обов’язку відповідача сплачувати податок на додану вартість з суми реалізованого товару у випадку не надання позивачу п’ятого екземпляра вантажної митної декларації. Також із змісту правовідносин (комісія) між сторонами до відповідача ніколи не переходило право власності на товар, якій він реалізовував за дорученням позивача, у зв’язку з чим і не може існувати обов’язок комісіонера сплачувати комітенту ПДВ на суму реалізованого товару.

Також суд не приймає доводи позивача викладені при розрахунку заборгованості по справі про проведення з відповідачем заліку однорідних зустрічних вимог на суму 10 319 580,00 грн. з огляду на наступне.

Позивач стверджує, що 31.01.2008 року внаслідок укладення договору про уступку права вимоги між відповідачем і ТОВ «Коростеньпостач»на суму 10 319 580,00 гривень, відповідач отримав право вимоги до позивача. Строк виконання вимоги зі сплати зазначеного боргу наступив в 2006 році відповідно до договору купівлі-продажу між ЗАТ «Росава» і ТОВ «Коростеньпостач». Позивач 31.01.2008 року направив відповідачу на його адресу лист № 05-919 щодо заліку зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а саме: заборгованості відповідача позивачу за договором комісії №КЕ22/5-1419 від 22.05.2008 року на суму 26 084 889,60 гривень на суму боргу позивача перед відповідачем на суму 10 319 580,00 гривень.

По перше, ТОВ «Капрі-Експорт» у листі №18-02/1 від 18.02.2008 р. заперечив стосовно проведення вказано заліку, так як вказав, що дані викладені в протоколі заліку взаємних зустрічних вимог від 29.01.2008 р. не відповідають дійсності і він заперечує проти правильності суми заборгованості, зокрема в частині нарахування відповідачу 4 347 481,60 грн. ПДВ. Таким чином зазначена в заліку сума заборгованості 26 084 889,60 грн. між сторонами не підтверджена і є спірною.

По друге, у суду під час розгляду зазначеної справи відсутні будь-які документи щодо правовідносин ЗАТ «Росава»і ТОВ «Коростеньпостач», ТОВ «Коростеньпостач»і ТОВ «Капрі-Експорт»щоб робити висновки про наявність чи відсутність заборгованості та настання строку її сплати.

У зв’язку із зазначеним суд вважає, що правовідносини сторін щодо заборгованості позивача на суму 10 319 580,00 гривень, яка, як він стверджує існувала у нього перед ТОВ «Коростеньпостач»і відносно якої позивач здійснив залік взаємних зустрічних вимог з ТОВ «Капрі-Експорт»не можуть бути предметом розгляду даної справи та на переконання суду повинні розглядатись в межах окремого позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення 1706101,60 грн. підлягає задоволенню.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача. У відповідності до заяви позивача від 22.09.2008 р. про зменшення позовних вимог ціна позову є 1 706 101,60 грн., а отже державне мито за розгляд зазначеної вимоги становить 1706,10 грн. Позивачем згідно платіжного доручення №3314 від 05.10.2007р. сплачено до Державного бюджету України 25500 грн. державного мита. У зв’язку із зазначеним підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України 23793,90 грн. зайво сплаченого державного мита.

Керуючись ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Капрі-Експорт»(Київська обл., м. Фастів, вул. Товстого 10; код 32361578) на користь Закритого акціонерного товариства "Росава" (Київська обл., м. Б. Церква, вул. Леваневського 91; код 30253385) 1706101 (один мільйон сімсот шість тисяч сто одну) грн. 60 коп. основного боргу, а також судові витрати: державне мито в сумі 1706 (одна тисяча сімсот шість) 10 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Закритому акціонерному товариству "Росава" (Київська обл., м. Б. Церква, вул. Леваневського 91; код 30253385) з Державного бюджету України 23793 (двадцять три тисячі сімсот дев’яносто три) грн. 90 коп. зайво сплаченого державного мита.

Суддя Наріжний С.Ю.