Постанова № 21606650, 09.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.12 Справа № 5008/1709/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Кузя В. Л.

Желіка М.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Астероїд»від 29.12.2011 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.12.2011 р.

у справі № 5008/1709/2011

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Астероїд», с. Калини, Тячівський район, Закарпатська область

про стягнення заборгованості в розмірі 121 438,03 грн.

за участю представників:

від скаржника: Балог В. Ю.,

від позивача: Подвірний О. М., Барадин-Мінчак Н. М.

Представникам позивача та відповідача роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст.20.,22 ГПК України, заяв про відвід суддів не надходило.

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.12.2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астероїд»позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астероїд»(Тячівський район, с. Калини, вул. Лесі Українки, 11, код 32764623) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат»(м. Львів, вул. Повітряна, 2, код 01553706) суму в розмірі 121 438,03 грн. заборгованості, з яких 35 410,61 грн. основного боргу, 1 041,95 грн. 3% річних та суму 84 985, 47 грн. штрафу, а також суму 1214,38 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом першої інстанції при винесені рішення було взято до уваги те, що ТОВ «Астероїд», всупереч укладеному договору № Д 31 від 18.12.2009р., згідно із яким ВАТ «Львівський холодокомбінат», правонаступником якого є ПАТ «Львівський холодокомбінат», зобов'язався передати у власність ТОВ «Астероїд»продукцію та доручав здійснювати її розповсюдження в межах території розповсюдження, а відповідач у свою чергу, зобов'язався отримати продукцію для її розповсюдження від свого імені і за свій рахунок та забезпечувати своєчасні розрахунки за неї (п.п.2.1.6 п.2), не сплатив позивачу кошти за поставлений йому товар, по товарно-транспортних накладних № 513140, №513141 від 17.09.2010 року, що і стало підставою для повного задоволення позовних вимог.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Закарпатської області від 16.12.2011 року та прийняти нове рішення, яким в позовних вимогах Публічному акціонерному товариству «Львівський холодокомбінат»відмовити повністю. На думку відповідача, суд дійшов хибного висновку про несплату скаржником коштів по даних товарно-транспортних накладних, у зв’язку з неповним з’ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, так як на момент винесення даного рішення, у відповідача не було жодних заборгованостей перед позивачем, про що є належні підтвердження.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Астероїд»в повному обсязі підтримав, подану суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.12.2011р., також долучив до даної скарги докази –копії платіжних доручень щодо проведень оплат, згідно товарно-транспортних накладних №№ 513140, 513141, в свою чергу представники позивача заперечили дану апеляційну скаргу, подавши відзив на неї.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, що містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача та представників позивача у судовому засіданні, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області слід частково скасувати, а апеляційну скаргу частково задоволити з наступних підстав.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами спору виникли на підставі Договору № Д 31 від 18.12.2009р., згідно із яким ВАТ «Львівський холодокомбінат», правонаступником якого є ПАТ «Львівський холодокомбінат», зобов'язався передати у власність ТОВ «Астероїд»продукцію та доручав здійснювати її розповсюдження в межах території розповсюдження, а відповідач у свою чергу, зобов'язався отримати продукцію для її розповсюдження від свого імені і за свій рахунок та забезпечувати своєчасні розрахунки за неї (п.п.2.1.6 п.2).

Факт отримання відповідачем обумовленої продукції підтверджується, зокрема товарно-транспортними накладними № 513140 від 17.09.2010р. на суму 79 326, 26 грн. та № 513141 від 17.09.2010р. на суму 13 497, 47 грн., що і є предметом даного спору, а також не заперечувався представником відповідача в судовому засіданні.

У відповідності до п.4.1 п. 4 даного Договору - розрахунки за поставлену продукцію здійснюються в наступні терміни: з 01.01.2010р. по 28.02.2010р. - протягом 28 календарних днів з дати відвантаження продукції; з 01.03.2010 по 18.04.2010р. протягом 21 календарного дня з дати відвантаження продукції; з 19.04.2010р. по 02.05.2010р. протягом 14 календарних днів з дати відвантаження продукції; з 03.05.2010 по 19.09.2010р. протягом 10 календарних днів з дати відвантаження продукції; 20.09.2010 по 10.10.2010р. протягом 14 календарних днів з дати відвантаження продукції; з 11.10.2010 по 30.11.2010р. протягом 21 календарного днія з дати відвантаження продукції; з 01.12.2010 по 31.12.2010р. протягом 28 календарних днів з дати відвантаження продукції.

Обов’язок покупця оплатити товар за обумовленою ціною та строк передбачено ст.ст. 691, 692 ЦК України, сукупний аналіз яких вказує на право продавця вимагати від покупця оплати переданого товару в примусовому порядку у випадку прострочення.

Згідно з ч. 1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

В своїй позовній заяві, позивач просив стягнути з відповідача, суму в 3% річних за користування чужими грошима та штраф у розмірі 20% за кожен календарний місяць, протягом якого відбувалась затримка розрахунків. Згідно розрахунків позивача 3% річних та 20% штрафу були розраховані за 12 місяців.

В судовому засіданні 26.01.12 року, було вирішено долучити докази, які подав представник відповідача, тобто копії платіжних доручень /а.с.71-85/ від 28.09.10р.-24.11.10р. з записом у графі «призначення платежу»: «за морозиво згідно накладної № 513140 від 17.09.2010р.»по товарно-транспортній накладній № 513140 сплачено на загальну суму - 86 700 грн. Щодо товарно-транспортної накладної № 513141, згідно платіжних доручень /а.с. 86-89/ від 04.11.10р.-22.11.10р. було сплачено 9 000 грн., борг по даній накладній, станом на день подачі позову, складає 4 497, 47 грн.

Відповідно до ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України - зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Порушення цього припису наділяє кредитора правом захищати свої майнові права в судовому порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції визнає борг відповідача перед позивачем, по товарно-транспортній накладній № 513141 від 17.09.10р. в сумі 4 497, 47 грн.

Відповідно до вимог ст.625 ЦК України –боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник який прострочив виконання грошового зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.5.5 п. 5 Договору № Д 31, якщо строк затримки розрахунків за відпущену Покупцю –Дестриб’ютору Постачальником по даному договору продукцію перевищує 30 календарних днів з дати її отримання, Покупець –Дестриб’ютор сплачує Постачальнику, за письмовою вимогою останнього, штраф у розмірі 20% від своєчасно не сплаченої суми вартості продукції за кожен календарний місяць, протягом якого відбувалась затримка розрахунків. Але, як встановив суд, а також підтвердив представник позивача в судовому засіданні, що зі сторони позивача на адресу відповідача не скеровувалось жодних письмових вимог щодо проведення розрахунків безпосередньо по товарно-транспортних накладних №№ 513140, 513141, які саме є предметом даного спору, в матеріалах справи немає належних письмових підтверджень прямої письмової вимоги на адресу відповідача зі сторони позивача щодо проведення розрахунків по вищезгаданих товарно-транспортних накладних.

Окільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов’язання в сумі 4 497,47грн. за період з 18.10.2010р. по день звернення до суду –31.10.2011р., суд дійшов висновку слід визнати підставною вимогою позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних в розмірі 134,92грн.

Враховуючи вищенаведене та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду, вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума в 4 497, 47 грн., як основного боргу та 134, 92 грн. 3% річних.

Згідно ст. 105 за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд зазначає у своїй постанові новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з нормою ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст.99,101, 103,105 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат»частково задоволити.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 16.12.2011р. по справі № 5008/1709/2011 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астероїд», с. Калини, Тячівський район, Закарпатська область 30 913, 14 грн. основного боргу, 84 985, 47 грн. штрафу та 906, 73 грн. 3 % річних, а також суми 1214,38 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу частково скасувати. Прийняти нове рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астероїд», с. Калини, Тячівський район, Закарпатська область 4 497, 47 грн. основного боргу, 134, 92 - 3 % річних, 46, 32 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 9 грн. послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівський холодокомбінат», м. Львів 1 168, 06 грн. судового збору за апеляційне провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий-суддя: Малех І.Б.

Судді: Кузь В.Л.

Желік М.Б.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 13.02.2012 року

п о с т а н о в и в :