Вирок № 21616318, 27.01.2012, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 1803/3/2012 р.

№ Провадження 1/1803/3/2012 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2012 р. смт.В-Писарівка

Великописарівський районний суд Сумської області

в складі : головуючого Семенової О.С.,

при секретаріПасюга Н.М.,Зінченко В.О.,

з участю прокурораЖмурка С.В., Мовчана К.В.,

потерпілогоОСОБА_1,

представника потерпілогоОСОБА_2,

захисникаОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. В-Писарівка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України, українця, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, громадянина України , українця, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого Великописарівським райсудом 25.01.2010 р. за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75 КК звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,-

- у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 5 серпня 2011 року близько 18 години умисно, з корисною метою, за попередньою змовою між собою, а ОСОБА_5 ще і повторно, за допомогою власного автомобіля марки «Москвич ИЖ 412»державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 на підставі довіреності, поїхали до території колишнього цегельного заводу в АДРЕСА_3, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1, де шляхом вільного доступу проникли до не охоронюваної території цегельного заводу, звідки таємно, у відсутності сторонніх осіб, вчинили крадіжку металевих виробів, а саме корита для замісу глини, шнека та металевої конструкції загальною вагою 480 кг, вартістю 1 200 гривень для подальшої здачі на металобрухт. Викрадені речі завантажили в причеп автомобіля, вивезли з території заводу, але були по дорозі затримані дільничим інспектором, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальний збиток на вказану суму.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що з 09.10.2010 року по 14.01.2011 року за усною домовленістю з власником ОСОБА_1 працював охоронцем на цегельному заводі в с. Рябина Великописарівського району Сумської області з оплатою 500 гривень в місяць. Проте, ОСОБА_1 розрахувався тільки за один місяць, за два місяці не заплатив, пояснивши відсутністю коштів, а 14.01.2011 року по телефону сказав більше не охороняти завод. На початку серпня 2011 року він був на території заводу і побачив, що все обладнання порізано на металобрухт, тому прийшов додому і сказав сину, ОСОБА_5, щоб їхав з ним забирати заробітну плату. Для цього причепив причеп до свого автомобіля «Москвича»і поїхали на територію заводу, яка не огороджена, не охоронювана, до мережі електропостачання не підключена, де біля ями в кучі лежали металеві речі, разом з сином погрузили їх на причеп для подальшої здачі на прийом металобрухту, але коли відїхали близько 500 метрів, були зупинені головою фермерського господарства «Апіс»ОСОБА_6 та дільничим інспектором міліції ОСОБА_7, викрадені металеві речі вилучені працівниками міліції.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю і пояснив , що він дійсно 5 серпня 2011 року знаходився в с. Рябина Великописарівського району вдома, коли близько 17 години прийшов батько, ОСОБА_4, і сказав, що треба поїхати забрати його заробітну плату. Вони сіли в автомобіль «Москвич»з причепом, поїхали до цегельного заводу, заїхали з боку карєру, де біля ями лежав в кучі металобрухт, погрузили його на причеп і поїхали додому, по дорозі їх зупинили голова фермерського господарства «Апіс»ОСОБА_6 та дільничий інспектор міліції ОСОБА_7, тоді він зрозумів, що вони вчинили крадіжку, викрадені металеві речі вилучені працівниками міліції.

Крім повного визнання своєї вини підсудними, їх вина підтверджується зібраними у ході досудового та перевіреними у ході судового слідства доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_1 про те, що він з 2007 року є власником цегельного заводу, в жовтні 2010 року за рішенням суду виконавчою службою йому передано майно цегельного заводу, у тому числі і прес. Тоді він в жовтні 2010 року домовився з ОСОБА_4, щоб той здійснював охорону заводу з оплатою 500 гривень щомісячно. Він заплатив йому за один місяць, більше грошей не було, ОСОБА_4 14.01.2011 року зателефонував йому і повідомив, що в разі не оплати він не буде доглядати за заводом. З 14.01.2011 року по 01.07.2011 року він сам по можливості приїздив до заводу та оглядав територію, постійного нагляду за заводом не було, останній раз був 1 липня 2011 року, прес був на місці в приміщенні пресової закритий на замок. Вважає, що розкрадання відбулося в період з 1 липня по 5 серпня 2011 року. Про крадіжку дізнався від працівників міліції, які повідомили йому за телефоном. Викрадені речі оглянув 8 чи 9 серпня 2011 року в райвідділі міліції, вони є складовими від пресу, які на даний час зберігаються в райвідділі, бажає їх повернути.

Крім того, потерпілий заперечує проти оцінки викраденого майна як металобрухту в сумі 1200 гривень, тому його представником в судовому засіданні 16.11.2011 року заявлено клопотання про призначення повторної товарознавчої експертизи, мотивуючи його тим, що викрадені речі корито для замісу глини, шнек та металева конструкція загальною вагою 480 кг входили в одне ціле прес для виготовлення цегли сирцю і представляють собою не металобрухт, а складові частини агрегату пресу, які мають певну форму і призначення для виконання своїх функцій, в складі одного цілого. Товарознавча експертиза була проведена на підставі фотографій викрадених речей, довідки ПАТ «Охтирський цех»про вартість 1 кг металобрухту чорних металів в сумі 2, 50 гривень та протоколу зважування предметів. На вирішення повторної експертизи прохав поставити питання щодо вартості металевого шнека, металевого корита для замісу глини без шнека, металевої конструкції з вуголків для пресу, всі 1979 року випуску станом на 05.08.2011 року; вартості відновлювальних робіт станом на 05.08.2011 року; вартості пресу СМ 712 А 1979 року, з урахуванням зносу станом на 05.08.2011 року, а також чи придатні викрадені речі для використання в процесі роботи. Але при його обговоренні учасниками процесу потерпілий від клопотання відмовився, про що надав письмову заяву / а.с.332/.

Також потерпілий після зміни прокурором в судовому засіданні 16.12.2011 року обвинувачення підсудним з частини 3 статті 185 КК на частину 2 статті 185 КК заявив, що буде підтримувати обвинувачення у раніше предявленому обсязі, оскільки на його думку підсудні проникли до приміщення пресу, розташованого на території колишнього цегельного заводу, звідки і викрали запчастини від пресу. Вказане приміщення не охоронялося, але на деревяних дверях був навісний замок, вікна були застіклені. Коли він після 5 серпня 2011 року приїхав на завод, то двері були виламані, а вікна - вибиті.

Показами свідка ОСОБА_6 про те, що 5 серпня 2011 року ввечері близько 20 години разом з дільничим інспектором ОСОБА_7 проїздили повз території колишнього цегельного заводу в с. Рябина Великописарівського району і побачили автомобіль «Москвич», який віз металобрухт. Вони зупинили автомобіль, це були ОСОБА_4 - батько і син, мешканці с. Рябина, інспектор повідомив про крадіжку в міліцію. В причепі були тільки три металеві речі, підсудні пояснювали, що власник не заплатив заробітну плату, тому метал забрали замість неї. Після того як прибула оперативна група з міліції, вони поїхали на тік та зважили викрадені речі. Йому відомо, що і раніше з території колишнього заводу викрадали металобрухт, про що він в усній формі повідомляв в міліцію, перед крадіжкою ОСОБА_8, він не задовго до цього бачив на території невідомих людей на автомобілях.

Показами свідка ОСОБА_7 про те, що 5 серпня 2011 року ввечері йому зателефонував ОСОБА_6 та повідомив, що з колишнього цегельного заводу в с. Рябина вчинена крадіжка. Він в цей час був в смт. Кириківка на опорному пункті, вийшов на дорогу, де його автомобілем забрав ОСОБА_9 Коли підїзжали до заводу, побачили що по польовій дорозі з боку заводу рухався автомобіль «Москвич»з причепом. Вони його наздогнали, водій зупинився, в причепі лежали металеві деталі, ОСОБА_8 - старший, який керував автомобілем, пояснив, що забрав їх в рахунок заробітної плати. Після чого він зателефонував у чергову частину Великописарівського райвідділу міліції.

Показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, даними кожним окремо, про те, що вони були запрошені в якості понятих при зважуванні металевих речей, викрадених з колишнього цегельного заводу, та при відтворенні обстановки і обставин події з участю ОСОБА_4, який показував, що метал лежав в кущах поблизу карєра, який вони з сином завантажили в причеп автомобіля. На даний час цегельний завод в неробочому стані, його давно розібрали, залишились самі руїни.

Протоколом огляду місця події території цегельного заводу, розташованого за АДРЕСА_3 про те, що територія заводу не огороджена, визначена по периметру деревяними електростовпами вуличного освітлення, на момент огляду електропостачання та проводи струму відсутні. Територія у покинутому стані, завод у непрацюючому стані. Територія вкрита буряном і густою травою, з тильної сторони та по бокам за територією заводу знаходяться густі зарослі кущів та чагарників. При вході з лівої сторони знаходиться цегляна споруда контори та сторожки. З правої сторони посередині двору перпендикулярно території розміщена піч розміром 16х31 метри, яка вкрита шифером і навісом по всьому периметру. Від печі по середині території заводу встановлено чотири сушильні сараї, по середині яких знаходиться транспортерний ланцюг у вигляді колії, на момент огляду в неробочому стані, деякі частини пошкоджені і знаходяться в деформованому стані . На момент огляду перший і третій сараї в пошкодженому стані, зруйновані вогнем, дах та стіни відсутні. В дальньому лівому вуглі території знаходиться будівля пресу розміром 8х14 метрів, присутня частина вхідних дверей . При вході до приміщення пресу по середині встановлений фундамент, на якому стоїть розукомплектований редуктор. З лівої сторони від приміщення пресу встановлено металеву ємкість з металевим шнеком для прийняття глини і транспортером для подачі до приміщення пресу, в неробочому стані і розукомплектований. Від приміщення пресу витоптана трава у вигляді колії, що веде до низу карєру по напрямку до села. Територія заводу вкрита травою , під накриттям земля вкрита пилом і брудом / а.с.261-287/.

Протоколом огляду місця події про те, що на відстані 100 метрів від вулиці Перемоги в с. Рябина Великописарівського району та 500 метрів від цегельного заводу в АДРЕСА_3 знаходиться автомобіль ИЖ 412 реєстраційний номер НОМЕР_2 червоного кольору та саморобний причеп до нього без номерних знаків, в якому знаходилися металобрухт у вигляді запчастин до пресу, які являють собою металевий вал, корито для замісу глини та металеву конструкцію із вуголків / а.с.7-8/.

Актом зважування від 05.08.2011 року про те, що на території вісової фермерського господарства «Апіс»за допомогою важелів «Клас 111»було здійснено зважування металобрухту, що знаходився у причепі автомобіля ИЖ 412 державний номер НОМЕР_2, а саме металевого валу, корита для замісу глини та металевої конструкції з вуголків та вага вказаного становить 480 кілограм / а.с.11/.

Довідкою ПАТ «Укрторчермет»Охтирський цех про те, що вартість одного кілограму металобрухту чорних металів станом на 05.08.2011 року становить 2, 50 гривень / а.с.13/.

Договором купівлі-продажу від 21.09.2007 року про те, що ОСОБА_1 купив у ОСОБА_12 нежитлові будівлі цегельного заводу, що знаходяться в АДРЕСА_3 на земельній ділянці Рябинівської сільської ради / а.с.19-22/.

Протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю підозрюваного ОСОБА_4 про те, що він 17.08.2011 року в с. Рябина Великописарівського району Сумської області вчинив разом з сином крадіжку металевих виробів з території колишнього цегельного заводу, при цьому він розповів та показав на місці , що заїздив на автомобілі до території заводу із сторони карєру, вказав , що металеві вироби знаходилися біля приміщення пресу , яким чином вони з сином ОСОБА_5 завантажили викрадені речі до причепу, та місце де були зупинені працівником міліції / а.с.32-36/.

Протоколом огляду предметів та фототаблицями до нього про те, що оглядався металевий шнек для замісу глини, виготовлений заводським способом без розпізнавальних знаків та маркировок, в бувшому використанні, з залишками глини, довжиною 1,8 метра, на розмірі 1 метру знаходиться сам шнек діаметром 30 см, інша частина у вигляді металевого валу, на кінці шнеку прикріплена металева шестерня для цепного приводу, на його поверхні безліч слідів деформації та зварювальних робіт, більша частина шнеку вкрита брудом та іржею; металеве корито для замісу глини , що являє собою металеву конструкцію у виді прямокутної ванни розміром 2х 0, 5 метра, без будь-яких маркировок, в дальніх вуглах знаходяться по два отвори для кріплення валів шнеку замісу, бувше у використанні, має залишки глини, на поверхні безліч слідів деформації та зварювальних робіт, більша його частина вкрита брудом та іржею; металева конструкція для кріплення електродвигунів та редукторів до пресу і являє собою каркас зварений з вуголків 5х5 см, виготовлений саморобним чи заводським способом без особливих конструкцій, має на собі залишки глини, на поверхні безліч слідів деформації та зварювальних робіт, більша частина конструкції вкрита брудом та іржею / а.с.41-45/.

Постановою про визнання шнека, корита та металевої конструкції речовими доказами по даній кримінальній справі, які зберігаються на штраф майданчику Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області / а.с.46/.

Постановою про визнання знаряддям вчинення злочину автомобіля «Москвич ИЖ 412»д/н НОМЕР_2 з причепом саморобного виготовлення без реєстраційних номерів, що належать ОСОБА_4, та зберігаються на штраф майданчику Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області / а.с.47/.

Висновком товарознавчої експертизи № 2270 від 23.08.2011 року про те, що загальна вартість викраденого з території колишнього цегельного заводу в с. Рябина Великописарівського району Сумської області майна як металобрухту, що належить ОСОБА_1, станом на час вчинення злочину могла складати 1200 гривень / а.с.59-61/.

Показами експерта ОСОБА_13 , яка була допитана в звязку з клопотанням потерпілого про призначення повторної товарознавчої експертизи , про те, що вона за постановою слідчого проводила товарознавчу експертизу викрадених речей щодо оцінки вартості корита, шнека та металевої конструкції як металобрухту, оскільки технічна документація на обладнання їй надана не була. З пояснень слідчого їй було відомо, що документація відсутня, так як все обладнання розукомплектоване. Щодо можливості оцінки викраденого майна як запчастин, пояснила, що це є можливим при наданні додаткової інформації, а саме актів технічного стану обладнання, найменування / марка моделі/, його призначення, маси, дати придбання і дати випуску, строків експлуатації і інтенсивності, заводу виробника, його балансової вартості, основних технічних характеристик, перевірки працездатності, відомості про ремонт на час викрадання, витрати на ремонт, висновків про можливість подальшого використання. Така експертиза повинна бути комплексною інженерно- технічною та товарознавчою, але не повторною, а додатковою, якщо буде надана додаткова інформація.

Суд, давши аналіз дослідженим доказам у суді в їх сукупності, вважає, що факт вчинення злочину підсудними у судовому засіданні доведено.

Дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст.185 КК України як умисне таємне викрадення чужого майна / крадіжка/ на загальну суму 1200 гривень, належне ОСОБА_1, кваліфікуючої ознакою якого є вчинення за попередньою змовою групою осіб .

Дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст.185 КК України як умисне таємне викрадення чужого майна / крадіжка/ на загальну суму 1200 гривень, належне ОСОБА_1, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення повторно та за попередньою змовою групою осіб .

Вимоги потерпілого щодо оцінки викрадених речей не як металобрухту, а як частин від пресу суд до уваги не приймає, оскільки крадіжка була не з діючого виробництва, а з території колишнього цегельного заводу, який з часу купівлі його потерпілим 21.09. 2007 року не працював, до того ж 10.07.2007 року майно цегельного заводу, у тому числі і прес, було демонтовано та вивезено, а повернуте 08.10.2010 року державним виконавцем після вирішення судового спору за рішенням Великописарівського районного суду Сумської області від 23.06.2010 року / а.с.218-220, 317-322/. З того часу виробництво вже не працювало. Тому досудове слідство виходило з того, що викрадені речі не мають цінності як комплектуючі до пресу, підсудні за своїм умислом їх викрали як металобрухт для подальшої здачі на прийом металобрухту, відсутність вказаних запчастин ніяким чином не вплинула на процес виробництва. Щодо зміни прокурором обвинувачення в суді, виключивши кваліфікуючу ознаку проникнення до іншого приміщення та сховища, та підтримання потерпілим обвинувачення у попередньому обсязі, суд не вбачає доказів щодо проникнення підсудними до приміщення пресу та території цегельного заводу і викрадення звідти металевих запчастин, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази таких дій з боку підсудних. З січня 2011 року територія ніким не охоронялася, ніяких заходів для охорони та збереження майна потерпілий не приймав, крім особистого огляду шляхом обходу декілька разів на місяць, останній раз він був на заводі перед крадіжкою 1 липня 2011 року. Потерпілий не надав суду доказів які б свідчили про те, що підсудні проникли до приміщення пресу та розукомплектували його, він пояснив, що він так вважає, тобто його обвинувачення ґрунтується на припущеннях.

При призначенні виду і міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, його тяжкість та особу підсудних ОСОБА_4, який вперше притягується до кримінальної відповідальності / а.с.71/, має позитивну характеристику за місцем свого постійного проживання / а.с.72/, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться / а. с. 69- 70/, має на утриманні матір похилого віку ОСОБА_14, 1936 року народження, яка за станом здоровя потребує стороннього догляду / а.с.343-344/; ОСОБА_5, який судимий Великописарівським райсудом 25.01.2010 р. за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком 3 роки, на підставі ст. 75 КК звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки / а.с.81, 83-84/, в період іспитового строку вчинив новий злочин, тобто на шлях виправлення та перевиховання не став; але позитивно характеризується за місцем реєстрації та фактичного проживання / а. с. 90, 333/, проживає у цивільному шлюбі з ОСОБА_15 та їх спільним сином ОСОБА_8, 2009 року народження в АДРЕСА_4 /а. с. 341/, які знаходяться на його утриманні, так як ОСОБА_15 зареєстрована на обліку в Деснянському УПСЗН по догляду за дитиною до досягнення 3-х років та отримує державну допомогу 130 гривень / а.с.338/, з 03.03.2010 року по даний час знаходиться на обліку в Деснянському районному відділі КВІ м. Києва / а.с.88/, в травні та липні 2011 року лікувався в нейрохірургічному відділенні СОКЛ з приводу відкритої черепно-мозкової травми, забій головного мозку, переніс операцію трепанацію черепа, , знаходиться на обліку у невропатолога, потребує постійного прийому лікарських препаратів, планового лікування в СОКЛ в січні 2012 року / а.с.334-337, 340/ , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває / а. с. 79-80/. Крім того, судом враховано, визнання підсудними вини та щире розкаяння, відшкодування матеріальної шкоди, що суд визнає обставинами, які помякшують покарання. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено. Досудовим слідством відносно ОСОБА_5 визнано обставиною, що обтяжує покарання, вчинення злочину повторно. Суд не погоджується з таким висновком, оскільки ОСОБА_5 був засуджений 25.01.2010 року вироком Великописарівського райсуду за ч. 1 ст. 186 та ч. 2 ст. 296 КК України , по даній справі йому інкримінується обвинувачення за ч. 2 ст. 185 КК, однією з кваліфікуючих ознак якого є повторність, і згідно ч. 3 ст. 32 КК повторність злочинів матиме місце лише у випадку, спеціально зазначеному в Особливій частині КК, і через це повторність обставиною, що обтяжує покарання, визнана бути не може.

З урахуванням особи винних, обставин, що помякшують покарання, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме сімейний стан ОСОБА_5, знаходження на його утриманні малолітнього сина ОСОБА_16, 2009 року народження, позитивних характеристик, стану здоровя та перенесення тяжкої травми голови, необхідність постійного лікування, відшкодування викрадених речей, його молодий вік та визнання вини; ОСОБА_4, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, його сімейний стан та знаходження на утриманні матері похилого віку, визнання вини та щире розкаяння, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що їм доцільно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції частини 2 статті 185 КК України. Проте, враховуючи тяжкість злочину, особу ОСОБА_4, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, має позитивну характеристику, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, тому відповідно до ст. 75 КК України можливо прийняти рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки відповідно до ст. 76 КК України.

Проте, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_5 можливе лише в його ізоляції від суспільства, оскільки він вчинив злочин повторно, в період іспитового строку за попереднім вироком суду, що дає підстави суду розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України, тому повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим . Суд вважає за доцільне призначити йому покарання у межах санкції частини 2 статті 185 КК України у виді позбавлення волі, остаточно визначивши покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України, тобто до покарання, призначеного за новим вироком необхідно частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком Великописарівського райсуду 25.01.2010 р. за ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком 3 роки, у звязку з чим міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд необхідно змінити на взяття під варту з зали суду.

Речові докази шнек, корито та металева конструкція , які зберігаються на штраф майданчику Великописарівського РВ, - необхідно повернути власнику ОСОБА_1.

На підставі ст. 81 КПК України знаряддя злочину - автомобіль «Москвич ИЖ 412»д/н НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_17, мешканці АДРЕСА_1 / а. с. 49-50/ , що зберігається на штраф майданчику Великописарівського РВ, - необхідно повернути у розпорядження власника, причеп саморобного виготовлення без реєстраційних номерів, що належать ОСОБА_4, та зберігається на штраф майданчику Великописарівського РВ, - необхідно конфіскувати в дохід держави.

Судові витрати в сумі 168, 84 гривні за проведення товарознавчої експертизи відповідно до статей 91, 93 КПК України необхідно стягнути з кожного підсудного у рівних долях, тобто по 84, 42 гривні з кожного.

Потерпілим ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди, свої вимоги мотивує тим, що підсудні перед тим як вчинити крадіжку розукомплектували запасні частини до пресу і викрали корито для замісу глини, шнек та металеву конструкцію загальною вагою 480 кг. Своїми злочинними діями вони заподіяли йому реальні збитки і реальна вартість втраченого майна пресу як єдиного цілого набагато більше чим саме викрадення запасних частин до пресу. Для того щоб відновити пошкоджений прес йому необхідно затратити значні кошти. Вилучені у підсудних запчастини корито, шнек та металева конструкція- входили наряду з іншими в одне ціле прес, на даний час для того, щоб відновити повністю прес необхідно придбати новий прес, так як запчастини, вилучені у підсудних, і нові запчастини є різними з урахуванням строку випуску їх модернізації тощо. Вартість запасних частин до пресу СМ 727 та обладнання з урахуванням ПДВ складає 173600 гривень, також їх необхідно доставити та затратити кошти на установку, тому вартість відновлювальних робіт буде складати 20000 гривень, всього матеріальна шкода, яка підлягає стягненню з підсудних в солідарному порядку, становить 193600 гривень. Крім того, підсудні заподіяли йому і моральну шкоду, яка полягає в тому, що вони не вибачилися перед ним, в звязку з крадіжкою він втратив сон, став знервованим, втратив душевний спокій, для відновлення пресу йому необхідно вкласти значні кошти, затратити значно часу та сил, в звязку з чим оцінює моральну шкоду в розмірі 20000 гривень. До того ж він звертався за юридичною допомогою до адвоката, який представляв його інтереси в суді та надавав юридичні послуги, прохає витрати на вказані послуги у розмірі 2000 гривень стягнути на його користь з підсудних.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги у повному обсязі та надали аналогічні пояснення.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав частково, в частині відшкодування матеріальних збитків у розмірі 1200 гривень, виходячи із суми вартості викрадених речей відповідно до предявленого підсудним обвинувачення, та моральної шкоди у розмірі суми матеріальних збитків. Відносно відшкодування витрат за послуги адвоката заперечує, вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки не передбачені кримінально-процесуальним законодавством.

Підсудні позовні вимоги визнали частково, в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень та витрат на послуги адвоката в сумі 500 гривень.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та оцінюючи їх, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно довідки Харківського машинобудівельного заводу «Красний Октябрь»за № 340 від 09.09.2011 року вартість запчастин до пресу СМ 727 з НДС складає : редуктора пресу 38000 грн., пульту керування пресом 20000 грн., муфти пресу 8000 грн., валу пресу в зборі / корпус, підшипники, фланець, шнеки/ - 21000 грн., рубашки верхньої та нижньої 2000 грн., нагнітаючої камери 5600 грн., станини верхньої / два нагнітаючих валка з корпусами та підшипниками, дві шестерні, зірочка / - 12000 грн.. глино міс у зборі / два вала з лопатками, зірочка, цеп/ - 60000 грн., лотка і редуктора глиномісу 7000 грн./ а.с.154/, відповідно довідки ТОВ «Тростянецький електрозавод»за № 270 від 06.10.2011 року монтаж обладнання до пресу СМ 727 на цегельному заводі працівниками підприємства буде коштувати 20000 гривень / а.с.153/. За квитанцією № 8 від 29.09.2011 року ОСОБА_1 сплатив адвокату ОСОБА_2 за ознайомлення з матеріалами кримінальної справи, складання позовної заяви, участь у судовому процесі 2000 гривень / а.с.155/.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1192 ЦК України з урахуванням справи суд за вибором потерпілого може зобовязати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі / передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо/ або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Як видно з матеріалів кримінальної справи, підсудним предявлено обвинувачення у викраденні з території колишнього цегельного заводу запасних частин від пресу корита для замісу глини, шнека та металевої конструкціі загальною вагою 480 кг. Розукомплектування пресу підсудними не охоплюється обвинуваченням по даній кримінальній справі, доводів про це потерпілий суду не надав. Тому цей факт не підтверджений і не доведений у судовому засіданні . Викрадені речі є в наявності, знаходяться на зберіганні у Великописарівському РВ, потерпілий пояснив, що оглядав їх, видимі пошкодження на них відсутні, він бажає, щоб запчастини були йому повернуті.

Оскільки, викрадені речі є в наявності, визнані речовими доказами по справі, при вирішення питання щодо речових доказів повернуті у розпорядження потерпілого, тобто матеріальна шкода у виді реальних збитків відшкодована повністю шляхом передачі викрадених речей. Тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України у Постанові „Про судову практику в справах про відшкодування моральної / немайнової/ шкоди № 4 від 31.03.95р. із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 р. у п.5 відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної / немайнової/ шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і противоправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, відповідно до п.9 зазначеної Постанови розмір відшкодування моральної / немайнової/ шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань / фізичних, душевних, психічних, тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат / їх тривалості, можливості відновлення, тощо/ та з урахуванням інших обставин.

В судовому засіданні потерпілий не надав достатніх доказів у підтвердження своїх вимог щодо відшкодування йому моральної шкоди саме в сумі 20000 гривень, суд вважає, що така сума є значно завищеною і не відповідає спричиненій діями підсудних шкоді, а саме вчинення ними крадіжки запчастин від пресу на суму 1200 гривень. До того ж, потерпілий не вжив заходів для збереження належного йому майна колишнього цегельного заводу, з січня по серпень 2010 року територія не охоронялася, потерпілий останнього разу оглядав майно на початку липня 2010 року, не була огородженою, не освітлювалася, тобто з урахуванням вини потерпілого відповідно до статті 1193 ЦК України розмір відшкодування має бути зменшеним. Суд дійшов висновку, що виходячи з принципів розумності та справедливості, з урахуванням дій підсудних, суми спричинених матеріальних збитків, бездіяльності потерпілого, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, повинен становити 1500 гривень.В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Відповідно до частини 1 статті 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.

В судовому засіданні інтереси потерпілого представляв адвокат ОСОБА_2 на підставі договору та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до статті 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката, іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється Постановою Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, повязаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави»від 27.04.2006 року за № 590, який не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, на користь якої ухвалене судове рішення, виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Після закінчення розгляду справи стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, розмір якої встановлюється договором між стороною та адвокатом. Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Проте, суд вважає за необхідне стягнути з підсудних на користь потерпілого витрати на правову допомогу в сумі 2000 гривень, виходячи з того, що крім складання та підтримання цивільного позову по справі, адвокат надавав юридичну допомогу потерпілому і в кримінальному процесі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 84, 88 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1190, 1192, 1193 ЦК України, -

П О С Т А Н О ВИ В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі строком два роки .

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обовязку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та періодично зявлятися в ці органи для реєстрації.

Запобіжний захід підписку про невиїзд залишити попередній до вступу вироку у законну силу.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Великописарівського районного суду Сумської області від 25.01.2010 року і за сукупністю вироків визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць.

Міру запобіжного заходу підписку про невиїзд змінити на взяття під варту з зали суду.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 обчислювати з 27 січня 2012 року, зарахувавши в строк відбуття покарання його тримання під вартою з 27 січня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області / код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, свідоцтво платіжного податку 25756800 ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100/ судові витрати за проведення товарознавчої експертизи по 84, 42 гривні з кожного.

Речові докази шнек, корито та металева конструкція , які зберігаються на штраф майданчику Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області, - повернути власнику ОСОБА_1.

Знаряддя злочину - автомобіль «Москвич ИЖ 412»д/н НОМЕР_2, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_17, мешканці АДРЕСА_1 , та зберігається на штраф майданчику Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області, - повернути у розпорядження власника; причеп саморобного виготовлення без реєстраційних номерів, що належать ОСОБА_18, та зберігається на штраф майданчику Великописарівського РВ УМВС України в Сумській області, - конфіскувати в дохід держави.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 в порядку відшкодування моральної шкоди 1500 гривень та витрати на правову допомогу 2000 гривень, всього до стягнення підлягає 3500 гривень.

В іншій частині позову відмовити за безпідставністю вимог.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення через В-Писарівський районний суд, а засудженому - у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя О.С.Семенова