Постанова № 21606875, 22.02.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2012 р. Справа № 5021/1862/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Козікові І.В.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. від 01.07.2011 р. № 10-19/17-Д/207),

відповідача не прибув,

третьої особи не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Собекс Україна”, м. Шостка, Сумська область (вх. №5505С/2-5) на рішення господарського суду Сумської області від 17.11.11 у справі № 5021/1862/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми в особі філії “Шосткинський район електричних мереж”, м. Шостка, Сумська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Собекс Україна", м. Шостка, Сумської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Хемікал Інвест Лімітед”, м. Шостка, Сумська область

про забовязання внести зміни до договору про постачання електричної енергії №270 від 24.03.08 -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач публічне акціонерне товариство “Сумиобленерго” в особі філії “Шосткинський район електричних мереж”, м. Шостка, Сумська область звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просив суд зобов'язати відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Собекс Україна”, м. Шостка, Сумська область внести зміни щодо встановлення другого класу напруги до Додатку № 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 270 від 24.03.2008 року, виклавши його у запропонованій позивачем редакції; визнати укладеною між сторонами Додаткову Угоду № 4 з Додатком № 3.1. до договору про постачання електричної енергії № 270 від 24.03.2008 року та ввести її в дію з 11.10.2010 року.

Рішенням господарського суду Сумської області (суддя Гудим В.Д.) від 17.11.2011 р. по справі № 5021/1862/2011 позов задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю “Собекс Україна”, м. Шостка, Сумська область внести зміни щодо встановлення другого класу напруги до Додатку № 3.1 до договору про постачання електричної енергії № 270 від 24.03.2008 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго", м. Суми в особі філії “Шосткинський район електричних мереж”, м. Шостка, Сумська область та Товариством з обмеженою відповідальністю “Собекс Україна”, м. Шостка, Сумська область виклавши його у запропонованій публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго в особі філії “Шосткинський район електричних мереж”, м. Шостка, Сумська область редакції.

Визнано з моменту набрання рішенням законної сили укладеною між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго", м. Суми в особі філії “Шосткинський район електричних мереж”, м. Шостка, Сумська область та Товариством з обмеженою відповідальністю “Собекс Україна”, м. Шостка, Сумська область Додаткову Угоду № 4 з Додатком № 3.1. до договору про постачання електричної енергії № 270 від 24.03.2008 року щодо викладення додатку № 3.1. до договору про постачання електричної енергії № 270 від 24.03.2008 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго", м. Суми в особі філії “Шосткинський район електричних мереж”, м. Шостка, Сумська область та Товариством з обмеженою відповідальністю “Собекс Україна”, м. Шостка, Сумська область в новій редакції.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Собекс Україна”, м. Шостка, Сумська область на користь Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго", м. Суми в особі філії “Шосткинський район електричних мереж”, м. Шостка, Сумська область 85 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням господарського суду частково не погоджується, вважає його в певній частині незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати частково та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову ПАТ “Сумиобленерго”філії “Шосткинський район електричних мереж” до ТОВ “Собекс Україна” про спонукання до внесення змін до додатку № 3.1. до договору про постачання електричної енергії № 270 від 24.03.2008 року. Відповідач зазначає, що йому не зрозумілі підстави, з яких змінюється клас напруги, що тягне за собою підвищення тарифу за спожиту електричну енергію.

Позивач надав відзив на позовну заяву, в якому вважає рішення господарського суду Сумської області від 17.11.2011 р. законним та обґрунтованим, у звязку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала, в судове засідання свого представника не направила, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.

Відповідач в судове засідання не прибув, свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, пояснив, що вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву (апеляційну скаргу) і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи належне повідомлення учасників справи про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що п. 3 резолютивної частини ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 25.01.2012 р. сторони попереджено, що їх незявлення у судове засідання апеляційної інстанції не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк та не перешкоджає розгляду справи по суті, судова колегія вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами без участі вказаних представників сторін.

До початку судового засідання від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить перенести розгляд справи на один місяць, у звязку з необхідністю отримання розяснення від НКРЕ щодо застосування Порядку визначення класів споживачів електроенергії.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, порадившись на місці дійшла висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання, зважаючи на таке.

Статтею 22 ГПК України передбачено право сторін подавати докази.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Розглядом матеріалів справи встановлено, під час розгляду справи у суді першої інстанції, який тривав більш ніж три місяці, відповідач не намагався отримати та надати до суду необхідний для розгляду справи за його висновком доказ - розяснення від НКРЕ щодо застосування Порядку визначення класів споживачів електроенергії.

Як свідчить наявний в матеріалах справи запит ТОВ «Собекс Україна»до НКРЕ про надання розяснення він надісланий лише 16.01.2012 р., тобто вже під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідачем не надано пояснень, не додано доказів, не наведено фактів, які б свідчили про неможливість подання вищевказаних доказів до суду першої інстанції.

Також, судова колегія зазначає, що відповідно до статті 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двохмісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Як вбачається, з матеріалів справи, ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження винесена Харківським апеляційним господарським судом 28.12.2011 р., отже двохмісячний строк, встановлений для її розгляду спливає 28.02.2012 р. Тобто, у судової колегії відсутні правові підстави відкладати розгляд справи з 15.02.2012 р. на один місяць до 15.03.2012 р., як просить відповідач, оскільки це вже виходить за межі строку, встановленого законом для її розгляду.

Крім того, судова колегія зазначає, що розгляд справи вже відкладався з 25.01.2012 р. на 15.02.2012 р. з метою надання відповідачу можливості подати додаткові докази.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що господарським судом апеляційної інстанції створені належні умови для реалізації процесуальних прав сторін, відповідач повідомлявся належним чином про час та місце судових засідань, приймав участь в судових засіданнях, мав достатньо часу для надання доказів на підтвердження своєї позиції по справі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи 24 березня 2008 року між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії № 270, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти відповідачу електричну енергію, а останній в свою чергу оплачувати вартість спожитої електроенергії.

Відповідно до пункту 9.2. договору № 270, якщо після його укладення набрав чинності нормативно-правовий акт, норми якого інакше регулюють умови цього договору, сторони зобов'язуються керуватись цим актом законодавства та внести зміни до договору. Усі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими особами та скріплюються печатками обох сторін.

1 лютого 2010 року постановою НКРЕ № 93 відновлено дію Постанови НКРЕ № 1052 від «13»серпня 1998 року «Про Порядок визначення класів споживачів». Пунктом 3 зазначеного Порядку встановлено, що до 1 класу відносяться споживачі, які:

1) отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги 27,5 кВ та вище;

2) приєднані до шин електростанцій (за винятком ГЕС, які виробляють електроенергію періодично), а також до шин підстанцій електричної мережі напругою 220 кВ і вище, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

3) є промисловими підприємствами із середньомісячним обсягом споживання електричної енергії 150 млн. кВт.год та більше на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу;

4) є промисловими підприємствами, що збільшили обсяг річного споживання більш ніж утричі порівняно з 2008 роком або ввели нові виробничі потужності після 2008 року та місячне споживання яких складає понад 20 млн кВт·год на технологічні потреби виробництва, незалежно від ступенів напруги в точці продажу електричної енергії електропостачальною організацією споживачу.

До 2 класу відносяться споживачі, які отримують електричну енергію від постачальника електричної енергії в точці продажу електричної енергії із ступенем напруги нижче 27,5 кВ, крім випадків, передбачених підпунктом 3.1 цього Порядку.

Пунктом 5 Порядку визначення класів споживачів передбачено визначення для субспоживачів класу напруги наступним чином:

1) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії основному споживачу незалежно від ступеня напруги на межі балансового розподілу електричних мереж основного споживача та субспоживача у випадку, якщо відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється субспоживачем відповідно до договору між основним споживачем та субспоживачем.

2) за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до додатку № 7 до договору № 270, відповідач є субспоживачем товариства з обмеженою відповідальністю «Хемікал Інвест Лімітед».

Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 передбачено, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж. (пункт 1.10 Правил)

У разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. (пункт 1.7. Правил)

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами. (пункт 1.2. Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та третьою особою було укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 41 від 08 вересня 2010 року, відповідно до якого третя особа зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок позивача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує позивач, а останній, в свою чергу зобов'язується своєчасно оплачувати вартість послуг третьої особи, як власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до Договору.(а.с. 26-28)

Між основним споживачем - ТОВ «Хемікал Інвест Лімітед»та позивачем укладено Договір про спільне використання технологічних електричних мереж, відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом. За такої умови, для визначення класу субспоживача застосовується пп. 2 п. 5 Порядку визначення класів споживачів, а отже клас субспоживача визначається за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу. Відповідач, як субспоживач отримує від позивача, як постачальника електричної енергії в точці продажу електричну енергію із ступенем напруги 6 кВ, про що зазначено в Додатку № 7 до договору про постачання електроенергії, тобто нижче 27,5 кВ. Отже, клас напруги електричної енергії, яку отримує відповідач згідно Договору про постачання електроенергії має бути «другим».

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає безпідставною та необґрунтованою незгоду відповідача з визначенням класу напруги, оскільки як вірно встановлено господарським судом першої інстанції позивач цілком правомірно визначив клас напруги електричної енергії, яку отримує відповідач, як «другий».

Враховуючи вимоги пункту 5.22 Правил користування електричною енергією, згідно з яким додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі ПКЕЕ та нормативно-технічній документації, 11 жовтня 2010 року позивачем було направлено на адресу відповідача проект додаткової угоди № 4 до договору, який отримано відповідачем 13 жовтня 2010 року. (а.с. 30-32) В Додатковій угоді позивач запропонував додаток № 3.1 до договору викласти в новій редакції, а саме змінити клас напруги РП - 1 ТОВ «Хемікал Інвест Лімітед»ком. 19 Л-1 з «1 класу»на «2 клас». Однак з боку відповідача додаткову угоду підписано не було та жодної позиції щодо проекту додаткової угоди не висловлено. 6 травня 2011року позивач повторно направив проект додаткової угоди відповідачу, який отримано представником відповідача 13 травня 2011 року.(а.с. 33) При цьому до теперішнього часу жодних відомостей щодо підписання відповідачем додаткової угоди немає.

Згідно з пунктами 5.22., 5.23 Правил користування електричною енергією до договорів, укладення яких передбачено цими Правилами, за взаємною згодою сторін можуть бути оформлені додатки. В додатках до відповідного договору обумовлюються технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами. Додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі цим Правилам та нормативно-технічним документам. Зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Позивач, як постачальник електричної енергії, який здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території та відповідач, як субспоживач електричної енергії знаходяться у договірних відносинах згідно з договором № 270 від 24.03.2008 року «Про постачання електричної енергії». Відповідно до додатку №3.1 до договору № 270 відповідачу встановлено І клас напруги. Відповідно до Додатку №7 до договору № 270, відповідач є субспоживачем третьої особи і отримує від позивача, як постачальника електричної енергії в точці продажу (ком.19 РУ-6 кВ РП-1 "Свема") електричну енергію із ступенем напруги 6 кВ.

Клас субспоживача, в даному випадку, визначається за класом в точці (точках) продажу електричної енергії субспоживачу у випадку, коли відшкодування основному споживачу вартості обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж, які використовуються для передачі електричної енергії субспоживачу, здійснюється постачальником електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до договору між основним споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом (пп.2п.5 Порядку визначення класів споживачів).

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає посилання апелянта на те, що господарським судом Сумської області безпідставно покладено в основу рішення, як основний доказ інформацію, викладену в листі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Сумській області № 123/40-40 від 26.10.2011 р. таким, що не відповідає обставинам справи.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, в його основу при визначенні класу напруги, а відповідно і класу субсподживача (з яким саме і не погоджується заявник апеляційної скарги) покладено постанову НКРЕ, а не зазначений відповідачем лист.

Враховуючи викладене судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що при прийнятті рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін. Обставини та заперечення, викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому вона залишається без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на один місяць залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 17.11.2011 р. по справі № 5021/1862/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.